1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 10/246

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Антимонопольного комітету України

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 26.07.2021 (суддя Ковальчук Т.І.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (колегія суддів: Бонк Т.Б. (головуючий), Бойко С.М., Матущак О.І.)

за заявою Антимонопольного комітету України

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу

зі справи № 10/246

за позовом Антимонопольного комітету України (далі - АМК, позивач)

до державного підприємства "Карапчівський спиртовий завод" (далі - Завод)

про стягнення 1 000,00 грн. штрафу та 1 000,00 грн. пені.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.12.2008 у справі № 10/246 задоволено позовні вимоги АМК до Заводу про стягнення штрафу та пені за невиконання рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.2007 № 745-р у справі № 23-26.13/5-07: стягнуто із Заводу в дохід держави (на спеціальний рахунок) штраф у розмірі 1 000,00 грн. та пеню у розмірі 1 000,00 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного судового рішення 12.01.2009 господарським судом Чернівецької області видано накази. Відповідно до виданих судових наказів у справі №10/246 строк для пред`явлення їх до виконання визначений до 09.01.2012.

АМК звернувся до Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області із заявою від 03.02.2009 про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом від 12.01.2009 про стягнення із Заводу 1 000,00 штрафу та 1 000,00 грн. пені, разом із якою (заявою) надіслав до органу виконавчої служби оригінал судового наказу зі справи.

Станом на момент пред`явлення наказу до виконання стосовно боржника - Заводу господарським судом Чернівецької області здійснювалося провадження у справі № 5/18/б про банкрутство, порушене ухвалою від 10.02.2006. Вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; ухвалою від 09.03.2006 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Стрельнікова В.В.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.03.2014 у справі №5/18/б, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2014, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном та припинено провадження у справі про банкрутство Заводу, у зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство, оскільки боржник є державним підприємством, яке входить до переліку об`єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, а тому в судовій процедурі банкрутства до державного підприємства не можуть бути застосовані процедури санації та ліквідації, тоді як встановлений законом строк процедури розпорядження майном вичерпано, а інших пропозицій щодо подальшого провадження у даній справі про банкрутство, зокрема, укладення мирової угоди, учасниками провадження у справі не подано.

У листі державної виконавчої служби України від 13.08.2014 № 14-04-31-766/3.2 на запит АМК повідомлено про те, що державним виконавцем 09.07.2009 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (як встановлено судами, у зв`язку з передачею виконавчого документа арбітражному керуючому); копію постанови разом з виконавчим документом надіслано арбітражному керуючому Стрельнікову В.В. для подальшого виконання.

Лист державної виконавчої служби України від 13.08.2014 стягувач отримав 19.08.2014 (відповідно до вхідної відмітки АМК).

У свою чергу, арбітражний керуючий Стрельніков В.В. листом від 06.08.2014 № 6 на запит АМК повідомив про те, що заявлені вимоги є поточними, стягнення яких проводиться окремо від процедури банкрутства; всі виконавчі провадження і накази суду знаходяться у керівника Заводу, до якого й слід звертатися з питань погашення грошових вимог на суму 2 000,00 грн.;

Згідно з листом від 24.09.2014 № 300-9/04-8672 АМК звертався до керівника Заводу про надання інформації про стан погашення заборгованості, повернення оригіналу наказу, проте відповіді не отримав.

У подальшому (у 2018, 2020 роках) АМК неодноразово звертався до керівника Заводу з метою отримання інформації стосовно виконання наказу суду зі справи № 10/246, проте відповіді не отримував.

Відповідно до листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 27.05.2021 № 25/307/05.2-01/21 на запит АМК повідомлено про те, що виконавче провадження № 12837240 щодо примусового виконання судового наказу від 20.01.2009 зі справи № 10/246 закінчено 13.02.2013 та направлено за належністю до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернівецькій області. Водночас матеріали виконавчого провадження щодо примусового виконання судового наказу у справі № 10/246 до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернівецькій області не надходили. Крім того, згідно з листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області від 27.05.2021 № 25/307/05.2-01/21 матеріали виконавчого провадження щодо виконання судового наказу від 12.01.2009 № 10/246 знищені.

У липні 2021 року до господарського суду Чернівецької області надійшла заява АМК про поновлення строку для пред`явлення наказу господарського суду Чернівецької області від 12.01.2019 зі справи № 10/246 до виконання та про видачу дубліката наказу про стягнення із Заводу 1 000,00 грн. штрафу та 1 000,00 грн. пені.

В обґрунтування поданої заяви АМК вказував, що з моменту отримання листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області від 27.05.2021 № 25/307/05.2-01/21 йому стало відомо, що наказ суду зі справи № 10/246 не виконано, на виконанні у виконавчій службі не перебуває, у АМК відсутній, а, отже, є втраченим органом виконавчої служби. Строк пред`явлення наказу до виконання пропущений АМК з причин, що не залежали від нього. АМК просив суд відновити строк на пред`явлення наказу до виконання, визнавши причини пропуску строку пред`явлення наказу до виконання поважними та видати дублікат наказу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.07.2021 у справі № 10/246, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021, у задоволенні заяви АМК про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату наказу відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані з посиланням, зокрема, на те, що заявник знав про закінчення виконавчого провадження, починаючи з серпня 2014 року, а, отже, мав можливість реалізувати своє право на отримання дубліката наказу, проте прострочив строк для пред`явлення наказу до виконання з причин, які об`єктивно неможливо визнати поважними. У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність обґрунтованих підстав для поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, а, відповідно, й для видачі дубліката наказу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

АМК, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви АМК.

Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АМК в частині оскарження відмови у видачі дублікату наказу; у відкритті касаційного провадження в частині оскарження відмови у поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено, оскільки ухвала суду першої інстанції в цій частині, після її перегляду в апеляційному порядку, не підлягає перегляду в касаційному порядку.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано з посиланням на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 5, 11, 12, 14, 18, 19, 28 Закону України "Про виконавче провадження", статті 327 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підпункту 19.4 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України. Крім того, скаржник посилається на практику Європейського суду з прав людини.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Предметом касаційного розгляду є питання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у вирішенні питання щодо відмови у видачі дубліката наказу господарського суду Чернівецької області від 12.01.2009 зі справи № 10/246 за заявою АМК.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (витяг від 07.02.2022), Завод не перебуває ані у стадії припинення, ані у процесі провадження у справі про банкрутство, санації.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній станом на час пред`явлення виконавчого документа до виконання) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Статтею 22 названого Закону (у відповідній редакції) унормовано, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

У постановах зі справ №910/10031/13, №910/2954/17 Верховний Суд зазначив, зокрема, про те, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущений, виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.


................
Перейти до повного тексту