ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа №620/785/20
адміністративне провадження № К/9901/26991/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді: Сорочко Є.О., Степанюк А.Г.)
у справі № 620/785/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області,
третя особа- Виконавчий комітет Ніжинської міської ради
про визнання протиправним та скасування припису, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" (далі - позивач, ТОВ "Ніжинтепломережі", скаржник) звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис № 1 від 20.01.2020, виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано припис № 1 від 20.01.2020, виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що вимога повернути споживачам суми необґрунтовано нарахованої виручки не стосуються ні порядку формування, ні порядку встановлення, ні порядку застосування регульованих цін. Така вимога фактично є втручанням у право власності позивача, на що відповідач не має права. Тому, ТОВ "Ніжинтепломережі" самостійно не може встановлювати тарифи. Товариство застосовує вже встановлені тарифи рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 20.12.2018 № 443, і не має повноважень щодо застосування інших тарифів. Суд також вважав безпідставним твердження відповідача, що врахування суми коштів на необхідні інвестиції в тарифах без затвердження інвестиційної програми є порушенням п. 28 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", що призвело до завищення тарифів. Суд підкреслив, що ані приписи п. 28 Порядку № 869, у редакції станом на час встановлення тарифів, введення їх в дію, ані приписи ст. 20 Закону не містили положення, за яким би врахування суми коштів на необхідні інвестиції можливо лише при наявності затвердженої інвестиційної програми. Відтак, висновки відповідача, викладені в акті перевірки та приписі щодо застосування позивачем завищених тарифів на теплову енергію в період з 05.01.2019 до 31.12.2019, та необґрунтовано нарахованої та стягнутої зі споживачів виручки на послуги з централізованого опалення в розмірі 2265,437 тис. грн є протиправними.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року - задоволено повністю.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року - скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" до Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області, третя особа: Виконавчий комітет Ніжинської міської ради про визнання протиправним та скасування припису - відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що саме позивач формує і розраховує тариф згідно з відповідним Порядком № 869, чим спростовуються доводи ТОВ "Ніжинтепломережі" щодо неможливості існування будь-яких порушень з боку позивача, тому що ТОВ "Ніжинтепломережі" лише використовує ті тарифи, що встановлені рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 20.12.2018 № 443, оскільки позивач як ліцензіат безпосередньо сам і формує розрахунок саме такого тарифу, і потім подає його із заявою, відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами до органу місцевого самоврядування. Тобто, формує розрахунок тарифу саме ліцензіат, а в подальшому розглядає такий розрахунок та встановлює відповідним рішенням тариф - уповноважений орган відповідної територіальної громади.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
19 жовтня 2020 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене рішення суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що вимоги повернути споживачам суми необґрунтовано нарахованої виручки жодним чином не стосуються усунення порушень вимог щодо механізму визначення ціни (тарифу) товару, затвердження (фіксації) рівня ціни (тарифу), продажу (реалізація) товару за встановленою ціною (тарифом). Окрім того, скаржник підкреслює, що норма п. 28 Порядку № 869, яка містила застереження щодо погодження інвестиційної програми, набрала чинності 01.05.2019 і застосована судом апеляційної інстанції саме у цій редакції. Водночас, тариф на теплову енергію встановлений рішенням виконкому Ніжинської міської ради від 20.12.2018 № 443 та введений в дію 05.01.2019.
Касаційну скаргу подано позивачем з підстав, визначених п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, скаржник стверджує, що Верховним Судом не формувався висновок щодо застосування у подібних правовідносинах п. 28 Порядку № 869 в редакції постанови КМУ від 03.04.2019 № 291, а також п. 1,5,14 ч. 1 ст. 1, п. 7 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ч. 17 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання".
21 грудня 2020 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив відповідача, в якому він зауважує, що за відсутності затвердженої інвестиційної програми на 2019 рік та, враховуючи той факт, що саме позивач здійснює формування (розрахунок) тарифу, Головне управління Держпродспоживслужби не погоджується з твердженням позивача щодо протиправності висновків, викладених в акті перевірки та приписі щодо застосування позивачем завищених тарифів на теплову енергію. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області з 08.01.2020 по 20.01.2020 проведена перевірка дотримання ТОВ "Ніжинтепломережі" вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, про що складений акт № 1 від 20.01.2020 (а.с. 12-17).
На підставі вказаного акту, головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області виданий припис № 1 з вимогами:
- в термін до 20 березня 2020 року товариству з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" повернути споживачам м. Ніжин шляхом здійснення перерахунку за надані послуги з централізованого опалення за період з 05.01.2019 до 31.12.2019 суми необгрунтовано нарахованої виручки на суму 2265,437 тис. грн, яка становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) послуг з централізованого опалення до запровадженого способу регулювання;
- при подальшому застосуванні тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 20.12.2018 № 443, здійснювати перерахунки з урахуванням результатів перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до затвердження інвестиційної програми підприємства на період застосування тарифів.
При розрахунках тарифів ТОВ "Ніжинтепломережі" надали документ "Загальновиробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2018 рік" та застосували норми втрат, погоджені Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації. Норми розроблені згідно Регіональної методики нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві Чернігівської області, яка затверджена Чернігівською обласною адміністрацією та погоджена Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України.
До 05.01.2019 ТОВ "Ніжинтепломережі" застосовувало тарифи, встановлені рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 28.09.2017 № 239. Інвестиційна програма ТОВ "Ніжинтепломережі" на 2018 рік була затверджена рішенням Ніжинської міської ради від 24.05.2018 № 20-38/2018 "Про погодження інвестиційної програми ТОВ "Ніжинтепломережі".
Затверджений фінансовий план використання коштів для виконання інвестиційної програми на 2018 рік передбачає, що джерелами фінансування коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування коштів інвестиційної програми є амортизаційні відрахування на загальну суму 2897,35 тис. грн. без ПДВ.
Відповідно до акту № 2 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, під час проведення планової перевірки ТОВ "Ніжинтепломережі", позивачем було надано підтверджуючі документи про фактичне здійснення заходів інвестиційної програми за 2018 рік на суму 702,515 тис.грн., що становить 52,2%.
Рішення щодо погодження інвестиційної програми на 2019 рік не було прийнято.
Вважаючи вказаний припис протиправним, виданим не на підставі, не у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України № 2633-IV від 02 червня 2005 року "Про теплопостачання" (далі - Закон № 2633-IV) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.
Згідно зі статтею першою вищевказаного Закону, тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про теплопостачання", до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Відповідно до частин першої-третьої статті 20 Закону № 2633-IV, тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Відповідно до статті першої Закону України "Про теплопостачання", інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов`язання суб`єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об`єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання.
Згідно з підпунктом четвертим пункту 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 (далі - Порядок № 869), джерела фінансування інвестиційної програми - кошти, отримані ліцензіатом від провадження ліцензованої діяльності, за рахунок яких здійснюється фінансування заходів інвестиційної програми, зокрема амортизаційні відрахування, виробничі інвестиції з прибутку (кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм), та інші надходження, отримані від провадження господарської діяльності, пов`язаної і не пов`язаної з ліцензованим видом діяльності, та позичкові кошти (облігаційні позики, банківські кредити), залучені кошти (кошти, одержані від продажу акцій, залучені за договорами фінансового лізингу, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб, інвесторів, гранти), бюджетні кошти тощо.
Інвестиційна програма формується відповідно до Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 14.12.2012 № 630 (далі - Порядок № 630) та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг 14.12.2012 № 381 (далі - Постанова № 381).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 630, щороку, не пізніше ніж за два місяці до дати початку планованого періоду, ліцензіат подає до уповноваженого органу заяву щодо схвалення (погодження) інвестиційної програми разом з документами, передбаченими пунктом 3.3 розділу ІІІ цього Порядку.
Пунктом 2.6 Порядку № 630 визначено, що до встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування економічно обґрунтованих планових витрат, обсяг коштів на фінансування інвестиційних програм, як правило, визначається в межах амортизаційних відрахувань, нарахованих ліцензіатом за звітний період, що передує схваленню (погодженню) інвестиційної програми.
Згідно з частиною 17 статті 20 Закону України "Про теплопостачання", органи державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій зобов`язані прийняти рішення про зменшення встановленого ними тарифу на суму нецільового використання коштів у разі: використання суб`єктом господарювання у сфері теплопостачання коштів на цілі та/або у розмірах, які не передбачені програмою технічного розвитку та/або інвестиційною програмою; використання суб`єктом господарювання у сфері теплопостачання коштів на цілі та/або у розмірах, які не передбачені структурою тарифу.
Відповідно до частини другої статі 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
Пункт 28 Порядку № 869 (в редакції постанови КМУ від 11.10.2017 № 817): Одноставкові тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії розраховуються ліцензіатами та встановлюються уповноваженими органами кожної територіальної громади, в межах якої ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, окремо для кожного виду ліцензованої діяльності, який провадить (має намір провадити) ліцензіат.
Для ліцензіатів, які здійснюють реалізацію теплової енергії споживачам, додатково встановлюються тарифи на теплову енергію.
Пункт 28 Порядку № 869 (в редакції постанови КМУ від 03.04.2019 № 291): Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об`єктів і пооб`єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.
У разі включення до інвестиційної програми заходів, пов`язаних із зниженням фактичних втрат теплової енергії в теплових мережах (зокрема з будівництва (реконструкції, модернізації) об`єктів у сфері централізованого теплопостачання, в інвестиційній програмі обов`язково зазначається вартість виконання таких заходів з обсягами їх фінансування, періоди виконання заходів, а також конкретні обсяги та рівень зниження фактичних втрат теплової енергії у мережах за визначеними періодами.
Пункт 29 Порядку № 869 (в редакції постанови КМУ від 11.10.2017 № 817): Розрахунок одноставкових тарифів на виробництво теплової енергії містить плановані річні витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, що стосуються відповідного виду діяльності ліцензіата.
Пункт 2.1. Розділу ІІ Порядку № 630: З метою обґрунтування запланованих витрат ліцензіатів, які спрямовуються на капітальні інвестиції в будівництво, реконструкцію, модернізацію об`єктів теплопостачання, придбання матеріальних та нематеріальних активів та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, виплат за договорами фінансового лізингу та інших зобов`язань, які планується використати для фінансування зазначених цілей, ліцензіат розробляє інвестиційну програму, затверджує та здійснює її погодження, схвалення (для ліцензіатів Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія)).