ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/346/20 (914/156/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В. Я.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Захід-Агроінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2021
у справі № 914/346/20(914/156/21)
за позовом Приватного підприємства "Захід-Агроінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001"
про стягнення 9 128 289,45 грн заборгованості та пені
в межах справи № 914/346/20
за заявою Приватного підприємства "Лан-ОілТрейд"
про банкрутство Приватного підприємства "Захід-Агроінвест"
Учасники справи:
від ПП "Захід-Агроінвест": Рустанова Н. Р., Пурій Р. П.;
від ТОВ "Україна 2001": Ромашин В. М.;
1. Короткий зміст заявлених вимог та заперечень на них
1.1. 20.01.2021 Приватне підприємство "Захід-Агроінвест" в особі арбітражного керуючого Пурія Р.П. (далі - позивач, ПП "Захід-Агроінвест") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (далі - відповідач, ТОВ "Україна 2001") про стягнення 9128289,45 грн (з них: 8189296,69 грн - основний борг, 938992,76 грн - пеня).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0306-псс від 27.05.2019 на переробку сої на давальницьких умовах (екстрадиційне виробництво) щодо оплати виконаних робіт за переробку сировини та надання позивачем послуг із завантаження готової продукції на залізничні вагони.
1.3. Відповідачем позов не визнано, зокрема, з тих підстав, що зобов`язання відповідача перед позивачем за договором № 0306-псс від 27.05.2019 на суму 8189296,69 грн припинені на підставі заяви про проведений взаємозалік зустрічних однорідних грошових вимог, оскільки на момент виникнення у відповідача цих зобов`язань заборгованість позивача перед ним по інших договорах складала 14335361,00 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8189296,69 грн основного боргу, 437967,53 грн пені та 4540,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору. Також стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету 124868,96 грн судового збору. В задоволенні позовних вимог про стягнення 501025,23 грн пені відмовлено.
2.2. Судове рішення мотивоване тим, що позивач підтвердив наявність заборгованості відповідача за надані послуги з переробки сировини та завантаження її у залізничні вагони у сумі 8189296,69 грн. Щодо нарахування пені, то за висновком суду позивачем при здійсненні розрахунку не було враховано положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, внаслідок чого нараховано пеню понад шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 437967,53 грн.
2.3. При цьому, судом першої інстанції враховано:
- преюдиційність згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) попередньої ухвали суду у межах справи про банкрутство від 24.06.2020, якою визнано грошові вимоги кредитора загалом у сумі 22929583,53 грн;
- недобросовісність кредитора ТОВ "Україна-2001" всупереч вимог пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яке виразилося у неповідомленні такого кредитора про наявність факту зарахування однорідних зустрічних грошових вимог під час подання заяви з грошовими вимогами до боржника та під час судового розгляду такої заяви;
- спірність зустрічних однорідних вимог, що суперечить правовим висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.01.2018 у справі №908/3039/16, від 05.04.2018 у справі №910/13205/17, від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, від 25.07.2018 у справі №916/4933/15, від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 13.11.2018 у справі №914/163/14, від 02.04.2019 у справі №918/539/18.
3. Встановлені судом першої інстанції обставини справи
3.1. 27.05.2019 між ПП "Захід-Агроінвест" (виконавець) та ТОВ "Україна 2001" (замовник) укладено договір № 0306-псс на переробку сої на давальницьких умовах (екстракційне виробництво) (далі - Договір), за умовами якого замовник зобов`язується передати виконавцю давальницьку сировину у строки та на визначених у договорі умовах, оплатити виконавцю виконані роботи з переробки такої сировини, оплатити виконавцю послуги з відвантаження продукції у випадку завантаження у вагони, а виконавець зобов`язується переробити сировину та безкоштовно зберігати готову продукцію до остаточного її забору замовником.
3.2. У пункті 6.4 Договору визначено, що виконавець, після переробки сировини (її партії) складає акт виконаних робіт та виробничий звіт (форма №23), де вказується кількість продукції та вартість переробки давальницької сировини. Виконавець після складання акту виконаних робіт підписує і скріплює його своєю печаткою, після чого передає замовнику. Замовник протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання зазначеного акту виконаних робіт підписує та скріпляє його своєю печаткою, та повертає один екземпляр виконавцю. У разі розбіжностей або зауважень з боку замовника, останній повертає акт виконавцю із своїми зауваженнями.
3.3. На виконання умов договору, замовником та виконавцем підписано акти надання послуг №387 від 30.06.2019 на суму 1071694,01 грн, №439 від 31.07.2019 на суму 428357,16 грн, №440 від 31.07.2019 на суму 1097566,49 грн, №441 від 31.07.2019 на суму 1515156,32 грн, №605 від 24.09.2019 на суму 208047,00 грн, №606 від 30.09.2019 на суму 1942997,76 грн, №607 від 30.09.2019 на суму 2688182,22 грн, №633 від 30.10.2019 на суму 139614,30 грн, №650 від 31.10.2019 на суму 97681,43 грн.
3.4. Відповідно до пункту 8.1 Договору оплата вартості робіт з переробки сировини здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку протягом 90 операційних (банківських) днів з дати підписання сторонами Акту виконаних робіт (пункт 6.4 Договору).
3.5. Позивачем виставлені відповідні рахунки на оплату. Однак, відповідачем сплачено лише 1000000,00 грн згідно із платіжним дорученням №592 від 02.07.2019 за рахунком №ЗА-00000133 від 30.06.2019, виставленого за актом надання послуг №387 від 30.06.2019.
Сторонами не надано докази заперечень зі сторони замовника щодо кількісних та якісних показників переробки давальницької сировини.
3.6. Відповідачем частково виконано свої договірні зобов`язання щодо оплати виконаних робіт за договором, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 8189296,69 грн. В матеріалах справи відсутні докази повної оплати відповідачем виконаних робіт за договором.
3.7. Відповідно до пункту 11.2 Договору за порушення термінів оплати переробки давальницької сировини замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
3.8. Позивачем за порушення термінів оплати переробки давальницької сировини відповідно до пункту 11.2 Договору нараховано відповідачу 938992,76 грн пені.
3.9. Відносно тверджень відповідача про проведення взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог на суму 8590018,53 грн за заявою позивача від 04.11.2019 та припинення зобов`язань відповідача перед позивачем за Договором № 0306-псс від 27.05.2019, суд зазначив наступне:
- ліквідатор ПП "Захід-Агроінвест" заперечує факт проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог та вказує, що проведення між сторонами взаємозаліку на суму 8590018,53 грн не підтверджується даними бухгалтерського обліку ПП "Захід-Агроінвест", а надані відповідачем копії документів не є належним та допустимим доказом проведення такого зарахування;
- наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування виключає проведення зарахування у добровільному порядку. Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання;
- ТОВ "Україна 2001" у справі № 914/346/20 про банкрутство ПП "Захід-Агроінвест", в межах якої розглядається дана справа № 914/155/21, 26.03.2020 подано на розгляд суду заяву з грошовими вимогами до ПП "Захід-Агроінвест" в сумі 22925379,53 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.06.2020 у справі № 914/346/20 названі грошові вимоги ТОВ "Україна 2001" визнано в заявленому розмірі 22929583,53 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ПП Захід-Агроінвест";
- в ухвалі Господарського суду Львівської області від 24.06.2020 у справі № 914/346/20 встановлено факт наявної заборгованості ПП "Захід-Агроінвест" перед ТОВ "Україна 2001" за договорами поставки від 30.01.2018 №СГ/3001/01, від 27.11.2018 №СГ/2707/23, від 07.12.2018 №07/12-ос, від 28.02.2019 №28/02-ос, договором купівлі-продажу від 22.08.2019 №22/08/4-рп, договором складського зберігання від 12.09.2018 № 93 та договором комісії на продаж товару від 01.06.2019 №КП/0106/3.
3.10. Відносно тверджень відповідача про неузгодженість дій програмного забезпечення та неналежне виконання обов`язків бухгалтера ТОВ "Україна 2001", суд зазначив наступне:
- до проведення службової перевірки щодо ведення бухгалтерського обліку в частині невнесення відомостей до електронної бази програмного забезпечення 1С відповідача спонукала лише позовна заява ПП "Захід-Агроінвест" про стягнення саме з відповідача на користь позивача заборгованості;
- у запереченнях ТОВ "Україна 2001" на відповідь на відзив вказано, що повна заміна програмного забезпечення, перенесення залишків інформації зі старого програмного забезпечення до нового була здійснена до 31.12.2019, а заява з кредиторськими вимогами до боржника ПП "Захід-Агроінвест" подана ТОВ "Україна 2001" 26.03.2020, тобто після заміни програмного забезпечення і, відповідно, необхідності перевірки внесеної до нього інформації;
- з огляду на наведені факти, видається недобросовісною поведінка відповідача щодо свого контрагента ПП "Захід-Агроінвест", яка полягає у різних підходах при підготовці заяв про стягнення заборгованості на свою користь і підготовці заперечень щодо стягнення заборгованості на користь контрагента;
- з моменту визнання кредиторських вимог ТОВ "Україна 2001" до боржника ПП "Захід-Агроінвест" (червень 2020 року) до моменту звернення ПП "Захід-Агроінвест" до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Україна 2001" заборгованості (лютий 2021 року) пройшло більше ніж пів року.
4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2021 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Стягнуто з ПП "Захід-Агроінвест" в дохід Державного бюджету України 132384,34 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції. Стягнути з ПП "Захід-Агроінвест" на користь ТОВ "Україна 2001" суму 194113,44 грн витрат по оплаті судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
4.2. Постанова суду мотивована наступним:
- згідно з письмовими поясненнями відповідача, викладеними у відзиві на позов від 22.03.2021, ТОВ "Україна 2001" отримало 04.11.2019 від ПП "Захід-Агроінвест" заяву про проведений взаємозалік зустрічних однорідних грошових вимог на суму 8590018,53 грн в тому числі і по вимогах ПП "Захід-Агроінвест" до ТОВ "Україна 2001" на суму 8189296,69 грн за надання послуг по переробці сої та надання послуг з відвантаження за договором № 0306-псс від 27.05.2019. Вказана заява підписана директором ПП "Захід-Агроінвест" Грачем В.М. 04.11.2019. У завершальній частині вказаної заяви зазначено, що зобов`язання ТОВ "Україна 2001" перед ПП "Захід-Агроінвест" за договором № 0306-псс на суму 8189296,69 грн припинені на підставі заяви про проведений взаємозалік зустрічних однорідних грошових вимог, оскільки на дату виникнення у ТОВ "Україна 2001" цих зобов`язань заборгованість ПП "Захід-Агроінвест" перед ТОВ "Україна 2001" по інших договорах складала 14335361,00 грн;
- кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Україна 2001" мав процесуальну можливість і відповідно процесуальне право (навіть якщо б і знав про існування заяви про зустрічне зарахування) не повідомляти суд і не подавати з цього приводу доказів у підготовчому засіданні під час розгляду його заяви з грошовими вимогами до боржника. При цьому, наявність чи відсутність у бухгалтерському обліку боржника (позивача у цьому провадженні) відомостей про зустрічне зарахування однорідних вимог будь-яким чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки є внутрішнім обліком (документом), вплив на який і ведення якого має лише сам боржник;
- обґрунтованість дій відповідача щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджується вимогами статей 202, 203 ГК України;
- ухвала суду від 24.06.2020, якою визнано грошові вимоги відповідача у цій справі про банкрутство не створює обставин, які не потребували б доведення під час вирішення інших спорів та відповідно не створює преюдицію, оскільки не є рішенням суду, а лише ухвалою, яка має юридичне значення лише для визначення розміру грошового зобов`язання боржника щодо конкурсних кредиторів (а не обов`язку кредитора щодо боржника) та право на голосування такого кредитора кількістю голосів, пропорційно до сукупності вимог інших конкурсних кредиторів;
- не є належними доводи позивача, які взяті до уваги судом першої інстанції, що відповідач у справі про банкрутство під час подання заяви з грошовими вимогами діяв недобросовісно і це є визначеною законом підставою для відхилення його заперечень, оскільки такий принцип передбачений пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України є нормою матеріального, а не процесуального права і може застосовуватися лише до господарських правовідносин, які в силу пункту 4 тієї ж частини першої статті 3 ЦК України є вільними, а під час судового розгляду застосовуються зовсім інші процесуальні принципи, де принцип добросовісності відсутній і не може бути застосований;
- з огляду на припинення основного зобов`язання зустрічним зарахуванням однорідних грошових вимог, нарахування та стягнення пені є необґрунтованим.
5. Короткий зміст касаційної скарги
5.1. 19.11.2021 ПП "Захід-Агроінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Пурія Р. П. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2021.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права (пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України), порушенням норм процесуального права (статті 75 ГПК України), за відсутності правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування норм статті 75 ГПК України та без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/4089/20, від 04.08.2020 у справі №910/24323/16.
7. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
7.1. ТОВ "Україна 2001" у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, мотивуючи наступним:
- положення ГПК України (частина четверта статті 75 цього Кодексу) та судова практика Верховного Суду передбачають, що преюдиційність виникає лише при розгляді інших справ, а не при розгляді однієї і тієї самої справи, і тим більше до завершення розгляду цієї справи;
- посилання скаржника на принцип заборони суперечливої поведінки є недоречним з огляду на відсутність ознак того, що ТОВ "Україна 2001" категорично заперечило і перекреслило те, що було заявлено у даному судовому процесі. Натомість має місце лише уточнення суми боргових зобов`язань ПП "Захід-Агроінвест" перед ТОВ "Україна 2001", необхідність здійснення оплати яких виникне після завершення розгляду справи про банкрутство і ухвалення відповідного рішення суду;
- ПП "Захід-Агроінвест" не оспорює у встановленому законом порядку заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.11.2019 (її дійсність), яка ним складена, але водночас висуває заперечення проти такої заяви. Така поведінка ПП "Захід-Агроінвест" на переконання ТОВ "Україна 2001" є недобросовісною.
8. Касаційний розгляд
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2021 відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Захід-Агроінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Пурія Р.П. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 у справі № 914/346/20(914/156/21), призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2021 о 15:15.
8.2. В судовому засіданні 21.12.2021 представник ПП "Захід-Агроінвест" надала пояснення, в яких підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити.
Представник ТОВ "Україна 2001" заперечував проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просив Суд залишити скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 21.12.2021 було оголошено перерву до 11.01.2022 о 16:00.
8.3. 06.01.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання від ПП "Захід-Агроінвест" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з Господарським судом Львівської області, яке було задоволено Судом, про що постановлено ухвалу від 10.01.2022.
8.4. В судовому засіданні 11.01.2022 представники сторін підтримали пояснення надані у попередньому судовому засіданні.
8.5. В судовому засіданні 11.01.2022 було оголошено перерву до 25.01.2022 о 14:45.
8.6. В судовому засіданні 25.01.2022 від представників учасників не надійшло додаткових пояснень по суті спору, відмінних від тих, що були надані раніше. Представники підтримали висловлені у попередніх засіданнях позиції щодо касаційної скарги.
9. Позиція Верховного Суду
9.1. Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги ПП "Захід-Агроінвест" в особі арбітражного керуючого Пурія Р. П. про стягнення з ТОВ "Україна 2001" заборгованості за договором №0306-псс від 27.05.2019 на переробку сої на давальницьких умовах (екстрадиційне виробництво) у розмірі 9 128 289,45 грн, з яких 8 189 296,69 грн - основний борг, 938 992,76 грн - пеня, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов щодо оплати виконаних за договором робіт за переробку сировини та надання позивачем послуг із завантаження готової продукції на залізничні вагони.
9.2. Місцевий господарський суд задовольнив позов частково, стягнув з відповідача на користь позивача 8 189 296,69 грн основного боргу та 437 967,53 грн пені. В задоволенні позовних вимог про стягнення 501 025,23 грн пені відмовлено з підстав нарахування вказаної суми пені понад шестимісячний строк, передбачений в статті 232 Господарського кодексу України.
9.3. Суд апеляційної інстанції скасував назване рішення місцевого господарського суду, вказавши про припинення основного зобов`язання у сумі 8 189 296,69 грн зустрічним зарахуванням однорідних грошових вимог, у зв`язку з чим визнав необґрунтованим нарахування та стягнення пені.
9.4. Заперечуючи факт проведення зарахування однорідних грошових вимог та відповідно припинення зобов`язання відповідача за договором №0306-псс від 27.05.2019, ПП "Захід-Агроінвест" подало касаційну скаргу.
9.5. Надаючи оцінку доводам скаржника, запереченням на касаційну скаргу, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
9.6. Відповідно до частини першої та третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
9.7. В статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
9.8. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин, які не заперечуються сторонами справи, вбачається наступне:
- 27.05.2019 між ПП "Захід-Агроінвест", як виконавцем, та ТОВ "Україна 2001", як замовником, було укладено договір № 0306-псс на переробку сої на давальницьких умовах (екстракційне виробництво);
- ПП "Захід-Агроінвест" було надано, а ТОВ "Україна 2001" прийнято обумовлені договором послуги, про що у період з червня по жовтень 2019 року сторонами було складено та підписано акти надання послуг на загальну суму 9 189 296,69 грн;
- ТОВ "Україна 2001" частково розрахувалося з ПП "Захід-Агроінвест", сплативши лише 1000000,00 грн;
- неоплаченою залишилася вартість наданих за договором послуг (основного боргу) у сумі 8 189 296,69 грн, докази сплати якої не надано.
9.9. ТОВ "Україна 2001" надало до матеріалів справи заяву ПП "Захід-Агроінвест" від 04.11.2019 (т.с.-1, а.с.55-57) за підписом директора підприємства Гарача В. М., згідно з якою ПП "Захід-Агроінвест" повідомляло ТОВ "Україна 2001" про проведений відповідно до статті 601 ЦК України та статті 203 ГК України взаємозалік зустрічних однорідних грошових вимог з ТОВ "Україна 2001" на загальну суму 8590018,53 грн, в тому числі за договором №0306-псс від 27.05.2019 на суму 8189296,69 грн.
9.10. Відтак, за змістом вказаної заяви, зобов`язання ТОВ "Україна 2001" перед ПП "Захід-Агроінвест" на суму 8189296,69 грн (сума основного боргу, заявлена до стягнення у цій справі) припинені проведеним взаємозаліком зустрічних однорідних грошових вимог.
9.11. Однак ліквідатор ПП "Захід-Агроінвест" заперечує факт проведення взаємозаліку за вищевказаною заявою, зазначаючи про те, що цей взаємозалік не підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства.
9.12. Колегія суддів відхиляє заперечення ПП "Захід-Агроінвест" з огляду на наступне.
За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України.
9.13. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
9.14. Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України).
9.15. Законодавство не передбачає спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
9.16. Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.
9.17. Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.
9.18. Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за новивиявленими обставинами.
9.19. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
9.20. Враховуючи заперечення ліквідатора ПП "Захід-Агроінвест" щодо вищезгаданої заяви про зарахування зустрічних вимог, місцевим господарським судом не встановлено обставин оскарження позивачем вимоги про зарахування зустрічних вимог чи неможливості зарахування зустрічних вимог, зазначених у заяві від 04.11.2019, як і не встановлено того, що наведені у заяві вимоги не є зустрічними та однорідними. Позаяк, у разі якщо зобов`язання, які виникли між сторонами за укладеними договорами є грошовими, то вони є однорідними.
9.21. Іншою важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме - відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. В рішеннях судів попередніх інстанцій відсутня вказівка на докази, які б свідчили про наявність оспорювання сторонами змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, які підлягали зарахуванню за заявою від 04.11.2019. Суд першої інстанції, вказавши про спірність зустрічних однорідних вимог, послався на судову практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки стосується заперечень іншої сторони на заяву про зарахування, тобто особи, якій адресовано заяву про зарахування зустрічних вимог, а не особи, яка сама склала і направила таку заяву своєму контрагенту.
9.22. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем доведено факт припинення зобов`язання за договором №0306-псс від 27.05.2019 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а отже позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 8189296,69 грн не підлягають задоволенню.
9.23. Посилання скаржника на відсутність у його бухгалтерському обліку відомостей про зустрічне зарахування однорідних вимог за заявою від 04.11.2019 не може слугувати підставою для неврахування судом вказаної заяви, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується з прийняттям такого зарахування іншою стороною.
9.24. В частині третій та четвертій статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
9.25. Позивач, як особа, від імені якої складено заяву від 04.11.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог, заперечує факт такого зарахування як з підстав відсутності його відображення в бухгалтерському обліку, так і з посиланням на фальсифікацію цієї заяви (невідповідність відбитку печатки підприємства позивача на заяві від 04.11.2019), проте не надав належних і допустимих доказів на підтвердження таких заперечень.
9.26. Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
9.27. Відносно доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 75 ГПК України та неврахування ухвали Господарського суду Львівської області від 24.06.2020 у справі № 914/346/20, згідно з якою визнано грошові вимоги ТОВ "Україна 2001" саме у розмірі 22929583,53 грн, колегія суддів зазначає наступне. Дійсно, вказаною ухвалою суду визначено розмір кредиторських вимог ТОВ "Україна 2001" без урахування заяви від 04.11.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки ТОВ "Україна 2001" з порушенням процесуальних строків повідомило місцевий господарський суд про існування такої заяви та просило зменшити розмір визнаних кредиторських вимог вже після постановлення ухвали від 24.06.2020.
9.28. Згідно з частиною другою статті 47, частиною першою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства після розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів ведення реєстру вимог кредиторів та внесення до нього змін покладається на розпорядника майном (керуючого санацією, ліквідатора). Ліквідатор веде реєстр вимог кредиторів, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство.
9.29. Відповідно до визначеної вищезгаданим Кодексом процедури ведення реєстру немає необхідності у прийнятті судового рішення саме про внесення змін до реєстру вимог кредиторів за наслідком розгляду поточних, заставних чи інших вимог, які визнані ухвалою суду про розгляд вимог цього кредитора (близький за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №910/26972/14).
9.30. Стаття 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначає черговість та механізм задоволення вимог кредиторів, внесених до реєстру, з урахуванням фактичних даних щодо розміру сум кредиторських вимог, оскільки в ході виконання процедури банкрутства розмір вимог кредиторів змінюється в силу відповідних юридичних фактів (внаслідок погашення, відмови кредитора від вимог, зарахування зустрічних вимог, тощо).
9.32. Рішенням суду апеляційної інстанції у цій справі встановлено факт припинення зобов`язань як ТОВ "Україна 2001", так і ПП "Захід-Агроінвест" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою від 04.11.2019, що по своїй суті вказує про об`єктивний та актуальний стан заборгованості на дату ухвалення цього рішення. Ліквідатор, реалізуючи свої повноваження, з метою справедливого розподілу грошових коштів, повинен врахувати вказану обставину у реєстрі під час задоволення вимог кредиторів в порядку, визначеному статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства, та не допустити безпідставного стягнення з боржника на користь кредитора коштів на суму припинених зобов`язань.
9.33. Суд відхиляє твердження скаржника про недобросовісність дій відповідача з підстав подання ним заяви про зарахування вимог від 04.11.2019 вже після постановлення ухвали про визнання кредиторських вимог до боржника та подання позову, який розглядався у цій справі, оскільки за згаданою заявою передбачено припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних вимог обох сторін за укладеними між ними правочинами, а не лише ТОВ "Україна 2001" перед ПП "Захід-Агроінвест".
9.34. Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму основного боргу, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
9.35. За умовами пункту 11.2 договору №0306-псс від 27.05.2019 передбачено нарахування пені за порушення термінів оплати давальницької сировини.
9.36. Зважаючи на встановлений судом апеляційної інстанції факт припинення основного зобов`язання за договором №0306-псс від 27.05.2019 зустрічним зарахуванням однорідних грошових вимог, нарахування та стягнення пені на неіснуюче грошове зобов`язання є необґрунтованим, а тому в частині вимог про стягнення пені позов задоволенню не підлягає.
9.37. Аргументи скаржника про неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 20.10.2021 у справі №910/4089/20, від 04.08.2020 у справі № 910/24323/16 колегією суддів Касаційного господарського суду не приймаються з огляду на неподібність правовідносин у згаданих справах із тими, які склалися між сторонами у справі, яка переглядається (різні предмети позовів, відмінні фактичні обставини справ).
9.38. Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
9.39. Незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком.
9.40. В контексті зазначеного Верховний Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
9.41. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9.42. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, що не спростовано скаржником.