ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 803/1114/17
адміністративне провадження № К/9901/6313/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 (суддя - Лозовський О.А.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя - Попко Я.С., судді: Сеник Р.П., Хобор Р.Б.) у справі №803/1114/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна" (далі - ТОВ "Вудленд Україна") звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) від 02.06.2017 № 0004261401, № 0004251401, № 0004231401.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Волинській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2017, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
На думку відповідача, суди неправильно застосували приписи статей 44, 144, 145, 138, 139 Податкового кодексу України, положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС у Волинській області зазначає, що під час проведення перевірки позивача було встановлено оприбуткування згідно складського обліку сировини (деревина дров`яна, деревина ділова) походження якої не встановлено, а підприємством, в свою чергу, не було надано документів, які підтверджують фактичне джерело походження товарів, відображених в бухгалтерському обліку, які були в подальшому реалізовані покупцям (використано як сировину). Також, зазначає, що ТОВ "Вудленд Україна" здійснювало реалізацію самостійно виготовленої продукції/послуг, собівартість яких перевищує над фактичною ціною постачання, в результаті чого відбулося зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмірі собівартості продукції/послуг) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції/послуг власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. Крім того, ТОВ "Вудленд Україна" проводило ремонти основних засобів (верстатів зшивальних, лущильних, пиляльних, для зняття кори для заточування ножів), однак вказані ремонти, що призвели до збільшення балансової вартості, не підтвердженні первинними документами.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Волинській області проведена планова виїзна ТОВ "Вудленд Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 1178/14-01/36698963 від 04.05.2017, в якому відображено висновки про порушення ТОВ "Вудленд Україна":
підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1. статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.8, 138.10.3, абзацу "в" підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статті 144, пункту 145.1 статті 145, статті 146 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 629 129,00 грн.;
статті 1, пункт 2 статті 3, частину восьму статті 4, пункт б статті 8, пункти 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Про затвердження "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, МСФЗ/МСБО та підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, статті 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 357 569,00 грн. та за 2016 рік 55 531,00 грн.
пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, абзац "г" пункту 198.5, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 329 223,00 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за грудень 2015 року всього на 66 468,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки відображено, що за даними бухгалтерського обліку позивачем до складу витрат у 2014 році включено витрати від реалізації товарів (деревини дров`яної) у розмірі 10 853,5 куб.м. в сумі 2 541 623,00 грн., у 2015 році включено витрати від реалізації товарів (деревини дров`яної) у розмірі 732,578 куб. м. в сумі 171 548 грн., які згідно складського обліку були оприбутковані без первинних документів та підпадають під визначення безоплатно отриманих товарів.
Згідно складського обліку, сировини (деревина дров`яна, деревина ділова) походження якої не встановлено, а саме - відсутні акти приймання-передачі деревини, накладні, інші первинні документи, відповідно до яких вищезазначена сировина була придбана.
Крім того, підприємством не було надано документів, які підтверджують фактичне джерело походження товарів, відображених в бухгалтерському обліку, які були в подальшому реалізовані покупцям (використано як сировину).
Під час проведення перевірки було також встановлено, що ТОВ "Вудленд Україна" проводило ремонти основних засобів (верстатів зшивальних, лущильних, пиляльних, для зняття кори для заточування ножів), однак вказані ремонти, що призвели до збільшення балансової вартості, не підтвердженні первинними документами.
Наведені обставини, відображені в акті перевірки № 1178/14-01/36698963 від 04.05.2017, стали підставою для прийняття контролюючим органом наступних податкових повідомлень-рішень:
від 02.06.2017 № 0004261401, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на сумі 1 213 394,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 1042229,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 171165,00 грн.
від 02.06.2017 № 0004251401, яким ТОВ "Вудленд Україна" зменшено суму від`ємного значення з ПДВ на суму 66648 грн.
від 02.06.2017 № 0004231401, яким" збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 399751,25 грн., в т. ч. за основним платежем - 319801,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 79950,25 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Як з`ясовано судами, ТОВ "Вудленд Україна" є підприємством лісозаготівельної промисловості та промисловості з виробництва матеріалів з дерева (лісопильне та стругальне виробництво, виробництво дерев`яних плит і панелей, шпону, інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів, дерев`яної тари).
Протягом 2014-2015 років ТОВ "Вудленд Україна" уклало ряд договорів, зокрема:
від 23.12.2013 №23/12/2013 з Боратинською сільською радою на надання послуг;
від 13.03.2014 №01.4/17/14 з Службою автомобільних доріг у Волинській області про надання послуг із експлуатаційного утримання автомобільних доріг: видалення небезпечних та аварійних дерев, які не відповідають вимогам ДСТУ 3587-97 і створюють аварійну ситуацію;
від 14.03.2014 №14/03-14, від 16.06.2014 №30 з ДП "Волинський облавтодор філії "Луцька ДЕД" про надання послуг із експлуатаційного утримання автомобільних доріг: видалення небезпечних та аварійних дерев, які не відповідають вимогам ДСТУ 3587-97 і створюють аварійну ситуацію;
від 17.01.2014 №5 з Смідинською сільською радою на надання послуг;
від 04.06.2014 №17, від 06.11.2014 №75 з Службою автомобільних доріг у Тернопільській області про виконання робіт з вирубки зелених насаджень на автомобільній дорозі державного значення №19;
від 04.11.2014 №04/11, від 04.11.2014 №1 з Філією "Млинівський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" про надання послуг, згідно якого ТзОВ "Вудленд Україна" надавало послуги та виконувало роботи по видаленню небезпечних та аварійних дерев.
Відповідно до умов зазначених договорів, ТОВ "Вудленд Україна" зобов`язувалось своїми силами та засобами, за рахунок власних коштів надавати послуги по видаленню дерев на автомобільних дорогах і одержана ним (підрядником, виконавцем) деревина переходить йому у власність з оформленням відповідних видаткових накладних після проведення відповідної оплати. Вивозка лісопродукції з ділянок лісозаготівель здійснювалась по мірі заготівлі. Оприбуткування даної продукції здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних.
Факт поставки даного товару підтверджується копіями договорів, накладними, а також товарно-транспортними накладними, на підставі яких здійснювалось оприбуткування товару.
Оцінивши подані платником докази суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.
ГУ ДФС у Волинській області, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
При цьому, відповідно до додатку 9 до акту перевірки від 04.05.2017 № 1178/14-01/36698963, контролюючим органом не вказано та не враховано накладні від філії Луцької ДЕД Волинського облавтодору в кількості 579,7 м.куб. та 221,8 м.куб., Боратинської с/ради - 340 м.куб., Смідинської с/ради 327 м.куб., філії Млинівського автодору Рівнеського облавтодору - 689,17 м.куб., філії Володимирецького райавтодору Рівнеського облавтодору - 1190,96 м.куб., філії Гощанського райавтодору Рівнеського облавтодору - 385,73 м.куб., лісорубні квитки Волинської служби автомобільних доріг - 623,6 м.куб., Тернопільської служби автомобільних доріг - 1617,20 м.куб. та 1877,81 м. куб.; та за 2015 рік - від філії Корецький автодор Рівненського облавтодору - 550,78 м.куб, філії Гощанського райавтодору Рівненського облавтодору - 102,31 м.куб., поставка яких підтверджена належними первинними документами, наявними в матеріалах справи.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться довідка ДФІ України в Рівненській області від 20.07.2015 року № 270-20/36-з про результати зустрічної звірки документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ТОВ "Вудленд Україна" та ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Автомобільні дороги України" на предмет достовірності здійснення операцій по визначенню об`єму вивезеної продукції з даного підприємства за період з 01.07.2014 року по 01.12.2014 року. Перевіркою підтверджено дійсність операцій по вивезенню та оприбуткуванню деревини.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій вірно вважає недоведеними висновки контролюючого органу про безпідставне включення у 2014 році витрат від реалізації товарів (деревини дров`яної).
Щодо завищення витрат по декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік в сумі 93185,00 за рахунок врахування амортизації (автонавантажувач модель 40810 5т. з ковшем та стрілкою) та неправомірним включенням до складу витрат витрати на модернізацію та ремонт основних засобів в сумі 465 116,00 грн. у 2015 році встановлено, що на підставі наказів ТОВ "Вудленд Україна" від 20.02.2014 №14, від 31.12.2014 №27 "Про проведення планового технічного обслуговування та ремонту деревообробного обладнання та техніки", від 02.02.2015 №2 "Про модернізацію основного обладнання" у 2014-2015 роках позивачем проведено ремонт та модернізацію основних засобів (верстат для зняття кори МІ40 верстат зшивальний М76, верстат лущильний для виготовлення шпону з деревини M82S, верстат пияльний ланцюговий М85). Модернізація проводилась з метою збільшення потужності.
Факт проведення даних операцій та правомірність включення до складу витрат на їх проведення підтверджується актами приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів, актами списання товарів, що були використані для проведення ремонту та модернізації, інвентарними картками обліку основних засобів та актами надання послуг особами, які були залучені для проведення ремонту та модернізації.
Введення обладнання в експлуатацію після проведення ремонту було здійснено на підставі наказу №3 від 01.02.2016. У бухгалтерському обліку сума зазначених ремонтів збільшила балансову вартість основних засобів, проте, до перевірки не було надано документів про збільшення терміну корисного використання, оскільки балансова вартість даних засобів підлягала списанню у 2015 році.
Судами обґрунтовано не прийнято до уваги доводи податкового органу про безпідставність включення таких витрат з посиланням на те, що до перевірки не було надано актів передачі основних засобів на ремонт, відсутності в актах про надання послуг переліку робіт, які було виконано, та деталей, що були замінені, оскільки чинне податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції, та не висуває вимоги щодо ступеня деталізації змісту для врахування витрат на їх списання у податковому обліку платника.
Крім того, як зазначає відповідач, в бухгалтерському обліку сума зазначених ремонтів збільшила балансову вартість основних засобів, проте, до перевірки не було надано документів про збільшення терміну корисного використання, оскільки балансова вартість даних засобів підлягала списанню у 2015 році.
Разом з тим, відповідно п. 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, модернізація обладнання проводиться з метою продовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності.
Відповідно до пояснень представника позивача, модернізація проводилась з метою збільшення потужності. Відповідачем в ході судового розгляду даної справи наведені обставини не спростовані.
Крім того, порушення в оформлені актів приймання-передачі основних засобів такі як відсутність записів про проведення поліпшення норм амортизаційних відрахувань, номера паспорта наказу про введення засобу в експлуатацію тощо не можуть слугувати підставою для невключення сум з витрат на модернізацію до даних податкового обліку, за умови якщо такі витрати підтвердженими первинним документами та даними бухгалтерського обліку.
Тобто, ТОВ "Вудленд Україна" правомірно включено у витрати 93185,00 грн. за рахунок врахування амортизації (автонавантажувач модель 40810 5т. з ковшем та стрілкою) та витрати на модернізацію та ремонт основних засобів в сумі 465116,00 грн.
Судами також з`ясовано, що ТОВ "Вудленд Україна" впродовж перевіряємого періоду було реалізовано частину виготовленої продукції (м`яко-листяну сировину, щіпи з корою, дерев`яні днища ін.) за ціною нижчою собівартості контрагентам "Кронологістик", ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ТОВ "Ладо-2005", ТОВ "Волинська тарна компанія", ПП "ЛПС", ТОВ "Промвуд", ТОВ "Вуд Альянс".
Встановлено, що дана продукція є супутньою у загальному виробництві ТОВ "Вудленд Україна" та формується із вартості сировини, яка вилучається із собівартості основного виробництва відходами деревини, які в загальній собівартості виготовлення продукції складають вагому частину більше 50%. Тобто, зміна вартості оцінки деревних відходів на меншу суму призведе до зменшення прибутків від продажу основної продукції та зменшення вартості виготовлення супутньої продукції.
До супутньої продукції відноситься виробництво тріски технологічної та лісозаготівля техсировини та техдров, які являються супутньою продукцією при заготівлі пиловника, що переробляється основним виробництвом виготовлення основного виду продукції.
Як слідує із наказів "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства на 2014 рік" від 02.01.2014 №1 та додатків, "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства на 2015 рік" від 03.01.2015 №1 та додатків в товаристві затверджено планові калькуляції виробництва готової продукції та виготовлення супутньої продукції (тріски технологічної), де зазначено рентабельність даного виробництва.
Водночас, з аналізу рахунків 79 за 2014 та 2015 роки вбачається, що виробництво має ознаки сезонності, відповідно нарощення та спад виробництва залежить від потреб покупців. Базою розподілу загальновиробничих витрат є планова собівартість, яку обраховано на основі планової калькуляції, при незначних обсягах виробництва на початку та на кінці сезону перерозподіл загальновиробничих витрат впливає на збільшення собівартості виготовлення продукції.
При цьому, впродовж року товариство здійснює прибуткову діяльність з реалізації самостійно виготовленої продукції, що стверджується наявними в матеріалах справи звітами про балансовий стан від 31.12.2014, від 31.12.2015 року та від 31.12.2016, а також звітами про фінансові результати за 2014 рік, за 2015 рік та за 2016 рік.
Водночас підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті передбачає, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Положеннями статей 43 та 44 Господарського кодексу України встановлена свобода підприємницької діяльності, зокрема: право комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, не є обов`язковим, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Поряд з цим обов`язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Окрім того, приписи Податкового кодексу України не ставлять в залежність право платника податків на формування витрат та податкового кредиту від наявності чи відсутності доходу по окремих господарських операціях.
З огляду на наведене, суди вірно вважали недоведеними висновки контролюючого органу про безпідставне включення товариством до даних податкового обліку собівартості самостійно виготовлених товарів (робіт, послуг) в частині різниці перевищення суми собівартості над сумою реалізації за 2014 рік у сумі 457300,00 грн., за 2015 рік - у сумі 521166,00 грн., а також заниження податку на додану вартість у 2014 -2015 роках на загальну суму 329223,00 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року в сумі 66468,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій суду про необґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та задоволення позовних вимог .
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -