Постанова суду № 346/6003/19 від 09.02.2022 про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, визначення частки у праві спільної сумісної...

Постанова

Іменем України

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 346/6003/19

провадження № 61-3702 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

треті особи: Коломийська міська рада Івано-Франківської області, державний реєстратор управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради Івано-Франківської області Кіщук Мирослав Петрович, державний кадастровий реєстратор відділ у м. Коломия Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Шульга-Лабич Ірина Вікторівна, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт центр Прикарпаття";

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 січня 2021 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В.

Мелінишин Г. П., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Коломийська міська рада Івано-Франківської області, державний реєстратор управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради Івано-Франківської області Кіщук М. П., державний кадастровий реєстратор відділ у м. Коломия Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Шульга-Лабич І. В., Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт центр Прикарпаття" (далі - ТОВ "Експерт центр Прикарпаття"), про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 02 жовтня 2019 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу він придбав у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 . Власниками іншої частини цього будинку - квартири АДРЕСА_2 є відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 .

На підставі рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 31 жовтня 2006 року № 280 ОСОБА_2 06 березня 2007 року отримав державний акт на право власності ЯД №840855, згідно з яким земельна ділянка передана у спільну сумісну власність без визначення розміру часток відповідачам у справі: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із присвоєнням кадастрового номера НОМЕР_1 .

Оскільки закріплена за будинком АДРЕСА_3 земельна ділянка передана відповідачам у спільну сумісну власність без визначення розміру часток, то укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_5 вони не могли, тому для вирішення земельного питання ОСОБА_5 у той же день, 02 жовтня 2019 року, надала йому і ОСОБА_8 довіреність бути її представниками по виготовленню технічної документації й отримання необхідних документів щодо поділу і реєстрації вказаної земельної ділянки.

Разом з тим, в силу вимог статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України з 02 жовтня 2019 року разом із купівлею квартири він також набув право спільної сумісної власності разом із ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 2610600000200020046, а відповідно право спільної сумісної власності на земельну ділянку ОСОБА_5 було припинено.

Після купівлі квартири він звернувся до ОСОБА_2 з виготовленим проектом розподілу земельної ділянки пропорційно розміру часток у власності на будинок АДРЕСА_3, тобто по 1/2 частині за кожною квартирою, однак останній на запропонований варіант розподілу земельної ділянки не погодився.

Відповідачі, не погодившись на запропонований ним варіант розподілу земельної ділянки, без його відома та згоди поділили спірну земельну ділянку на дві ділянки, одну з яких - кадастровий номер 2610600000:20:002:0194, 12 грудня 2019 року подарували ОСОБА_6, про що він довідався у підготовчому судовому засіданні. Оспорюваний договір дарування уклали сторони, які є близькими родичами: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - батьки, а ОСОБА_4 - сестра обдаровуваного ОСОБА_6, та знали про негативні наслідки для них у випадку визнання за позивачем права власності на частину ділянки, кадастровий номер 2610600000:20:002:0194.

Отже, відповідачі як сторони договору дарування не бажали реального настання правових наслідків, їхні дії були спрямовані на фіктивний перехід права власності на землю до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому судового рішення про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на неї, а дарувальники фактично продовжують володіти і користуватися цим майном.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої, п`ятої статті 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.

Вказував, що на час формування первинних часток співвласників будинку АДРЕСА_3, його загальна площа становила 116,7 кв. м (квартира АДРЕСА_2 - 61,2 кв. м, квартира АДРЕСА_4 - 55,5 кв. м). Тому з врахуванням пропорційності часток у власності на будинок (власників квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 до його загальної площі), частка земельної ділянки, яка б мала перебувати у користуванні власника квартири АДРЕСА_4 складає 47/100 частки.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 12 грудня 2019 року, реєстровий № 2794, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П. П., за яким ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подарували ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер 2610600000:20:002:0194, розташовану по АДРЕСА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6, номер запису про право власності: 34615614, на вказану земельну ділянку, здійснену на підставі договору дарування земельної ділянки від 12 грудня 2019 року, реєстровий № 2794, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Яцком П. П.; визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610600000:20:002:0194, цільове призначення 02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності приватна, площею 0,0615 га, розташовану по АДРЕСА_3, становить 47/100 частки та виділити її зі спільної сумісної власності;

визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610600000:20:002:0195, цільове призначення 02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності приватна, площею 0,0385 га, розташовану АДРЕСА_3, становить 47/100 частки та виділити її зі спільної сумісної власності; визнати за ОСОБА_1 право власності на 47/100 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2610600000:20:002:0194, цільове призначення 02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності приватна, площею 0,0615 га, розташовану по АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 47/100 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2610600000:20:002:0195, цільове призначення 02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності приватна, площею 0,0385 га, розташовану по АДРЕСА_3 ; стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2020 року у складі судді Васильковського В. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 12 грудня 2019 року, зареєстрований у реєстрі за № 2794, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Яцком П. П., згідно з яким ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подарували ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0615 га, що за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер земельної ділянки 2610600000:20:002:0194, у м. Коломия Івано-Франківської області. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0615 га, запису про право власності № 34615614, що здійснено на підставі договору дарування земельної ділянки від 12 грудня 2019 року.

Визнано, що частка ОСОБА_1 у праві спільної власності на земельну ділянку, площею земельної ділянки 0,0615 га, кадастровий № 2610600000:20:002:0194, цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер земельної ділянки 2610600000:20:002:0194, у м. Коломия Івано-Франківської області, становить 47/100 частки, виділено її зі спільної сумісної власності, визнано за ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку.

Визнано, що частка ОСОБА_1 у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0385 га, кадастровий № 2610600000:20:002:0195, цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер земельної ділянки 2610600000:20:002:0194, у м. Коломия Івано-Франківської області, становить 47/100 частки, виділено її зі спільної сумісної власності, визнано за ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до позивача, який придбав за договором купівлі-продажу квартиру, як до нового власника нерухомого майна перейшло право власності на спірну земельну ділянку, тобто він набув право спільної сумісної власності разом із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 на земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Коли виокремились первинні частки власників двох квартир житлового будинку до власника квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_5, а також власників квартири АДРЕСА_2 : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщений будинок пропорційно до розміру часток квартир у цілому будинку, тому частка власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 відповідно становить 47/100 частки земельної ділянки із загальної площі 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2610600000200020046, розташованої по АДРЕСА_3 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 05 жовтня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, визначення частки ОСОБА_1 у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер: 2610600000:20:002:0194, виділення її з спільної сумісної власності та визнання права власності на вказану земельну ділянку скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сторони мали намір укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки після її поділу та оформлення права власності на ім`я ОСОБА_5 . Разом з тим, при укладенні даного договору сторони усвідомлювали, що користування квартирою, яка знаходиться у двоквартирному будинку неможливе без використання земельної ділянки, на якій розміщений будинок.

Отже, при укладенні договору купівлі-продажу квартири сторонами свідомо не зазначено про те, що відчужувана квартира двоквартирного будинку знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у спільній сумісній власності жильців будинку та має кадастровий номер, а кошти отримані ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу виключно за відчужувану квартиру, без врахування ціни на земельну ділянку, яка перебувала у власності ОСОБА_5 .

Після укладення договору купівлі-продажу квартири жодна із сторін не ставила питання про внесення змін чи доповнень до договору, про розірвання договору чи визнання його недійсним.

Отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо визнання за ним права на земельну ділянку площею 0,0385 га, кадастровий номер 2610600000:20:002:0195, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд.

Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що на момент переходу права власності на будинок АДРЕСА_3 із державного житлового фонду на користь наймачів двох його квартир в порядку приватизації, при набутті права спільної сумісної власності на земельну ділянку власниками квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4, право власності на земельну ділянку переходить пропорційно до розміру часток цих квартир у цілому будинку.

З огляду на час, коли виокремились первинні частки власників двох квартир будинку АДРЕСА_3 до власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5, та власників квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщений будинок пропорційно до розміру часток квартир у цілому будинку, то частка власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 відповідно становить 47/100 частки земельної ділянки.

Колегія суддів вважала помилковим висновок суд першої інстанції про те, що при укладенні договору дарування земельної ділянки площею 0,0615 га, дарувальники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та обдарований ОСОБА_6 були обізнані з тим, що в межах подарованої земельної ділянки розташована квартира позивача, а право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку припинено, а тому наявні підстави для визнання договору дарування недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17, від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 710/2564/2012 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 346/6003/19 із Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що норма статі 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди.

З набуттям ним 02 жовтня 2019 року права власності на квартиру АДРЕСА_4 до нього як до нового власника цього нерухомого майна, в силу положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, перейшло право власності на спірну земельну ділянку, а саме: він набув право спільної сумісної власності разом із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, на земельну ділянку, кадастровий номер 2610600000200020046, а відповідно право спільної сумісної власності на земельну ділянку ОСОБА_5 було припинено. Відповідно ОСОБА_5 не могла дарувати те, що їй не належить.

Суд апеляційної інстанції не зазначив, які саме докази свідчать про те, що сторони договору купівлі-продажу квартири мали намір укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки після її поділу на дві окремі земельні ділянки 0,0615 га і 0,0385 га. Вищезазначений поділ на дві ділянки відбувався штучно без його згоди.

Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на наявну у матеріалах справи заяву ОСОБА_5 про визнання позову і у порушення вимог процесуального закону викликав її до суду апеляційної інстанції для надання пояснень, якими остання повністю змінила свою позицію.

Вказував, що чинним на час подання позовної заяви, 16 грудня 2019 року, законодавством, а саме, Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 не було передбачено процедуру скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі рішення суду, тому він не мав змоги пред`явити вимоги про скасування реєстрації поділу земельної ділянки.

Вважав, що судом апеляційної інстанції безпідставно долучено до матеріалів справи висновок судового експерта від 21 грудня 2020 року № 59/з, оскільки докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Таких доказів представником відповідача в судове засідання не було надано.

Вказував, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується ним в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, визначення частки ОСОБА_1 у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер: 2610600000:20:002:0194, виділення її з спільної сумісної власності та визнання права власності на вказану земельну ділянку.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У червні 2021 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 жовтня 2019 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Обідняк І. В., зареєстровано в реєстрі за № 1316, що підтверджується копією договору серія НОА № 705908 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 жовтня 2019 року № 183236163.

Відповідно до пунктів 2-3 цього договору відчужувана квартира складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 27,8 кв. м, загальною площею 55,5 кв. м, і належить продавцю: 1/2 частка на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Коломийським бюро по приватизації державного житлового фонду 08 липня 1993 року згідно із розпорядженням від 08 липня 1993 року № 1432 та зареєстрованого Коломийським міським бюро технічної інвентаризації 14 вересня 1993 року за № 4419 та 1/2 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Маркеловою І. М., старшим державним нотаріусом Коломийської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області, 02 червня 1994 року за реєстровим № Д-800 та зареєстрованого Коломийським міським бюро технічної інвентаризації 06 червня 1994 року у реєстрову книгу під № 4419. (а.с. 17-18, т. 1).

ОСОБА_5 у той же день 02 жовтня 2019 року нотаріально посвідченою довіреністю уповноважила ОСОБА_1 і ОСОБА_8 бути її представниками в усіх органах, у тому числі державних установах, з питань виготовленню технічної документації й отримання всіх необхідних документів, що стосуються поділу та реєстрації земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_3 . Для цього надала право, зокрема: проводити поділ цього майна, укладати необхідні договори, проводити від її імені будь-які реєстраційні дії, розписуватись за неї, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю.

Сторони не заперечують, що будинок АДРЕСА_5 складається з двох квартир: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4, і розташований на земельній ділянці загальною площею 0,10 га, яка закріплена за будинком у 1982 році, що підтверджується план-схемою, затвердженою рішенням міськвиконкому від 27 жовтня 1982 року № 347.

Квартира АДРЕСА_4 належала ОСОБА_5 . Інша частина цього будинку - квартира АДРЕСА_2, загальною площею 61,2 кв. м, належала на праві спільної сумісної власності в рівних частках ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням (наказом) від 04 квітня 1994 року, записаного у реєстрову книгу за № 3616.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, убачається: квартира АДРЕСА_6, форма власності: приватна спільна часткова із розміром частки 1/4 кожного: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6, підстави виникнення права власності: рішення суду, справа № 2-654/11, 31 травня 2011 року, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області (а.с. 81-83, т. 2).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 840855, виданим 06 березня 2007 року ОСОБА_2 на підставі рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 31 жовтня 2006 року № 280 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2610600000200020046, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010729700207, співвласниками земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3, є: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5, що підтверджується копіями витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 10, 22-27, т. 1).

Як видно із витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, кадастровий номер 2610600000:20:002:0194, площею: 0,0615 га, і кадастровий номер 2610600000:20:002:0195, площею: 0,0385 га, їх державна реєстрація здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 16 листопада 2019 року, ТОВ "Експерт Центр Прикарпаття"; дата державної реєстрації цих земельних ділянок: 29 листопада 2019 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка, кадастровий номер: 2610600000:20:002:0194, площа: 0,0615 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності: приватна, вид власності: спільна сумісна, розмір частки: 1/1, власники: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_9 (а.с. 77, т. 1).

Також судом установлено, що згідно з договором дарування земельної ділянки від 12 грудня 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подарували ОСОБА_6 належну дарувальникам на праві власності земельну ділянку, площею 0,0615 га, розташовану по АДРЕСА_3, кадастровий номер земельної ділянки: 2610600000:20:002:0194, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Договір посвідчено приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Яцком П. П., зареєстровано в реєстрі за № 2794.

Відповідно до пункту 2 цього договору підстава виникнення права власності за дарувальниками на земельну ділянку: "Заява, серія та номер: 2574, 2575, 2576, 2577, виданий 18 листопада 2019 року, видавник: приватний нотаріус Яцко П. П.; відомості з Державного земельного кадастру, серія та номер: 15607639, виданий 03 грудня 2019 року, видавник: державний земельний кадастр", що підтверджується інформаційною довідкою: 192817983, яка сформована 12 грудня 2019 року Яцком П. П., приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області. Право власності на земельну ділянку, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 грудня 2019 року державним реєстратором Кіщуком М. П. Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради, Івано-Франківська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1976407126106, що підтверджується вищенаведеною інформаційною довідкою: 192817983 (а.с. 195-197, т. 1).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка, кадастровий номер: 2610600000:20:002:0194, площа: 0,0615 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 29 листопада 2019 року, орган, що здійснив державну реєстрацію Міськрайонне управління в Коломийському районі та м. Коломия Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); номер запису про право власності: 34615614, дата державної реєстрації 12 грудня 2019 року, державний реєстратор приватний нотаріус Яцко П. П., підстава виникнення права власності: договір дарування земельної ділянки, номер 2794, виданий 12 грудня 2019 року; форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, власники: ОСОБА_6 (а.с. 58, т. 2).

................

Перейти до повного тексту