ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/5402/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021
та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021
у справі № 910/5402/21
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 15 800 000,00 грн
Учасники справи:
від позивача - Кулик О. І. (адв.);
від відповідача - Базилевський С. Б. (адв.);
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (далі - АТ "Луганськгаз", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", відповідач) коштів у сумі 15800000,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошові кошти у розмірі 15800000,00 грн, які фактично є майном АТ "Луганськгаз", були набуті ТОВ "Оператор ГТС України" без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) та підлягають поверненню АТ "Луганськгаз".
1.3 Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, ТОВ "Оператор ГТС України" зазначало, що на момент звернення бенефіціара до Банку з вимогою про виплату гарантії у АТ "Луганськгаз" була наявна заборгованість перед ТОВ "Оператор ГТС України" щодо оплати за добовий небаланс за лютий, березень 2020 року в загальній сумі 286369648,34 грн.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, позов задоволено повністю.
2.2. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що направлення ТОВ "Оператор ГТС України" платіжної вимоги до Банку щодо виконання банківської гарантії було здійснено необґрунтовано, без дотримання встановленого договором та законодавством порядку врегулювання негативного місячного небалансу природного газу, що призвело до безпідставної виплати АТ "Луганськгаз" коштів у розмірі 15800000,00 грн.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
3.1. 31.12.2019 AT "Луганськгаз" (замовник) та ТОВ "Оператор ГТС України" (оператор) уклали Договір транспортування природного газу №1910000182 (далі - Договір), за умовами якого (п.п.2.1, 2.2) оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
3.2. Згідно з п.2.6 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
3.3. Замовник зобов`язаний, надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі ГТС та цьому Договорі. Замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (п.п.4.1, 4.2 Договору).
3.4. Відповідно до п.п.9.2-9.4 Договору разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
3.5. Згідно з п.9.6 Договору розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.
3.6. За умовами п.11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
3.7. Протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС (12.1 договору).
3.8. 24.01.2020 АТ "АКБ "Конкорд" (далі - Банк або Гарант) та AT "Луганськгаз" (принципал) на виконання умов договору транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019 та Кодексу ГТС уклали договір про надання банківської гарантії №71.00.016440 (далі - Договір гарантії), за умовами абз.2 п.1.1 якого АТ "АКБ "Конкорд" надає гарантію в забезпечення належного виконання AT "Луганськгаз" (принципал) своїх зобов`язань перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається банківська гарантія), яким є ТОВ "Оператор ГТС України", що виникають у AT "Луганськгаз" у зв`язку з виконанням договору транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019.
3.9. Згідно з п.1.2 Договору гарантії сума наданої банком у межах цього договору гарантії дорівнює 15800000,00 грн. Цією сумою обмежується будь-яка відповідальність Банка за цим договором та Гарантією. Термін дії Гарантії - по 30.04.2020 включно.
3.10. В день настання умови, передбаченої п.1.7.4 цього Договору, Банк сплачує за принципала грошові кошти в сумі, що дорівнюють розміру платежу виконання на користь бенефіціара, а принципал зобов`язується повернути Банку суму грошових коштів не пізніше наступного банківського дня після дня сплати Банком грошових коштів, а також сплатити комісію за обслуговування заборгованості. Будь-яка заборгованість принципала за сплаченою сумою Банком бенефіціару, що наявна після закінчення строку повернення, з наступного банківського дня вважається простроченою (п.1.7.1 Договору гарантії).
3.11. Відповідно до п.2.17 договору принципал зобов`язався розглянути вимогу та інші документи, надані бенефіціаром згідно з п.3.2 Договору гарантії, а також надати відповідь Банку у термін, вказаний у зверненні Банку, після отримання від Банку копій вимоги та документів, шляхом направлення відповідного листа Банку.
Банк зобов`язався протягом 2 банківських днів після отримання письмової вимоги бенефіціара повідомити про це принципала (АТ "Луганськгаз") та за необхідності надати йому копії вимоги та наданих з нею документів (п.3.2 Договору гарантії).
3.12. Згідно з п.3.6 Договору гарантії на підставі статті 569 ЦК України у випадку настання гарантійного випадку та виконання Банком своїх гарантійних зобов`язань останній має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала в межах суми, сплаченої Банком на виконання своїх гарантійних зобов`язань з урахуванням комісій та інших платежів, передбачених даним договором.
3.13. 23.04.2020 АТ "Луганськгаз" отримало від АТ "АКБ "Конкорд" лист №554 від 23.04.2020 з додатками, у якому Банк повідомив про отримання від ТОВ "Оператор ГТС України" письмової вимоги за банківською гарантією №71.00.016440 від 24.01.2020 про перерахування коштів в сумі 15800000,00 грн у зв`язку з порушенням АТ "Луганськгаз" умов договору транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019.
3.14. Підставою порушення зобов`язання за договором транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019 ТОВ "Оператор ГТС України" визначило негативний небаланс АТ "Луганськгаз" за договором, про що було складено акти та рахунки на оплату за наступні газові місяці:
- лютий 2020 року: акт №02-2020-1910000182 врегулювання щодобових небалансів АТ "Луганськгаз" в обсязі 27296705,24 куб. м на суму 158088868,38 грн відповідно до рахунка №02-2020-1910000182;
- березень 2020 року: акт №03-2020-1910000182 врегулювання щодобових небалансів АТ "Луганськгаз" в обсязі 27252744,13 куб. м на суму 128280779,96 грн відповідно до рахунка №03-2020-1910000182.
3.15. У запереченні №01-02-40/774 від 23.04.2020 щодо виконання письмової вимоги за банківською гарантією №71.00.01.016440 від 24.01.2020 АТ "Луганськгаз" вказало, що дії ТОВ "Оператора ГТС України" щодо визначення небалансу АТ "Луганськгаз" за лютий та березень 2020 року суперечать умовам договору транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019, Постанові Кабінету Міністрів України №867 від 19.10.2018, Розпорядженню Кабінету Міністрів України №921-р від 29.09.2019 та Кодексу ГТС.
3.16. 25.05.2020 у зв`язку із невиконанням АТ "Луганськгаз" зобов`язань за Договором транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019 Банк сплатив на користь ТОВ "Оператор ГТС України" банківську гарантію в розмірі 15 800 000,00 грн, про що свідчить лист АТ "АКБ "Конкорд" №296 від 23.02.2021.
3.17. Згідно з випискою по особовому рахунку АТ "Луганськгаз" за 25.05.2020 АТ "АКБ "Конкорд" здійснило списання на свою користь грошових коштів з особового рахунку АТ "Луганськгаз" в сумі 15800000,00 грн за банківською гарантією 71.00.016440 від 24.01.2020.
3.18. Рішенням Господарського суду Луганської області від 21.10.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, у справі №913/345/20 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Оператор ГТС України" до АТ "Луганськгаз" про стягнення 295335863,77 грн, у тому числі: 286369648,34 грн заборгованості з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за лютий, березень 2020 року за договором транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019, що виникла внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи ТОВ "Оператор ГТС України" природного газу споживачами, у яких в зазначені періоди не було жодного постачальника природного газу; 6582657,49 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з оплати заборгованості за обсягами негативних добових небалансів природного газу за лютий, березень 2020 року; 1118846,99 грн - 3% річних, нарахованих на заборгованість з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за лютий, березень 2020 року, а також 1 264 710,95 грн інфляційних втрат.
3.19. Під час розгляду справи Господарський суд Луганської області залучив до участі у справі як третіх осіб АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "ДТЕК Східенерго".
3.20. У рішенні від 21.10.2020 у справі №913/345/20 Господарський суд Луганської області вказав про недоведеність у спірних правовідносинах підстав для АТ "НАК "Нафтогаз України", враховуючи приписи п. 3 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС та п. 3 Положення №867 від 19.10.2018, для виключення виробника теплової енергії - ТОВ "ДТЕК Східенерго" з Реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, а відтак відбір газу останнім у лютому, березні 2020 року не можна вважати несанкціонованим, тобто таким, що здійснений з порушенням вимог чинного законодавства у розумінні п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС, що, у свою чергу, виключає відповідальність АТ "Луганськгаз" як оператора газорозподільної системи в силу приписів абз.2 п.7 глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС та п. 4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС.
3.21. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 913/345/20 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у цій справі.
3.22. АТ "Луганськгаз" звернулось до ТОВ "Оператор ГТС України" з вимогою № 01-02-52/261 від 09.02.2021 про повернення безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів у розмірі 15800000,00 грн, у якій вказало про виконання ним зобов`язань за договором гарантії перед АТ "АКБ "Конкорд" та, посилаючись на рішення Господарського суду Луганської області від 21.10.2020 у справі № 913/345/20 і статтю 1212 ЦК України, вимагало повернути безпідставно набуте майно у вигляді грошових коштів у розмірі 15800000,00 грн в семиденний строк з дня одержання цієї вимоги.
3.23. ТОВ "Оператор ГТС України" у відповіді на вимогу повідомило АТ "Луганськгаз" про відсутність підстав для задоволення вимоги №01-02-52/261 від 09.02.2021.
3.24. АТ "АКБ "Конкорд" листом № 296 від 23.02.2021 у відповідь на лист АТ "Луганськгаз" №296 від 23.02.2021 вказало, що 25.05.2020 сплатило ТОВ "Оператор ГТС України" за умовами банківської гарантії грошові кошти за вимогою останнього у розмірі 15800000,00 грн. У свою чергу АТ "Луганськгаз" в регресному порядку виконало зобов`язання перед Банком згідно з договором про надання банківської гарантії №71.00.016440 від 24.01.2020 в повному обсязі, сплативши Банку сплачену ним за гарантійним випадком суму ТОВ "Оператор ГТС України".
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. 20.12.2021 ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 04.03.2021 у справі №910/15621/19, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі №539/3403/17 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
5.2. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин сторін статті 1212 ЦК України, оскільки позивачем здійснено оплату зворотної вимоги Банка-гаранта, а не сплату гарантійних сум на користь відповідача. Відтак, у даному випадку відсутні обставини, які б надавали право позивачу на стягнення з відповідача коштів, сплачених на виконання договірних зобов`язань.
6. Позиція відповідача щодо касаційної скарги
6.1. АТ "Луганськгаз" у відзиві заперечувало проти доводів скаржника, просило Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що є обґрунтованими, законними, ухваленими на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що не спростовано скаржником.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2022 о 15:00.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2022 доручено Господарському суду міста Києва, Північному апеляційному господарському суду надіслати матеріали справи №910/5402/21 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
7.3. В судовому засіданні 08.02.2022 представник ТОВ "Оператор ГТС України" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити, скасувати оскаржувані у цій справі судові рішення та ухвалити нове про відмову у позові.
7.4. Представник АТ "Луганськгаз" заперечував проти доводів скаржника з підстав, наведених у відзиві на касаційну скаргу, просив Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін.
7.5. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 08.02.2022.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. У даній справі розглядається позов АТ "Луганськгаз" про стягнення з ТОВ "Оператор ГТС України" коштів у розмірі 15800000,00 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказана сума коштів була набута ТОВ "Оператор ГТС України" без достатньої на те правової підстави.
8.2. Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив позов повністю, визнавши заявлені вимоги обґрунтованими та документально підтвердженими.
8.3. Згідно зі змістом касаційної скарги відповідач просить скасувати ухвалені у цій справі судові рішення з підстав, передбачених у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, мотивуючи тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах.
8.4. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
8.5. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
Цим Законом від 15.01.2020 №460-XI законодавець звузив критерії допустимості, які дозволяють звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою, встановивши конкретні випадки, в яких рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
8.6. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України у редакції Закону від 15.01.2020 №460-XI, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8.7. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Надаючи оцінку визначеній скаржником підставі касаційного оскарження, Верховний Суд зазначає наступне.
8.8. Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
8.9. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
8.10. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
8.11. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
8.12. Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18)).
8.13. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
8.14. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
8.15. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
8.16. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій у справі № 910/5402/21 обставинами:
- 31.12.2019 між AT "Луганськгаз" (замовник) та ТОВ "Оператор ГТС України" (оператор) укладено договір транспортування природного газу №1910000182;
- 24.01.2020 між АТ "АКБ "Конкорд" та AT "Луганськгаз" було укладено договір про надання банківської гарантії №71.00.016440, за умовами якого Банк надає гарантію у сумі 15800000 грн в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед ТОВ "Оператор ГТС України" (бенефіціар), що виникають у AT "Луганськгаз" у зв`язку з виконанням договору транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019;
- 23.04.2020 АТ "Луганськгаз" отримало від АТ "АКБ "Конкорд" лист №554 від 23.04.2020, у якому Банк повідомив про отримання від ТОВ "Оператор ГТС України" письмової вимоги за банківською гарантією про перерахування коштів в сумі 15800000,00 грн у зв`язку з порушенням АТ "Луганськгаз" умов договору транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019. Підставою порушення зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС України" визначило негативний небаланс АТ "Луганськгаз" за лютий та березень 2020 року;
- АТ "Луганськгаз" заперечувало проти виконання вказаної письмової вимоги;
- 25.05.2020 Банк сплатив на користь ТОВ "Оператор ГТС України" банківську гарантію в розмірі 15800000,00 грн та здійснив списання на свою користь грошових коштів з особового рахунку АТ "Луганськгаз" у вказаному розмірі;
- рішенням Господарського суду Луганської області від 21.10.2020 у справі №913/345/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Оператор ГТС України" до АТ "Луганськгаз" про стягнення 286369648,34 грн заборгованості з неоплачених обсягів негативних добових небалансів природного газу за лютий, березень 2020 року за договором транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019, що виникла внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи ТОВ "Оператор ГТС України" природного газу споживачами, у яких в зазначені періоди не було жодного постачальника природного газу, а також нарахованої на суму боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат;
- у судових рішеннях по справі №913/345/20 зазначено про недоведеність у спірних правовідносинах підстав АТ "НАК "Нафтогаз України" для виключення виробника теплової енергії - ТОВ "ДТЕК Східенерго" з Реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, а відтак відбір газу останнім у лютому, березні 2020 року не можна вважати несанкціонованим, тобто таким, що здійснений з порушенням вимог чинного законодавства у розумінні п.5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС, що виключає відповідальність АТ "Луганськгаз", як оператора газорозподільної системи, в силу приписів абз.2 п.7 глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС та п.4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС;
- ухвалою Верховного Суду від 29.04.2021 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду Луганської області від 21.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі №913/345/20;
- АТ "Луганськгаз" звернулось до ТОВ "Оператор ГТС України" з вимогою №01-02-52/261 від 09.02.2021 про повернення безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів у розмірі 15800000,00 грн, яка залишена без задоволення.
8.17. Зі змісту судових рішень у справах, висновки про застосування статті 1212 ЦК України в яких, за твердженням скаржника, не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/5402/21, вбачається наступне:
- у справі №910/15621/19 розглядався позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар`єр" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Укргеологстром" 249672,53 грн (основний борг, пеня, інфляційні втрати та 3% річних), обґрунтований тим, що позивачем на підставі попередньої усної домовленості з відповідачем щодо надання послуг з проведення повторної геолого-економічної оцінки родовища корисних копалин було перераховано відповідачу згідно з виставленого ним рахунку від 07.12.2016 №248 як оплату 50% вартості послуг з проведення оцінки 135000,00 грн, необхідність у проведенні якої згодом у позивача зникла, з урахуванням чого договір про надання послуг з її проведення між сторонами не укладався, а надісланий йому відповідачем проект договору ним не підписувався. Однак кошти перераховані позивачем в рахунок надання послуг йому досі не повернуто та збережено відповідачем без достатньої правової підстави. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на приписи частини третьої статті 11, частини першу, другу статті 509, частини першу, другу статті 1212, частину першу статті 1213 Цивільного кодексу України, статті 175 Господарського кодексу України;
- у справі №927/491/19 розглядався позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 253229,67 грн за недопоставлений газ. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відділ освіти закупив за бюджетні кошти природний газ на відкритих торгах у Товариства з обмеженою відповідальністю "АС". Після укладення договору сторонами було підписано низку додаткових угод, в результаті чого ціна на газ збільшилася на 45,81%, а обсяг поставленого газу істотно зменшився. Відповідач обґрунтовував необхідність зміни ціни договору зростанням цін на газ на ринках України та за кордоном, посилалось на пункт 2 частини четвертої статті 36 Закону "Про публічні закупівлі";
- у справі №910/9072/17 розглядався позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління Укргазтехзв`язок" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквамарін-Глоу" основного боргу, процентів за користування чужими грошовими коштами, пені та штрафу у загальній сумі 30851834,15 грн. Позов обґрунтовано тим, що на виконання договору підряду від 25.06.2012 №1КБ позивач сплатив відповідачеві аванс, частину якого останній не використав. Оскільки строк дії вказаного договору, передбачений для виконання відповідачем його обов`язків підрядника, сплив, позивач вважав, що невикористані грошові кошти відповідач утримує без належних правових підстав та, зважаючи на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, повинен повернути їх позивачу;
- у справі №334/2517/16-ц розглядався позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця Давидова Віктора Вікторовича про стягнення безпідставно отриманих коштів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в рахунок виконання договору-замовлення №267 від 26.09.2013 на виготовлення меблів для кухні за індивідуальним замовленням, позивачка передала відповідачеві грошові кошти в сумі 25000 грн. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2015, яке набрало законної сили, вказаний договір визнано неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а також встановлено факт отримання відповідачем від позивача зазначеної грошової суми. З урахуванням наведеного, позивачка вважає безпідставно набутими відповідачем кошти у сумі 25000,00 грн;
- у справі № 539/3403/17 розглядався позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 безпідставно набутих грошових коштів. В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали про те, що мін ними та відповідачкою було досягнуто усної домовленості про надання їй протягом 2015- 2016 років позики на загальну суму 457765,00 грн, яку відповідачка зобов`язалася повернути протягом червня 2017 року, проте ухиляється від виконання цього обов`язку. Оскільки сторони не дотримались письмової форми договору позики, то позивачі вважають, що перераховані відповідачу кошти повинні бути стягнуті з неї на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуте майно.
8.18. Таким чином, у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. При цьому, з`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
8.19. У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про те, що правовідносини у справі, що розглядається, та у вищезгаданих справах, на які міститься посилання в обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятих у даній справі судових рішень, є подібними.
8.20. Водночас, з мотивувальної частини постанови апеляційного господарського суду у справі №910/5402/21 вбачається, що переглядаючи рішення місцевого господарського суду було враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13503/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Облгазпостач" про стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 4240000 грн збитків, завданих у зв`язку з безпідставним нарахуванням відповідачем спірної суми як оплати за послуги комерційного балансування природного газу за вересень 2016 року за договором транспортування природного газу та направленням ПАТ "Діамантбанк" вимоги платежу за банківською гарантією.
8.21. Суди першої та апеляційної інстанцій погодились з позивачем щодо правильності обраного способу захисту, а також наявності правових підстав для відшкодування йому збитків, спричинених неправомірними діями Акціонерного товариства "Укртрансгаз", відповідно до положень статей 15, 16, 22, 906 ЦК України, статей 224, 225 ГК України, врахували преюдиціальність обставин, встановлених судовим рішенням у іншій справі, щодо безпідставності нарахування та стягнення відповідачем з позивача коштів за Договором за послуги балансування обсягів природного газу за вересень 2016 року, та беручи до уваги порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, що виявилося в неправомірному нарахуванні позивачу плати за послуги балансування обсягів природного газу за вересень 2016 року та призвело до виплати позивачем коштів у розмірі 4240000 грн на підставі банківської гарантії, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність позивачем усього складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення збитків.
8.22. Верховний Суд в своїй постанові від 20.10.2020 у справі № 910/13503/19, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, наголосив на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що Акціонерне товариство "Укртрансгаз" безпідставно направило банку вимогу платежу від 14.11.2016 №15552/8-001 за банківською гарантією на суму 4240000 грн, за якою й було здійснено перерахування спірної суми. Разом з цим, суди не врахували, що нарахування Акціонерним товариством "Укртрансгаз" плати за послуги комерційного балансування природного газу за вересень 2016 року за договором транспортування природного газу та направлення вимоги платежу за банківською гарантією фактично відбулося поза межами умов, передбачених договором транспортування природного газу та договором про надання гарантії. Завдання збитків та набуття майна без достатньої правової підстави мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, - для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів необхідним є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майно відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Відтак, суди помилково застосували до спірних правовідносин приписи статті 22, 906 ЦК України, статей 224, 225 ГК України, оскільки застосуванню підлягали положення статті 1212 ЦК України щодо наслідків набуття майна без достатньої правової підстави.
8.23. Тобто, правовідносини у справі №910/5402/21 та у справі №910/13503/19 є подібними за підставами позову, змістом позовних вимог, встановленими обставинами справи та матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин, що було враховано судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справі №910/5402/21 та застосуванні норм права.
8.24. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, які не спростовані скаржником, зокрема факт відсутності порушення АТ "Лугансьгаз" зобов`язань за договором транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019, направлення ТОВ "Оператор ГТС України" платіжної вимоги до Банку та отримання банківської гарантії у зв`язку з обставинами, які в подальшому були визнані такими, що мали місце у зв`язку з недотриманням встановленого договором та законодавством порядку врегулювання негативного місячного небалансу природного газу через дії та бездіяльність третіх осіб - також учасників ринку природного газу зі спеціальними обов`язками, результатом чого стало безпідставне отримання ТОВ "Оператор ГТС України" банківської гарантії та подальшої компенсації позивачем Банку коштів у розмірі 15800000,00 грн, суд касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про обґрунтованість позовних вимог АТ "Лугансьгаз".
8.25. Доводи скаржника про допущені судами попередніх інстанції процесуальні порушення, зокрема не надання судами попередніх інстанцій належної оцінки аргументам ТОВ "Оператор ГТС України", відхиляються судом касаційної інстанції як такі, що не відповідають змісту оскаржуваних судових рішень.
8.26. Крім цього, відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.27. Незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішень їх негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.
8.28. В контексті зазначеного Верховний Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
8.29. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.30. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, що не спростовано скаржником.