Постанова
Іменем України
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 2-275
провадження № 61-13540св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який є правонаступником ОСОБА_2,
відповідач - Тлумацька міська рада, яка є правонаступником Нижнівської сільської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Девляшевського В. А., Пнівчук О. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог, рішень суду першої та апеляційної інстанцій
У 2010 році ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Нижнівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_4, якій на день смерті належало домоволодіння АДРЕСА_1 . Після смерті сестри вона як єдина спадкоємиця вступила в управління спадковим майном. Посилається на відсутність у спадкодавиці правовстановлюючого документа на це нерухоме майно, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості оформити право власності в порядку спадкування.
Рішенням Тлумацького районного суду від 04 травня 2010 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_4 .
Ухвалою Тлумацького районного суду від 27 травня 2021 року частково відновлено втрачене судове провадження за вказаним позовом. Відновлено зміст рішення Тлумацького районного суду від 04 травня 2010 року.
ОСОБА_3 (особа, яка не брала участь у справі, однак суд вирішив питання про його права та інтереси) оскаржив рішення суду першої інстанції до апеляційного суду.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року зупинено дію рішення Тлумацького районного суду від 04 травня 2010 року.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 червня 2021 року до участі у справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_2 залучено ОСОБА_1, а Тлумацьку міську раду - як правонаступника відповідача Нижнівської сільської ради.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2021 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тлумацького районного суду від 04 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, правонаступником якої
є ОСОБА_1, до Нижнівської сільської ради, правонаступником якої
є Тлумацька міська рада, про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі. Відновлено дію рішення Тлумацького районного суду від 04 травня 2010 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскільки судове провадження
у справі відновлене частково, що унеможливлює розгляд апеляційної скарги, то апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі частини четвертої статті 494 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
10 серпня 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2021 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що він в апеляційній скарзі навів три обставини, які не були досліджені судом першої інстанції. Окрім того, вказав ще одну, яка не була встановлена судом - наявність ще одного спадкоємця, його батька ОСОБА_5 . Постановивши 02 квітня 2021 року ухвалу, апеляційний суд визнав його особою, яку рішення Тлумацького районного суду від 04 травня 2010 року позбавило права на частину спадщини, яку він прийняв після смерті батька. Факт прийняття ним спадщини у 2004 році
є нововиявленою обставиною для суду, а отже для її підтвердження не потрібно відновлювати матеріали справи. А тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про закриття апеляційного провадження.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року відкрите касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.