ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19506/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, І. В. Булгакова, О. Р. Кібенко,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Risoil Overseas LTD
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021р.
у складі колегії суддів: О. В. Попікова- головуючий, О. О. Євсіков, В. А. Корсак
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко"
до Agrostudio Group Limited
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство Рисоіл Термінал"
про розірвання контракту та повернення майна
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
У грудні 2020 року ТОВ "ДП Зернятко" звернулося до господарського суду з позовом до Agrostudio Group Limited про розірвання контракту від 27.10.2020 №CN271020DPZ та зобов`язання повернути Товариству майно - кукурудзу 3 класу, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3654,1 тон.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо повної оплати поставленого товару, що є підставою для розірвання укладеного між сторонами контракту.
Разом із позовною заявою ТОВ "ДП Зернятко" до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешт на майно - кукурудзу 3 класу, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3654,1 тон та заборонити будь-яким особам проводити дії з майном, направлені на перехід права власності на майно.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, ТОВ "ДП Зернятко" вказувало, що обставинами, які свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, є вчинення відповідачем дій, спрямованих на підготовку товару до перепродажу третім особам, про що свідчить процедура митного оформлення вантажу до експорту, яка здійснюється поза контролем позивача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2020 заяву ТОВ "ДП Зернятко" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно - кукурудзу 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, походження - Україна, у кількості 3654,1 метричних тон, право власності на яке належить ТОВ "ДП Зернятко", що знаходиться на терміналі ТОВ "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" за адресою: 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 28. Заборонено будь-яким особам, у тому числі ТОВ "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал", яке здійснює зберігання майна - кукурудзи 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3654,1 метричних тон, Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Державній митній службі України та її територіальним органам, ТОВ "Новік Порт Сервіс", вчиняти будь-які дії з майном - кукурудза 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, походження - Україна, у кількості 3654,1 метричних тон, які направлені на перехід права власності на майно, в тому числі, але не виключно, завантаження, розвантаження майна, проведення митного оформлення, оформлення товару на третіх осіб та будь-які інші дії, передачі іншому зберігачу, переміщення майна в інше місце тощо.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, враховуючи також той факт, що на теперішній час триває митне оформлення спірного товару.
Суд дійшов висновку, що обраний ТОВ "ДП Зернятко" захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 апеляційні скарги ТОВ "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" та ТОВ "Новік Порт Сервіс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 касаційні скарги ТОВ "Спільне підприємство "Рисоіл Термінал" та ТОВ "Новік Порт Сервіс" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 залишено без змін.
Risoil Overseas LTD, яке не є учасником даної справи, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2020. Risoil Overseas LTD в апеляційній скарзі посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 254 та п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України наголошувало на тому, що оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання про права, інтереси та обов`язки Компанії, як покупця зазначеного товару, згідно з укладеним з Agrostudio Group Limited контрактом №Р983 від 27.10.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Risoil Overseas LTD на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20.
2. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 апеляційне провадження у справі №910/19506/20 за апеляційною скаргою Risoil Overseas LTD на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2020 про забезпечення позову у справі №910/19506/20 закрито. Справу №910/19506/20 повернуто до господарського суду міста Києва.
Апеляційний господарський суд виходив із того, що при постановленні оскаржуваної ухвали від 14.12.2020 питання про права, інтереси та (або) обов`язки Risoil Overseas місцевим судом не вирішувались, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою Risoil Overseas LTD підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Як зазначив апеляційний суд, зі змісту ухвали вбачається, що місцевим судом накладено арешт на майно, право власності на яке належить ТОВ "ДП Зернятко", та заборонено ТОВ "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал", як зберігачу майна, а також Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Державній митній службі України та її територіальним органам, ТОВ "Новік Порт Сервіс", вчиняти будь-які дії з майном.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у згаданій ухвалі немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів апелянта Risoil Overseas LTD. Оскаржувана ухвала (мотивувальна чи резолютивна його частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки апелянта, рішення з цього приводу судом також не приймалося.
Доводи Risoil Overseas LTD стосовно того, що вантаж кукурудзи, який є предметом за контрактом, укладеним між позивачем та Agrostudio Group Limited, в подальшому повинен був бути переданий Risoil Overseas LTD на умовах контракту №Р983 від 27.10.20202, визнано апеляційною інстанцією непереконливими та безпідставними, оскільки не свідчать про те, що суд вирішив питання про права, інтереси та/або обов`язки Risoil Overseas LTD, що надавало б йому право на апеляційне оскарження рішення на підставі ч. 1 ст. 254 ГПК України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Risoil Overseas LTD, не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
За доводами скаржника, відповідач, отримавши від ТОВ "Зернятко" у період 09.11-11.11.2020 товар, одразу поставило цей товар Risoil Overseas LTD за контрактом №Р983, на підтвердження чого надано відповідні залізничні накладні. Отже Risoil Overseas LTD є добросовісним набувачем товару. Тобто майно, на яке накладено арешт в межах даної справи ухвалою від 14.12.2020, було поставлено Risoil Overseas LTD та право власності на майно перейшло до останнього. Таким чином скаржник вважає, що господарський суд міста Києва розглянув і вирішив спір у правовідносинах, учасником яких на момент прийняття ували про забезпечення позову був Risoil Overseas LTD, порушивши при цьому право власності останнього на товар.
За твердженням скаржника, апеляційний господарський суд формально обмежився лише дослідженням тексту ухвали господарського суду про забезпечення позову на предмет наявності в ньому назви компанії Risoil Overseas LTD та суджень про права, обов`язки чи інтереси останнього, не досліджуючи при цьому участь Risoil Overseas LTD у спірних правовідносинах, підтверджену доказами, поданими до апеляційної скарги та відповіді на відзив. Судом невірно встановлено правовий статус заявника апеляційної скарги та його право на апеляційне оскарження, та як наслідок необґрунтовано застосовано п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
4. Позиції інших учасників справи
Відзивів та заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Вказані норми визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.10.2021 у справі №910/2795/20.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Risoil Overseas LTD звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20, якою, зокрема, накладено арешт на майно - кукурудзу 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, походження - Україна, у кількості 3654,1 метричних тон, право власності на яке належить ТОВ "ДП Зернятко".
У апеляційній скарзі Risoil Overseas LTD зазначало, що 27.10.2020 між Risoil Overseas LTD як покупцем та Agrostudio Group Limited як продавцем укладено контракт №Р983, предметом якого є кукурудза 3 класу, насипом, врожай 2020 року, країна походження Україна.
Також скаржник зазначив, що Agrostudio Group Limited не заперечує факт поставки Risoil Overseas LTD, разом з тим, вже після поставки укладає зі своїм експортером ТОВ "ДП Зернятко" додаткову угоду №1 та змінює ряд положень контракту від 27.10.2020 №CN271020DPZ, в тому числі порядок переходу права власності. А тому Risoil Overseas LTD є добросовісним набувачем товару.
Risoil Overseas LTD стверджувало, що арешт товару протягом всієї тривалості судового процесу є надмірним тягарем та несправедливим обтяженням прав Risoil Overseas LTD, яке не є учасником справи та до якого Agrostudio Group Limited звернулося в GAFTA з позовом про стягнення коштів за несплату вартості вантажу - кукурудзи за контрактом №Р983 від 27.10.2020.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу Risoil Overseas LTD зазначало, що Agrostudio Group Limited поставило на користь Risoil Overseas LTD спірну кукурудзу у кількості 3654,15мт, що підтверджується залізничними накладними, в яких зазначено: "Експортер ТОВ "ДП Зернятко", контракт №СN241020DPZ від 27.10.2020 з Agrostudio Group Limited в квоту компанії Risoil". Оскільки Risoil Overseas LTD не розрахувалося за поставлений товар, Agrostudio Group Limited звернулося до арбітражу GAFTA з позовом про стягнення вартості поставленої кукурудзи і 05.11.2021 представники Risoil Overseas LTD отримали рішення у арбітражній справі про задоволення вказаного позову.
Risoil Overseas LTD зазначало, що Міжнародною асоціацією торгівлі зерном і кормами при розгляді арбітражної справи №18-414 встановлено факт поставки товару від Agrostudio Group Limited до Risoil Overseas LTD, а також встановлено факт переходу права власності на даний товар. Так заявник апеляційної скарги вважав, що він є добросовісним набувачем товару.
На підтвердження своїх доводів Risoil Overseas LTD надало відповідні докази, зокрема копії залізничних накладних, копію контракту №Р983 від 27.10.2020, рішення GAFTA у справі №18-414, тощо.
Отже Risoil Overseas LTD доводило те, що накладення арешту на майно, яке було поставлено йому, порушувало його права та інтереси.
Проте судом апеляційної інстанції не досліджувались надані скаржником докази на обґрунтування наявності у нього права власності на майно, на яке накладено арешт, та не надавалась належна оцінка доводам скаржника про порушення його прав ухвалою суду першої інстанції, прийнятою без його участі у справі.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Risoil Overseas LTD, апеляційний господарський суд зазначив, що в ухвалі про забезпечення позову немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів апелянта Risoil Overseas LTD; оскаржувана ухвала (мотивувальна чи резолютивна його частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки апелянта, рішення з цього приводу судом також не приймалося.
Проте як вбачається з ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову, на зміст залізничних накладних, в яких містилася згадка про Risoil, посилався навіть позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема, зазначав, що зі змісту залізничних накладних (пункт 7), які додані до позовної заяви, вбачається, що відповідач, будучи резидентом Республіки Мальта, не є кінцевим отримувачем цього товару і він має намір продати товар компанії RISOIL, вантаж призначений для вивезення водним транспортом до Швейцарії.
Обставини, на які посилається заявник апеляційної скарги, зокрема щодо факту поставки йому товару та переходу до нього права власності, мають суттєве значення при з`ясуванні питання, чи прийнято оскаржувану ухвалу про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, оскільки у разі підтвердження доводів Risoil Overseas LTD може виявитись, що арешт накладено на майно, яке належить не сторонам у даній справі, а Risoil Overseas LTD без залучення його до участі у справі.
Апеляційний господарський суд відхилив доводи Risoil Overseas LTD стосовно того, що вантаж кукурудзи, який є предметом за контрактом, укладеним між позивачем та Agrostudio Group Limited, в подальшому повинен був бути переданий Risoil Overseas LTD на умовах контракту №Р983 від 27.10.2020.
Проте суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що скаржник наголошував на тому, що вантаж уже поставлений останньому та право власності на нього уже належить скаржнику. Вказані доводи не були перевірені, а надані на підтвердження цих обставин докази - не були досліджені апеляційним судом.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Risoil Overseas LTD на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог процесуального законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Натомість оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідає, оскільки суд апеляційної інстанції за неповного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, без належної перевірки доводів та заперечень сторін, дійшов передчасного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Risoil Overseas LTD на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.