ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 182/4831/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Євстигнеєва Н.М.)
від 10.06.2021
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Верхогляд Т.А.; судді: Білецька Л.М., Вечірко І.О.)
від 20.12.2021
у справі № 182/4831/19
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий"
про визнання рішення правління незаконним та його скасування,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" № 1 від 12.06.2016.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив про те, що з 13 лютого 1992 року виконував обов`язки голови правління житлово-будівельного кооперативу № 84, після його реорганізації - обов`язки голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий". 13 червня 2016 року на вхідних дверях під`їзду та на дошці оголошень ОСББ "Першотравневий" було розміщено копію рішення правління № 1 від 12 червня 2016 року. За змістом цього рішення припинено повноваження ОСОБА_1 з 13.06.2016 та постановлено про скликання позачергових загальних зборів співвласників ОСББ "Першотравневий" з метою обрання нового складу правління у тридцятиденний термін з дати цього засідання. Позивач вважає згадане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки член правління ОСОБА_2 з 24 травня 2011 року втратила право власності на квартиру ОСББ "Першотравневий" на підставі договору купівлі-продажу та проживає у м. Запоріжжя. Станом на 12 червня 2016 року до складу правління ОСББ "Першотравневий" входили ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В той же час, про засідання правління 12 червня 2016 року ні його, ні ОСОБА_3 не було повідомлено належним чином, тому рішення правління від 12 червня 2016 року прийнято з порушенням п. 9.18 Статуту ОСББ "Першотравневий", оскільки було прийнято 1/2 частинами його складу, а не передбаченими 2/3 частинами.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021, у позові відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, проте застосувавши позовну давність відмовив в позові. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки місцевого господарського суду щодо позовної давності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України у контексті приписів статті 264 Цивільного кодексу України.
3.3. ОСОБА_1 також подав доповнення до касаційної скарги, в яких зазначає про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про обізнаність позивача з оскаржуваним рішенням з 13.06.2016, тобто з його розміщенням на вхідних дверях під`їзду та на дошці оголошень, оскільки така подія не є юридичним фактом.
Також скаржник наполягає на тому, що у справі № 182/4854/16-ц хоча відповідачем і не виступало ОСББ "Першотравневий", проте позовні вимоги стосувалися того самого оскаржуваного рішення правління.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ОСББ "Першотравневий" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки такі ухвалені з врахуванням висновків Верховного Суду.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
25 липня 2004 року відбулися установчі збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", на яких прийнято рішення: реорганізувати Житлово-будівельний кооператив № 84 в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", розташований в АДРЕСА_1 ; затвердити Статут ОСББ "Першотравневий"; обрати правління у складі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ревізорів у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ; обрати уповноваженим представником установчих зборів ОСОБА_1 для реєстрації ОСББ "Першотравневий". Рішення установчих зборів від 25.07.2004 оформлено Протоколом № 1 від 25.07.2004.
Статут ОСББ "Першотравневий" було зареєстровано рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.10.2004 за № 580/3.
Згідно з Довідкою № 11777 від 24 січня 2005 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, керівником вказано ОСОБА_1, дата реєстрації юридичної особи 20 жовтня 2004 року.
12 червня 2016 року відбулося засідання членів Правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий", розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Першотравнева, 9, з таким порядком денним:
- припинення повноважень голови правління ОСББ "Першотравневий" Каращука А.В.;
- скликання позачергових загальних зборів співвласників ОСББ "Першотравневий" з метою обрання нового складу правління.
З першого питання порядку денного вирішено припинити повноваження голови правління ОСОБА_1 починаючи з 13.06.2016.
З другого питання постановили скликати позачергові загальні збори співвласників ОСББ "Першотравневий" з метою обрання нового складу правління у 30-ти денний термін з дати цього засідання.
За прийняті рішення проголосували - "за" - 3 (три) особи, "проти - 0", "утримався -0".
Рішення членів правління оформлене протоколом № 1 від 12 червня 2016 року.
Як зазначено в протоколі №1 від 12.06.2016 загальна кількість членів правління, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.06.2016 - 5 (п`ять) осіб. На засіданні членів правління присутні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 .
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Не погоджуючись з прийнятим рішенням членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" № 1 від 12.06.2016, ОСОБА_1 просив визнати його незаконним та скасувати.
5.3. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки оспорюване рішення членів правління від 12.06.2016 прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а саме за відсутності кворуму, необхідного для прийняття цього рішення, та неповідомлення позивача про дату цього засідання.
Водночас, під час розгляду справи відповідачем в запереченнях на відповідь на відзив заявлено про застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Як встановили суди попередніх інстанцій, в позовній заяві позивач зазначав, що оскаржуване рішення правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" №1 від 12.06.2016 було розміщене на вхідних дверях під`їзду та на дошці оголошень ОСББ "Першотравневий" 13.06.2016.
З огляду на викладене, господарські суди дійшли висновку, що про порушення його прав позивачу стало відомо 13.06.2016, а отже, з позовом до суду він мав звернутися не пізніше 13.06.2019.
Разом з тим з даним позовом ОСОБА_1 спочатку звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Дата звернення відповідно до реєстрації позову - 10.07.2019.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2019 у задоволенні позову позивачу відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.10.2020 рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2019 скасовано; закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення; повідомлено ОСОБА_1, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції господарського суду та роз`яснено право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови, звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14.12.2020 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено та передано справу №182/4831/19 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" про визнання незаконним та скасування рішення правління до Господарського суду Дніпропетровської області.
Отже, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з пропуском позовної давності, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у позові.
5.4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України у контексті приписів статті 264 Цивільного кодексу України.
При цьому скаржник наполягає на тому, що відповідач не подавав заяви про застосування позовної давності.
Крім того, скаржник зазначає про те, що за захистом свого порушеного права він звернувся до суду ще 06.09.2016, про що свідчить справа № 182/4854/16-ц.
5.5. Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який встановлював би інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення випливає висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.
Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони.
Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Як встановив суд першої інстанції, підтвердив суд апеляційної інстанції та не спростував скаржник, відповідач в запереченнях на відповідь на відзив заявив про застосування до спірних правовідносин позовної давності (том 1 а.с.73-74).
Отже. доводи касаційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
5.6. Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про його обізнаність з оскаржуваним рішенням з 13.06.2016, тобто з його розміщенням на вхідних дверях під`їзду та на дошці оголошень, оскільки така подія не є юридичним фактом, колегія суддів зазначає таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 925/756/19 зазначено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), перебіг якої відповідно до частини першої статті 261 цього ж Кодексу починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, перебіг позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Крім того, згідно з положеннями частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України у визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", наведених у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме позивач, а тому, визначаючи початок перебігу позовної давності у цій справі, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись позивач (особа, що є носієм права).
Так, у позовній заяві ОСОБА_1 вказує на ту обставину, що 13.06.2016 на вхідних дверях під`їзду та на дошці оголошень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" було розміщено копію рішення правління № 1 від 12.06.2016 про призначення загальних зборів ОСББ з наступним порядком денним: обрання нового складу правління. Законність саме цього рішення оскаржується позивачем в цій справі.
З врахуванням викладеного, а також того, що скаржник не вказує (з посиланням на відповідні докази) на іншу дату, коли він довідався про порушення свого права, за захистом якого звернувся в цій справі, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що про порушення його прав позивачу стало відомо 13.06.2016.
Отже, доводи касаційної скарги (з урахуванням доповнень) в цій частині також не знайшли свого підтвердження.
5.7. Відповідно до частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
З посиланням на наведену норму, скаржник зазначає про те, суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки тій обставині, що за захистом свого права позивач звернувся ще 06.09.2016 у справі № 182/4854/16-ц, в якій ним оскаржувалось те саме рішення правління, що і в цій справі.
Разом з тим, як встановили суди попередніх інстанцій, у справі № 182/4854/16-ц Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування протоколу № 1 від 12.06.2016 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, а не до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Першотравневий" як в цій справі, у зв`язку з чим господарські дійшли обґрунтованого висновку, що подання позову в справі № 182/4854/16-ц не перервало перебігу позовної давності.
Отже, в цій частині доводи касаційної скарги також не знайшли свого підтвердження.