ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 909/485/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 (колегія суддів: Малех І. Б., Гриців В. М., Зварич О. В.) і рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 06.10.2021 (суддя Кобецька С. М.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Долинської міської ради Івано-Франківської області, за участю Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки,
за участю представників:
позивача - Малета А. І.,
відповідача - Федор М. М.,
прокуратури - Шекшеєва В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Долинської міської ради Івано-Франківської області (далі - Долинська міськрада) про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 23,1036 га, що є частиною земельної ділянки площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, для розміщення та обслуговування двох об`єктів нерухомого майна: ЦТТ № 2 і цех електрозв`язку, та 16-ти діючих свердловин № 713, № 238, № 326, № 318, № 14, № 101, № 820, № 717, № 706, № 915, № 103, № 299, № 106, № 824, № 710, № 923 в редакції, викладеній у позовній заяві.
2. 12.07.2021 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки, площею 11,0950 га, що є частиною земельної ділянки площею 29,3876 га. Зазначені уточнення ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2021 прийняті до розгляду.
3. Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв`язку із закінченням 12.11.2017 строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.07.2005 № 2/8-1/80-ОР/920/05-ОР позивач упродовж чотирьох років намагається отримати від відповідача дозвіл на поділ земельної ділянки, загальною площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, з метою отримання в оренду земельної ділянки меншою площею - 11,0950 га, адже саме така площа необхідна позивачу для здійснення виробничої діяльності - розміщення та обслуговування двох об`єктів нерухомого майна та 16-ти діючих свердловин, а не площа 29,3876 га, яку пропонує відповідач, проте всі вжиті позивачем заходи виявились безрезультатними - згоди відповідачем не надано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 16.10.2015 № НВ-2601421532015, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2015 № 47191953 14.07.2005 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; форма власності - комунальна; власник - Долинська міськрада.
5. 01.07.2005 між Долинською міськрадою (орендодавець) та ВАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2/8-1/80-ОР/920/05-ОР про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.07.2005 № 04.05.303.00110, згідно пунктів 1, 2, 3 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування терміном на 10 років земельну ділянку площею 29,3876 га для обслуговування свердловин, ЦТТ № 2 і цеху електрозв`язку, які знаходяться в м. Долина.
6. Згідно акту приймання - передачі від 01.07.2005 відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування зазначену земельну ділянку. Акт підписано сторонами та скріплено печатками.
7. Додатковою угодою від 15.07.2015 № 1 сторонами внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, зокрема поновлено на 2 роки строк дії договору, змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати.
8. Рішенням Долинської міськради від 17.08.2017 № 834-29/2017 поновлено ПАТ "Укрнафта" договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, площею 29,3876 га на 5 років. Одночасно листом від 02.10.2017 відповідач направив позивачу для підписання два примірники додаткової угоди від 02.10.2017 № 2 до договору оренди землі. Позивач листом від 20.10.2017 № 18 юр-3086 повернув примірники угоди без підписання з мотивів невикористання у виробничій діяльності усієї площі земельної ділянки 29,3876 га.
9. У подальшому листом від 10.11.2017 № 11МГВ-3475 позивач направив відповідачу акт приймання-передачі земельної ділянки площею 29,3876 га з оренди у зв`язку із закінченням 12.11.2017 строку дії договору. В свою чергу листом від 05.12.2017 № 17/05-17/175 Долинська міськрада повернула ПАТ "Укрнафта" акт приймання-передачі без підпису.
10. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 910/23501/17 відмовлено у задоволенні позову Долинської міськради до ПАТ "Укрнафта" про визнання укладеною додаткової угоди № 2 до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2005 № 2/8-1/80-ОР з підстав закінчення 12.11.2017 строку дії договору оренди та відсутністю вільного волевиявлення орендаря на поновлення договору оренди землі в розумінні статей 319, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 33 Закону України "Про оренду землі".
11. Листами від 03.08.2016, від 31.07.2017, від 12.10.2017, від 10.11.2017, від 16.03.2018, від 14.12.2018, від 02.07.2019, від 28.11.2019 позивач повідомляв відповідача про відсутність наміру користуватися земельною ділянкою площею 29,3876 га через те, що на орендованій земельній ділянці, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, крім свердловин позивача розташовані ЛЕП "Обленерго", болота, чагарники, пасовища, присадибні ділянки, які не використовуються позивачем у господарській діяльності. Одночасно просив відповідача надати дозвіл на поділ земельної ділянки та розробку технічної документації із землеустрою з метою укладання договору оренди земельної ділянки меншою площею - 23,1036 га. У відповідях від 02.11.2017, від 24.11.2017, від 16.04.2018, від 02.08.2019, від 26.12.2019 Долинська міськрада вказала, що клопотання ПАТ "Укрнафта" винесені на розгляд сесії міської ради, проте відхиленні через ненабрання достатньої кількості голосів.
12. Листом від 23.04.2021 № 35 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки площею 23,1036 га, додаючи при цьому проект договору. Відповідачем повернуто без підписання проект договору з підстав відсутності рішення Долинської міськради про надання в оренду земельної ділянки площею 23,1036 га, обумовленого статтею 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та несформованості такої земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав в розумінні статті 791 ЗК України (лист від 11.05.2021 № 18/05-17/1579).
13. Предметом судового розгляду в даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки саме площею 11,0950 га, що є відповідно частиною земельної ділянки 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
14. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021, в позові відмовлено.
15. Рішення мотивовано тим, що земельна ділянка є сформованим об`єктом цивільних прав з площею 29,3876 га, дозволу власника земельної ділянки на вилучення частини земельної ділянки чи її поділу, в тому числі згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 11,0950 га суду не надано, як і не надано рішення власника земельної ділянки - Долинської міськради про передачу позивачу в оренду земельної ділянки, обумовленого правилами статті 16 Закону України "Про оренду землі", статей 122-124 ЗК України.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
16. ПАТ "Укрнафта" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
17. Скарга з посиланням на пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми права. Скаржник також наголошує на порушенні норм процесуального права.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
18. Івано-Франківська обласна прокуратура у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
19. Долинська міська рада у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін. Заявник наголошує, що міська рада не приймала рішення про передачу в оренду позивачу земельної ділянки площею, визначеною в позовній заяві, не визначала терміну оренди, земельна ділянка не сформована, відсутній витяг нормативної грошової оцінки землі, а тому суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Позиція Верховного Суду
20. Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
21. Частиною першою статті 628 наведеного Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
22. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
23. Частиною першою статті 640 зазначеного Кодексу встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
24. Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.
25. Частиною першою статті 116 ЗК України унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
26. Відповідно до частини першої статті 124 вказаного Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
27. З аналізу наведених норм права слідує, що укладенню договору оренди земельної ділянки передує волевиявлення власника земельної ділянки, яке реалізується шляхом прийняття ним, як відповідним органом рішення про передачу в оренду земельної ділянки, за умови дотримання особою, яка виявила бажання її одержати, певної процедури, яка визначена законодавством.
28. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 32/563 відсутність рішення ради про передачу в оренду земельної ділянки, тобто волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в користування (оренду) шляхом укладення відповідного договору оренди. Аналогічний правовий висновок щодо застосування приписів статті 116 і частини першої статті 124 ЗК України при вирішенні спору про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки комунальної власності викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 17.01.2011 у справі № 35/390 (провадження № 3-66г10), для відступлення від якого Велика Палата Верховного Суду підстав не вбачає.
29. Як встановлено судами попередніх інстанцій земельна ділянка, на якій розташовано споруди позивача, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, є сформованим об`єктом цивільних прав з площею 29,3876 га.
Судами не встановлено наявності дозволу власника земельної ділянки щодо вилучення частини земельної ділянки чи її поділу в тому числі згоди на розроблення технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки площею 11,0950 га. Рішення власника земельної ділянки - Долинської міськради про передачу позивачу в оренду земельної ділянки зазначеної площі відсутнє.
ПАТ "Укрнафта" ініціювало укладення договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 11,0950 га (яка є частиною земельної ділянки площею 23,1036 га), проте у встановленому законом порядку не сформована, а дані щодо неї не вносились до Державного земельного кадастру.
30. Враховуючи вищенаведене, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання укладеним договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 11,0950 га.
31. Посилання скаржника на те, що суди не досліджували причини відсутності рішення органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання укладення чи не укладення договору оренди земельної ділянки, а також посилання на порушення принципу "належного урядування" відхиляються з огляду на те, що в межах даної справи суди не з`ясовувалося питання чому рада на пленарному засіданні не прийняла відповідне рішення.
32. Аргумент скаржника про те, що постановами Великої Палати Верховного Суду сформовано загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою, який безпосередньо розташований на ній, вимагати оформлення на своє ім`я документів користування земельною ділянкою в тій частині, на якій розміщене нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна, є недоречним, оскільки він не стосується питання дотримання власником такого майна процедури оформлення у користування земельної ділянки.
33. Посилання скаржника на "юридичну визначеність", "добре врядування", "заборону свавілля", "верховенство права" стосовно дій Долинської міськради щодо неприйняття рішення про надання в оренду земельної ділянки площею 11,0950 га і в цьому контексті на висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є недоречним з огляду на предмет спору у справі, яка переглядається, та межі перегляду судом касаційної інстанції.
34. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
35. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
36. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
37. У касаційній скарзі ПАТ "Укрнафта" вказує на відсутність висновку Верховного Суду про застосування пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно неприйняття радою рішення про надання в оренду земельної ділянки площею 11,0950 га.
38. Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанції на підставі власної оцінки доказів дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з недотриманням процедури надання в оренду земельної ділянки де визначальним є відсутність відповідного рішення ради, а не оцінка дій Ради щодо неприйняття такого рішення.
39. Встановлені обставини справи свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо застосування положень пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" .
40. Аргумент скаржника про те, що судами не надано відповіді на всі доводи позивача, відхиляється з огляду на таке.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).
41. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008 та "Рябих проти Російської Федерації" (Ryabykh v. Russia) від 24.07.2003, у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" (Nelyubin v. Russia) від 02.11.2006, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
42. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996 та Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії (Brualla Gomez de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
43. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
44. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
45. За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржуваної постанови суду та задоволення касаційної скарги немає.