Постанова
Іменем України
08 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 1227/8971/2012
Провадження № 14-198 звц 21
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засіданняДубась Д. О.,
представника заявника - адвоката Піки М. Є.,
відповідачки - ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,
розглянула у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про перегляд за виключними обставинами
ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (в подальшому тип товариства змінено на Приватне акціонерне товариство, далі - ПАТ "Страхова компанія "Універсальна") звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом, у якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 у порядку регресу суму у розмірі 57 715,01 грн.
(2) Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням від 16 липня 2013 року Сєвєродонецький міський суд Луганської області відмовив у задоволенні позову.
3. Ухвалою від 16 жовтня 2013 року апеляційний суд Луганської області відмовив ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" у відкритті апеляційного провадження, оскільки апелянтом пропущений строк на апеляційне оскарження, а наведені в заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
(3) Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
4. Ухвалою від 18 листопада 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у відкритті касаційного провадження в цій справі.
5. Ухвалою від 17 лютого 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" у допуску справи № 1227/8971/2012 до провадження Верховного Суду України.
(4) Короткий зміст рішення Європейського суду з прав людини
6. У березні 2014 року ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" звернулося до Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ) із заявою № 26672/14, у якій скаржилося переважно за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на відмову судами у поновленні строку на апеляційне оскарження.
7. 28 жовтня 2021 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Мєтьолкіна та інші проти України" (заява № 4827/11, до якої було долучено, зокрема, і заяву ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" №26672/14), яким постановив, що у цій справі застосування відповідних процесуальних норм, яке призвело до відмови заявникам у доступі до судів вищих інстанцій, не можна вважати передбачуваним та/або воно було занадто формалістичним, що свідчить про порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції при вирішенні судом цих справ, та присудив заявникам визначені суми.
8. Указане рішення набуло статусу остаточного 28 жовтня 2021 року.
(5) Рух заяви про перегляд судового рішення
9. 26 листопада 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" про перегляд за виключними обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тобто у зв`язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
10. Як на підставу для перегляду за виключними обставинами вищезазначеного судового рішення заявник посилається на рішення, ухвалене ЄСПЛ 28 жовтня 2021 року у справі "Мєтьолкіна та інші проти України" (заява № 4827/11) з додатком щодо п`яти заявників, серед яких і заява ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" (заява № 26672/14).
11. Частиною третьою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.
12. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2021 року відкрите провадження у зазначеній справі за виключними обставинами.
13. 20 грудня 2021 року від Міністерства юстиції України надійшла копія зазначеного рішення ЄСПЛ разом з його автентичним перекладом українською мовою.
14. 04 лютого 2022 року на адресу Великої Палати Верховного Суду надійшов лист-відповідь голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2022 року № 611-22/0/4-22 про неможливість надання матеріалів провадження за касаційною скаргою ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 жовтня 2013 року у зв`язку з їх знищенням у встановленому порядку за строком зберігання. До листа відповіді надана засвідчена копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала заяву
15. У своїй заяві про перегляд судових рішень ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року та ухвалити нове рішення, яким касаційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" задовольнити, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 жовтня 2013 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
16. Заява мотивована тим,що рішенням ЄСПЛ встановлено порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні зазначеної справи судами.
(2) Позиції інших учасників справи
17. 27 січня 2022 року відповідачка надіслала відзив на заяву ПАТ "Страхова компанія "Універсальна", в якому, посилаючись на відсутність порушень процесуальних норм оскаржуваними ухвалами, просила у задоволенні заяви позивача про перегляд оскаржуваних рішень за виключними обставинами відмовити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Заслухавши доповідь судді, думку сторін, перевіривши наведені в заяві доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заява ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
19. Відповідно до статті 2 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-IV) і статті 46 Конвенції Україна зобов`язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ в будь-якій справі, в якій вона є стороною.
20. Глава 3 Закону № 3477-IV передбачає, що для виконання рішення ЄСПЛ, яким констатовано порушення Україною Конвенції, треба вживати заходи індивідуального та загального характеру.
21. Згідно зі статтею 41 Конвенції, якщо ЄСПЛ визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право держави, яка була стороною у справі, передбачає лише часткову компенсацію, ЄСПЛ у разі необхідності надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
22. За статтею 10 Закону № 3477-IV додатковими до виплати присудженого ЄСПЛ відшкодування (статті 7-9 цього Закону) заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні ЄСПЛ.
23. Згідно із частиною третьою статті 10 Закону № 3477-IV відновлення попереднього юридичного стану особи здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі.
24. Отже, застосування restitutio in integrum можливе шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі, у разі вжиття Україною додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ у справі, в якій вона є стороною.
25. Для цього слід враховувати Рекомендація N R(2000)2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини", відповідно до якої повторний розгляд справи, включаючи поновлення провадження, рекомендовано застосовувати, особливо тоді:
- коли потерпіла сторона і далі зазнає негативних наслідків від рішення, ухваленого на національному рівні, - наслідків, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше, ніж через повторний розгляд або поновлення провадження;
- коли рішення ЄСПЛ спонукає до висновку, що а) оскаржене рішення національного суду суперечить Конвенції, або б) в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.
26. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
27. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
28. ЄСПЛ у своєму рішенні наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов`язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була порушена. Стаття 6 Конвенції не зобов`язує договірні сторони створювати суди апеляційної чи касаційної інстанцій. Проте там, де існують такі суди, мають дотримуватися гарантії статті 6 Конвенції, наприклад, держава має гарантувати громадянам ефективне право на доступ до судів для вирішення спору щодо їхніх прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, до компетенції Суду не належить розгляд стверджуваних помилок щодо питань факту або права, яких припустилися національні суди, якщо тільки такі помилки не порушили права та свободи, що охороняються Конвенцією. З іншого боку, ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 16 лютого 2017 року у справі "Гаврилов проти України" з подальшими посиланнями, заява № 11691/06, пункти 23-25,).
29. Відповідно до матеріалів справи № 569/7901/16-ц 11 вересня 2013 року ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" через представника подало апеляційну скаргу на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 липня 2013 року (а. с. 108), до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а. с. 116).
30. Згідно із частиною першою статті 294 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення судом першої інстанції) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
31. Разом з тим відповідно до статті 222 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення судом першої інстанції) копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.
32. Матеріалами справи підтверджується, що всупереч зазначеній вимозі ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" копії судового рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 липня 2013 року з викладом вступної та резолютивної частин не отримувало, натомість зазначене рішення суду першої інстанції було надіслане лише 07 вересня 2013 року у відповідь на заяву позивача від 17 липня 2013 року (а. с. 118-119).
33. Крім того, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень текст рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 липня 2013 року опублікований не був.
34. Водночас на переконання Великої Палати Верховного Суду, якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особа не була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання або їй не була своєчасно надіслана копія рішення, то ці обставини можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.
35. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 18 листопада 2013 року, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження за скаргою ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 жовтня 2013 року, на зазначені порушення суду першої інстанції уваги не звернув та помилково дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції не було порушено норми процесуального права.
36. Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
37. У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
38. Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа "Белле проти Франції" (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа "Мушта проти України"); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа "Станьо проти Бельгії" (Stagno v. Belgium)).
39. Одним з елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі відповідно до запроваджених державою процедур. При цьому забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає, як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду належним обґрунтувати свою відповідь на доречні доводи особи, яка оскаржує судові рішення, у разі відмови в такому перегляді.
40. Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Зубак проти Хорватії" (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
41. Таким чином, ЄСПЛ роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
42. З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
43. Велика Палата Верховного Суду, враховуючи обставини справи, погоджується з позицією ЄСПЛ у справі, що переглядається, та вважає, що, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку, суди застосували надмірний формалістичний підхід, позбавляючи позивача засобу судового захисту, наданого національним законодавством, чим порушили статтю 6 Конвенції.
44. З метою встановлення всіх обставин, що мають значення для повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи Велика Палата Верховного Суду зверталась до голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з метою отримання належним чином завірених копій всіх матеріалів, на підставі яких Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ була постановлена оскаржувана ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження. Разом із тим, відповідно до листа-відповіді голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2022 року № 611-22/0/4-22 матеріали зазначеного касаційного переведення згідно з пунктом 169 "Переліку документів Міністерства юстиції СРСР, органів, установ юстиції і судів із зазначенням строків зберігання документів", затвердженого Міністерством юстиції СРСР від 31 січня 1980 року, знищені у встановленому порядку за строком зберігання. Відновити матеріали зазначеного переведення неможливо.
45. Разом із тим Велика Палала Верховного Суду вважає за можливе перегляд та скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року, оскільки в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії касаційної скарги і ухвали, що переглядається.