ПОСТАНОВА
Іменем України
16 лютого 2022 року
Київ
справа №380/3435/20
адміністративне провадження № К/9901/18605/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді -доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (головуючий суддя - Братичак У.В.), на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (головуючий суддя - Кушнерик М.П., судді: Курилець А.Р., Мікула О.І.),
І. СУТЬ СПОРУ
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду із позовом до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ в/о начальника Львівської митниці ДФС, голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС №84-0 "Про звільнення ОСОБА_1" від 13 квітня 2020 року;
- поновити позивача на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста Смільниця Львівської митниці ДФС;
-стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення судом першої інстанції.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при його звільненні роботодавцем порушено процедуру звільнення, а саме: частини першу, третю статті 49-2, пункт 2 частини другої статті 43 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та стаття 87 Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон N 889-VIII ).
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. ОСОБА_1 з 1990 року працював в митних органах України, наказом Львівської митниці ДФС №785-о від 19 листопада 2019 року переміщений на посаду начальника відділу митного оформлення №2 митного поста Смільниця Львівської митниці ДФС.
4. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
5. Згідно з пунктом 1 наказу ДФС України від 25 листопада 2019 року №30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС. Пунктом 2 даного наказу утворено комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС. Пунктом 4 визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
6. В Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28 листопада 2019 року внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.
7. Розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної митної служби від 04 грудня 2019 року №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
8. З дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби.
9. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 14 листопада 2019 року проведена державна реєстрація як юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
10. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08 грудня 2019 року.
11. 18 грудня 2019 року позивач звернувся до в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби з заявою, в якій просив призначити його на посаду начальника відділу №2 митного поста "Смільниця" або на рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби в порядку переведення з Львівської митниці ДФС.
12. 13 січня 2020 року відповідач листом за №7.4-08-12/12/727 повідомив позивача про те, що його заява буде врахована та додатково розглянута при заповненні вакантних посад Галицької митниці Держмитслужби, з врахуванням кваліфікаційних вимог та досвіду роботи, у термін визначений для проведення реорганізації митниць ДФС.
13. Керівником комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС 21 грудня 2019 року прийнято наказ №666 "Про попередження про наступне вивільнення", яким наказано письмово попередити про наступне вивільнення із займаних посад працівників Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу".
14. Наказом Львівської митниці ДФС №03 від 07.02.2020 скасовано наказ №666 як такий, що не реалізований з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого було покладено обов`язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення, які не були вручені.
15. Наказом Львівської митниці ДФС від 10 березня 2020 року №07 "Про попередження про наступне вивільнення" наказано Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VІІ та пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
16. Із попередженням про наступне вивільнення позивач ознайомлений 10 березня 2020 року.
17. Наказом Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року № 84-о позивач звільнений з 15 квітня 2020 року із посади начальника відділу митного оформлення №2 митного поста Смільниця Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
18. Не погоджуючись із своїм звільненням, позивач звернувся до суду.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, позовні вимоги задоволено.
19.1. Визнано протиправним та скасовано наказ в/о начальника Львівської митниці ДФС, Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС № 84-о "Про звільнення ОСОБА_1" від 13 квітня 2020 року.
19.2. Поновлено позивача на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста "Смільниця`Львівської митниці ДФС з 16 квітня 2020 року.
19.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Львівської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 квітня 2020 року по 22 грудня 2020 року в розмірі 94 481, 32 грн .
20. Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення є необґрунтованим, прийнятим без дотримання принципів рівності перед законом, безсторонності, добросовісності, пропорційності та при прийнятті якого суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, визначений законом. Посилання відповідача в наказі про звільнення на пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" без зазначення конкретної підстави для звільнення, лише із вказанням норми закону, породжує для позивача негативні наслідки у виді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.
21. Також суди попередніх інстанцій вказали, що сам факт реорганізації державного органу, що фактично не потягнув зміни в організації праці, не може бути підставою для беззаперечного звільнення працівника з роботи. У спірних правовідносинах відповідач як суб`єкт призначення не навів жодного обґрунтування як підстави для звільнення позивача та неприйняття рішення про її переведення до реорганізованого органу.
22. Суди зазначили, що кількість працівників митниці внаслідок приєднання до Галицької митниці Держмитслужби не зменшилась. При цьому кількість працівників підрозділу, в якому працював позивач також зменшена не була. У Галицькій митниці Держмитслужби були наявні вакантні посади, в тому числі ті, що позивач обіймав до реорганізації, в тому ж структурному підрозділі, і жодних перешкод у зайнятті такої посади відповідачем не наведено, а тому звільнення позивача не може бути визнано обґрунтованим.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
23. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Галицька митниця Держмитслужби звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
24. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
25. У касаційній скарзі вказано про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини третьої статті 87 Закону N 889-VIII в редакції Закону України від 14 січня 2020 року №440-XI "Про внесення змін до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" (далі - Закон №440-XI).
26. На думку представника відповідача, аналіз положень статті 87 Закону N 889-VIII в редакції до та після 13 лютого 2020 року, а також положень статей 40 та 49-2 КЗпП України свідчить, що внаслідок набрання змін, внесених Законом №440-XI відбулась суттєва зміна правового регулювання процедури припинення державної служби внаслідок реорганізації державного органу. Починаючи з 13 лютого 2020 року для припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації або реорганізації державного органу роботодавець (суб`єкт призначення або керівник державної служби) вже не зобов`язаний пропонувати державному службовцю іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі.
27. У скарзі зазначено, що оскаржуваний наказ про звільнення виданий відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства, яка і встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, оскільки у вказаному наказі зазначена підстава для його видання - попередження про наступне вивільнення від 10 березня 2020 року, яке відбулось у зв`язку із реорганізацією Львівської митниці ДФС відповідно до постанов км України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення державної податкової служби України та Державної митної служби України", від 02 жовтня 2019 року №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби".
28. Також у касаційній скарзі наголошено представником Митниці, що пропонування позивачу вакантних посад при їх наявності, проте, за відсутності обов`язку щодо їх пропонування - не є порушенням законодавства про працю.
29. Правом на подання відзиву, передбаченим статтею 338 КАС України, позивач не скористався.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
30. Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
31. Частиною другою статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
33. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
34. Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин - 10 березня 2020 року).
35. Частинами першою - третьою статті 5 Закону № 889-VIIІ встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
36. Частиною п`ятою статті 22 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.
37. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 Закону № 889-VIII (державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець
38. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення.
39. Згідно із статтею 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1 -1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
40. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
41. Статтею 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у визначених випадках.
Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42 1, частин першої, другої і третьої статті 49 2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
42. Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів визначає Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року N 1074 (далі - Порядок N 1074).
43. Пунктами 1, 4 Порядку визначено, що дія цього Порядку поширюється на центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом та їх територіальні органи, крім випадків, коли Конституцією та законами України визначені інші особливості порядку їх утворення, реорганізації або ліквідації.
Орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.