Постанова
Іменем України
15 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 760/15095/16
провадження № 61-5598св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Київська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасівська Династія",
треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасівська Династія" та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року у складі судді Коробенка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С .М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради та просила суд визнати недійсним рішення від 30 червня 2016 року № 385/385.
У подальшому ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги і в редакції позову від 24 квітня 2017 року, в якій як співвідповідача зазначила Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасівська Династія" (далі - ТОВ "Протасівська Династія"), просила: визнати недійсним, незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, що розташована на АДРЕСА_1 ; витребувати земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, що розташована на АДРЕСА_1, з незаконного володіння ТОВ "Протасівська Династія".
У квітні 2017 року до участі у справі як третю особу залучено Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 доповнила свої вимоги ще двома похідними від попередніх і просила додатково: скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 30 серпня 2016 року № 16180820 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 14 лютого 2017 року № 19094594 про реєстрацію права власності ТОВ "Протасівська Династія" на земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок літ. "З", загальною площею 299,4 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,032 га (кадастровий номер 8000000000:72:453:0043) на АДРЕСА_1, яка належить їй на праві оренди. Право оренди вказаної земельної ділянки строком на 50 років, виникло на підставі договору оренди від 11 листопада 2008 року № 4455, укладеного на підставі рішення Київської міської ради від 15 березня 2007 року № 345-13/1006, та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивачка стверджувала, що орендна плата нею сплачувалася належним чином і вчасно. Не зважаючи на це, рішенням Київської міської ради від 30 червня 2016 року зазначену орендовану земельну ділянку передано ОСОБА_2 у приватну власність. 14 лютого 2017 року ОСОБА_2 вніс вказану земельну ділянку в уставний фонд ТОВ "Протасівська Династія" та зареєстрував на неї право власності, після чого група озброєних осіб, які назвались ТОВ "Протасівська Династія" захопили земельну ділянку разом з будинком, огородили їх парканом, поставили озброєну охорону з собакою і тим самим позбавили ОСОБА_1 можливості володіти та користуватись своїм майном.
Позивачка вказувала, що підставою для прийняття Київською міською радою рішення від 30 червня 2016 року № 385/385 стала надана ним інформація про те, що нібито розташований на ділянці будинок літ. "А" загальною площею 423,00 кв. м, житловою 98,7 кв. м, був присуджений йому рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року, та зареєстрований за ним на праві власності (витяг від 06 серпня 2015 року).
У той же час, як зазначає ОСОБА_1, зазначеним судовим рішенням, яким вирішувалася справа про поділ спільного сумісного майна подружжя ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), за ОСОБА_2 визнано право власності на будинок літ. "А" з іншими характеристиками, який, крім того, на момент ухвалення рішення вже демонтований. Більше того, будинок, на який визнано право власності за ОСОБА_2, розташованій на земельній ділянці площею 0,1000 з кадастровим номером 8000000000:72:453:0041, яка приватизована позивачкою. Будь-яке нерухоме майно, розташоване на орендованій ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:453:0043 не було предметом поділу між сторонами.
У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 вважала, що Київською міською радою прийняте рішення про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки на підставі сфальсифікованої реєстрації права власності на житловий будинок, розміщений на ній, а тому таке рішення є протиправним, порушує її законні права на володіння своїм майном, з огляду на що просила визнати рішення Київської міської ради протиправним.
Крім того, зважаючи на те, що спірна ділянка передана ОСОБА_2 у статутний капітал ТОВ "Протасівська Династія", наполягала на витребуванні її з незаконного володіння вказаної юридичної особи. З метою ефективного захисту прав позивачки, на її думку, скасуванню підлягають записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 30 серпня 2016 року № 16180820 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну та від 14 лютого 2017 року № 19094594 про реєстрацію права власності на неї за ТОВ "Протасівська Династія".
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,032 та, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043 на АДРЕСА_1 . Витребувано земельну ділянку площею 0,032 га кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння ТОВ "Протасівська Династія" на користь ОСОБА_1 . Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 16180820 від 30 серпня 2016 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 14 лютого 2017 року за № 19094594 про реєстрацію права власності ТОВ "Протасівська Династія" на земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що законні підстави для передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, на АДРЕСА_1 та набуття ним у власність об`єкту нерухомого майна, розміщеного на вказаній ділянці) відсутні. Тому, рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385 слід визнати незаконним, оскільки воно порушує права ОСОБА_1 як користувача, якому земельна ділянка передана в оренду на підставі договору оренди від 11 листопада 2008 року, та як власника об`єкту нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці.
Також суд першої інстанції виходив із того, що оскільки, 13 лютого 2017 року проведені установчі збори учасників ТОВ "Протасівська Династія", і згідно з протоколом зборів учасник товариства ОСОБА_2 передав до статутного капіталу товариства нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 423,0 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:453:0043, загальною площею - 0,032 га, то набуття права власності на нерухоме майно ТОВ "Протасівська Династія" також є незаконним.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки встановлено незаконність передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2, то позивачка має право витребувати її як у нього, так і у наступного власника ТОВ "Протасівська Династія" на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)
А ще суд дійшов висновку і про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексними номерами від 30 серпня 2016 року №16180820 (реєстрація права власності за ОСОБА_2 ) та від 14 лютого 2017 року № 19094594 (реєстрація права власності за ТОВ "Протасівська Династія"), як похідних від задоволення позовних вимог про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційні скарги представника ТОВ "Протасівська Династія", ОСОБА_2 та Київської міської ради залишено без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та виходив із того, що доводи апеляційних скарг несуттєві та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг та позиція інших учасників справи
30 березня 2021 року Київська міська рада засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини;
- не звернули увагу на те, що постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 826/10438/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Скляренко О. М., Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 06 серпня 2015 року, індексний номер №23468567 про проведення державної реєстрації від 02 липня 2015 року права власності за ОСОБА_2 на будинок літ. "А" загальною площею 423,0 кв. м, житловою 98,7 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 з присвоєнням реєстраційного номеру № 697438480000, прийнято на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2010 року - закрито;
- не врахували, що станом на момент прийняття рішення від 30 червня 2016 року № 385/385 "Про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1" право власності на нерухоме майно, що знаходиться на виділеній земельній ділянці належало ОСОБА_2, доказів зворотного матеріали справи не містять;
- проігнорували те, що оспорюване рішення від 30 червня 2016 року № 385/385 прийняте Київською міською радою виключно в межах її повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України, ЗК України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Також у касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
06 квітня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга, мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не надали оцінку усім наявним у справі доказам;
- проігнорували, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги на підставі недопустимих доказів, отриманих з порушенням вимог закону;
- не звернули увагу на те, що ТОВ "Протасівська Династія" та Київська міська рада не були учасниками справи № 826/10438/16, а тому обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року у справі № 826/10438/16 не мають юридичних наслідків про розгляді позову пред`явленого ОСОБА_1, яка брала участь у цій справі, до Київської міської ради та ТОВ "Протасівська Династія", які не були учасниками даної справи, а тому всі обставини справи підлягають встановленню;
- не врахували обставини встановлені рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року у справі № 2-3188-1/09, зокрема показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 квітня 2010 року у справі № 22-4192/2010;
- проігнорували, що реєстрація позивачем права власності на будинок літ. "З" площею 299,4 кв. м, здійснено 08 грудня 2016 року, тобто після реєстрації права власності ОСОБА_2 02 липня 2015 року на будинок літ. "А" загальною площею 423,0 кв. м та виділу останньому 30 червня 2016 року рішенням Київської міської ради у приватну власність земельної ділянки площею 0,0320 га кадастровий номер: 8000000000:72:453:0043, та реєстрації права власності на ділянку - 30 серпня 2016 року;
- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 761/29966/16-ц.
Крім того, у касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд:
- не дослідив, що судові рішення, які суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного рішення, скасовані Верховним Судом, а провадження у справі закрито;
- прийняв до уваги докази, які є недопустимими, а також ті, які не були надані позивачем у суді першої інстанції без жодних поважних причин, і як наслідок неправильно встановив обставини справи;
- не розглянув клопотання ОСОБА_2 про огляд доказів за їх місцезнаходженням, що має суттєве значення у справі, про розгляду якого постійно наголошувалось представником у суді;
- не дослідив висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 23 березня 2020 року № 883/03-2020, на вирішення якої було поставлено питання: "Який з будинків в літ. "А" площею 423,0 кв. м чи будинок в літ. "З" площею 229,0 кв. м розташований на земельній ділянці 0,0320 га з кадастровим номером 8000000000:72:453:0043, на АДРЕСА_1 ?";
- проігнорував те, що земельні ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0041 та площею 0,0320 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043 є складовими земельної ділянки площею 1 320,0 кв. м на якій була розташована садиба (два будинки під літ. "А" та літ. "Ж"), а тому після утворення даних земельних ділянок, останні разом з двома будинками, мають одну й ту ж адресу: АДРЕСА_1 ;
- не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності ніколи не належала спірна земельна ділянка, а після поділу майна та визнання 03 лютого 2010 року права власності ОСОБА_2 на житловий будинок в літері "А" за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на спірній земельній ділянці, ОСОБА_1, у відповідності до статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 377 ЦК України, взагалі втратила будь які права, у томі числі право користування, на таку земельну ділянку;
- не врахував, що оскільки ОСОБА_2 набув право власності на будинок літ. "А" АДРЕСА_1, який розташований на спірній земельній ділянці, ще в 2010 році та після реєстрації права власності на нього 02 липня 2015 року, вичинив дії, що приватизації земельної ділянки на підставі закону (статті 120 ЗК України), відповідно була воля Київської міської ради на передачу такої земельної ділянки у власність ОСОБА_2, яка виражена в рішенні Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385.
Разом із касаційною скаргою представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду клопотання про зупинення дії рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року, яке обґрунтовано тим, що 14 лютого 2020 року на підставі оскаржуваного рішення було внесено зміни до запису у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, зокрема вилучено запис про право власності на спірну земельну ділянку ТОВ "Протасівська Династія", на підтвердження чого надає витяг з реєстру. Заявник у клопотанні зазначає, що незупинення дії оскаржуваного рішення у подальшому ускладнить чи навіть зробить неможливим поновлення права власності.
22 квітня 2021 року ТОВ "Протасівська Династія" засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги ТОВ "Протасівська Династія" аналогічні доводам наведеним у касаційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .
Крім того, разом із касаційною скаргою ТОВ "Протасівська Династія" подало до Верховного Суду клопотання про зупинення дії рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року, яке обґрунтовано тим, що незупинення дії оскаржуваного рішення у подальшому ускладнить чи навіть зробить неможливим поновлення права власності.
У червні та липні 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги Київської міської ради, ТОВ "Протасівська Династія" та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в яких заявник зазначила про їх необґрунтованість та безпідставність доводів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
У липні 2021 року ТОВ "Протасівська Династія" із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги Київської міської ради та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, в яких заявник підтримав доводи вказаних касаційних скарг та зазначив про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 05, 12, 26 квітня 2021 року касаційні скарги Київської міської ради, ТОВ "Протасівська Династія" та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року Київській міській раді поновлено строк на касаційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зокрема для обґрунтування та сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зокрема для обґрунтування та сплати судового збору а також подання нової заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та відповідні докази ненаправлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року визнано підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, наведені в касаційній скарзі ТОВ "Протасівська Династія" неповажними, касаційну скаргу ТОВ "Протасівська Династія" залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зокрема для обґрунтування та сплати судового збору а також подання нової заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та відповідні докази ненаправлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови.
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява Київської міської ради про усунення недоліків, в якій заявник зазначив ціну спірного майна та додав платіжне доручення від 13 травня 2021 року № 480 про сплату судового збору у розмірі 7 652,88 грн.
Також у травні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про усунення недоліків, в якій заявник обґрунтував ціну спірного майна та зазначив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. До заяви додав квитанцію від 20 травня 2021 року № 2754 про сплату судового збору у розмірі 7 652,90 грн а також докази, що підтверджують ненаправлення судом апеляційної інстанції постанови на адресу заявника, зокрема витяг з матеріалів справи № 760/15095/16, в якому міститься довідка Київського апеляційного суду про відсутність кошторисних призначень для оплати послуг з пересилання письмової кореспонденції суду. Крім того, заявник додатково надіслав на електронну адресу Верховного Суду відповідь на адвокатський запит, за змістом якого суд апеляційної інстанції не виконав вимог статті 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Протасівська Династія" про усунення недоліків, в якій наведено обґрунтування ціни спірного майна та зазначено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. До заяви додано квитанцію від 02 червня 2021 року № 64820 про сплату судового збору у розмірі 7 652,90 грн, а також докази, що підтверджують ненаправлення судом апеляційної інстанції копії постанови на адресу заявника, зокрема витяг з матеріалів справи № 760/15095/16, в якому міститься довідка Київського апеляційного суду про відсутність кошторисних призначень для оплати послуг з пересилання письмової кореспонденції суду, та копії листів Солом`янського районного суду міста Києва, Київського апеляційного суду у відповідь на адвокатський запит.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Київської міської ради з підстав визначених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Солом`янського районного суду міста Києва матеріали справи № 760/15095/16-ц; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2021 року поновлено представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; зупинено дію рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року у частині визнання недійсним рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385 та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 16180820 від 30 серпня 2016 року та за № 19094594 від 14 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року поновлено ТОВ "Протасівська Династія" строк на касаційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Протасівська Династія" з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Протасівська про зупинення дії рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
17 червня 2021 року матеріали справи № 760/15095/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.