ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/16102/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Когутенко М. Г. (адвокат),
третьої особи - Богдана С. В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 (судді: Сулім В. В. - головуючий, Ткаченко Б. О., Коротун О. М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут"
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз",
про стягнення 1 371 590,00 грн, зобов`язання вчинити дії та визнання протиправними дій.
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (далі - ТОВ "Львівгаз збут") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України "), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про:
- зобов`язання АТ "НАК "Нафтогаз України" виконати вимоги абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 "Питання споживання природного газу";
- визнання протиправними дій АТ "НАК "Нафтогаз України" з відмови ТОВ "Львівгаз збут" у перерахуванні переплати позивача на користь відповідача у сумі 406 100 973,52 грн за договорами купівлі-продажу газу від 30.06.2015 № 15-761-Н, від 30.12.2015 № 16-150-Н, від 28.10.2016 № 16-431-Н, від 12.04.2017 № 38ILvz-1917-Н, від 27.09.2017 № 17-430-Н, від 05.11.2018 № 18-530-Н;
- зобов`язання АТ "НАК "Нафтогаз України" визнати переплату позивача на користь відповідача у сумі 406 100 973,52 грн за договорами купівлі-продажу газу від 30.06.2015 № 15-761-Н, від 30.12.2015 № 16-150-Н, від 28.10.2016 № 16-431-Н, від 12.04.2017 № 38ILvz-1917-Н, від 27.09.2017 № 17-430-Н, від 05.11.2018 № 18-530-Н;
- стягнення з АТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Львівгаз збут" частини безпідставно збережених грошових коштів у сумі 1 371 590, 00 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
2. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем постанов Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 63 "Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами" та від 27.02.2019 № 143 "Питання споживання природного газу", що на думку позивача призвело до невизнання переплати позивача на користь відповідача у сумі 406 100 973, 52 грн та безпідставного збереження відповідачем коштів позивача у сумі 406 100 973, 52 грн, оскільки протягом 2015-2019 років позивач закуповував природний газ для потреб населення, у тому числі, для споживачів без газових лічильників виключно у відповідача, тому із прийняттям зазначених постанов Кабінету Міністрів України виникла різниця у вартості природного газу, спожитого населенням за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619, та вартістю природного газу, спожитого населенням за нормами, за якими не допускається заборгованість згідно з постановами від 08.02.2019 № 63 та від 27.02.2019 № 143.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Судові рішення мотивовано тим, що відповідно до вимог чинного законодавства не допускається зміна умов договору, в тому числі щодо вартості поставленого газу, після його виконання. Крім того, постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 63 та від 27.02.2019 № 143 визначають лише норми споживання природного газу побутовими споживачами природного газу у разі відсутності лічильників газу та не містять вартості природного газу чи інших зобов`язальних приписів для суб`єктів господарювання, зазначені постанови не покладають на відповідача зобов`язання повернути позивачу чи іншим суб`єктам господарювання будь-які грошові кошти, у тому числі, за виконаними господарськими договірними зобов`язаннями. Суди також визнали посилання позивача на положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) необґрунтованим, оскільки кошти відповідачем не були отримані без будь-яких правових підстав, а перераховані у якості оплати за природний газ, відповідно відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 1 371 590,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі ТОВ "Львівгаз збут" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статті 1212 ЦК України.
При цьому скаржник наголосив на тому, що позивач свій обов`язок, покладений на нього постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143, щодо ненарахування населенню такої заборгованості виконав, чого не заперечується відповідачем та відповідно розрахував на добросовісне виконання обов`язку зі сторони АТ "НАК "Нафтогаз України". Проте відповідач від виконання обов`язку ухиляється, а іншого способу відновити своє порушене право немає, ніж звернення до суду з позовом про визнання протиправних дій АТ "НАК "Нафтогаз України" та повернення безпідставно збережених коштів.
А тому, скаржник вважає, що висновки суду у справі № 910/16102/20 свідчать про неправильне застосування положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 "Питання споживання природного газу", оскільки реалізація положень цієї норми в даному випадку можлива лише шляхом подання позову на підставі статті 1212 ЦК України.
7. Скаржник також зазначив, що Верховний Суд у пункті 4.6. постанови від 31.08.2021 в аналогічній справі № 910/9617/20 за позовом ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" до АТ "НАК "Нафтогаз України" про зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними дій та стягнення 1 790 026 385, 63 грн дійшов такого висновку: "Суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на наявність між сторонами договірних правовідносин, не надав оцінки доводам позивача стосовно прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 27.02.2019 № 143, якою передбачено, що не нараховується постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою від 08.06.1996 № 619 у редакції, що діяла до 01.10.2014".
Узагальнені доводи інших учасників справи
8. АТ "НАК "Нафтогаз України" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Львівгаз збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 910/16102/20 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 08.02.2022.
10. 08.02.2022 від представника позивача - адвоката Станька Мар`яна Миколайовича на адресу Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представники ТОВ "Львівгаз збут" - адвокат Станько М. М. та адвокат Стернюк В. А. не можуть прибути у судове засідання, оскільки отримали результати ПЛР тестів, які підтвердили у них наявність захворювання коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), та, відповідно, перебувають на самоізоляції. Крім того, представник позивача зазначив, що 08.02.2022 на адресу ТОВ "Львівгаз збут" надійшов відзив АТ "НАК "Нафтогаз України" на касаційну скаргу, ознайомившись з яким вважає за необхідне подати відповідь та викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.
11. Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні у зв`язку з відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, визначених частиною 2 статті 202 ГПК України, з огляду на таке.
12. Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно із статтею 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 ГПК України).
Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалі Верховного Суду від 18.01.2022 про відкриття касаційного провадження.
13. В свою чергу, доводи скаржника були ґрунтовно викладені в касаційній скарзі, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги й за відсутності представників учасників справи.
Водночас до клопотання не додано доказів на підтвердження неможливості направлення іншого представника позивача для участі у розгляді справи, зокрема, Тітова І. С., який представляв інтереси позивача у апеляційному суді, а також не надано доказів неможливості звернення до суду із заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки заявник не був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Львівгаз збут" (покупець) та АТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) укладено такі договори купівлі-продажу природного газу: від 30.06.2015 № 15-761-Н, від 30.12.2015 № 16-150-Н, від 28.10.2016 № 16-431-Н, від 12.04.2017 № 38ILvz-1917-Н, від 27.09.2017 № 17-430-Н, від 05.11.2018 № 18-530-Н, на підставі яких позивач в період з липня 2015 року до серпня 2020 року придбавав у відповідача природний газ, в тому числі для подальшої реалізації населенню.
15. Так, 30.06.2015 між продавцем та покупцем було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 15-761-Н, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві у 2015 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. На виконання умов зазначеного договору відповідачем протягом липня-грудня 2015 року здійснювалася поставка позивачеві природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії актів наявні в матеріалах справи). На виконання цього договору з 31.07.2015 по 29.05.2017 позивачем здійснювалася оплата поставленого природного газу. Загалом позивачем за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.06.2015 № 15-761-Н було сплачено природний газ на суму 990 904 118,67 грн. Відповідно до розділу XI цього договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
16. 30.12.2015 між продавцем та покупцем було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 16-150-Н, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві у 2016 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. На виконання умов зазначеного договору відповідачем протягом січня-вересня 2016 року здійснювалася поставка позивачеві природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії актів наявні в матеріалах справи). На виконання умов цього договору позивачем з 31.01.2016 по 30.09.2016 здійснювалася оплата поставленого природного газу. Загалом позивачем за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2015 № 16-150-Н було оплачено природний газ на суму 2 446 419 959,11 грн. Відповідно до розділу XI цього договору (з урахуванням додаткових угод) він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
17. 28.10.2016 між продавцем та покупцем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-431-Н, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2016- 2017 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах договору. На виконання умов зазначеного договору відповідачем з жовтня 2016 року по березень 2017 року здійснювалася поставка позивачеві природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії актів наявні в матеріалах справи). На виконання цього договору позивачем з 31.10.2016 по 31.03.2017 здійснювалася оплата поставленого природного газу. Загалом позивачем за договором купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 № 16-431-Н було сплачено природний газ на суму 4 229 504 384,32 грн. Відповідно до розділу ХІ цього договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 01.10.2016 і діє в частині продажу газу до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
18. 12.04.2017 між продавцем та покупцем було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 38ILvz-1917-Н, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2017 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. На виконання умов зазначеного договору відповідачем протягом квітня 2017 року - вересня 2017 року здійснювалася поставка позивачеві природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії актів наявні в матеріалах справи). На виконання договору позивачем з 30.04.2017 по 30.09.2017 здійснювалася оплата поставленого природного газу. Загалом позивачем за договором купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 № 38ILvz-1917-H було оплачено природний газ на суму 1 029 959 480,16 грн. Відповідно до пункту 11.1 цього договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2017 і діє в частині реалізації газу до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
19. 27.09.2017 між продавцем та покупцем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 17-430-Н, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2017- 2018 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. На виконання умов зазначеного договору відповідачем протягом жовтня 2017 року - жовтня 2018 року здійснювалася поставка позивачеві природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії актів наявні в матеріалах справи). На виконання цього договору позивачем з 31.10.2017 по 31.10.2018 здійснювалася оплата поставленого природного газу. Загалом позивачем за договором купівлі-продажу природного газу від 27.09.2017 № 17-430-Н було оплачено природний газ на суму 5 101 982 340,98 грн. Відповідно до пункту 11.1 договору (з урахуванням укладених додаткових угод) цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 01.10.2017 і діє в частині реалізації газу до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
20. 05.11.2018 між продавцем та покупцем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 18-530-Н, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2018 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. На виконання умов зазначеного договору відповідачем протягом листопада 2018 року - липня 2020 року здійснювалася поставка позивачеві природного газу, що підтверджується копіями актів, реєстром операцій та сальдовою відомістю на суму 5 757 648 270,26 грн (копії актів наявні в матеріалах справи). За поставлений природний газ за договором купівлі-продажу природного газу від 05.11.2018 № 18-530-Н позивач повністю не розрахувався. Всього за період з липня 2015 року до серпня 2020 року позивачем було придбано природного газу у відповідача на загальну суму 19 556 005 349,90 грн.
21. Урядом було затверджено норми споживання природного газу населенням, у разі відсутності газових лічильників, згідно з додатками до постанов Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 237 "Про змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23.03.2016 № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників", що діяли у період 2014- 2018 років та втратили чинність.
22. 08.02.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 63 "Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами", згідно з пунктом 2 якої передбачено, що не допускається нарахування постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованості за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням, у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619, у редакції, що діяла до 01.10.2014, а також штрафні санкції, 3 % річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.
23. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 у редакції, що діяла до 01.10.2014, були встановлені такі норми споживання газу населенням у разі відсутності газових лічильників:
- плита газова за наявності централізованого постачання гарячої води - 9,8 м3 (людино-місяць);
- плита газова у разі відсутності централізованого постачання гарячої води та газового водонагрівача - 18,3 м3 (людино-місяць);
- плита газова та газовий водонагрівач - 23,6 м3 (людино-місяць).
24. Урядом також було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 (якою визнано такими, що втратили чинність пункти 1- 3 Постанови від 30.01.2019 № 63), яка повністю відтворює зміст пунктів постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 63, а саме не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням, у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619, в редакції яка діяла до 01.10.2014, а також штрафні санкції, 3 % річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.
25. На переконання позивача, у зв`язку з тим, що протягом 2015-2019 років він закуповував природний газ для потреб населення, у тому числі, для споживачів без газових лічильників виключно у відповідача, тому із прийняттям зазначених постанов Кабінету Міністрів України виникла різниця у вартості природного газу, спожитого населенням за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 та вартістю природного газу, спожитого населенням за нормами, за якими не допускається заборгованість згідно з постановами від 08.02.2019 № 63 та від 27.02.2019 № 143. Таким чином, за твердженням позивача у нього виникла переплата перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за зазначеними договорами поставки природного газу, за якими закуповувався газ для потреб населення без лічильників газу.
26. Позивач 28.02.2019 звернувся до відповідача з вимогою за № 79704-Сл-1780-0219, у якій просив здійснити коригування заборгованості та штрафних санкцій на суму 406 100973, 52 грн, із посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 63 "Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами".
27. Відповідач зазначену вимогу відхилив з посиланням на відсутність підстав для здійснення перерахунку та повернення грошових коштів на підставі відповідної постанови Кабінету Міністрів України.