ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 530/1562/20
провадження № 51-4222км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Єременка М. В.,
захисника Бойчук О. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу особи, стосовно якої застосовано примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_1, на ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2021 року та Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170170000326, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою районного суду задоволено клопотання слідчого, застосовано до ОСОБА_1, котрий вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно з ухвалою суду ОСОБА_1, на початку березня 2020 року шляхом зриву навісного замка проник до підвального приміщення, що по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належний ОСОБА_2 велосипед, чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 700 грн, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, а ухвалу районного суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. Вказує на те, що висновки суду побудовано на недопустимих та неналежних доказах, якими, до того ж, не підтверджується його винуватість у вчиненні крадіжки. Розгляд справи було проведено упереджено та його було позбавлено права на виступ в судових дебатах і останнє слово. Відтак рішення судів є незаконними, необґрунтованими та не вмотивованими, а тому підлягають скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, серед іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, тоді як у силу ст. 433 КПК їх перевірки до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд.
Зазначений принцип знайшов своє відображення у ст. 7 КПК, відповідно до якої зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться рівність перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст цих принципів розкрито у статтях 10 та 22 КПК, й він полягає у відсутності привілеїв чи обмежень у правах учасників процесу, самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК, а також через свободу сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
При цьому, суд зобов`язаний, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1 щодо позбавлення його можливості виступу у дебатах та ненадання останнього слова, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 КПК, у судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Судові дебати це важлива частина судового розгляду, коли обвинувачений та інші, зазначені в ч. 1 ст. 364 КПК, учасники судового провадження виступають із промовами, в яких оцінюють обставини, установлені під час кримінального провадження, та досліджені докази, обґрунтовуючи свої висновки з питань, що підлягають вирішенню судом при постановленні судового рішення, з метою схиляння суду до прийняття позиції промовця.
Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що у свою чергу сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 22 лютого 2021 року в судовому засіданні було досліджено письмові докази, суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами і перейшов до судових дебатів.
Із аудіозапису судового засідання в суді першої інстанції убачається, що головуючим після виступу у дебатах прокурора було надано слово захиснику Пастернаку М. І., після чого суд видалився до нарадчої кімнати.
Тобто, суд фактично не надав можливості ОСОБА_1 виступити з промовою у судових дебатах та позбавив його права звернутися до суду з останнім словом, видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, після виходу з якої проголосив ухвалу.
Таким чином, суд першої інстанції у зв`язку з позбавленням ОСОБА_1 можливості виступити в судових дебатах та останнім словом не забезпечив сторонам необхідних рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін, що з огляду на практику ЄСПЛ, не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції щодо забезпечення справедливого судового розгляду.
Такі порушення, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК, є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, та такими, які згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Оскільки апеляційний суд, перевіривши дане кримінальне провадження в апеляційному порядку, зазначених порушень вимог кримінального процесуального закону не виявив, скасуванню підлягає також й ухвала суду апеляційної інстанції.
Що стосується доводів, викладених в касаційній скарзі ОСОБА_1, про неправильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК, то вони підлягають ретельній перевірці при новому розгляді у суді першої інстанції.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, перевірити інші доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1, та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд