ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 906/621/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О.В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув касаційні скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 (Грязнов В. В.- головуючий, судді Мельник О. В., Розізнана І. В.) у справі
за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1) Житомирської обласної державної адміністрації,
2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Укрриба",
про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акта на право постійного користування землею та зобов`язання повернути земельну ділянку,
(У судове засідання з`явилися: прокурор - Семенчук М. А., представник відповідача - Сюйва І. Є.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2019 року керівник Бердичівської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (далі - відповідач) про припинення права постійного користування земельною ділянкою водного фонду загальною площею 65,7 га межі якої визначені в державному акті на право постійного користування землею серія ЖТ05-09 № 000043, який виданий 24.05.1996 та земельною ділянкою загальною площею 62,8 га, межі якої визначені в державному акті на право постійного користування землею серія ІІ-ЖТ №000272, який виданий 24.05.1996, розташовані на території Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області; скасування державних актів на право постійного користування землею серії ЖТ 05-09 №000043, та ІІ-ЖТ № 000272, виданих Житомирському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству; скасування записів про реєстрацію державного акта на право простійного користування землею серії ЖТ 05-09 № 000043, зареєстрованого в книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 43 та державного акта на право простійного користування землею серії ІІ-ЖТ № 000272, зареєстрованого в книзі записів (реєстрації) державних актів па право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 44; зобов`язання відповідача повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельні ділянки водного фонду шляхом складання акта прийому-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту припинення діяльності державного підприємства припинилось і його право постійного користування земельною ділянкою, а особа, що утворилася після приватизації державного підприємства (правонаступником якої є відповідач), відповідно до приписів земельного законодавства не має права на отримання земельної ділянки в постійне користування, тому така земельна ділянка підлягає поверненню позивачу-1, який здійснює правомочності власника земельної ділянки.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, рішенням сесії Ружинської районної ради народних депутатів від 21.09.1996 в постійне користування Житомирському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству передано земельні ділянки водного фонду для вирощування товарної риби на промисловій основі, що розташовані на території Ружинського району, а саме: площею 65,7 га на території Вчорайшенської сільської ради, про що видано державний акт на право постійного користування серія ЖТ 05-09 № 000043, зареєстрований в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 43 від 24.05.1996; лощею 62,8 га на території Малонизгорецької сільської ради, про що видано державний акт на право постійного користування серія II-ЖТ № 000272, зареєстрований в книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів від 24.05.1996 № 44.
15.02.1996 наказом Регіонального відділення Фонду держав-ного майна України по Житомирській області № 32-ДП прийнято рішення про приватизацію Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства..
Відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", Закону України "Про приватизацію державного майна" і наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 30.07.1999 № 70-ВАТ, під час проведення приватизації на базі державного підприємства "Житомирське обласне державне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство" створено сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Житомирське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство" .(далі - СВАТ "Житомиррибгосп")
Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства від 30.03.1999, до статутного капіталу СВАТ "Житомиррибгосп" не увійшло державне майно - об`єкти, які не підлягають приватизації, зокрема ставки та гідротехнічні споруди, що підтверджується актом оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженого заступником начальника регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 30.03.1999 та планом приватизації Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, затвердженого заступником начальника регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 28.11.1999.
Згідно з інформацією Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.06.2000 № 1568, до переліку нерухомого майна, що передано у власність СВАТ "Житомиррибгосп" не ввійшли земельні ділянки, водні об`єкти (ставки) та гідротехнічні споруди.
Наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по Житомирській об-ласті від 15.05.2003 № 289 завершено процес приватизації СВАТ "Житомиррибгосп".
СВАТ "Житомиррибгосп", згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано 30.07.1999 на підставі розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації від 30.07.1999 №283.
За змістом п. 1.1, п.3.3 статуту СВАТ "Житомиррибгосп" створене шляхом перетворення Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-водного підприємства та є його правонаступником.
СВАТ "Житомиррибгосп" з 23.01.2012 реорганізовано шляхом перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство".
За інформацією Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 31.05.2019 № 03/1347, 30.07.1999 Житомирське обласне державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство було припинене.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у статутному капіталі відповідача відсутня частка держави.
Бердичівське управління ГУ ДФС у Житомирській області повідомило, що згідно з базою даних за кодом ЄДРПОУ 00476843 рахується СВАТ "Житомиррибгосп" та його правонаступником є відповідач.
Вважаючи, що відповідач незаконно використовує час спірні земельні ділянки водного фонду площею 65,7га та 62,8 га, чим порушено права держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, прокурор звернувся до А Житомирської обласної державної адміністрації з запитом від 13.03.2019, у відповідь на який листом від 06.05.2019 повідомлено, що відповідачу запропоновано укласти договір оренди. Також прокурор звернувся 11.06.2019 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 11.06.2019, який зазначив про відсутність інформації щодо заходів державного контролю по спірних земельних ділянках.
Враховуючи бездіяльність Житомирської обласної державної адміністрації щодо звернення до суду за захистом свого порушеного права, прокурор виявив намір звернутись до суду та на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" направив 19.06.2019 повідомлення про звернення із позовом до суду
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.12.2019 у справі № 906/621/19 позов задоволено частково, вирішено повернути Житомирській обласній державній адміністрації спірні земельні ділянки. Відмовлено у позові в частині вимог про припинення права користування, про скасування державних актів, про скасування записів про реєстрацію.
3.2. Рішення суду першої інстанції аргументоване тим, що перетворення Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства є юридичним фактом для припинення у нього права постійного користування земельною ділянкою, а тому у відповідача не виникло права постійного користування вказаними земельними ділянками згідно Державних актів серії ЖТ 05-09 № 000043 та серії II- ЖТ № 000272, а тому неможливо припинити право, яке на даний час не виникло та не існує.
СВАТ "Житомиррибгосп", а в подальшому відповідач, жодних дій щодо оформлення чи переоформлення права користування спірними земельними ділянками не вчиняли. Вказане свідчить, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використовує вищевказані земельні ділянки водного фонду державної власності без жодної правової підстави.
Таким чином, право постійного користування земельними ділянками згідно державними актами серії ЖТ 05-09 № 000043, II-ЖТ № 000272 було припинено, у зв`язку з припиненням Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, а спірні державні акти на право постійного користування землею, припинили свою дію, тому вимоги прокурора про скасування державних актів та про скасування записів про реєстрацію цих актів не підлягають задоволенню.
Оскільки розпорядження спірними земельними ділянками здійснює Житомирська обласна державна адміністрація, яка є позивачем у даній справі, відповідач не може відповідати за діяльність органу місцевого самоврядування, нормами чинного законодавства не передбачено заявляти позовні вимоги до позивача, вимоги прокурора про скасування запису про реєстрацію Державних актів не підлягають задоволенню.
Рішення про передачу спірних земельних ділянок у користування відповідачу уповноваженими державними органами не приймалися, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування не розроблялися та не затверджувалися, земельні торги щодо земельних ділянок не проводилися, користування відповідачем спірними земельними ділянками здійснене в порушення вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст. 92,116, 122,123, 124, 125, 134 ЗК України, тобто за відсутності оформленого у встановленому законом порядку права. Відповідачем порушено встановлений чинним законодавством порядок одержання права користування землею і він користується спірними земельними ділянками безпідставно. Отже, спірні земельні ділянки, підлягають поверненню до земель державної власності Житомирській обласній державній адміністрації.
3.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 у справі № 906/621/19 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2019 в частині відмови у скасуванні державних актів на право постійного користування землею серії ЖТ 05-09 № 000043, виданого 24.05.1996 та ІІ-ЖТ №000272, виданого 24.05.1996 Житомирському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству та в частині відмови у скасуванні записів про реєстрацію Державного акта на право постійного користування землею серії ЖТ 05-09№000043, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 43 та Державного акта на право простійного користування землею серії ІІ-ЖТ №000272, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів па право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 44.
Ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Скасовано державні акти на право постійного користування землею: серії ЖТ 05-09 № 000043, виданий 24.05.1996 та ІІ-ЖТ № 000272, виданий 24.05.1996 Житомирському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству. Скасовано записи про реєстрацію державного акта на право простійного користування землею серії ЖТ 05-09 № 000043, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів па право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 43 та Державного акту на право простійного користування землею серії ІІ-ЖТ № 000272, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів па право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 44.
Скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2019 у справі №906/621/19 в частині зобов`язання повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 65,7 га межі якої визначені в Державному акті на право постійного користування землею серія ЖТ 05-09 № 000043, виданому 24.05.1996 та земельну ділянку загальною площею 62,8 га, межі якої визначені в Державному акті на право постійного користування землею серія ІІ-ЖТ № 000272, виданому 24.05.1996, які розташовані на території Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області.
Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2019 у справі № 906/621/19 залишено без змін.
3.4. Постанова мотивована тим, що з моменту припинення функціонування Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, припинено право користування на спірні земельні ділянки водного фонду, що розташовані на території Вчорайшенської сільської ради у Ружинському районі.
Оскільки перетворення Житомирського обласного державного виробничого сільськогоспо-дарсько-рибоводного підприємства є юридичним фактом для припинення у нього права постійного користування земельною ділянкою, у відповідача не виникло права постійного користування вказаними земельними ділянками згідно Державних актів серії ЖТ 05-09№000043 та серії II-ЖТ №000272, а тому неможливо припинити право, яке на даний час не виникло та не існує.
Враховуючи, що державні акти від 24.05.1996 серії ЖТ 05-09 №000043 та ІІ-ЖТ № 000272 були видані Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, яке припинилось 30.07.1999 вказані державні акти підлягають скасуванню.
Позаяк Державним підприємством "Укрриба" фактично було передано відповідачу в оренду за договором від 21.12.2003 гідроспоруди та ставки і цей договір оренди чинний до 2023 року, відповідач правомірно користується гідротехнічними спорудами, а тому позовна вимога про повернення земельних ділянок водного фонду, на яких розташовані гідроспоруди, не підлягає задоволенню.
4. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. Відповідач звернувся з касаційною скаргою, оскільки не погоджується із постановою апеляційного господарського суду, яку просить скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування державних актів на право постійного користування земельними ділянками та записів про його реєстрацію з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти нове рішення про відмову в позові.
Заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду України в постанові від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, Великої Палати Верховного Суду в постановах від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц, від 16.10.2019 у справі № 663/1738/16-ц, Верховного Суду в постановах від 02.09.2020 у справі № 918/194/19, від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, від 19.08.2020 у справі № 904/284/19, від 04.08.2020 у справі № 915/657/18, від 12.02.2020 у справі № 914/748/19, відповідно до яких припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення юридичної особи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво. Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем, який за Земельним кодексом України від 25.10.2001 не є суб`єктом такого права, а зберігається за таким землекористувачем (у тому числі за його правонаступником) до приведення прав і обов`язків щодо земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства.
4.2. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, з касаційною скаргою також звернувся прокурор, в якій просить її скасувати в частині відмови в позові про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про те, що внаслідок укладення договору оренди гідротехнічних споруд відповідач автоматично отримав право користування зайнятою ними земельною ділянкою, оскільки за відповідачем не зареєстровано жодних майнових прав щодо гідроспоруд.
Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 07.02.2018 у справі № 925/278/16, положеннями Водного та Земельного кодексів України, якими врегульовано правовий статус земель водного фонду, не передбачено права передачі на умовах оренди земельної ділянки, зайнятої гідротехнічними спорудами. У силу положень статті 51 Водного кодексу України надання земельної ділянки водного фонду в оренду може бути вирішено обласною державною адміністрацією лише в комплексі з водним об`єктом з дотриманням конкурентних засад, проте жодні договори оренди з відповідачем не укладалися. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 12.08.2014 № 904/7195/13.
Судом не враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, Верховного Суду України у постановах від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16, відповідно до яких встановлений статтею 120 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України механізм переходу речового права на землю застосовується лише у разі набуття особою права власності на будівлю, споруду, розташовану на земельній ділянці, а не у разі набуття права оренди нерухомості, що має місце у спірних правовідносинах.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц; від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц; від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідача прокурор вказує на безпідставність її доводів, наголошує, що з припиненням Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства відбулося і припинення права постійного користування спірними земельними ділянками.
У клопотанні, яке надійшло до Верховного Суду 01.02.2022, прокурор просити передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вказуючи на наявність виключної проблеми та наявності проблематики застосування норм права при вирішенні спорів, у яких досліджується питання переходу права постійного користування у порядку правонаступництва.
Колегія суддів звертає увагу, що подібне за змістом клопотання прокурор подавав під час розгляду аналогічних справі між тими ж сторонами та Верховний Суд їх відхилив. Зокрема, у постанові від 26.01.2022 у справі № 906/622/19 зауважено, що відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.
Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний засвідчує той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Щодо якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №757/21639/15-ц, від 28.10.2020 у справі №906/677/19).
Однак заявлене прокурором клопотання не містять належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, а обставини, наведені у клопотаннях, не дають підстав для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду. Колегія суддів вважає, що питання, на які звернена увагу у цих клопотаннях можуть бути вирішені під час розгляду справи № 906/621/19 з урахуванням правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 15.11.2021 у справі № 906/620/19.