ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 826/17809/14
адміністративне провадження № К/9901/1039/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Кашпур О.В.,
Шевцової Н.В.,
при секретарі - Мовчан А.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Бублієва Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року (головуючий суддя - Добрівська Н.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді: Безименна Н.В., Бєлова Л.В.)
у справі № 826/17809/14
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
скасувати наказ Генерального прокурора України №2513-ц від 23 жовтня 2014 року про звільнення позивача з посади заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного управління Генеральної прокуратури України;
поновити позивача на посаді заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури;
стягнути з Генеральної прокуратури України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
зобов`язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої частини 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, адміністративний позов було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України №2513-ц від 23 жовтня 2014 року про звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного управління Генеральної прокуратури України у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Поновлено старшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 24 жовтня 2014 року.
Зобов`язано Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" відомості про ОСОБА_1 .
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 13 липня 2020 року у розмірі 1079097,92 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що приймаючи оскаржуваний наказ про звільнення, відповідач не врахував основоположних принципів очищення влади, які розроблені міжнародними організаціями, тому застосування до позивача положень Закону України "Про очищення влади" є передчасним і не відповідає викладеним стандартам забезпечення прав людини при здійсненні люстраційних процесів. Посилання позивача на п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати ссуди вважали безпідставними, оскільки він підлягає застосуванню при збереженні за працівником середнього заробітку, а не під час обчислення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06.08.2019 у справі №640/4691/18 та від 26.06.2019 у справі №813/5855/15 суди вважали безпідставними, оскільки наведені у вказаних рішеннях висновки стосувались визначення розміру середнього заробітку внаслідок затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, що не відповідає обставинам даної справи.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
11 січня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів в частині вимог щодо нарахування і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та направити на новий розгляд до суду першої інстанції у цій частині вимог.
Позивачем оскаржуються судові рішення в частині незастосування під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати.
Позивач вказує на неврахування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду по справі №826/1001/16 від 13.05.2020, згідно яких Суд вказав, що у випадку, якщо за період від часу звільнення працівника до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітна плата працівника підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.
18 лютого 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу відповідача, в якому він вважає доводи останньої необґрунтованими та просить відмовити в її задоволенні.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалами Верховного Суду від 25 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 з 31 грудня 2003 року проходив службу в органах прокуратури України, а саме:
- Наказом прокурора Донецької області від 31 грудня 2003 року №1396 о/с ОСОБА_1 призначено помічником прокурора Микитівського району міста Горлівки зі строком стажування до грудня 2004 року;
- Наказом прокурора Донецької області від 08 квітня 2004 року №536-о переведено слідчим прокуратури Микитівського району міста Горлівки;
- Наказом прокурора Донецької області від 28 грудня 2005 року №1743-о переведено старшим слідчим прокуратури Микитівського району міста Горлівки;
- Наказом прокурора Донецької області від 30 березня 2007 року №362-о переведено виконуючим обов`язки прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Донецької області;
- Наказом прокурора Донецької області від 18 травня 2007 року №624-о призначено прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчим органів прокуратури слідчого управління прокуратури Донецької області;
- Наказом прокурора Донецької області від 21 грудня 2007 року №1689-о переведено старшим прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Донецької області;
- Наказом прокурора Донецької області від 17 травня 2010 №426-о переведено заступником Костянтинівського міськрайонного прокурора;
- Наказом прокурора Донецької області від 03 серпня 2011 року №1285-о призначено заступником начальника управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури області - начальником відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь, звільнено з посади заступника Костянтинівського міжрайонного прокурора;
- Наказом прокурора Донецької області від 23 січня 2012 року №92-о звільнено з посади в порядку переведення до Генеральної прокуратури України (пункт 5 статті 36 Кодексу законів про працю України) з 19 січня 2012 року;
- Наказом Генерального прокурора України від 20 січня 2012 року №91-ц призначено прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України управління нагляду за додержанням законів органів СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України в порядку переведення з органів прокуратури Донецької області;
- Наказом Генерального прокурора України від 26 листопада 2012 року №4650-ц переведено на посаду старшого прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України;
- Наказом Генерального прокурора України від 14 грудня 2012 року №5058-ц призначено заступником начальника головного управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією - начальника відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України;
- Наказом Генерального прокурора України від 12 червня 2013 року №649-ц призначено першим заступником начальника Головного управління з розслідування особливо важливих справ - начальником управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України;
- Наказом Генеральної прокурора України від 02 жовтня 2013 року №1104-ц призначено на посаду першого заступника начальника Головного слідчого управління - начальника слідчого управління Генеральної прокуратури України;
- Наказом Генерального прокурора України від 24 лютого 2014 року №127-ц призначено заступником начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України;
- Наказом Генеральної прокурора України від 10 липня 2014 року №1441-ц призначено заступником начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генерального прокуратури України.
Згідно наявної в матеріалах особової справи довідки про результати вивчення особової справи щодо застосування заборон, визначених Законом України "Про очищення влади" від 17 жовтня 2014 року, за результатами вивчення встановлено, що у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року ОСОБА_1 обіймав сукупно не менше одного року (1 рік 2 місяці) посади, які віднесені до категорії "керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України", а саме:
- з 14 грудня 2012 року по 11 червня 2013 року посаду заступника начальника головного управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією - начальника відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України;
- з 12 червня 2013 року по 01 жовтня 2013 року посаду першого заступника начальника Головного управління з розслідування особливо важливих справ - начальника управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України;
- з 02 жовтня 2013 року по 22 лютого 2014 року посаду першого заступника начальника Головного слідчого управління - начальника слідчого управління Генеральної прокуратури України.
23 жовтня 2014 року позивач подав Генеральному прокуророві України заяву (вх. №01/1-104вн-14), в якій зазначив, що посади керівника відділу та управління з заступником начальника Головного управління фактично виконуючи функції саме начальника відділу та управління, які не були самостійними структурними підрозділами, тому, як зазначено у заяві, обіймані посади в нормах Закону не передбачені.
У зв`язку з чим, ОСОБА_1 просив, у разі застосування до нього заборон, передбачених частиною 3 статті 1, частини 1 статті 3 Закону України "Про очищення влади", зазначити в наказі про звільнення конкретні дії, які вчинялись ним особисто, як посадовою особою органів прокуратури, спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини.
Наказом Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №2513-ц звільнено з посади заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України на підставі статті 15 Закону України "Про прокуратуру", вимогою пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".