ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 915/2163/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Грищенка М.А.,
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Гранд Інвест Сервіс" - не з`явився,
Департаменту інфраструктури міського господарства
Южноукраїнської міської ради Миколаївської області - не з`явився,
Южноукраїнської міської ради Миколаївської області - не з`явився,
Комунального підприємства "Критий ринок м. Южноукраїнська" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (у складі колегії суддів: Савицький Я.Ф. (головуючий), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.),
додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 (у складі колегії суддів: Савицький Я.Ф. (головуючий), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.),
рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2021 (суддя Ржепецький В.О.)
та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2021 (суддя Ржепецький В.О.)
у справі № 915/2163/19
за позовом Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Інвест Сервіс", Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, Южноукраїнської міської ради Миколаївської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунального підприємства "Критий ринок м. Южноукраїнська",
про визнання незаконними і скасування рішень Южноукраїнської міської ради, визнання недійсними інвестиційного договору і договору оренди земельної ділянки, повернення майна і земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2019 року Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Інвест Сервіс" (далі - ТОВ "Гранд Інвест Сервіс"), Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі - Департамент інфраструктури міського господарства), Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі - Южноукраїнська міська рада), у якому просив:
- визнати незаконним і скасувати рішення Южноукраїнської міської ради від 27.04.2017 № 650, яким затверджено інвестиційний договір щодо реалізації Інвестиційного проекту "Реконструкція та розбудова об`єкта "Критий ринок" від 26.04.2017;
- визнати незаконним і скасувати рішення Южноукраїнської міської ради від 25.05.2017 № 734, яким надано згоду на укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4810800000:04:004:0009 з ТОВ "Гранд Інвест Сервіс";
- визнати недійсними інвестиційний договір щодо реалізації інвестиційного проекту "Реконструкція та розбудова об`єкта "Критий ринок" від 26.04.2017, укладений між Управлінням житлово-комунального господарства (Департаментом інфраструктури міського господарства) Южноукраїнської міської ради та ТОВ "Гранд Інвест Сервіс", і додаткові угоди від 27.06.2017 та 25.04.2018;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.06.2017, укладений між Южноукраїнською міською радою та ТОВ "Гранд Інвест Сервіс", на підставі якого передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4810800000:04:004:0009 площею 3,1684 га;
- зобов`язати ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" повернути у розпорядження територіальної громади в особі Южноукраїнської міської ради об`єкт комунальної власності "Критий ринок", що складається з матеріальних цінностей у кількості 360 одиниць, розташований по вул. Дружби Народів, 19-Б у м. Южноукраїнську Миколаївської області;
- зобов`язати ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" повернути у розпорядження територіальної громади в особі Южноукраїнської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 4810800000:04:004:0009 площею 3,1684 га, розташовану по вул. Дружби Народів, 19-Б у м. Южноукраїнську Миколаївської області.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами невідповідності оспорюваних договорів та рішень органу місцевого самоврядування щодо об`єктів комунальної власності вимогам законодавства, оскільки фактично між відповідачами укладено не інвестиційний договір, а договір оренди комунального майна з метою його передачі в користування ТОВ "Гранд Інвест Сервіс", при цьому такий правочин також суперечить актам цивільного законодавства та порушує законні інтереси територіальної громади, у тому числі в зв`язку з ненадходженням до місцевого бюджету коштів як орендної плати за користування комунальним майном.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.03.2021 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Комунальне підприємство "Критий ринок м. Южноукраїнська" (далі - КП "Критий ринок м. Южноукраїнська").
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2021 у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 500,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2021 стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2021 залишено без змін.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2021 залишено без змін.
Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 задоволено клопотання ТОВ "Гранд Інвест Сервіс". Стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанції, у листопаді 2021 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити; відмовити у задоволенні заяв ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 915/2163/19 за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.01.2022.
ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 розгляд касаційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури відкладено на 09.02.2022.
ТОВ "Гранд Інвест Сервіс", Департамент інфраструктури міського господарства, Южноукраїнська міська рада, КП "Критий ринок м. Южноукраїнська" в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.03.2017 № 564 затверджено Положення про здійснення інвестиційної діяльності у місті Южноукраїнську (додаток 1; далі - Положення), яким визначено умови та порядок здійснення інвестиційної діяльності у місті, та склад Конкурсної комісії з проведення інвестиційного конкурсу в місті Южноукраїнську (додаток 2).
За змістом Положення Южноукраїнська міська рада приймає рішення про розробку інвестиційного проекту і у разі необхідності - проекту відведення земельної ділянки, згідно із сформованим переліком (пункт 2.7); об`єктом інвестування може бути, зокрема, майно, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Южноукраїнська (пункт 2.9); способом залучення інвестора є інвестиційний конкурс (пункт 6.1); проведення інвестиційного конкурсу здійснюється за наявністю не менше як двох учасників; при наявності одного учасника, у разі відповідності його пропозиції кваліфікаційним вимогам, за рішенням конкурсної комісії його може бути визначено переможцем конкурсу (пункти 7.1, 7.2); рішення про проведення інвестиційного конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає колегіальний орган - конкурсна комісія, склад якої затверджується міською радою, шляхом оформлення відповідного протоколу. Рішення про визначення переможця конкурсу набирає чинності після його затвердження виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради (розділ 8); протягом 10 робочих днів після визначення переможця конкурсу укладається інвестиційний договір (пункт 10.1); проект інвестиційного договору, який затверджується рішенням Южноукраїнської міської ради, розробляється відповідно до чинного законодавства України та умов конкурсу і містить умови здійснення інвестиційного проекту; інвестиційний договір, який укладається між переможцем конкурсу та уповноваженим виконавчим органом Южноукраїнської міської ради або відповідним комунальним підприємством, набуває чинності після його підписання сторонами і затвердження Южноукраїнською міською радою (пункти пунктами 10.2., 10.3., 10.5).
Рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.03.2017 № 565 затверджено перелік об`єктів інвестування, до якого згідно з пунктами 1, 4 включено об`єкт комунальної форми власності "Критий ринок", розташований за адресою: вул. Дружби Народів, 19-Б, у м. Южноукраїнську, та земельну ділянку площею 0,5 га, розташовану по вул. Дружби Народів у м. Южноукраїнську між об`єктом "Критий ринок" та виробничо-адміністративною будівлею "Чайка".
Рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.03.2017 № 566 затверджено Інвестиційний проект "Реконструкція та розбудова об`єкта "Критий ринок", зобов`язано комісію з проведення інвестиційного конкурсу в м. Южноукраїнську в термін до 19.04.2017 провести інвестиційний конкурс із визначення кращої пропозиції щодо об`єкта інвестування та передано управлінню житлово-комунального господарства та будівництва міської ради повноваження на укладення договору з переможцем інвестиційного конкурсу.
Відповідно до цього Інвестиційного проекту в розділі IV. План-графік реалізації проекту зазначено, що до першого етапу входить, зокрема, передача в управління (користування) об`єкта "Критий ринок" інвестору на строк 15 років з встановленням плати за користування майном недостаючі кошти для утримання 3 штатних одиниць КП "Критий ринок м. Южноукраїнська" або до 15 тис. грн у місяць (плата може переглядатися). У розділі V. Очікувані результати проекту, зазначено, що в результаті реалізації проекту буде збережено робочі місця працівників, які працювали в КП "Критий ринок м. Южноукраїнська", інвестор гарантуватиме створення близько 100 нових робочих місць (наймані працівники інвестора, працівники задіяні в розбудові ринку та нові торговельні місця).
Крім того, зазначеним рішенням міської ради встановлено основні критерії визначення інвестора, зокрема: найкращі умови використання об`єкта інвестування "Критий ринок"; достатність вкладених інвестором коштів для відновлення занедбаного стану основних засобів об`єкта "Критий ринок"; збереження робочих місць, безпечних умов праці та створення нових робочих місць; ліквідація основного середовища розростання несанкціонованої (стихійної) торгівлі тощо.
31.03.2017 у місцевій газеті "Контакт" Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради будо оприлюднено оголошення про проведення інвестиційного конкурсу за вказаним вище проектом, зокрема, характеристики об`єктів інвестування та орієнтовний план реалізації проекту, якими передбачались умови і строки здійснення інвестування переможцем конкурсу в об`єкт "Критий ринок" коштів у розмірі 15 350 000,00 грн.
12.04.2017 для участі в конкурсі було подано заяву одним учасником - ТОВ "Гранд Інвест Сервіс".
Відповідно до рішення Конкурсної комісії з проведення інвестиційного конкурсу в місті Южноукраїнську, оформленого протоколом від 21.04.2017 № 2, пропозиції, надані ТОВ "Гранд Інвест Сервіс", визнано як такі, що відповідають кваліфікаційним вимогам учасника, визначеним Інвестиційним проектом "Реконструкція та розбудова об`єкта "Критий ринок", затвердженим рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.03.2017 № 566; визнано ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" переможцем інвестиційного конкурсу щодо реалізації цього інвестиційного проекту, за умови надання цим товариством в строк до 25.04.2017 додаткових документів, що підтверджують фінансову спроможність ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" реалізувати інвестиційний проект.
За рішенням Конкурсної комісії з проведення інвестиційного конкурсу в місті Южноукраїнську, оформленим протоколом від 23.04.2017 № 3, гарантійний лист ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" від 21.04.2017 № 02/04-17 визнано документом, що підтверджує фінансову спроможність підприємства щодо реалізації проекту, та визначено ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" переможцем інвестиційного конкурсу; доручено управлінню економічного розвитку Южноукраїнської міської ради винести на розгляд виконавчого комітету міської ради проект рішення щодо затвердження рішення конкурсної комісії про визначення переможця та доручено управлінню житлово-комунального господарства Южноукраїнської міської ради в термін до 26.04.2017 укласти з ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" інвестиційний договір щодо реалізації зазначеного проекту.
Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 26.04.2017 № 109 затверджено рішення Конкурсної комісії з проведення інвестиційного конкурсу у місті Южноукраїнську про визначення переможцем конкурсу щодо реалізації Інвестиційного проекту "Реконструкція та розбудова об`єкта "Критий ринок" ТОВ "Гранд Інвест Сервіс".
26.04.2017 між ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" (інвестор) і Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва (замовник; у подальшому реорганізовано у Департамент інфраструктури міського господарства) укладено інвестиційний договір щодо реалізації Інвестиційного проекту "Реконструкція та розбудова об`єкта "Критий ринок".
Цей договір затверджено рішенням Южноукраїнської міської ради від 27.04.2017 № 650.
За умовами зазначеного інвестиційного договору ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" отримало на конкурсній основі у користування терміном на 15 років об`єкт комунальної форми власності "Критий ринок" та зобов`язалося здійснити за рахунок власних, позичених та залучених коштів роботи з реконструкції та розбудови цього об`єкта у строки та на умовах, визначених договором, на суму 15 350 000,00 грн (пункти 1.1, 1.4, 3.1).
Відповідно до пункту 1.2 договору, під об`єктом інвестування "Критий ринок" сторони домовилися вважати таке майно, а саме: будівля "Критий ринок А-2Н", адміністративно-побутовий корпус АБК-В-2н, навіс-Б-1, бетонне, асфальтове вимощення № І-ХІІ, газони, фонтан-№ 15, підпірна стінка-№ 16-21, огородження, ворота та інші об`єкти благоустрою згідно з технічним паспортом, виготовленим Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації міста Южноукраїнська" від 31.05.2013 № 134 та інше майно комунальної форми власності, що знаходиться на території об`єкта "Критий ринок", розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19-Б, згідно з додатком 1, що є невід`ємною частиною цього договору.
У пункті 1.3 договору визначено характеристику об`єкта інвестування, згідно з планом території ринку "Критий ринок", затвердженим рішенням Южноукраїнської міської ради від 31.07.2014 № 1329: земельна ділянка загальною площею 3,1684 га; кількість торгових місць - 1200 одиниць, торговельна площе 4750 кв. м та 214 п. м; загальна площа АБК (з вбудованим туалетом) - 263,7 кв. м; загальна площа будівлі торгового павільйону - 2 273,3 кв. м; площа стоянки - 522,5 кв. м, 50 місць для розміщення автотранспортних засобів; площа земельної ділянки торговельного майданчику "Привокзальний ринок" об`єкта "Критий ринок" по вул. Дружби Народів, розташованої між об`єктом "Критий ринок" та виробничо-адміністративною будівлею "Чайка" - 0.5 га.
Згідно з пунктом 1.5 договору, його реалізація має здійснюватися відповідно до погодженого сторонами плану-графіку реалізації проекту (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору, та передбачає виконання інвестором 100 % обсягів узгоджених сторонами робіт з реконструкції та розбудови об`єкта "Критий ринок" без конкретної суми грошових коштів, які необхідно витратити на кожен окремо взятий захід.
За змістом пунктів 1.3, 3.2 договору ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" має право отримати на праві оренди строком на 15 років земельну ділянку площею 3,1684 га під об`єктом інвестування "Критий ринок", розташовану по вул. Дружби Народів, 19-Б, у м. Южноукраїнську, та земельну ділянку площею 0,5 га, розташовану по вул. Дружби Народів у м. Южноукраїнську між об`єктом "Критий ринок" та виробничо-адміністративною будівлею "Чайка".
До зобов`язань інвестора за інвестиційним договором віднесено, зокрема, здійснення капітального ремонту інженерних мереж (тепло-, водо-, електропостачання та вентиляції) будівлі "Критий ринок"; здійснення капітального ремонту торговельного залу та адміністративних приміщень будівлі "Критий ринок"; відновлення технологічного холодильного обладнання, реконструкція торгових місць та збільшення їх кількості; розбудова ринкової інфраструктури на вільній території об`єкта "Критий ринок" вздовж республіканської автодороги площею 1,3 га; забезпечення працевлаштування працівників КП "Критий ринок м. Южноукраїнська"; повне фінансування видатків, пов`язаних з утриманням об`єкта "Критий ринок"; ліквідацію (спільно із замовником) основного середовища розростання стихійної торгівлі поряд з ринком, шляхом облаштування торговельного майданчику "Привокзальний ринок" об`єкта "Критий ринок" (пункт 3.1.1 договору).
Умовами договору відповідно до пункту 3.3.2 також передбачено обов`язок замовника укласти з інвестором договір оренди земельної ділянки площею 3,1684 га під об`єктом інвестування "Критий ринок", розташованої по вул. Дружби Народів, 19-Б у м. Южноукраїнську, та земельної ділянки площею 0,5 га, розташованої по вул. Дружби Народів у м. Южноукраїнську між об`єктом "Критий ринок" та виробничо-адміністративною будівлею "Чайка" на строк 15 років.
Рішенням Южноукраїнської міської ради від 25.05.2017 № 734, зокрема, надано згоду ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" на укладення договору оренди землі під розміщення та обслуговування нежитлової будівлі "Критий ринок" та інші ринкові інфраструктури на вул. Дружби Народів, 19-Б у м. Южноукраїнську, кадастровий номер земельної ділянки 4810800000:04:004:0009, терміном на 15 років, який має бути укладено з Южноукраїнською міською радою в місячний строк; встановлено розмір орендної плати за землю відповідно до орендних ставок, встановлених міською радою.
13.06.2017 між Южноукраїнською міською радою та ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4810800000:04:004:0009, площею 3,1684 га, розташованої по вул. Дружби Народів, 19-Б у м. Южноукраїнську. Відомості про право оренди 13.06.2017 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 20926313.
Додатковою угодою від 27.06.2017, що затверджена рішенням міської ради від 13.07.2017 № 780, та додатковою угодою від 25.04.2018 до інвестиційного договору внесено зміни в частині визначення переліку робіт, що підлягали виконанню інвестором за умовами договору, та збільшено обов`язки замовника за цим договором.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора, заявлена до ТОВ "Гранд Інвест Сервіс", Департаменту інфраструктури міського господарства, Южноукраїнської міської ради, про визнання незаконними і скасування рішень Южноукраїнської міської ради від 27.04.2017 № 650, від 25.05.2017 № 734, визнання недійсними інвестиційного договору щодо реалізації інвестиційного проекту "Реконструкція та розбудова об`єкта "Критий ринок" від 26.04.2017, додаткових угод від 27.06.2017, від 25.04.2018 та договору оренди земельної ділянки від 13.06.2017, зобов`язання ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" повернути у розпорядження територіальної громади в особі Южноукраїнської міської ради об`єкт комунальної власності "Критий ринок", що складається з матеріальних цінностей у кількості 360 одиниць, розташований по вул. Дружби Народів, 19-Б у м. Южноукраїнську Миколаївської області, та земельну ділянку з кадастровим номером 4810800000:04:004:0009 площею 3,1684 га, розташовану по вул. Дружби Народів, 19-Б у м. Южноукраїнську Миколаївської області.
Позов прокурора обґрунтовано тим, що оспорювані у справі договори суперечать положенням статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 326 Господарського кодексу України (далі - ГК), положенням Закону України "Про інвестиційну діяльність", Положенню про здійснення інвестиційної діяльності у місті Южноукраїнську, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.03.2017 № 564, оскільки ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" як учасником конкурсу у встановленому порядку не підтверджено наявності досвіду та можливості фінансово, організаційно та ефективно здійснювати інвестиційну діяльність у рамках проекту, у тому числі забезпечити фінансування інвестиційної діяльності на суму 15, 3 млн. грн. Ці обставини, за твердженням прокурора, свідчать про відсутність у відповідачів наміру на укладення саме інвестиційного договору з метою отримання прибутку та досягнення соціального чи економічного ефекту. Додатково на підтвердження цих фактів і відсутності наміру на укладення саме інвестиційного договору прокурор послався на обставини невиконання ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" умов інвестиційного договору. Разом із тим, за доводами прокурора, наявність формальних умов інвестиційного договору дає підстави розцінювати наміри сторін цього договору, як спрямовані на передачу об`єктів комунальної власності та земельної ділянки під ними у користування (в оренду) ТОВ "Гранд Інвест Сервіс", при цьому такий правочин не відповідає вимогам законодавства, яке регулює орендні правовідносини, зокрема положенням статті 759 ЦК, статей 2, 10, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у тому числі щодо визначення істотної умови договору такого виду як орендна плата як за користування цілісним майновим комплексом "Критий ринок" (оцінка вартості якого не проводилася), так і за користування земельною ділянкою (нормативна грошова оцінка якої на момент укладення договорів становить 19 483 125,28 грн), та порядок її визначення і сплати. Отже, як зазначав прокурор, оспорювані договори не тільки суперечать актам цивільного законодавства, а також суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки внаслідок їх вчинення у незаконний спосіб, завдано значних збитків територіальній громаді міста в зв`язку з несплатою до місцевого бюджету орендних платежів за фактичне користування об`єктами комунальної власності та земельною ділянкою, тому мають бути визнано недійсними з підстав, передбачених статтею 215 ЦК. У свою чергу рішення органу місцевого самоврядування, якими надано згоду на укладення таких договорів, також суперечать актам цивільного законодавства, порушують права та інтереси територіальної громади, тому відповідно до статей 16, 21 ЦК, статей 152, 153 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мають бути визнані незаконними та скасовано, а об`єкт комунальної власності "Критий ринок" та земельна ділянка повернуті у розпорядження територіальної громади міста.
При вирішенні спору апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено, та погодився з мотивами місцевого суду про відсутність правових підстав для визнання рішень органу місцевого самоврядування незаконними, а укладених договорів недійсними, оскільки прокурором не доведено невідповідності оскаржуваних рішень Южноукраїнської міської ради від 27.04.2017 № 650 та від 25.05.2017 № 734 вимогам чинного законодавства та наявності обставин, необхідних для визнання їх незаконними та скасування. Також суди зазначили, що наведені прокурором доводи не діють підстави вважати інвестиційний договір удаваним правочином, а невиконання товариством умов договору не може бути підставою для визнання договору недійсним. Оскільки, за висновками суду апеляційної інстанції, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.06.2017 та повернення майна не мають самостійних підстав, а позовні вимоги в цій частині є похідними від тих, в задоволенні яких суд першої інстанції відмовив, решта вимог прокурора також не підлягає задоволенню.
У поданій касаційній скарзі Заступник керівника Одеської обласної прокуратури послався, зокрема, на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 19, 144 Конституції України, статей 21, 203, 215, 235 ЦК, статей 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 1, 2, 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", 134 ЗК, статей 10, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), та зазначив, що судами не надано належної оцінки тим обставинам, що оскаржуване рішення Южноукраїнської міської ради від 27.04.2017 № 650, прийнято за результатами інвестиційного конкурсу, проведеного з порушенням статей 19, 144 Конституції України, статей 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", без урахування Положення про здійснення інвестиційної діяльності у місті Южноукраїнську, тому висновки судів про відсутність підстав для визнання оскаржуваного рішення незаконним є хибними; при цьому висновки судів щодо дискреційних повноважень конкурсної комісії та виконавчого комітету міської ради у цих правовідносинах є помилковими, оскільки останні не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, що узгоджується с висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 22.07.2020 у справі № 299/3792/17, який не було враховано судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи. Також поза увагою судів залишилося те, що за умовами оспорюваного інвестиційного договору ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" фактично отримало у користування на строк 15 років об`єкт комунальної власності та земельну ділянку з орендною платою в розмірі 15 000,00 грн поза межами визначеного законом конкурентного порядку передачі об`єкта в оренду, що водночас додатково підтверджується обставинами фінансової неспроможності цього товариства на здійснення інвестиційної діяльності на момент проведення конкурсу, визначення переможця та укладення оспорюваного договору, а також можливості отримання товариством запозичених чи залучених коштів. При цьому відсутність у відповідача наміру на реальне настання правових наслідків, обумовлених зазначеним договором при його укладенні, свідчить і те, що на цей час умови договору залишаються не виконаними. Судом апеляційної інстанції в порушення статті 282 ГПК не надано оцінки доводам щодо отримання ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" за умовами договору в оренду земельної ділянки не тільки під об`єктами "Критий ринок", а й земельні ділянки на іншій території площею 0, 5 га, площею 1,3 га з можливістю здійснення її забудови з подальшим упорядкуванням права власності на новозбудовані об`єкти та земельних відносин (пункт 4.1 інвестиційного договору). Натомість судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено правової природи оспорюваного договору, не надано оцінки умовам договору в цілому, наявним у матеріалах справи доказам та обставинам наявності в оспорюваного правочину ознак удаваного правочину, не надано жодної оцінки доводам щодо передачі об`єкта комунальної власності в користування ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" з порушенням порядку, визначеного Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (у відповідній редакції) та Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Южноукраїнська та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням Южноукраїнської міської ради від 29.12.2011 № 414 та від 25.06.2014 № 1288, що призвело до ненадходження до місцевого бюджету з 2017 року щорічної орендної плати в розмірі 184 тис. грн, а також 682 тис. грн плати за землю, виходячи з визначення орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Положення про плату за землю, затвердженого рішенням міської ради від 25.06.2015 № 1550. Водночас у касаційній скарзі наведено аргументи щодо доцільності оскарження і судових рішень щодо вирішення питання витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх розподіл залежить від вирішення спору по суті, при цьому судами при стягненні цих витрат не було враховано критеріїв реальності адвокатських послуг, а також розумності їхньої вартості. При обґрунтуванні підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, скаржник послався на те, що судами при вирішенні справи в оскаржених судових рішеннях застосовано зазначені норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 916/2380/18, від 01.10.2020 у справі № 910/21935/17, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 04.07.2018 у справі № 916/935/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 22.07.2020 у справі № 299/3792/17. Разом із тим прокурор послався на відсутність висновку Верховного Суду з приводу застосування Законів України "Про інвестиційну діяльність" та "Про оренду державного та комунального майна" у правовідносинах, які виникли під час укладення удаваного інвестиційного договору, що має ознаки договору оренди комунального майна, а також щодо правомочності рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого в порушення актів, ухвалених ним же, відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з урахуванням вимог статті 73 цього ж Закону щодо обов`язковості їх застосування.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, враховуючи встановлені ГПК межі зазначеного перегляду, виходить із такого.
Відповідно до положень статті 16 ЦК визнання правочину недійсним, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є одними із передбачених законом способами захисту цивільних прав та інтересів.
Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 ЦК.
Так, відповідно до частини 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 207 ГК, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до статті 235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Правовідносини сторін у цій справі урегульовано договором від 26.04.2017, який просить визнати недійсним прокурор в інтересах держави з тих підстав, що цей договір за своєю правовою природою не є інвестиційним договором, а є договором оренди комунального майна, оскільки з огляду на положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить умови передачі в строкове користування ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" об`єкта комунальної форми власності "Критий ринок" та іншого майна, що знаходиться на території цього об`єкта, на строк 15 років з визначенням плати за користування об`єктом в розмірі 15 000,00 грн (з урахуванням ПДВ) (яка може переглядатися за домовленістю сторін) і порядку її внесення, тому цей правочин вчинений з метою приховання іншого правочину (удаваний правочин).
Тобто, прокурор під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій наголошував, що оспорюваний договір містить умови притаманні договору оренди комунального майна, а саме: об`єкт оренди, строк дії договору оренди, орендну плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, порядку її внесення.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.03.2021 у справі № 916/2380/18, від 01.10.2020 у справі № 910/21935/17, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 04.07.2018 у справі № 916/935/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, на які здійснено посилання прокурором у касаційній скарзі в обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК).
Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначено Законом України "Про інвестиційну діяльність" (тут і далі у редакції, чинній на час укладення оспорюваного у справі договору).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.
Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій (частина 1 статті 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність").
За змістом статті 4 зазначеного Закону об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.
Суб`єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності відповідно до статті 5 цього Закону можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
За змістом наведених норм інвестиційні правовідносини є різновидом господарських правовідносин, які виникають між суб`єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та іншими учасниками) щодо підготовки, реалізації інвестицій, відшкодування витрачених коштів та отримання прибутку від такої діяльності. При цьому основним способом реалізації інвестицій є інвестиційна діяльність, яка полягає у практичних організованих діях відповідних суб`єктів з метою знаходження інвестиційних ресурсів (майнових та інтелектуальних цінностей), виборі об`єктів підприємницької та інших видів діяльності і вкладення в ці об`єкти зазначених ресурсів для отримання прибутку (доходу) або досягнення певного соціального ефекту. Таким чином, за своїм змістом інвестиційна діяльність полягає у трансформації цінностей (інвестицій) в об`єкти такої діяльності та наступне одержання доходу за рахунок приросту капітальної вартості вказаних інвестицій або від їх використання (така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/21935/17).
Разом із тим відповідно до статті 283 ГК (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.
За змістом статті 284 ГК істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Згідно з частиною 2 статті 287 ГК організаційні та майнові відносини, пов`язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів державного сектора економіки, а також цілісних майнових комплексів, що є комунальною власністю, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу.
У статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII визначено істотні умови договору оренди, якими відповідно до частини 1 цієї норми є, зокрема, об`єкт оренди (склад і вартість з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації
Відповідно до статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затверджено Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди.
Таким чином, договір оренди укладається на платній основі і для отримання можливості користуватися майном. При цьому правовими наслідками договору оренди є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно, а для іншої (орендаря) - використання майна.
У постановах Верховного Суду, на які прокурором здійснено посилання у касаційній скарзі на підтвердження підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, наведено висновки щодо необхідності здійснення аналізу умов оспорюваного договору на предмет його відповідності положенням наведених норм права та з`ясування всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору.
Разом із тим, за висновками Верховного Суду, наведеними у зазначених постановах, суд, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
Крім того, за змістом статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Як зазначалося вище, судами встановлено, що рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.03.2017 № 564 затверджено Положення про здійснення інвестиційної діяльності у місті Южноукраїнську (додаток 1), яким визначено умови та порядок здійснення інвестиційної діяльності у місті.
Відповідно до наведених норм це рішення Южноукраїнської міської ради є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Так, за змістом пунктів 7.12.3, 7.12.10, 7.15 зазначеного Положення при наявності одного учасника, у разі відповідності його пропозиції кваліфікаційним вимогам, за рішенням конкурсної комісії його може бути призначено переможцем конкурсу, за умови у тому числі подання даних, що підтверджують можливість учасника конкурсу забезпечити належне фінансування інвестиційної діяльності, щодо наявності досвіду і можливостей фінансового й організаційного забезпечення реалізації інвестиційних проектів. Невідповідність документів пред`явленим вимогам тягне визнання їх недійсними і є підставою для відхилення претендента від участі в конкурсі.
Предметом позову прокурора у справі, яка розглядається, є також вимога про визнання незаконними і скасування рішень Южноукраїнської міської ради від 27.04.2017 № 650 та від 25.05.2017 № 734, якими, відповідно, надано згоду на укладення оспорюваних у справі інвестиційного договору та договору оренди землі.
Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Суди першої та апеляційної інстанцій у справі, яка розглядається, при вирішенні спору належним чином не з`ясували характер спірних правовідносин сторін та правової природи оспорюваного інвестиційного договору, не надали належної оцінки доводам прокурора, наведеним на обґрунтування заявлених позовних вимог, не дослідили належним чином зібрані у справі докази, зокрема умови оспорюваного договору на предмет його відповідності вимогам закону, яким урегульовано питання інвестиційної діяльності, мету цього договору, з огляду на його умови щодо прав і обов`язків сторін, умови, які передбачають, надання товариству у користування терміном на 15 років об`єкт комунальної форми власності "Критий ринок", а також інше комунальне майно, що розташовано на території об`єкта "Критий ринок", плату за користування майном, порядок розрахунків за таке користування, а також можливість отримання в оренду на строк 15 років, що і було реалізовано сторонами в подальшому шляхом укладення відповідного договору оренди землі, земельної ділянки площею 3,1684 га під об`єктом, земельної ділянки площею 0,5 га для влаштування торговельного майданчика, земельної ділянки площею 1,3 га для здійснення забудови вільної території об`єкта "Критий ринок", а, отже, не з`ясували, чи не спрямоване таке використання майна земельних ділянок на умовах інвестиційної діяльності прихованій меті передачі об`єктів комунальної власності в оренду ТОВ "Гранд Інвест Сервіс", і якщо так, чи відповідає правочин, який сторони вчинили насправді, вимогам законодавства, що регулює такі правовідносини.
Разом із тим, обмежившись посиланням на те, що невиконання інвестором умов інвестиційного договору не є підставою для визнання такого договору недійсним, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на зміст позовної заяви прокурора, за яким ці обставини наведено як додаткові доводи на обґрунтування заявлених вимог, що, на думку прокурора, підтверджують невідповідність поданих ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" документів умовам як участі у конкурсі, так і обов`язковим вимогам до інвестора, визначеним Положенням про здійснення інвестиційної діяльності у місті Южноукраїнську, яке в силу положень статей 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов`язковим для виконання відповідними суб`єктами, а відтак і неспроможність ТОВ "Гранд Інвест Сервіс" як інвестора саме на момент укладення оспорюваного договору реалізувати інвестиційний проект відповідно до визначених умов, що також свідчить про удаваний характер оспорюваного договору.
При цьому судами попередніх інстанцій взагалі не надано оцінки цим обставинам і поданим прокурором на їх підтвердження доказам, наявним у матеріалах справи, хоча встановлення цих обставин, у тому числі має суттєве значення для оцінки на предмет відповідності вимогам законодавства, як оспорюваних у справі договорів, так і рішень органу місцевого самоврядування, якими надано згоду на їх укладення.
З огляду на викладене господарським судам попередніх інстанцій необхідно було здійснити належну правову кваліфікацію правовідносин, які склалися між сторонами у справі, виходячи зі змісту наведених положень договору, зокрема, дослідити зобов`язання сторін щодо надання, використання як об`єктів комунальної форми власності "Критий ринок", а також іншого комунального майна, що розташовано на території об`єкта "Критий ринок", так і земельних ділянок з певною метою (включаючи нове будівництво об`єктів) та порядок розрахунків між сторонами за результатами здійснення інвестиційної діяльності опосередкованої використанням цього майна та земельних ділянок.
Отже, зважаючи на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову прокурора не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин, встановлення яких є необхідним відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Для правильного вирішення спору господарським судам попередніх інстанцій необхідно було належним чином дослідити фактичний характер спірних правовідносин, які склалися між сторонами, з`ясувати дійсні наміри сторін при укладенні оспорюваних договорів щодо визначення умов виконання зобов`язань обома сторонами цих договорів та надати оцінку їх поведінці щодо виконання/невиконання зобов`язань за інвестиційним договором та, виходячи зі змісту дійсних намірів сторін, застосувати відповідні норми права, дослідивши, при цьому, чи суперечив оспорюваний договір їх вимогам на момент його укладення.
Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
У зв`язку з наведеним, постановлені у справі судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими.
З огляду на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, та порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суди дійшли передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду, а також на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не дослідили зібрані докази й не встановили ті фактичні обставини, від яких залежить правильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, на які послався прокурор у касаційній скарзі, що впливає на вирішення позовних вимог, Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК.
За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат, у тому числі вирішено питання про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд