Ухвала
Іменем України
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 2208/8608/12
провадження № 51-535км18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Яновська О.Г.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Кулаківський К.О.,
засуджений ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисник Матюха В.В. (у режимі відеоконференції),
потерпіла ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2016 року у кримінальній справі стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
засудженого за пунктами 4, 7 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Історія справи, зміст судових рішень, що оскаржуються, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, виправдано за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) в редакції 1960 року за відсутністю в його діях складу злочину. Зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк тримання його під вартою з 09 липня 2012 року до 16 жовтня 2013 року.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 квітня 2014 року апеляції прокурора, потерпілої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 та його захисника Магери М.М. залишено без задоволення, а вирок суду від 16 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) від 14 жовтня 2014 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, касаційні скарги заступника прокурора Хмельницької області та потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково, вирок суду від 16 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду від 08 квітня 2014 року стосовно засудженого ОСОБА_1 скасовано, а матеріали справи направлено на новий судовий розгляд.
За вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30 грудня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за пунктами 4, 7 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України (у редакції Закону від 15 квітня 2008 року із змінами) - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з 09 липня 2012 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто на її користь із ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 34 833,8 грн, моральної шкоди - 1 мільйон грн.
Вироком суду також вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.
За ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2016 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України в редакції 1960 року вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30 грудня 2015 року стосовно засудженого ОСОБА_1 в частині вирішення долі речових доказів змінено. Речові докази, які перебувають у Хмельницькому НДЕКЦ МВС України: п`ять упакувань, вісім металевих ємностей із порохом, передано у вибухотехнічну службу ГУНП в Хмельницькій області для знищення.
У решті вирок суду залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 з хуліганських мотивів та з особливою жорстокістю за таких обставин.
09 липня 2012 року близько 03:00 ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, почувши, що у його вікно зі сторони вулиці хтось жбурнув камінь, бажаючи помститись за це, взяв із собою наявний у його власному користуванні револьвер "Сафарі Магнум РФ 440" серії НОМЕР_1, споряджений набоями, придатний для стрільби, вийшов із будинку та направився навздогін за правопорушником, яким виявився раніше йому незнайомий потерпілий ОСОБА_3, вчинивший своїми діями дрібне хуліганство.
Наздогнавши ОСОБА_3 поміж будинками АДРЕСА_2, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_3, застосовуючи психологічний примус, демонструючи наявну при собі зброю, готову для негайного застосування, з метою подолання можливого опору з боку ОСОБА_3, завдав останньому ударів руками і ногами в голову, потім узяв його силоміць за руку та змусив пройти до місця неподалік розташування власного домогосподарства, де мав намір довести свій злочинний умисел до кінця.
Прийшовши на місце - проїзну частину по АДРЕСА_3, ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне позбавлення життя потерпілого ОСОБА_3, розуміючи та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, використовуючи малозначний привід (вчинення потерпілим дрібного хуліганства), тобто з хуліганських мотивів, проявляючи особливу зухвалість та діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що своїми діями завдає потерпілому значного фізичного болю та особливих страждань, повалив потерпілого на землю і з прикладанням значної фізичної сили цілеспрямовано завдав йому численних (не менше восьми) ударів ногами в ділянку життєво важливого органу - голови, спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді вдавленого перелому кісток носа зліва, перелому лобного відростка верхньої щелепи ліворуч, перелому очної частини лобної кістки зліва та решітчастої кістки, травматичного субдурального крововиливу між твердою мозковою оболонкою головного мозку і речовиною головного мозку на рівні лобних долей, травматичного субарахноїдального крововиливу в м`які мозкові оболонки головного мозку в проекції лобних долей та тім`яної долі праворуч із крововиливами в бокові шлуночки головного мозку, травматичних крововиливів у товщину лівої лобної долі головного мозку, крововиливів у кон`юнктиву лівого ока, крововиливів у м`які тканини в лобній ділянці в середньому відділі зі сторони внутрішньої поверхні з розповсюдженням на шкіру обличчя до низу, восьми саден у лобній ділянці справа, в ділянці верхньої повіки правого ока у внутрішньому відділі, ділянці спинки носа справа, на рівні віток нижньої щелепи справа, в ділянці верхньої губи, підборіддя зліва та справа, в ділянці спинки носа ліворуч, верхньої повіки лівого ока, в підочній ділянці зліва, на рівні вилочної ділянки ліворуч, синяка в лобній ділянці справа з розповсюдженням на верхні повіки обох очей, на ніс, на підочні ділянки справа та зліва, крововиливів у слизову оболонку верхньої та нижньої губи, які утворилися внаслідок не менше восьми ударів, по механізму "удар-тертя" з прикладанням значної сили і направленням травмуючої дії в ділянку носа та правого ока зліва направо, зпереду назад, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення і від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_3 .
Відразу після побиття потерпілого і до настання його смерті ОСОБА_1, продовжуючи проявляти особливу жорстокість, із наявного револьвера "Сафарі Магнум РФ 440" здійснив не менше шести пострілів у задню частину тулуба ОСОБА_3, спричинивши потерпілому численні рани: у поперековій ділянці зліва, в нижніх квадратах лівої сідниці, на внутрішній поверхні правого стегна, на задньовнутрішній поверхні лівого стегна, підколінної ділянки справа (наскрізне поранення м`яких тканин), які мають ознаки легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я.
Після цього ОСОБА_1, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, з метою приховати сліди умисного вбивства та інсценувати незаконне вторгнення потерпілого у двір його будинку, за допомогою свідка ОСОБА_4 затягнув непритомного ОСОБА_3 на територію домогосподарства по АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 визнано винуватим у незаконному виготовленні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
09 липня 2012 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 в будинку по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено три рушниці "Сайга 410 К" № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, які перебували у фактичному користуванні ОСОБА_1 згідно з офіційним дозволом на право зберігання мисливської зброї, в які ОСОБА_1 незаконно вніс конструктивні зміни, внаслідок чого рушниці стали бойовою багатоцільовою гладкоствольною вогнепальною зброєю, і надалі зберігав їх у будинку за місцем проживання без передбаченого законом дозволу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі із доповненнями засуджений ОСОБА_1 виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та направлення матеріалів справи на новий судовий розгляд з огляду на неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.
Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений стверджує, що не визнає себе винуватим у вчинених злочинах, потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження голови внаслідок падіння з висоти власного зросту. Наполягає, що свідки та потерпіла його обмовили, оскільки перебувають із ним у неприязних стосунках; свідок ОСОБА_4 є наркозалежним і перебуває на обліку в психіатричній лікарні. Заперечує висновки проведених у справі експертиз. Вказує, що на його одязі відсутні залишки крові та пострілів, на трупі не знайдено його відбитків.
Стверджує, що справу сфальсифіковано, над ним вчинено замовну розправу як над головою релігійної мусульманської громади. Слідчими не проведено необхідних слідчих дій, впізнання, відтворення обставин події, слідчих експериментів, очних ставок, додаткової психіатричної експертизи для встановлення, чи перебував він у стані афекту, додаткової балістичної експертизи, фотопортретознавчої експертизи; не допитано мешканців провулка, де було знайдено кров померлого, не встановлено осіб на відеозаписі з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" та автомобіль, біля якого били потерпілого та стріляли в нього,відсутня повна схема руху потерпілого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_5, не притягнуто до відповідальності свідків за завідомо неправдиві показання та осіб, які зізналися у вчинених злочинах (хуліганстві, крадіжках та інших). На свідків вчинявся тиск з боку слідчих. Встановивши зазначене, суд мав направити справу на додаткове розслідування.
Також посилається на порушення права на захист, оскільки не був забезпечений захисником, участь якого є обов`язковою; суд відхиляв його клопотання про зміну захисника, не надавав йому можливості зустрітися із захисниками.
Стверджує, що розгляд справи проведений із порушенням правил підсудності, яка була визначена касаційним судом за іншим судом першої інстанції.
Вважає, що судами не виконано вказівок касаційного суду, викладених в ухвалі ВССУ від 14 жовтня 2014 року.
Також до нього не застосовано ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закону України № 838-VIII).
Безпідставно конфісковано майно, належне дружині, а саме рушниці "Сайга 410 К".
Крім того, судами неправильно вирішено заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Наведені порушення не було усунуто й апеляційним судом, тому вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Стверджує, що під час судового та апеляційного розгляду постійно порушувались його права та процедура розгляду, суди залишали без уваги та не вирішували його клопотань, у тому числі про відводи, йому забороняли задавати питання свідкам, не ознайомлювали з постановленими в ході розгляду ухвалами, не надали можливості підготуватися до судових дебатів, під час виступу з останнім словом перебивали, зупиняли, в суді першої інстанції незаконно видалили із зали судового засідання, не надавали побачення, на рідних та друзів чинився тиск, конвою надавалися незаконні накази поводитися з ним жорстоко та не давати йому можливості подавати заяви і клопотання. На теперішній час із матеріалів провадження зникли докази його невинуватості.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу.
Прокурор і потерпіла у судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги засудженого, стверджуючи про її необґрунтованість та наголошуючи на законності оскаржуваних судових рішень.
Мотиви Суду
Щодо меж касаційного перегляду
Доводи про однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінальної справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України 1960 року і на які є посилання в касаційній скарзі, були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції та не є відповідно до положень ч. 1 ст. 398 цього Кодексу предметом дослідження і перевірки касаційним судом. Під час розгляду доводів, наведених у касаційній скарзі, Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням підстав для скасування або зміни судових рішень, визначених у ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, касаційний розгляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, а також щодо відповідності покарання, призначеного засудженому, тяжкості вчинених злочинів та його особі.
Відповідно до ст. 323 КПК України 1960 рокувирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У статті 399 КПК України 1960 року зазначено, що вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Щодо доведеності винуватості засудженого
Викладені у вироку висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 з хуліганських мотивів та з особливою жорстокістю за обставин, установлених судом і детально наведених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, які встановлено з урахуванням усіх об`єктивних і суб`єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги під час з`ясування дійсних обставин події, і ґрунтуються на зібраних у справі та ретельно досліджених у судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв`язку.
У ході судового розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за пунктами 4, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України суд належним чином дослідив докази, що містяться у матеріалах справи.
Так, суд першої інстанції у вироку зазначив, що підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснював, що ОСОБА_3 не бив, з револьвера в нього не стріляв та наміру вбивати потерпілого в нього не було. Пояснив, що вночі, близько 03:00 почув звук битого скла та зрозумів, що хтось кинув камінь у вікно його будинку. Через деякий час вийшов у двір будинку і виявив там лежаче тіло невідомої особи, як потім з`ясувалось, це був ОСОБА_3, в нього було побите обличчя. Він викликав міліцію та швидку, намагався надати потерпілому, який був ще живий, допомогу, зробити йому масаж серця. На виявлені револьвер та рушниці має відповідний дозвіл.
Суд дав критичну оцінку показанням ОСОБА_1 про те, що він не причетний до вчинення вбивства і незаконного поводження зі зброєю, дійшовши висновку, що ці його показання не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні й спростовуються наявними у справі доказами.
Суд першої інстанції встановив, що хоча події й відбувалися вночі у безлюдному місці, знайшлося чимало свідків (у вироку наведено показання десятьох) - мешканців сусідніх будинків, у тому числі багатоповерхівок, які, прокинувшись від криків "не вбивайте" чи пострілів, з подвір`я, балконів та вікон своїх квартир бачили цілком чи частково події, що відбувалися, а саме як чоловік, одягнений у світлі смугасті бриджі, вів молодого хлопця, повалив його на землю та щосили бив ногами в голову, незважаючи на крики свідків припинити бійку, поки потерпілий не почав хрипіти, декілька раз вистрілив у нього, а надалі потягнув його за допомогою іншого чоловіка.
Із цих свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали в суді показання про те, саме їх сусід ОСОБА_1 бив хлопця та стріляв у нього, після чого з іншим чоловіком затягнув потерпілого у свій двір. Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підтвердили, що у ніч вбивства чули постріли і бачили, як ОСОБА_1 у світлих шортах нервово ходив по провулку Лагерному, а потім з іншим чоловіком затягнув тіло потерпілого до себе у двір. Коли приїхала міліція, ОСОБА_1 був вже в іншому одязі (що спростовує і твердження у скарзі засудженого про те, що відсутність крові на його одязі свідчить про його невинуватість).
За показаннями свідка ОСОБА_12 він на прохання ОСОБА_1 допоміг затягнути на його подвір`я побитого до крові хлопця, який важко дихав.
Свідок ОСОБА_5 в суді підтвердив, що вони разом із ОСОБА_3 опівночі кидали каміння у вікна багатоповерхівки по вул. Тімірязєва та в сторону будинків по провулку Лагерному в м. Кам`янці-Подільському. У будинок ОСОБА_1 влучили, але вікно не розбили. Коли втікали, побачили ОСОБА_1, у якого був пістолет, на його крик "стій", розбіглись у різні сторони. Наступного дня дізнався про вбивство ОСОБА_3 .
Із показань свідків - працівників міліції ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (в судовому засіданні) та ОСОБА_16 (на досудовому слідстві) вбачається, що коли вони прибули на місце злочину - провулок Лагерний в м. Кам`янці-Подільському, ОСОБА_1 пояснив, що затримав чоловіка, який кинув камінь у вікно його будинку і пошкодив сітку від комах, та привів їх на територію свого подвір`я, де лежало тіло молодого хлопця без ознак життя, обличчя якого було побите, в крові.
Свідок ОСОБА_17 в суді зазначив, що займався підприємницькою діяльністю в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" на АДРЕСА_4, де дозволив працівникам міліції переглянути відеозапис з камери спостереження магазину в ніч на 09 липня 2012 року. Під час його перегляду було видно, як ОСОБА_1 веде потерпілого за руку в бік свого будинку. Працівники міліції запросили двох понятих і скопіювали запис на окремий диск.
Підстав вважати, що всі ці свідки обмовили ОСОБА_1, у суду не було.
Будь-яких підстав, які б викликали сумнів у наданих під час судового засідання поясненнях учасників судового розгляду перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Суд першої інстанції встановив, що показання вказаних свідків узгоджуються між собою та об`єктивно підтверджуються іншими доказами у справі, у тому числі письмовими доказами, даними протоколів слідчих дій та висновками проведених у справі експертиз, а тому обґрунтовано поклав ці показання в основу вироку.
Так, згідно з інформацією, наданою Комунальним підприємством "Міськ-Світло" м. Кам`янця-Подільського вбачається, що місце вбивства у ніч на 09 липня 2012 року освітлювалось, що свідчить про об`єктивну можливість свідків -очевидців убивства, незважаючи на темну пору доби, при штучному освітленні вулиці розгледіти і впізнати ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу огляду місця події та фототаблиць до нього зафіксовано місце скоєння злочину, а саме - територія по АДРЕСА_1, де на місці вбивства та на паркані біля будинку АДРЕСА_3 було виявлено кров, а також криваві сліди волочіння тіла до двору будинку АДРЕСА_1, тобто до житла ОСОБА_1 . В ході огляду території, прилеглої до будинку підсудного, було виявлено труп потерпілого ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті, з побитою, закривавленою головою. З місця злочину вилучено сліди речовини бурого кольору, якою виявилась кров потерпілого.
Згідно з даними протоколів виїмки та огляду відеозапису з камер спостереження магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Кам`янці-Подільському з 08 на 09 липня 2012 року, в результаті перегляду диска встановлено, що на ньому зафіксовано, як ОСОБА_1 біля магазину, що поруч з його домоволодінням, силоміць вів за руку ОСОБА_3 до АДРЕСА_3 . При цьому на відеозаписі зображено ОСОБА_1 з бородою і в такому ж одязі (світлих смугастих шортах), оголеним до пояса, як його бачили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_4, подружжя ОСОБА_19 та інші, які раніше знали ОСОБА_1 і прямо вказали на нього.
Оцінюючи цей доказ, суд першої інстанції визнав його допустимим і належним, оскільки зазначені дані стосуються предмета доказування і здобуті слідчим з дотриманням кримінально-процесуального закону, що було перевірено судом.
Також предметом дослідження суду першої інстанції були висновки судово-медичних експертиз, дані яких суд навів та ретельно проаналізував у вироку.
Ці висновки повністю узгоджуються з іншими вищевказаними доказами та містять відповіді на питання, які порушує засуджений у касаційній скарзі.
Зокрема, за висновком судово-медичної експертизи від 16 серпня 2012 року № 144 причиною смерті ОСОБА_20 стала відкрита черепно-мозкова травма - вдавлений перелом кісток носу, перелом лобного відростку верхньої щелепи ліворуч, перелом очної частини лобної кістки зліва, решітчастої кістки, травматичний крововилив між твердою мозковою оболонкою головного мозку та речовиною головного мозку на рівні лобних долів, травматичний крововилив в м`які мозкові оболонки головного мозку в проекції лобних долів та тім`яної долі праворуч із крововиливами в бокові шлуночки головного мозку, травматичні крововиливи в товщину лівої лобної долі головного мозку, яка ускладнилась розвитком набряку та стискання речовини головного мозку.
За висновком експертизи смерть ОСОБА_3 могла настати о 03:00 09 липня 2012 року.
Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_3 утворилися за життя, незадовго перед настанням його смерті.
Садна на задніх поверхнях гомілок, які поздовжньо розташовані, більше по задній поверхні штанин шортів із поверхневими смугами пилу сірого кольору, також поздовжньо розташованими, могли утворитися внаслідок тертя по дотичній об тупі тверді предмети, об ґрунт, і свідчать про переміщення тіла потерпілого за його життя, на що вказують і дані протоколу огляду місця події та очевидці злочину.
Здатність до активних дій ОСОБА_3 після спричинення тілесних ушкоджень у ділянки верхніх та нижніх кінцівок, тазу та голови, в тому числі самостійно переміщатись, захищатись від ударів, кричати, здійснювати цілеспрямовані дії не виключається до моменту втрати свідомості у зв`язку з наявністю важкої черепно-мозкової травми.
Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи від 22 вересня 2012 року № 10 утворення тілесних ушкоджень в області голови потерпілого при падінні з висоти власного зросту та за обставин, на які вказує ОСОБА_1 у протоколах допиту підозрюваного від 09 липня 2012 року, виключається.
В судовому засіданні судово-медичний експерт Ільніцький В.В. підтвердив ці висновки та спростував версію ОСОБА_1 про можливість отримання виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень внаслідок його падіння з висоти власного зросту. Експерт вказав, що смерть ОСОБА_3 настала за 30 хвилин після заподіяння тяжких тілесних ушкоджень в ділянку голови потерпілого, від не менше восьми нанесених травмуючих ударів, унаслідок розвитку набряку та стискання речовини головного мозку. Ним виявлено та зафіксовано переломи носової кістки зліва, перелом лобного відростка верхньої щелепи, перелом очної частини лобної кістки з переходом на решітчасту кістку зліва. Експерт наполягав, що смертельні тяжкі тілесні ушкодження можна завдати кулаками чи ступнями ніг. При цьому у винної особи можуть і не залишатись сліди на кулаках і ногах, оскільки залишення слідів залежить від тренованості винної особи, властивостей та ознак її шкірного покрову. За силою вказані удари були сильними та достатніми для перелому вказаних кісток, потерпілий й ході заподіяння йому ударів міг відчувати значний фізичний біль. Під час завдання тілесних ушкоджень в обличчя, принаймні перших ударів, від яких сталась кровотеча, тіло потерпілого або сама його голова була у вертикальному положенні чи в близькому до такого.
Оскільки наведені докази зібрані у встановленому законом порядку і узгоджуються між собою, підстав піддавати сумніву їх достовірність та допустимість Суд не вбачає.
Суд першої інстанції дослідив і наявні у справі докази щодо пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні незаконного виготовлення та зберігання вогнепальної зброї, дійшовши висновку про підтвердження винуватості підсудного за ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, довідкою начальника УГБ УМВС України в Хмельницькій області підтверджується, що за ОСОБА_1 зареєстровано три мисливські рушниці: "Сайга 410 К" № НОМЕР_5, "Сайга 410 К-01" № НОМЕР_6, "Сайга 410 К-02" № НОМЕР_7 . Під час обшуку житла підсудного ОСОБА_1 було виявлено і вилучено вказані рушниці та посвідчення № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_1 на право зберігання мисливської рушниці "Сайга".
Проте за висновками судово-балістичних експертиз від 27 липня 2012 року № 48-Б та № 49-Б всі три рушниці "Сайга 410" калібру 410 виробництва Росії, що були вилучені в ході обшуку в помешканні ОСОБА_1, являються бойовою багатоцільовою гладкоствольною вогнепальною зброєю, здатною здійснювати постріли із складеним та розкладеним прикладом. З дослідницької частини цих висновків експертиз убачається, що в процессі порівняльного дослідження способом зіставлення вказаних рушниць із зразками мисливської вогнепальної зброї, встановлено як збіги за формою, розмірами, конструктивними особливостями та маркувальними позначеннями із мисливською самозарядною гладкоствольною рушницею "Сайга 410" калібру 410 виробництва Росії, так і відмінності - відсутня тяга блокування зняття запобіжника при складеному прикладі, однак отвори для тяги наявні на задній частині ствольної коробки та на нижній петлі кріплення приладу.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_22 повністю підтвердив висновки експертиз, зазначивши, що відсутність тяги блокування зняття запобіжника при складеному прикладі в досліджуваних рушницях "Сайга 410 К" дає можливість здійснювати постріли при складеному прикладі, що надає їм при такій переробці ознаки бойової вогнепальної зброї.
Таким чином, наведеними доказами спростовуються доводи ОСОБА_1 про наявність у нього дозволу на зберігання трьох рушниць "Сайга 410 К", оскільки такий дозвіл він має тільки на зберігання мисливської зброї, а не бойової, якою вона стала після виявленої переробки і яка потребує відповідного дозволу на зберігання бойової вогнепальної зброї.
Доводи в касаційній скарзі ОСОБА_1 про те, що вказані рушниці належать його дружині, спростовуються матеріалами кримінальної справи.
За висновками судових психолого-психіатричних експертиз ОСОБА_1 психічними захворюваннями не страждає, не страждав такими і на період вчиненого злочину, а тому міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто стосовно скоєного його слід вважати осудним. Індивідуально-психологічні особливості, мотиваційні чинники ОСОБА_1 не могли суттєво вплинути на його поведінку під час інкримінованих йому дій. ОСОБА_1 на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він також і в іншому емоційному стані (вираженого емоційного збудження або емоційного напруження), який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність.
З урахуванням зазначеного доводи в касаційній скарзі про те, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого є лише припущенням, а належних доказів немає, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як із тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і з тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
Зазначені вимоги суд першої інстанції виконав у повному обсязі.