1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 815/5274/16

касаційне провадження № К/9901/32077/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 (суддя Стеценко О.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 (головуючий суддя - Косцова І.П., судді - Стас Л.В., Турецька І.О.) у справі за Приватного підприємства "Сонекс" (далі - Підприємство) до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000096/2 від 01.09.2016.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що Митниці були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України. Митниця витребувала додаткові документи, проте за результатом їх розгляду відмовила у прийнятті митної декларації. У зазначеному рішенні підставами для коригування митної вартості митним органом вказано розбіжності у поданих документах. Проте, на думку Товариства, подані ним документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору. Підприємство вказує, що приймаючи оскаржуване рішення митний орган не спростував контрактну ціну товару та не навів будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного Підприємством розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а також інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої Підприємством митної вартості товару. Розбіжності, на які посилається Митниця, не являються такими, та жодним чином не свідчать про не підтвердження Підприємством визначених ним складових митної вартості товару.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 16.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017, позов задовольнив у повному обсязі: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000096/2 від 01.09.2016.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: Підприємство для оформлення товару за першим методом (за ціною контракту) надало усі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, та містили відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; посилання Митниці не необхідність врахування для визначення ціни товару чотирьох знаків після коми, а не двох знаків, є безпідставними, оскільки в силу положень пункту 3.1 контракту ціна на товар вказуються у доларах США згідно інвойсів, і така ціна складає конкретну суму - 44017,05 дол. США, що відповідає інформації, вказаній у вантажній митній декларації, а також інвойсі та інших документах; прайс-лист не відноситься до переліку документів, визначеному у частині другій статті 52 Митного кодексу України; інформація щодо виду, кількості та ціни імпортованого товару, зазначена у митній декларації країни відправлення, відповідає інформації, зазначеній Підприємством у вантажній митній декларації; на вимогу Митниці Підприємство надало усі витребувані додаткові документи, у тому числі їх переклад, проте Митниця безпідставно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару та не довела неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту та необхідності визначення такої вартості за другорядним методом.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 03.08.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: надані Підприємством документи, необхідні для митного оформлення товарів, містили розбіжності, а саме: у наданих до митного оформлення рахунку-фактурі № SH160100-LN&OL04 від 24.07.2016 та рахунку-проформі № SH160100-LN&OL04 від 30.06.2016 ціну товару за одиницю продукції вказано на рівні чотирьох знаків після коми, разом з тим, якщо помножити ціну товару за одиницю виміру на кількість одиниць, то отримана сума відрізняється від вказаної у рахунку-фактурі № SH160100-LN&OL04 від 24.07.2016 та рахунку-проформі № SH160100-LN&OL04 від 30.06.2016, яка, в свою чергу, зазначається на рівні двох знаків; пакувальним листом № б/н від 24.07.2016 передбачено спеціально відведене місце для зазначення інформації про номер коносаменту та номер контейнеру, разом з тим, вказана інформація зазначена в інших місцях, при чому розмір та назва шрифту, яким зазначено номер коносаменту відрізняється від шрифту, яким заповнено пакувальний лист № б/н від 24.07.2016; у пакувальному листі № б/н від 24.07.2016 зазначено відомості про коносамент № 596935624, разом з тим до митного оформлення надано коносамент WMS 16071395 від 28.07.2016, згідно якого товар було відправлено з Китаю; у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 3101120160518140697 від 25.07.2016 зазначено інший код товару, відсутні відомості про зовнішньоекономічний контракт; на дані на вимогу Митниці декларантом додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості не усунули виявлених митним органом розбіжностей; здійснивши аналіз попередніх митних оформлень та рішень інших митних органів щодо митного оформлення подібних товарів, було з`ясовано, що на ідентичний товар наявна інша цінова інформація щодо імпортних операцій по митній декларації від 14.06.2016 № 110070002/2016/107424. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Митного кодексу України.

Підприємство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.02.2022 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження і призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 08.02.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 28.03.2016 між Підприємством (Україна) (покупцем) та Компанією Yongkang Sanghe Radiator Co. LTD (Китай) (продавцем) був укладений контракт №28/0316-Китай, відповідно до умов якого: продавець продає, а покупець купує продукцію згідно інвойсу (рахунку-фактури) (пункт 1.1 статті 1); ціни на товар та надані послуги вказуються у дол. США згідно інвойсів (рахунків-фактур) на кожну партію товару (пункт 3.1 статті 3).

30.08.2016 Підприємством до митного оформлення був заявлений наступний товар: "Радіатори для опалення, алюмінієві, литі, неелектричні, 10-секційні: Радіатори 80 Bi-500 біметалеві, 17320 секцій (1732 шт.), торгівельна марка - Ocean, виробник - Yongkang Sanghe Radiator Co. LTD, країна виробництва - Китай (CN)", за митною декларацією № 500060006/2016/015346. Митна вартість зазначеного товару була визначена Підприємством виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією від 30.08.2016 №500060006/2016/015346 Підприємством були надані митному органу наступні документи: міжнародна автомобільна накладна № 2408 від 29.08.2016; коносамент WMS16071395 від 28.07.2016; платіжні доручення № 18 від 15.07.2016 та № 19 від 02.08.2016; документ, що підтверджує перевезення товару № 00010 від 26.08.2016; рахунок-фактура (інвойс) SH160100-LN&OL04 від 24.07.2016; пакувальний лист б/н від 24.07.2016; рахунок-проформа SH160100-LN&OL04 від 24.07.2016; контракт №28/0316-Китай від 28.03.20106; договір про надання послуг митного брокера № БК/04-215 від 20.02.2015; договір транспортно-експедиторського обслуговування № 20/16 від 02.05.2016; сертифікат про походження товару форми А G163302201430151 від 09.08.2016; сертифікат якості № 06912Q12931 від 30.10.2012; судове рішення у справі адміністративної юрисдикції № 815/6630/15 від 11.04.2016; копію митної декларації країни відправлення № 3101120160518140697 від 25.07.2016.

Під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган дійшов висновку, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: у наданих до митного оформлення рахунку-фактурі SH160100-LN&OL04 від 24.07.2016 та рахунку-проформі № SH160100-LN&OL04 від 30.06.2016 ціну товару за одиницю продукції вказано на рівні чотирьох знаків після коми, разом з тим, якщо помножити ціну товару за одиницю виміру на кількість одиниць, то отримана сума відрізняється від вказаної у рахунку-фактурі № SH160100-LN&OL04 від 24.07.2016 та рахунку-проформі № SH160100-LN&OL04 від 30.06.2016, яка, в свою чергу, зазначається на рівні двох знаків; пакувальним листом № б/н від 24.07.2016 передбачене спеціально відведене місце для зазначення інформації про номер коносаменту та номер контейнеру, разом з тим, вказана інформація зазначена в інших місцях, причому розмір та назва шрифту, яким зазначено номер коносаменту, відрізняється від шрифту, яким заповнено пакувальний лист № б/н від 24.07.2016; у пакувальному листі б/н від 24.07.2016 зазначено відомості про коносамент № 596935624, разом з тим до митного оформлення надано коносамент WMS 16071395 від 28.07.2016, згідно якого товар було відправлено з Китаю; у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 3101120160518140697 від 25.07.2016 зазначено інший код товару, відсутні відомості про зовнішньоекономічний контракт.

З огляду на викладене, Митниця повідомила декларанта про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: переклад копії митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом Підприємства були надані додатково такі документи: каталоги виробника, прайс-лист виробника від 29.06.2016, інформацію біржових котировок із інтернет ресурсів стосовно цін на сталь та алюміній, переклад експортної декларації.

За результатами розгляду митним органом поданих документів Підприємство отримало рішення про коригування митної вартості товару № 500060006/2016/000096/2 від 01.09.2016, згідно якого Митницею було здійснено коригування митної вартості заявленого Підприємством товару та визначено її за другорядним методом - резервним на рівні 2,02 дол. США за кг нетто (МД № 110070002/2016/107424 від 14.06.2016).

У графі 33 оскаржуваного рішення Митниця також вказала, що нею було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Метод за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів не був використаний у зв`язку з відсутністю митних оформлень ідентичних та аналогічних товарів. Метод на основі віднімання та додавання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю даних щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують мит

................
Перейти до повного тексту