ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 905/3553/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С. В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Віталій Титич і партнери"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021
(у складі колегії: Гарник Л. Л. - головуючий, судді: Пантелієнко В. О.,
Доманська М. Л.)
у справі №905/3553/15
за позовом Компанії Ceska Exportni Banka, a.s.
до 1) Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області
2) Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в особі Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області
3) Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області
4) Міністерства юстиції України
5) Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів"
за участю Прокуратури Донецької області
про стягнення 23 215 729,00 грн
1. Рух справи
1.1. Компанія Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області про стягнення з Державного бюджету України 23215729,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області та Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в розмірі 23 215 729,00 грн.
1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 - залишено без змін.
1.4. На виконання вказаного рішення 11.11.2020 видано відповідні накази.
1.5. Акціонерне товариство "Експортне гарантійне та страхове товариство" (далі - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство") подало 11.12.2020 до Господарського суду міста Києва заяву про заміну стягувача у виконавчому документі, зазначаючи про те, що між компанією Ceska Exportni Banka, a.s. (цедент, стягувач) та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" (цесіонарій, правонаступник) укладено договір відступлення права вимоги від 19.08.2020, за умовами якого цедент відступив цесіонарію своє право грошової вимоги до ТОВ "Артемівський завод скловиробів", а також усі інші права, які пов`язані та/або слідують з права вимоги цієї дебіторської заборгованості. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 02.12.2020 до вказаного договору дебіторська заборгованість, зокрема, включає право отримання грошових коштів, стягнутих на користь цедента згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 905/3553/15 в розмірі 23 215 729 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 задоволено заяву АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство", здійснено заміну Компанії Ceska Exportni Banka a.s. - стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі №910/3553/15 від 11.11.2020 про стягнення з Державного бюджету України 23 215 729,00 грн шкоди на правонаступника - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство".
2.2. Ухвала суду мотивована наступним:
- заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник);
- заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу;
- за договором відступлення права вимоги, укладеного компанією Ceska Exportni Banka, a.s. та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство", останнє набуло право вимоги щодо грошових коштів, присуджених до стягнення згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 в розмірі 23 215 729 грн;
- суд не прийняв до уваги доводи представників Адвокатського об`єднання "Віталій Титич і партнери" (далі - АО "Віталій Титич і партнери"), які фактично зводились до необхідності відкладення розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому документі на його правонаступника до вирішення питання відносно виплати на їх користь так званої "премії успіху", наголосивши на тому, що предметом судового розгляду є виключно заява про заміну стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №905/3553/15, до сум якого взагалі не входять витрати на правничу правову допомогу.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. АО "Віталій Титич і партнери" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 905/3553/15 та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та невідповідність викладених в оскаржуваній ухвалі висновків обставинам справи.
3.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за умовами пункту 1.3 договору відступлення права вимоги від 19.08.2020, на підставі якого здійснено заміну стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі № 910/3553/15 від 11.11.2020 - Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. на його правонаступника - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство", до останнього переходять права Компанії Ceska Exportni Banka a.s. на дебіторську заборгованість, в тому числі права та обов`язки цедента за договором про надання юридичних послуг, укладеному цесіонарієм та АО "Віталій Титич і партнери" від 18.05.2018 за умов, які будуть узгоджені в окремому договорі про відступлення права вимоги за договором про надання юридичних послуг, який договірні сторони та АО "Віталій Титич і партнери" укладуть без зайвих затримок після укладення цього договору. Втім, обставини щодо правовідносин, пов`язаних з наданням АО "Віталій Титич і партнери" правничої допомоги Компанії Ceska Exportni Banka, a.s., не входять до предмету судового розгляду та не підлягають з`ясуванню у межах заявленої вимоги про заміну стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі № 910/3553/15 від 11.11.2020, оскільки АО "Віталій Титич і партнери" не є учасником відповідного виконавчого провадження. Отже, питання щодо прав, інтересів та (або) обов`язків заявника апеляційної скарги - АО "Віталій Титич і партнери" судом не вирішувалось.
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. 20.12.2021 АО "Віталій Титич і партнери" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021.
4.2. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції ухилився від з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні; висновки суду не відповідають реальним обставинам справи; судовий розгляд здійснювався судом апеляційної інстанції з грубим порушенням Конституції України, істотним порушенням вимог ГПК України та без урахування практики Європейського суду з прав людини. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції проігнорував висновки щодо застосування норм права, викладені у рішеннях Верховного Суду.
5. Касаційне провадження
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2022:
- відмовлено АО "Віталій Титич і партнери" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №905/3553/15;
- поновлено АО "Віталій Титич і партнери" строк на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №905/3553/15;
- відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АО "Віталій Титич і партнери" в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи;
- відмовлено АО "Віталій Титич і партнери" у задоволенні клопотання про розгляд справи № 905/3553/15 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
5.2. 27.01.2022 до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від Компанії Ceska Exportni Banka a.s. та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство", за змістом яких вказані особи заперечують проти доводів скаржника, мотивуючи тим, що судом апеляційної інстанції було належним чином з`ясовано, чи зачіпає оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 безпосередньо права та обов`язки скаржника, за результатами чого встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги - АО "Віталій Титич і партнери" згаданою ухвалою суду першої інстанції не вирішувалося і відповідно закрито апеляційне провадження з дотриманням вимог ГПК України, що не спростовано скаржником, який невірно наводить власне трактування обставин справи та умов договору відступлення права вимоги від 19.08.2020.
5.3. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Судом касаційної інстанції переглядається ухвала апеляційного господарського суду, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АО "Віталій Титич і партнери" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 905/3553/15 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України у зв`язку із тим, що: скаржник не набув статусу учасника справи; питання про права та обов`язки АО "Віталій Титич і партнери" оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду не вирішувалося; АО "Віталій Титич і партнери" не набуло процесуального права на оскарження вищезгаданої ухвали місцевого господарського суду.
6.2. Аргументи касаційної скарги, які стосуються допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права та невірного застосування норм матеріального права не враховуються, оскільки ухвала місцевого господарського суду від 13.05.2021 не є предметом касаційного перегляду у даному касаційному провадженні.
6.3. Судом касаційної інстанції перевіряється наявність чи відсутність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АО "Віталій Титич і партнери" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 905/3553/15 у розумінні пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України і враховуються аргументи касаційної скарги саме з цього питання.
6.4. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, на підставі встановлених судом попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
6.5. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
6.6. В статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
6.7. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).
6.8. Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Реалізація права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
6.9. Порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві врегульовано положеннями глави 1 розділу ІV ГПК України.
6.10. За змістом статті 17 ГПК України право на перегляд справи та оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
6.11. В частині першій статті 254 ГПК України визначено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
6.12. У розумінні наведеної норми судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.
6.13. Відтак особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
6.14. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19.
6.15. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
6.16. Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції має з`ясовати, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
6.17. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
6.18. Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження (аналогічний правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №910/21451/16).
6.19. Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом апеляційної інстанції обставин, АО "Віталій Титич і партнери" оскаржило до суду апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 905/3553/15, якою здійснено заміну особи стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі №910/3553/15 від 11.11.2020 про стягнення з Державного бюджету України 23 215 729,00 грн шкоди з Компанії Ceska Exportni Banka a.s. на її правонаступника - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" за заявою останнього.
6.20. Апеляційна скарга подана відповідно до статті 254 ГПК України з посиланням на те, що заміна сторони виконавчого провадження на підставі договору відступлення права вимоги від 19.08.2020, укладеного між Компанією Ceska Exportni Banka a.s. та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство", прямо впливає на права, інтереси та обов`язки АО "Віталій Титич і партнери", оскільки після укладення згаданого договору у АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" виник обов`язок ініціювати укладення договору про надання юридичних послуг з АО "Віталій Титич і партнери", але цей обов`язок АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" не виконано.
6.21. З`ясовуючи питання про те, чи зачіпає оскаржувана ухвала суду першої інстанції безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки АО "Віталій Титич і партнери", апеляційний господарський суд встановив:
- на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020, видано накази від 11.11.2020;
- АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі у зв`язку з укладенням 19.08.2020 між заявником та Компанією Ceska Exportni Banka, а. s. договору відступлення права вимоги, згідно з яким Компанія Ceska Exportni Banka, a.s. відступила АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" своє право грошової вимоги до ТОВ "Артемівський завод скловиробів", а також усі інші права, які пов`язані та/або слідують з права вимоги цієї дебіторської заборгованості;
- відповідно до додаткової угоди № 1 від 02.12.2020 до вказаного договору дебіторська заборгованість, зокрема, включає право отримання грошових коштів, стягнутих на користь цедента згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі N 905/3553/15 в розмірі 23 215 729 грн; грошові кошти, які цесіонарій має право отримати внаслідок укладення договору, мають бути перераховані відповідними особами (ліквідатором боржника, Державною казначейською службою України та її територіальними органами, державними та/або приватними виконавцями, тощо) на банківський рахунок цесіонарія, визначений цесіонарієм, в повному розмірі, що підлягав виплаті на користь цедента до укладення договору; укладення договору є підставою для заміни стягувача з цедента на цесіонарія у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 905/3553/15 про стягнення з Державного бюджету України на користь цедента шкоди в розмірі 23 215 729 грн, а також для заміни стягувача у виконавчому листі (наказі) суду у справі №905/3553/5 до відкриття виконавчого провадження;
- обставини щодо правовідносин, пов`язаних з наданням АО "Віталій Титич і партнери" правничої допомоги Компанії Ceska Exportni Banka, a.s., не входять до предмету судового розгляду та не підлягають з`ясуванню у межах заявленої вимоги про заміну стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі № 910/3553/15 від 11.11.2020, оскільки АО "Віталій Титич і партнери" не є учасником відповідного виконавчого провадження.
6.22. З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом не вирішувалося питання відносно прав, інтересів та (або) обов`язків заявника апеляційної скарги - АО "Віталій Титич і партнери", останнє не є учасником справи, а тому не набуло процесуального права на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 905/3553/15.
6.23. Суд касаційної інстанції не погоджується з наведеним висновком апеляційного господарського суду, з наступних підстав.
6.24. За змістом апеляційної скарги скаржник доводив, що відповідно до пункту 1.3 договору відступлення права вимоги від 19.08.2020 до АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" переходять права Компанії Ceska Exportni Banka a.s. на дебіторську заборгованість, в тому числі права та обов`язки цедента за договором про надання юридичних послуг, укладеному цесіонарієм та АО "Віталій Титич і партнери" від 18.05.2018 за умов, які будуть узгоджені в окремому договорі про відступлення права вимоги за договором про надання юридичних послуг, який договірні сторони та АО "Віталій Титич і партнери" укладуть без зайвих затримок після укладення цього договору.
За умовами пункту 3.4. вказаного договору Компанії Ceska Exportni Banka a.s. належить право на суму, стягнуту з державного бюджету України на користь банку у справі №905/3553/15, за вирахуванням 10% премії успіху АО "Віталій Титич і партнери".
6.25. Наведене, на переконання скаржника, свідчить про те, що договір відступлення права вимоги укладено з відкладальною умовою, відповідно до якої виникнення прав та обов`язків АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" за договором про надання юридичних послуг нерозривно пов`язане з настанням певної події - укладання договору про відступлення права вимоги за договором про надання юридичних послуг. При цьому Компанії Ceska Exportni Banka a.s.та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" погодилися, що такий договір повинен бути укладений без зайвих затримок після укладення договору цесії.
6.26. Скаржник наголошував на тому, що вирішення питання про заміну особи стягувача на підставі договору відступлення права вимоги від 19.08.2020, з огляду на невиконання АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" такої умови вказаного договору, як укладання договору про відступлення права вимоги за договором про надання юридичних послуг, суттєво впливає на права АО "Віталій Титич і партнери".
6.27. За змістом оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається дослідження судом наведених скаржником доводів та надання їм відповідної правової оцінки. Апеляційним судом, в порушення частини п`ятої статті 236 ГКП України, не обґрунтовано прийняте рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та не зазначено якими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджуються/спростовуються аргументи скаржника, у зв`язку з чим висновок суду про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АО "Віталій Титич і партнери" є передчасним.
6.28. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що апеляційним господарським судом було допущено порушення вимог статей 17, 236, 254, пункту 3 частини першої 264 ГПК України, внаслідок чого ухвала від 18.11.2021 підлягає скасуванню.
6.29. Відносно аргументу касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції "процедури закриття апеляційного провадження" з тих підстав, що на переконання скаржника стаття 264 ГПК України підлягає застосуванню лише на стадії відкриття апеляційного провадження, а не на стадії апеляційного розгляду, колегія суддів зазначає, метою відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, та призначення такої скарги до розгляду є встановлення того, чи дійсно оскаржуваним судовим рішенням вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, і в залежності від встановлених судом обставин під час апеляційного розгляду застосовуються відповідні процесуальні наслідки, про які зазначалося вище (пункти 6.16-6.18 цієї постанови). Відтак, наведений аргумент скаржника ґрунтується на помилковому тлумаченні норм ГПК України.
6.30. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
6.31. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.
6.32. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
6.33. Аналізуючи зміст прийнятої апеляційним судом ухвали крізь призму прийнятих Європейським судом рішень, Верховний Суд зазначає про невідповідність ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження вимогам щодо справедливого судового розгляду, оскільки апеляційним судом не спростовано доводи скаржника, не досліджено обставини, на які скаржник посилався при зверненні до апеляційного суду та не зазначено якими доказами та обставинами спростовуються його доводи про те, що ухвала місцевого господарського суду про заміну особи стягувача у виконавчому провадженні впливає на права (інтереси) АО "Віталій Титич і партнери".