ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 821/365/16
адміністративне провадження № К/9901/3331/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - уповноважена особа Фонду) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у складі судді Хом`якової В.В. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Градовського Ю.М. (головуючий), суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В., яке оформлене наказом №813 від 16 вересня 2015 року в частині про нікчемність договору №019-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 29 січня 2015 року, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, та застосування до нього наслідків нікчемності договорів (правочинів),
1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Кадирова В.В. включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, відомості про ОСОБА_1 за договором банківського вкладу за договором №004-21061-261214 від 26 грудня 2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку в доларах США, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк" та подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №004-21061-261214 від 26 грудня 2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку у доларах США, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 за рахунок Фонду.
2. Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 16 серпня 2018 року позов задовольнив частково.
2.1 Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., яке оформлене наказом №813 від 16 вересня 2015 року в частині застосування наслідків нікчемності договору №019-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 29 січня 2015 року, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 .
2.2 Зобов`язав уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, відомості про ОСОБА_1 за договором банківського вкладу за договором №004-21061-261214 від 26 грудня 2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку в доларах США, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк" та подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №004-21061-261214 від 26 грудня 2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку у доларах США, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 за рахунок Фонду.
У решті позовних вимог відмовив.
3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 грудня 2018 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., яке оформлене наказом за №813 від 16 вересня 2015 року в частині про нікчемність договору за №019-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 29 січня 2015 року, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, та застосування до нього наслідків нікчемності договорів (правочинів) - скасував. Провадження у справі в цій частині - закрив.
У іншій частині рішення суду першої інстанції - залишив без змін.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 29 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір за №019-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" в доларах США, у відповідності до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок за № НОМЕР_1, на який залучає вклад в сумі 12000 дол. США до 28 лютого 2015 року, процентна ставка становить 5,5% річних.
4.2 Крім того, між сторонами укладено додаткову угоду за №1 від 29 січня 2015 року до договору №019-21061-290115, за якою сторони домовилися викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: "Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього Договору".
4.3 Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, за №13 від 29 січня 2015 року ОСОБА_2 перерахувала з рахунку НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 кошти у розмірі 12000 дол. США.
4.4 Відповідно до умов пункту 1.10 вище вказаного договору банківського вкладу (депозиту), вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку залучення вкладу, або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3, який відкритий у ПАТ "Дельта Банк". Вказаний рахунок відкритий позивачкою на підставі договору за №004-21061-261214 від 26 грудня 2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням платіжних засобів.
4.5 Строк дії договору банківського вкладу №019-21061-290115 закінчився 28 лютого 2015 року. Повернення суми вкладу шляхом зарахування його на поточній рахунок позивача № НОМЕР_3 відбулося 2 березня 2015 року, що підтверджується випискою за операціями по картковому рахунку з 2 березня 2015 року по 4 березня 2015 року.
4.6 Станом на 2 березня 2015 року на поточному рахунку № НОМЕР_3 позивача було 12 069,23 дол. США, з урахуванням виплачених процентів по депозиту.
4.7 У березні 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято Постанову за №195 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних". На підставі відповідної постанови, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з ним 3 березня 2015 року в ПАТ "Дельта Банк" запроваджують тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації призначено Кадирова В.В.
4.8 Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Перевірка здійснювалася на виконання наказу уповноваженої особи Фонду за №408 від 29 травня 2015 року, та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду за №174/15 від 27 липня 2015 року.
4.9 За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами-клієнтами банку після 16 січня 2015 року включно.
4.10 Постановою Правління Національного банку України за №664 від 2 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "Дельта Банк".
4.11 5 жовтня 2015 року згідно рішення виконавчої дирекції Фонду за №181 від 2 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та призначено Кадирова В.В. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" строком на 2 роки з 5 жовтня 2015 року по 3 жовтня 2017 року включно.
4.12 У подальшому ОСОБА_1 отримала повідомлення від тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" за №8821/3143 від 23 вересня 2015 року про нікчемність правочину, у якому повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №019-21061-290115 від 29 січня 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
5.1. На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
5.2 Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу №14 від 20 березня 2013 року.
6. Позивач подала відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), уважає за необхідне зазначити наступне.
9. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
10. Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
11. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
12. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
13. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
14. Згідно пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
15. Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
16. Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
17. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
18. Відповідно до положень статей 37, 38 Закону №4452-V Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
19. Частина третя статті 38 Закону №4452-VI, у редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
20. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
21. З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
22. Уповноважена особа вважала нікчемним договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
23. Разом із тим, зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Відповідач, у свою чергу, не довів належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Дельта Банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
24. Відповідно до статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
25. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом.
26. Суди у межах цієї справи правильно відхилили посилання скаржника на порушення при перерахуванні коштів на рахунок позивача положень пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", як на одну із підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки положення вказаного пункту (у редакції, чинній на час укладення договору банківського вкладу) забороняють зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третіх осіб, крім випадків, передбачених нормами діючого законодавства або Продуктами банку.
27. Правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що постанова Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" відповідно до положень статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для ПАТ "Дельта Банк" обмеження відповідачем не надано. При цьому невиконання посадовими особами Банку приписів постанови НБУ про віднесення банку до категорії проблемних не може бути саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) саме відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
28. Як встановили суди попередніх інстанцій, 29 січня 2015 року позивач уклав договір за №019-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" в доларах США, у відповідності до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок за № НОМЕР_1, на який залучає вклад в сумі 12 000 дол. США до 28 лютого 2015 року, процентна ставка становить 5,5% річних.
Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, за №13 від 29 січня 2015 року ОСОБА_2 перерахувала з рахунку НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 кошти у розмірі 12000 дол. США.
Строк дії договору банківського вкладу №019-21061-290115 закінчився 28 лютого 2015 року. Повернення суми вкладу шляхом зарахування його на поточній рахунок позивача № НОМЕР_3 відбулося 2 березня 2015 року, що підтверджується випискою за операціями по картковому рахунку з 2 по 4 березня 2015 року.
Станом на 2 березня 2015 року на поточному рахунку № НОМЕР_3 позивача було 12 069,23 дол. США, з урахуванням виплачених процентів по депозиту.
29. Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації у банку (до 3 березня 2015 року).
30. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. Водночас, відповідачем не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону №4452-VI.
31. Також, колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Встановлена правова природа згаданого наказу (рішення) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи правильно було закрито судом апеляційної інстанції.
32. Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
33. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -