Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 362/7393/19
провадження № 61-19721св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємєць ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Кравченко Л. М.
від 10 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О., від 02 листопада 2021 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 травня 2019 року між ним та відповідачем було укладено договір № 18/05, згідно умов якого виконавець зобов`язався виконати погоджені з замовником ремонтні роботи у строк до 18 серпня 2019 року. Позивач зазначав, що відповідач у строк не виконав ремонтні роботи, передбачені зазначеним договором, а будівельно-монтажні роботи з оздоблення стелі та стін, які він виконав, не відповідають будівельним нормам, що підтверджується висновком експерта
від 25 листопада 2019 року № 823/11-2019.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти за договором № 18/05 про виконання ремонтних робіт у розмірі 187 500 грн, вартість будівельних матеріалів - 147 008, 38 грн та пеню за прострочення виконання робіт у розмірі 24 917, 81 грн. Також просив розірвати договір про виконання ремонтних робіт у зв`язку із істотним порушенням його умов.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість фактично невиконаних робіт по монтажу натяжної стелі у розмірі 1 392 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що проведені виконавцем всі ремонтні роботи, які визначені кошторисом, виконані з істотними недоліками, окрім будівельно-монтажних робіт з оздоблення стелі та стін. Місцевий суд зазначив, що позивачем не доведено, що виконані відповідачем роботи потребують усунення недоліків, або ці роботи необхідно виконати заново і у зв`язку із цим позивач поніс відповідні витрати. Суд вказав, щоусунення виявлених недоліків є технічно можливим за умови усунення виявлених дефектів підготовчих робіт, проведення демонтажних робіт, повторного шпаклювання стін.За таких обставин, посилаючись на положення статті 858 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 392 грн - вартості фактично невиконаної роботи по монтажу натяжної стелі. Відмовляючи у задоволенні позову про розірвання договору та стягнення пені, місцевий суд виходив з того, що акт з усунення дефектів з повним переліком робіт, необхідних для такого усунення, та зазначенням нового строку приймання-передачі робіт позивачем не надано, а тому закінченням строку дії договору є 18 серпня 2019 року, проте з позовною заявою про розірвання договору позивач звернувся у грудні 2019 року, тобто після закінчення строку дії цього договору, проте у відповідності до вимог статей 626, 631, 651 ЦК України розірвано може бути лише чинний договір. Крім того, на думку суду першої інстанції, позивачем як замовником, не надано доказів несвоєчасності виконання виконавцем робіт, передбачених договором, тому підстави для стягнення пені відсутні.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 10 червня 2021 року змінено в частині суми стягнення вартості невиконаних робіт за договором від 18 травня 2019 року № 18/05, визначено суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_1, у розмірі 140 680 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про розірвання договору та стягнення пені, зазначивши, що строк дії договору закінчився, а розірвання договору може мати місце лише щодо чинного на день звернення до суду договору. Також суд апеляційної інстанції вважав недоведеними вимоги про стягнення пені.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до висновку експерта № 823/11-2019 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 25 листопада 2019 року виконані відповідачем будівельно-монтажні роботи з оздоблення стелі та стін в житловому будинку по АДРЕСА_1, не відповідають вимогам будівельних норм, тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача фактично понесені ним та підтверджені матеріалами справи витрати у розмірі 140 680 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 10 червня 2021 року у частині стягнення судового збору та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у частині стягнення коштів і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказав порушення судами норм матеріального і процесуального права, пославшись на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі
№ 641/7501/16-ц, від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц,
від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17, від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18,
від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17, від 15 квітня 2021 року
у справі № 759/15556/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду
щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах
(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та на не дослідження судами належним чином зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції поклав в основу судового рішення висновок експерта, в якому не зазначено, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що такий висновок підготовлено для подання до суду. Особа, яка подала касаційну скаргу, стверджує, що замовник своєчасно не заявив про недоліки виконаних робіт, акт про усунення дефектів не підписав, сплатив 75 % вартості робіт, отже визнав обсяг і вартість цих робіт. Заявник вважає, що позивач не довів наявність недоліків у виконаних роботах на суму, стягнуту судом апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться лише до вирішення позовних вимог про стягнення вартості робіт за договором, тому в іншій частині судові рішення касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У визначений судом строк відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 травня 2019 року між ОСОБА_1, як замовником, та ФОП ОСОБА_3, як виконавцем, було укладено договір № 18/05, згідно з умовами якого останній зобов`язався в строк до 18 серпня 2019 року виконати якісно ремонтні роботи на об`єкті замовника по АДРЕСА_1 . Замовник зобов`язався надати приміщення для зберігання матеріалів і обладнання, забезпечити підключення до електроенергії та водопостачання; забезпечити своєчасно матеріалами, що входять до кошторису; оплатити роботи.
У пункті 3.1 договору визначено умови та графік оплати робіт: 25 % вартості цього договору (62 500 грн) замовник сплачує у день підписання договору в якості передоплати; 25 % вартості договору (62 500 грн) замовник сплачує виконавцю після виконання 25 % ремонтних робіт згідно кошторису;
25 % вартості договору (62 500 грн) замовник сплачує виконавцю після виконання 50% ремонтних робіт згідно кошторису; 25 % вартості договору (62 500 грн) замовник сплачує по завершенню всіх робіт, вказаних в кошторисі, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 6.1).
Ціна роботи по цьому договору складає 250 000 грн та визначена у кошторисі, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.2).
Заключне приймання виконаного комплексу робіт на об`єкті замовника проводиться не пізніше одного робочого дня з моменту закінчення робіт та підтверджується актом виконаних робіт, який підписується обома сторонами (пункт 4.1 договору).
Згідно з пунктом 4.2 договору у випадку виявлення недоробок, дефектів, що були допущені з вини виконавця, що призвело до відповідної відмови замовника підписувати акт виконаних робіт, сторони зобов`язані скласти та підписати акт з усунення дефектів, з повним переліком робіт, необхідних для такого усунення, та визначити новий строк приймання-передачі робіт.
У разі прострочення виконання робіт виконавець зобов`язаний оплатити замовнику неустойку у розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт по договору за кожен день прострочення (пункт 7.4 договору).
Відповідно до пункту 10.1 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.
Умовами пунктів 9.1, 9.2 договору визначено, що договір може бути розірваний в будь-який час по взаємній угоді сторін, в якій визначаються майнові вимоги сторін (якщо такі мали місце) та розрахунки за ними. Договір може бути розірваний однією із сторін при невиконанні або неналежному виконанні іншою стороною зобов`язань за цим договором, за умови попереднього повідомлення протилежної сторони договору не пізніше як за 15 календарних днів з дати розірвання договору.
18 травня 2019 року замовник сплатив виконавцю 62 500 грн.
Згідно розписки від 04 липня 2019 року ОСОБА_3 отримав
15 680 грн за бетонні роботи. У розписці зазначено, що залишок по роботах складає 3 000 грн.
29 липня 2019 року виконавець за актом виконаних робіт від 13 червня
2019 року згідно першого етапу оплати за договором № 18/05 отримав від замовника оплату в розмірі 62 500 грн.
08 листопада 2019 року ОСОБА_1 направив на адресу
ФОП ОСОБА_3 претензію, в якій повідомив виконавця про намір розірвати договір з підстав невиконання у строки умов договору та неналежного виконання робіт і вимагав повернути сплачені кошти в сумі 187 500 грн.
Згідно висновку судового експерта ТОВ "Судово-експертний альянс" Свістунова І. С. від 25 листопада 2019 року № 823/11-2019 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження не встановлено розбіжностей у переліку та обсягах будівельно-монтажних робіт, які фактично виконані у житловому будинку
АДРЕСА_1, та роботами, які зазначені в акті виконаних до договору від 18 травня 2019 року № 18/05, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1, окрім фактично невиконаної роботи по монтажу натяжної стелі, загальною вартістю 1 392 грн. Підтверджено невідповідність вимогами будівельних норм виконання будівельно-монтажних робіт з оздоблення стелі (влаштування стелі із гіпсокартонних листів та їх шпаклювання) та стін (шпаклювання стін та укосів) у житловому будинку АДРЕСА_1 .