ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 813/3081/18
адміністративне провадження № К/9901/3678/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №813/3081/18
за позовом Державної архітектурно - будівельної інспекції України
до ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, Самбірська міська рада Львівської області
про зобов`язання здійснити знесення самовільно збудованого будинку
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 (головуючий суддя: Карп`як О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 (колегія у складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі також - позивач, ДАБІ України) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі також - відповідач, ОСОБА_1 ), за участю третіх осіб: ОСОБА_2 (далі також - третя особа 1, ОСОБА_2 ), Самбірської міської ради Львівської області (далі також - третя особа 2), у якій просила: зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого будинку на АДРЕСА_1 загальними лінійними розмірами 25,0 м х 15,0 м.
2. В обґрунтування позову зазначалось, що на підставі звернення виконавчого комітету Самбірської міської ради, позивачем було проведено позапланову перевірку щодо будівництва будинку ОСОБА_1, на АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1, на земельній ділянці, яка на праві спільної власності належить їй (державний акт на право власності на земельну ділянку ЯК № 825175 від 30.11.2011) та ОСОБА_2, (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності інд.№ 99481262 від 05.10.2017) проводить виконання будівельних робіт із будівництва будинку на АДРЕСА_1 загальними лінійними розмірами 25, 0 м. х 15,0 (влаштовано фундаменти та встановлено колони на першому поверсі і перекриття, колони і залізобетонне перекриття другого поверху). Виконання будівельних робіт проводиться без затвердженої проектної документації без права на виконання будівельних робіт, а також з порушенням протипожежних розривів відстань від даної будівлі до існуючої споруди становить 0,45 м, що є порушенням додатку 3,1 пункту 3,25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
Позивач вказує, що ним було складено акти, протоколи, припис та постанову про адміністративне правопорушення. Штраф в розмірі 6800 грн. ОСОБА_1 сплачено в повному обсязі в добровільному порядку. Невиконання відповідачем вимог приписів та не усунення встановлених перевіркою порушень послугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки саме за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити знесення самовільно збудованого будинку по АДРЕСА_1 загальними лінійними розмірами 25мх15м з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта за рахунок ОСОБА_1 .
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 залишено без змін.
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спір є публічно-правовим (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018, від 16.05.2018, від 21.11.2018). З матеріалів справи вбачається, що внаслідок позапланової перевірки, були прийняті постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, припис та протоколи, які є чинними і не скасовані. Позивач правомірно заявив вимоги про знесення самочинно збудованої будівлі, оскільки відповідач у встановлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 05.02.2020 адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, а також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що неможливість перебудови об`єкту повинна була бути доказаною позивачем або встановленою в суді шляхом проведення судової будівельно- технічної експертизи. При цьому, у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності позивач не вказував, що відповідач чи інші особи повинні провести перебудову об`єкта. Позивач не визначав можливість чи неможливість такої перебудови, що відповідно до приписів статті 38 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) є обов`язковою передумовою видання припису і звернення до суду з позовом про знесення. Крім того, скаржник вважає, що сама по собі відсутність проекту та дозвільних документів не означає порушення будівельних норм. Це порушення в сфері містобудування, за яке передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, самочинно споруджений об`єкт може відповідати усім будівельним нормам і не порушувати права третіх осіб. І таке порушення в сфері містобудування не є підставою для знесення самочинно збудованого об`єкту.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 05.02.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Рибачук А.І
10. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 у вищезазначеній справі.
11. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 15.02.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як встановлено судами попередніх інстанції, в період з 09.02.2018 по 14.02.2018 на підставі направлення від 06.02.2018 №55/18-пз, головним інспектором будівельного нагляду Ровдич Т.Р. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: будівництво будинку на АДРЕСА_1 .
13. Підставою проведення планової (позапланової) перевірки вказано заяву виконавчого комітету Самбірської міської ради від 26.12.2017 (вх. № 1013/18/4-56 від 16.01.2018).
14. За результатами позапланової перевірки складено Акт №6/55, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пункту 8.1 та пункту 8.3 А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", статті 7, статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзацу 2 пункту 5 "Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747), та пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038, а саме: виконання будівельних робіт проводиться без затвердженої проектної документації, без права на виконання будівельних робіт, а також з порушенням протипожежних розривів - відстань від даної будівлі до існуючої споруди становить 0,45 м, що є порушенням Додатку 3,1 пункту 3,25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Довірена особа забудовника ОСОБА_3 (довіреність від 20.10.2017) з актом перевірки ознайомлений (а.с. 14-24).
15. У зв`язку із виявленням в ході проведення позапланової перевірки вказаних порушень, головним інспектором будівельного нагляду Ровдичем Т.Р. складено протоколи №6/55-1, № 6/55-2 від 13.02.2018 про адміністративне правопорушення.
16. 13.02.2018 головним інспектором будівельного нагляду Ровдичем Т.Р. винесено припис №6/55 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою в термін 60 днів з дня отримання даного припису усунути порушення вимог законодавчо зазначені у даному приписі на об`єкті "Будівництво будинку на АДРЕСА_1".
17. 06.03.2018 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області повідомлено відповідача, що розгляд справи про адміністративне правопорушення перенесено на 14.03.2018 о 11:30 год.
18. 14.03.2018 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом державно архітектурно-будівельного контролю у Львівській області прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 27/6/18-ф/пз, відповідно до якої ОСОБА_1, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8670,00 грн.
19. Відповідач сплатила штраф в повному обсязі в добровільному порядку, що підтверджується копією квитанції № ПН 495392 (а.с. 84).
20. У період з 23.04.2018 по 05.05.2018 позивачем було проведено ще одну позапланову перевірку будівництва будинку на АДРЕСА_1 .
21. За результатами зазначеної перевірки позивачем складено акт № 6/241, в якому зазначено, що на час проведення перевірки ОСОБА_1 не виконала вимоги припису від 13.02.2018 №6/55, підтверджуючі документи щодо виконання припису не надано.
22. Також складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 за фактом порушення ОСОБА_1 абзацу 3 пункту 14 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2017 №553.
23. 18.05.2018 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом державно архітектурно-будівельного контролю у Львівській області прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 50/6/18-ф/пз, відповідно до якої ОСОБА_1, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. ОСОБА_1 штраф в розмірі 6800, 00 грн. сплатила в повному обсязі в добровільному порядку, що підтверджується копією квитанції № 32416227 (а.с.45).
24. У зв`язку із невиконанням відповідачем в установленні строки, вимог встановлених у приписі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Згідно з статтею 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
28. Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
29. Отже, положення частини першої статті 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.
30. Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
31. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 815/2311/15 та від 09.07.2020 у справі № 463/4564/16-а.
32. Колегія суддів звертає увагу, що зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництво передує саме наявність вищезазначених обставин.
33. Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням. Вказаною нормою встановлено лише два способи усунення порушень у разі істотного відхилення від проекту, а саме: проведення перебудови або приведення об`єкта до попереднього стану.
34. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
35. Водночас, визначальним та достатнім є встановлення у сукупності та послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, у тому числі без належно затвердженого проекту та не виконання вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
36. Тягар доказування наявності перелічених фактів та умов покладається на суб`єкта владних повноважень, що звертається до суду, проте їх перевірка здійснюється судом.
37. Колегія суддів наголошує, що зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.
38. Верховний Суд звертає увагу, що для правильного вирішення цього спору необхідно встановити наявність або відсутність підстав, з якими чинне законодавством пов`язує можливість знесення самочинного будівництва.
39. Спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.
40. Так, у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:
1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.
41. Окрім іншого, Верховний Суд у зазначеному рішенні дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду за наслідками розгляду справ № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14.
42. Таким чином, у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.
43. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 320/5880/18 та від 07.10.2020 у справі № 640/183/19.
44. Суд, виконуючи вимоги частини другої статті 2 КАС України, зобов`язаний перевірити, чи прийняте таке рішення у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно.
45. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення ОСОБА_1 будівництва будинку на АДРЕСА_1, у неї були відсутні будь-які дозвільні документи на проведення такого будівництва. При цьому, факт самочинного будівництва не заперечується відповідачем, що підтверджується сплатою штрафів на виконання постанов про притягнення її до адмінвідповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності. Постанови, приписи та протоколи, винесені Інспекцією, є чинними та не скасованими. Доказів про те, що відповідачем вживались заходи з метою усунення зазначених у приписах порушень ОСОБА_1 не надано.
46. Вказане свідчить про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 здійснити знесення самовільно збудованого будинку по АДРЕСА_1 загальними лінійними розмірами 25мх15м з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта за рахунок ОСОБА_1 .
47. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
48. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
49. Щодо клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав визначених частинами 4, 5 статті 346 КАС України, колегія суддів вважає за доцільне відмовити в його задоволенні, з огляду на відсутність у даній справі виключної правової проблеми з урахуванням наведеної вище та проаналізованої єдиної правозастосовної практики, висловленої в постановах Верховного Суду.
50. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд