Постанова
Іменем України
02 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 521/16974/17
провадження № 61-9290св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючої - Ступак О. В., суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Одеська міська рада, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОМР,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Севастьяновим Олексієм Сергійовичем, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2020 року у складі судді Гуревського В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Одеська міська рада, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самовільних будівель, виділ у натурі частки домоволодіння.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй та відповідачу ОСОБА_2 в рівних частках (по 1/2) на праві спільної часткової власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається в цілому з двох кам`яних житлових будинків, позначених на схематичному плані під літерами "А, Б", прибудови "А1" та надвірних господарчих споруд, позначених під літерами: "Д, З" - сараї, "Е-вбиральня", І-ІV - мостіння, №3-6 - огорожа, загальною площею 82,8 кв. м, розташованого на земельній ділянці розміром 841,0 кв.м, яка перебуває у їхньому користуванні.
Згідно з даними технічної інвентаризації до 1/2 частини майна ОСОБА_1 входить: житловий будинок літера "А", приміщення 2-1, 2-2, 2-3, загальною площею 30,5 кв. м, житловою - 15,1 кв. м: загальна площа будинку 63,7 кв. м, житлова площа 27,8 кв. м; житловий будинок літера "Б", загальною площею 38 кв. м, житловою - 24,2 кв. м; сарай літера "Д"; вбиральня "Е"; мостіння І - ІV; огородження 3-6. Згідно з відповіддю КП "БТІ ОМР" ОСОБА_1 на своїй частині домоволодіння не має самочинно збудованих та реконструйованих будівель, самозахоплення земельної ділянки відсутнє. Зазначені споруди вона бажала виділити в натурі та присвоїти їм окрему адресу.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одесі від 24 листопада 2016 року у справі № 521/2239/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, визначено порядок користування земельною ділянкою, згідно якого ОСОБА_2 виділено у користування земельну ділянку площею 373,3 кв. м, позначену на плані-схемі точками 1-2-3-4-5-6-7-8-12-13-1; ОСОБА_1 виділено у користування земельну ділянку площею 467,4 кв. м, позначену на плані-схемі точками 2-15-11-12-8-7-6-5-4-3-2.
Згідно з даними технічного паспорту від 02 березня 2017 року до частини домоволодіння, яке належить ОСОБА_3 самочинно добудовано будинок, відображений на плані літерою "А1", що складається з наступних приміщень: 1-5 підсобне площею 13 кв. м, 1-6 гараж площею 35,9 кв. м та 1-7 житлове приміщення площею 51,2 кв. м. Також, на частині земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 самочинно побудовано сарай, відображений на плані літерою "З".
Дозвіл на виконання будівельних робіт відповідач не отримувала, проєктна будівельно-технічна документація не складалася, будівництво здійснено з порушенням будівельних норм і правил та розташоване за межами першовідводу земельної ділянки, що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи від 21 березня 2014 року № 001/14.
Ураховуючи те, що ОСОБА_2 не вчинила дій, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та не здійснила перебудову об`єкта відповідно до вимог чинного законодавства, вважає, що вона без достатніх підстав відмовляється від здійснення перебудови та усунення порушень її прав.
Посилаючись на те, що наявність у складі домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, самочинно збудованих ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна є перешкодою у здійсненні ОСОБА_1 прав власника належної їй частки у домоволодінні, зокрема перешкодою для поділу домоволодіння на самостійні об`єкти нерухомого майна, позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
1) усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві власності 1/2 частиною домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що полягають: у неможливості розпорядження своїм майном та виділення його в натурі; у невідповідності нормативно допустимих значень тривалості інсоляції житлового будинку літ. "А", що належить ОСОБА_1 ; у порушенні державних будівельних норм, що призвело до стікання атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок; у незабезпеченні потрібної сейсмічності всієї будівлі в цілому. Зобов`язати ОСОБА_2 знести за її рахунок добудовану до належної їй частини домоволодіння самочинну прибудову, позначену на плані літерою "А1", загальною площею 137 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м, що складається з наступних приміщень, позначених у технічному паспорті від 05 квітня 2017 року: 1-5 - коридор площею 10,4 кв. м; 1-6 - гараж площею 35,6 кв. м; 1-7 - хол площею 17,2 кв. м; 1-8 - житлове приміщення площею 24,8 кв. м; 1-9 - санвузол площею 6,1 кв. м; 1-10 - мансарда площею 14,2 кв. м; 1-11 - мансарда площею 28,7 кв. м та самочинно побудований сарай, позначений на плані літерою "З";
2) виділити їй в натурі 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і складається з житлового будинку літера "А", приміщення 2-1, 2-2, 2-3, загальною площею 30,5 кв. м, житловою - 15,1 кв. м, житлового будинку літера "Б", загальною площа 38 кв. м, житловою площею 24,2 кв. м, сарай літера "Д", вбиральня "Е", мостіння І-ІV, огородження 3-6, як самостійний об`єкт нерухомості;
3) присвоїти окрему поштову адресу новому домоволодінню.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд мотивовано тим, що відповідно до положень частини сьомої статті 376 ЦК України з урахуванням висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14, для задоволення позову у справах про знесення самочинного будівництва необхідна наявність таких фактів, як: неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; істотне відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил; знесенню самочинного будівництва має передувати рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайнім заходом і можливе лише тоді, коли використано усі інші передбачені законодавством України заходи реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Посилаючись на відсутність судового рішення про зобов`язання відповідача провести самочинну добудову, яке б передувало вимогам про знесення самочинного будівництва; позивач під час розгляду справи не заявляла клопотань про призначення судової експертизи щодо визначення можливості та способів перебудови, суд дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 обставин, які відповідно до статті 376 ЦК України є підставою для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самочинного будівництва, а отже передчасність заявленого нею позову.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про виділення позивачу 1/2 частини домоволодіння в самостійний об`єкт нерухомості, суд, аналізуючи положення статей 364, 367, 376 ЦК України дійшов висновку, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Крім того, зазначив про недоведеність позивачкою технічної можливості виділити 1/2 частку домоволодіння зі спільної часткової власності в самостійний об`єкт нерухомості.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана її представником - адвокатом Севастьяновим О. С., на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, в якій вона просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилалася на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), викладених: Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16; Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13; Верховним Судом у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 644/745/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 285/2751/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 444/2335/17, від 15 березня 2021 року у справі № 638/8832/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 444/2913/17, від 29 квітня 2021 року у справі № 727/7939/17, від 13 травня 2021 року у справі № 559/3597/13-ц, від 13 травня 2021 року у справі № 759/9199/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 521/16974/17 на підставі пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
Матеріали справи № 521/16974/17 надійшли до Верховного Суду 30 червня 2021 року.
Касаційна скаргаОСОБА_1, у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що:
1) вирішуючи спір, суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення частини сьомої статті 376 ЦК України, оскільки наведена норма регулює правовідносини між суб`єктами владних повноважень та особами, які здійснили самочинне будівництво, тобто мають публічно-правовий спір. Натомість до правовідносини сторін у справі, що переглядається, підлягає застосуванню частина четверта статті 376 ЦК України, яка закріплює можливість знесення самочинного будівництва, якщо таке порушує права інших осіб і не ставить у залежність від наявності попереднього рішення про зобов`язання особи, яка здійснила таке будівництво, провести відповідну перебудову;
2) суди в порушення норм процесуального права не дослідили та не надали оцінки наявним у матеріалах справи експертним висновкам, якими підтверджується здійснення відповідачем самочинного будівництва з численними порушеннями будівельних норм, з порушенням "червоних ліній" першовідводу земельної ділянки, завдання негативного впливу на належні їй на праві власності житлові приміщення. Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій також залишилися наявні у матеріалах справи відповіді Управління архітектури та містобудування про відсутність дозвільних документів на об`єкт будівництва ОСОБА_2 та його здійснення без дотримання вимог чинного законодавства у галузі будівництва;
3) відмовляючи у задоволенні вимоги про виділ у натурі 1/2 частки спірного домоволодінні, суди безпідставно зазначили про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження технічної можливості виділити в натурі належну їй на праві власності частину домоволодіння. Такі висновки судів суперечать встановленим судами обставинам, а саме, що спірне домоволодіння складається з двох окремих кам`яних житлових будинків, та залишили поза увагою, наявні у матеріалах справи експертні висновки, в яких зазначено, що домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, фактично поділено на дві частини, що мають окремі входи, системи комунікацій, окремі прилади обліку та інше.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, не навів обґрунтованих мотивів відхилення доводів апеляційної скарги, внаслідок чого фактично залишив спір не вирішеним.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках (по 1/2) належить на праві спільної часткової власності домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорту зазначене домоволодіння з надвірними спорудами в цілому складається з двох кам`яних житлових будинків, позначених на схематичному плані під літерами "А, Б", прибудови "А1" та надвірних господарчих споруд, позначених під літерами: "Д, З" - сараї, "Е-вбиральня", І-ІV - мостіння, №3-6 - огорожа, загальною площею 82,8 кв. м., розташованого на земельній ділянці площею 841,0 кв. м.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одесі від 24 листопада 2016 року у справі № 521/2239/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, визначено порядок користування земельною ділянкою, згідно якого ОСОБА_2 виділено у користування земельну ділянку площею 373,3 кв. м, позначену на плані-схемі точками 1-2-3-4-5-6-7-8-12-13-1; ОСОБА_1 виділено у користування земельну ділянку площею 467,4 кв. м, позначену на плані-схемі точками 2-15-11-12-8-7-6-5-4-3-2.
Відповідач ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності за статтею 150 КУпАП за порушення правил користування жилими будинками та жилими приміщеннями і не заперечувала, що житловий будинок літ. "А1" перебуває у її користуванні та є самочинним будівництвом.
Відповідно до висновку ЧП "Одеський науково-дослідний науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скібінського С. С." від 08 лютого 2016 року № 016/2016 за результатами будівельно-технічного експертного дослідження домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, самовільно збудований ОСОБА_2 житловий будинок літ. "А1", за адресою: АДРЕСА_1, не відповідає будівельним, протипожежним, санітарним нормам.
У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 19 червня 2019 року № 68З експертом зроблені наступні висновки:
1. Самочинно збудована прибудова літ. "А1" до частини житлового будинку літ. "А" по АДРЕСА_1 не відповідає статтям 26; 29; 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Реконструкція частини житлового будинку літ. "А" за рахунок прибудови літ. "А1" повинна була виконуватись по розробленому проекту реконструкції, який пройшов експертизу, після отримання містобудівних умов та обмежень та декларації про початок будівельних робіт, що не було виконано.
2. Самочинно збудована прибудова літ. "А1" до частини житлового будинку літ. "А" по АДРЕСА_1 не відповідає наступним вимогам державних будівельних норм:
- п.п. 9.11; 10.1; 10.4; 13.3.1; 13.3.2; 13.3.4 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт" (не виготовлений проект зі всіма необхідними розрахунками, порушена інсоляція поруч розташованих будівель, не врахована підвищена сейсмічність регіону);
- п.п. 7.3.1; 7.10.8; 11.12 ДБН В.1.1-12:2014 "Будівництво у сейсмічних районах України" (відсутній проект реконструкції, журнали ведення авторського та технічного нагляду, які підтверджують наявність жорстких горизонтальних дисків та залізобетонних вкладок згідно нормативних вимог для будівництва у сейсмічних районах України, відсутні заходи, що забезпечують сейсмостійкість всією будівлі в цілому);
- п. 3.2 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будівлі. Основні положення", п. 14.9.2 ДБН В.2.2-12-2018, табл. 8.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об`єктів цивільного призначення" "Планування та забудова міських і сільських поселень" (не забезпечена нормована тривалість інсоляції частини житлового будинку, яка належить ОСОБА_1 );
- п.п. 1.2; 1.3; 4.1 ДБН В 1.2-12-2008 "Система надійності та безпеки в будівництві. Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимога безпеки";
- п.п. 6.1.33; 6.1.39; 6.1.41; 15.2.2; табл. 15.2 ДБН В.2.2-12-2018 "Планування та забудова міських і сільських поселень", п.п. 3.19*; 3.24*; 3.25*; додатку 3.1 (обов`язковому) ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ( частина прибудови літ. "А1" по АДРЕСА_1 виконана за червоною лінією на території вулиці, не дотримані вимоги нормативної відстані від прибудови до межі земельної ділянки, недостатньо забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель будівель на територію суміжних ділянок, не витримані протипожежні відстані до будівель на суміжній земельній ділянці);
3. Під час здійснення прибудови літ. "А1" до частини житлового будинку літ. "А" по АДРЕСА_1 порушені наступні нормативні вимоги, що регламентують нормативну відстань та правила інсоляції:
- п. 6.1.41 ДБН В.2.2-12-2018 "Планування та забудова міських і сільських поселень": "Відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. Для садибної та дачної забудови, у разі розміщення житлових будинків в північно-східній, північній та північно-західній частинах земельної ділянки, відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м"; п. 3.25* ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"; "Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.", при існуючій відстані від межі з суміжною земельною ділянкою, користувачем якої є ОСОБА_1 до стін прибудови літ. "А1" по АДРЕСА_1 - від 0,1 м до 0,6 м.
- п. 15.2.2. та табл. 15.2 ДБН В.2.2-12-2018 "Планування та забудова міських і сільських поселень", додаток 3.1 (обов`язковий) ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (протипожежна відстань між житловими будинками повинна бути 8 м. Фактична відстань від прибудови літ. "А1" до частини житлового будинку літ. "А", яка належить ОСОБА_1 складає 1,65 м - 1,70 м);
- п. 3.2 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будівлі. Основні положення", п. 14.9.2 ДБН В.2.2-12-2018 "Планування та забудова міських і сільських поселень", п. 10.4 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", табл. 8.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об`єктів цивільного призначення", п. 10.30* ДБН 360- 92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень": "Розміщення та орієнтація житлових... будинків... повинні забезпечувати тривалість інсоляції житлових приміщень, визначених нормами, і територій не менше 2,5 год. за день на період з 22 березня по 22 вересня". Згідно висновку розрахунку тривалості інсоляції, виконаного архітектором ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат серія АА №000588) (додаткові матеріали): "Результати розрахунку показали, що інсоляція житлової кімнати, площею 15,1 кв. м., розташованої в частині житлового будинку літ. "А", що належить ОСОБА_1 складає від 46 хвилин до 1,29 год", тоді як відповідно до таблиці 8.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об`єктів цивільного призначення": нормативна тривалість інсоляції - 2 години 30 хв. - 3 години, в залежності від пори року".
4. У зв`язку з тим, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року встановлений порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, можливо розглядати за даною адресою дві окремі земельні ділянки, які мають окремі входи та в`їзди.
Під час проведення обстеження, встановлено: прибудова літ. "А1" по АДРЕСА_1 розташована в північно-західній частині земельної ділянки на відстані: 0,1м-0,15 м - від задньої межі із суміжною земельною ділянкою, користувачем якої є ОСОБА_1 ; 0,45-0,60 м - від лівої бокової межі земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_3 .
Розміщення прибудови літ. "А1" по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п. 6.1.41 ДБН В.2.2-12-2018 "Планування та забудова міських і сільських поселень": "відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м.
Для садибної та дачної забудови, у разі розміщення житлових будинків в північно-східній, північній та північно-західній частинах земельної ділянки, відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м" та п. 3.25* ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень": "Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м".
5. Процент готовності прибудови літ. "А1" до частини домоволодіння по АДРЕСА_1 становить 100%.
6. Будинок літ. "А1" прибудований до житлового будинку літ. "А" по АДРЕСА_1, в сторону вулиці, та розміщений на земельній ділянці, яка виходить за межі земельної ділянки, що була надана під забудову на підставі договору на право забудови від 18 жовтня 1940 року (стор. 48-50 справи), частково розміщена на земельній ділянці за межами червоної лінії, тобто на вуличній території, що не відповідає вимогам п. 6.1.33 ДБН В.2.2-12-2018 "Планування та забудова міських і сільських поселень" та п. 3.19* ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень": "Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній. Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці".
7. Прибудова літ. "А1" по АДРЕСА_1 призвела до не відповідності нормативно допустимих значень тривалості інсоляції частини житлового будинку літ. "А", що належить ОСОБА_1, що порушує вимоги п. 3.2 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будівлі. Основні положення", п. 14.9.2 ДБН В.2.2-12-2018 "Планування та забудова міських і сільських поселень", п. 10.4 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", табл. 8.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об`єктів цивільного призначення", п. 10.30* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та підтверджується розрахунком тривалості інсоляції житлового будинку по АДРЕСА_1, виконаного архітектором ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат серія АА №000588) (додаткові матеріали).
Покрівля прибудови літ. "А1" по АДРЕСА_1 - двоскатна. Відведення атмосферних опадів із одного скату покрівлі здійснюється в сторону території суміжної земельної ділянки. Організація відведення атмосферних опадів здійснюється за допомогою підвісних жолобів та водостічної труби. Враховуючи значний уклін даху, що призводить до інтенсивного стоку води та незначний діаметр жолобів і наявність всього однієї водостічної труби з боку суміжної ділянки, а також враховуючи можливість утворення бурульок (в зв`язку із значними тепловтратами мансардного поверху через суміщену покрівлю) існує можливість потрапляння атмосферних опадів (в вигляді води, снігу та бурульок) на суміжну земельну ділянку, що не відповідає вимогам 6.1.41 ДБН В.2.2-12-2018 "Планування та забудова міських і сільських поселень" та п. 3.25* ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
Виконана реконструкція не відповідає вимогам п. 11.12 ДБН В.1.1-12:2014 "Будівництво у сейсмічних районах України" - прийняті технічні рішення не забезпечують потрібну сейсмічність всією будівлі в цілому, в зв`язку з тим, що конструкції житлового будинку літ. "А" по АДРЕСА_1, до якого прибудована двоповерхова прибудова літ. "А1" з мансардою, не підсилювались. З врахуванням підвищеної сейсмічної небезпеки регіону, використання реконструйованого, за рахунок прибудови літ. "А1", житлового будинку літ. "А" по АДРЕСА_1 без виконання необхідних антисейсмічних заходів небезпечно.