ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 165/2635/17
провадження № 51-4303км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Нескородяного А.М.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь
у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 травня 2021 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 26 січня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030050001374, стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Битень Ковельського району Волинської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 ), жительки цього ж населеного пункту ( АДРЕСА_2 ),
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 26 січня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на неї обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
Цивільний позов потерпілої задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 117 555,12 грн
у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Не погодившись із таким рішенням суду, прокурор оскаржила його в апеляційному порядку.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 26 травня 2021 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на підставі ч. 2 ст. 403 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 26 січня 2021 року, який відсутній у матеріалах кримінального провадження. Натомість, у матеріалах справи наявний вирок цього ж суду від
26 грудня 2021 року.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження з посиланням на ч. 2
ст. 403 КПК, оскільки прокурор не подавав до суду заяви про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор висловив позицію про обґрунтованість доводів касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Положенням ч. 1 ст. 412 КПК істотними визнаються такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
За правилами ч. 1 ст. 403 КПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження (ч. 2 ст. 403 КПК).
Однак ухвала апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
Суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за скаргою прокурора на підставі ч. 2 ст. 403 КПК, посилаючись на те, що в апеляційній скарзі порушується питання про скасування вироку, який відрізняється від того, що міститься
в матеріалах цього провадження, датою його постановлення.
Проте, приймаючи таке рішення, апеляційний суд залишив поза увагою те, що обов`язковою умовою для закриття апеляційного провадження за ч. 2 ст. 403 КПК
є відмова скаржника від апеляційної скарги з урахуванням думки інших осіб, які подали апеляційні скарги.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор не подавала до суду апеляційної інстанції заяви про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження. За таких обставин висновок суду про необхідність закриття провадження у зв`язку з тим, що в матеріалах справи міститься вирок від
26 грудня 2021 року, а не від 26 січня 2021 року, на який посилається прокурор у своїй апеляційній скарзі, є передчасним.
За правилами ст. 398 КПК апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених
ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення.
Колегія суддів відмічає, що апеляційний суд, виявивши розбіжності в даті ухвалення вироку під час розгляду справи по суті, не був позбавлений можливості зняти справу з розгляду для з`ясування цих суперечностей у рішенні.
Крім того, на момент оскарження вироку в апеляційному порядку дата, зазначена у ньому ще не настала, що свідчить про технічну помилку суду під час набрання тексту. Разом з тим журнал судового засідання було сформовано саме 26 січня 2021 року, розписки прокурора, засудженої та захисника про отримання копії вироку датовані саме цим числом і наявний у матеріалах справи вирок мав відмінність від вироку, наданого прокурором, лише в частині дати його постановлення (26 грудня 2021 року).
Згідно зі ст. 379 КПК суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Поряд з цим у матеріалах провадження міститься ухвала Нововолинського міського суду Волинської області від 4 червня 2021 року про виправлення описки в тексті оригіналу вироку Нововолинського міського суду Волинської області, який було датовано 26 грудня 2021 року, та датою його постановлення зазначено саме 26 січня 2021 року.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд