1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 922/957/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача (прокуратури) - Голуба Є. В. (посвідчення від 11.01.2020 № 054750),

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - Скринніка І. А. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 (суддя Жиляєв Є. М.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (головуючий - Істоміна О. А., судді Барбашова С. В., Гребенюк Н. В.) у справі

за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави

до: 1) Харківської міської ради,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аклор"

про визнання незаконними та скасування рішень.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2021 року керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (далі - Прокурор, позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (далі - Харківська міськрада, Міськрада, відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Аклор" (далі - ТОВ "Аклор", Товариство, відповідач-2) про: 1) визнання незаконним та скасування підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 додатку № 1 до рішення 35 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 22.04.2020 № 2089/20 (далі - рішення Харківської міськради від 22.04.2020 № 2089/20, оспорюване рішення від 22.04.2020); 2) визнання незаконним та скасування підпунктів 1.1- 1.5 пункту 1 додатку № 1 до рішення 37 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 19.08.2020 № 2230/20 (далі - рішення Харківської міськради від 19.08.2020 № 2230/20, оспорюване рішення від 19.08.2020), з посиланням на положення статей 79, 83, 116, 124, 134, 135 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 21, 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 6, 16 Закону України "Про оренду землі", статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 11 Закону України "Про будівельні норми", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) згідно з оспорюваними рішеннями від 22.04.2020 та від 19.08.2020 Міськрада незаконно надала Товариству в оренду земельну ділянку площею 1,1601 га, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093, розташовану за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 2-Б (Немишлянський район) (далі - спірна земельна ділянка), на неконкурентних засадах (без проведення земельних торгів), оскільки її надано для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а не для обслуговування та експлуатації належних відповідачу-2 нежитлових будівель літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1", розташованих за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 2-Б, які (нежитлові будівлі) оспорюваними рішеннями передбачено знести; 2) Товариство отримало земельну ділянку площею, яка в 115 разів перевищує площу нежитлових будівель.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 4, 21, 172 ЦК України, статей 12, 19, 20, 791, 83, 122- 124, 134, 135, 152 ЗК України, статей 16, 24, 26, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 20, 34 Закону України "Про державний земельний кадастр", статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 16 Закону України "Про оренду землі", статті 50 Закону України "Про землеустрій", статей 13, 14, 74, 86, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність позивачем належними і допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для продажу права оренди спірної земельної ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах), оскільки: 1) оспорювані рішення прийнято органом місцевого самоврядування на підставі чинного законодавства, в інтересах територіальної громади міста та в межах наданих повноважень; 2) чинними положеннями законодавства, Державними будівельними нормами "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92", затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 17.04.1992 № 44; Державними будівельними нормами ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, затвердженими наказом Мінрегіонбуду України від 26.04.2019 № 104, Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173; Державні будівельні норми "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", затвердженими наказом Держбуду України від 18.05.2005 № 80, не визначено нормативів розміру та меж земельних ділянок, не визначено площі відведеної земельної ділянки в залежності від площі споруд, що на ній знаходяться; 3) Прокурор не надав жодних доказів на підтвердження необхідності використання Товариством меншого розміру земельної ділянки для обслуговування належного йому об`єкта нерухомості, не ініціював питання щодо визначення такого розміру шляхом проведення експертизи в досудовому порядку або на стадії судового розгляду справи, а також не навів жодних порушень чинного законодавства при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою, невідповідності такого проекту землеустрою вимогам законодавства та нормативно-правових актів; 4) зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно, а в цьому випадку відбулася зміна виду використання спірної земельної ділянки її користувачем в межах однієї категорії земель, а не її використання не за цільовим призначенням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статей 120, 122, 124, 134 ЗК України, статей 328, 377, 658 ЦК України, статті 6 Закону України "Про оренду землі", статей 2, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 4, 5, 13, 14, 73, 74, 76- 81, 86, 236 ГПК України, наголошуючи, що:

1) суди не врахували висновків щодо застосування положень статей 122, 124, 134, 135 ЗК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, від 14.03.2019 у справі № 915/182/17, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, від 31.03.2021 у справі № 922/1431/20, від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14;

2) суди не врахували висновків щодо застосування норм статей 120, 134 ЗК України та статті 377 ЦК України у подібних правовідносинах, наведених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 592/6097/15-ц та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17, від 05.09.2018 у справі № 910/1356/13; від 14.03.2019 у справі № 915/182/17, від 06.11.2019 у справі № 910/23595/17;

3) суди не врахували висновків щодо застосування статті 13 ГПК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18;

4) суди не врахували висновку щодо застосування статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 922/476/20;

5) суди не врахували висновку щодо застосування статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19, від 20.05.2020 у справі № 911/1902/19, від 28.05.2020 у справі № 910/5902/18;

6) суди не врахували висновку щодо застосування статті 658 ЦК України, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 523/9111/17;

7) оскільки особа, яка придбала нерухоме майно, відповідно до частини 2 статті 134 ЗК України має право на придбання на позаконкурентних засадах (без проведення земельних торгів) прав саме на земельну ділянку (її частину), право на яку мав попередній власник нерухомості та яке перейшло до цього нового власника нерухомості саме з метою, пов`язаною з обслуговуванням (експлуатацією) відповідної нерухомості, розташованої на цій земельній ділянці, то місцевим та апеляційним господарськими судами не враховано, що згідно з оспорюваними рішеннями Харківська міськрада всупереч вимогам статей 124, 134, 135 ЗК України надала Товариству земельну ділянку не для обслуговування нежитлових будівель літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1", а для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на проспекті Маршала Жукова, 2-Б. Таким чином, у силу статей 124, 134 ЗК України ТОВ "Аклор" мало право лише за результатами проведених земельних торгів отримати спірну земельну ділянку з метою будівництва нового об`єкта (житлового комплексу) за рахунок знесення належних йому на праві власності чотирьох нежитлових будівель, які станом на 02.06.2021 було знищено, що вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2021 №№ 263415305, 263415205, 263415051, 263414688;

8) надання Міськрадою Товариству в користування земельної ділянки площею, яка в 115 разів перевищує площу вказаних нежитлових будівель та за умови їх знесення, тобто саме з метою нового будівництва, відбулося без дотримання процедури проведення земельних торгів, визначеної статтями 134, 135 ЗК України;

9) з витягу з Державного земельного кадастру від 16.04.2013 № НВ-6300106702013 про земельну ділянку, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093, вбачається, що датою державної реєстрації спірної земельної ділянки є 16.04.2013, а згідно з додатком до цього витягу - кадастровим планом земельної ділянки виявлено відсутність на ній нежитлових будівель літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1";

10) суди не надали мотивованої оцінки аргументам позивача про розташування об`єктів нерухомого майна літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1" поза межами контуру земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093, а також про несформованість земельної ділянки саме під зазначеними будівлями станом на дату укладення договорів купівлі-продажу від 22.01.2020 №№ 101, 102, 103, 104 та від 23.01.2020 №№ 128, 129, 130, 131, оскільки за змістом вказаних договорів та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначені об`єкти нерухомого майна розташовані за іншою адресою, а саме на проспекті Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-К у м. Харкові, тоді як спірна земельна ділянка, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093, розташована на проспекті Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-Б у м. Харкові, в зв`язку з чим Міськрада в позаконкурентний спосіб надала Товариству в оренду спірну земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-Б, на підставі зареєстрованого за ТОВ "Аклор" права власності на нежитлові будівлі літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1", які знаходяться поза межами спірної земельної ділянки, сформованої ще в 2013 році;

11) 17.05.2019, тобто станом на момент державної реєстрації за громадянкою ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1", розташовані за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-К, а також станом на момент укладення між нею (продавець) і ТОВ "Аклор" (покупець) договорів купівлі-продажу від 22.01.2020 №№ 101, 102, 103, 104 та від 23.01.2020 №№ 128, 129, 130, 131 спірна земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-Б, все ще перебувала у постійному користуванні Державного підприємства "Льодові Арени", оскільки відповідно до пункту 5.1 рішення Харківської міськради від 22.04.2020 № 2092/20 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" скасовано пункт 1 додатку 1 до рішення Харківської міськради від 22.05.2013 № 1139/13 та припинено Державному підприємству "Льодові Арени" право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1601 га, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093 (номер запису про речове право від 25.06.2013 № 14204490), на проспекті Маршала Жукова, 2-Б, для будівництва тренувальної бази для забезпечення проведення матчів фінальної частини Чемпіонату Європи- 2015 з баскетболу, в зв`язку з добровільною відмовою землекористувача (лист від 30.04.2014 № 166);

12) суди не дослідили зібрані у справі докази щодо знищення об`єктів нерухомого майна літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1", розташованих на проспекті Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-К у м. Харкові.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ТОВ "Аклор" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі № 922/957/21 та призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 08.02.2022.

9. 20.01.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Аклор" про зупинення провадження у справі № 922/957/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 925/1133/18, яке (клопотання) обґрунтовується наявністю, на думку скаржника, подібності правовідносин у справах № 922/957/21 та № 925/1133/18, при розгляді яких спірним є питання щодо визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача та дотримання процедури, передбаченої абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Проте колегія суддів залишає зазначене клопотання без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Передаючи справу № 925/1133/18 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 07.07.2021 виходила з того, що прокурор при зверненні з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі вказав, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави. З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Черкаську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, то у прокурора відсутній обов`язок з дотримання процедури, передбаченої абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта. У зв`язку з цим колегія суддів у справі № 925/1133/18 визнала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З аналогічних мотивів (у частині розширеного предмета позову) виходив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду при вирішенні питання про зупинення провадження у справі № 922/1156/21.

Натомість колегія суддів враховує викладений у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 висновок про те, що прокурор оскаржив рішення Коблівської сільради, саме тому визначивши останню відповідачем, він мав підстави звернутися до суду як позивач, вважаючи, що відсутній орган, який може захистити інтереси держави. Проте за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Оскільки у межах розгляду справи № 922/957/21 не виникав та наразі не вирішується спір про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки чи змін до нього, що виключає можливість визначення Прокурором Харківської міськради (видавника оспорюваних правових актів індивідуальної дії) позивачем за позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "Аклор" про зупинення провадження у справі № 922/957/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. Згідно з пунктами 4.1, 4.2 додатку № 1 до рішення Харківської міськради від 22.04.2020 № 2089/20 надано ТОВ "Аклор" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на просп. Маршала Жукова, 2-Б. Будівництво об`єкта виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1", в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:0001:0093), які належать ТОВ "Аклор" на праві приватної власності.

11. Рішенням Харківської міськради від 19.08.2020 № 2230/20 надано ТОВ "Аклор" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на просп. Маршала Жукова, 2-Б до 01.07.2022, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1".

12. Підпунктами 1.1- 1.5 пункту 1 додатку № 1 до оспорюваного рішення від 19.08.2020: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на просп. Маршала Жукова, 2-Б;

змінено цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури";

змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на "для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури";

надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на просп. Маршала Жукова, 2-Б до 01.07.2022; будівництво об`єкта виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1", в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093), які належать ТОВ "Аклор" на праві приватної власності.

належність на праві власності ТОВ "Аклор" (код ЄДРПОУ 41705703) нежитлових будівель літ. "Ж- 1" загальною площею 23,8 м2, літ. "Е- 1" загальною площею 25,3 м2, літ. "Д- 1" загальною площею 26,2 м2, літ. "Г- 1" загальною площею 25 м2, розташованих на просп. Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-К у м. Харкові, підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2021.

13. Згідно з пояснювальною запискою до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 2-Б за відомостями з Державного земельного кадастру, а адреси будівель: проспект Петра Григоренка, 2-К за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не співпадають, однак відповідно до схематичних планів земельних ділянок у відповідних технічних паспортах зрозуміло, що будівлі розташовані в межах земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093, за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 2-Б. Метою розробки документації із землеустрою є зміна цільового призначення земельної ділянки з "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови" - код КВЦПЗ 03.15 на "для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури" - код КВЦПЗ 02.10.

Позиція Верховного Суду

14. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

15. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для продажу права оренди спірної земельної ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах), оскільки Прокурор не надав жодних доказів на підтвердження необхідності використання Товариством меншого розміру земельної ділянки для обслуговування належного йому об`єкта нерухомості, не ініціював питання щодо визначення такого розміру шляхом проведення експертизи в досудовому порядку або на стадії судового розгляду справи, а також не навів жодних порушень чинного законодавства при затвердженні проекту землеустрою спірної земельної ділянки, наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою, невідповідності такого проекту землеустрою вимогам законодавства та нормативно-правових актів.

16. Проте колегія суддів вважає передчасним зазначений висновок судів попередніх інстанцій та водночас погоджується з твердженням скаржника про неврахування судами під час ухвалення оскаржуваних рішення та постанови висновків щодо застосування норм статей 124, 134 ЗК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, з огляду на таке.

17. Частиною 2 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

18. Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

19. У пунктах 76- 85 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин, сформульовано такий правовий висновок щодо питання застосування статей 124, 134 ЗК України:


................
Перейти до повного тексту