Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 569/18319/20
провадження № 61-13694св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб?єкт оскарження - Рівненський міський відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від
31 березня 2021 року у складі судді Ковальова І. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О.,
Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправним та скасування повідомлення державного виконавця, зобов`язання вчинити дії.
Скарга мотивована тим, що державний виконавець, не виконавши всі вимоги, передбачені чинним законодавством, передчасно прийняла рішення про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" з тих підстав, що рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.
ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лугової Л. С. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26 жовтня 2020 року та зобов`язати Рівненський міський відділ державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 569/13068/19 виданого 20 жовтня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня
2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано повідомлення державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лугової Л. С. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від
26 жовтня 2020 року № 165024.
Зобов`язано Рівненський міський відділ державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 569/13068/19 виданого
20 жовтня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Ухвала суду мотивована тим, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірними. Державний виконавець помилково дійшов висновку про те, що виконання судового рішення не передбачає застосування заходів примусового його виконання.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу начальника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Іщук Н. В. задоволено частково.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року в частині зобов`язання вчинити дії змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини в такій редакції: "Зобов`язано Рівненський міський відділ державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вирішити питання про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 569/13068/19 виданого 20 жовтня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області".
В решті судове рішення залишено без зміни.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
16 серпня 2021 року начальник Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Львів)через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що обтяження у вигляді застави не вноситься і не припиняється державним чи приватним виконавцем в силу положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Орган державної служби не має компетенції вникати в наявність приватного обтяження боржника та припиняти його.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Львів) на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від
31 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.