Постанова
Іменем України
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 537/5256/19
провадження № 61-634св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15 вересня 2020 року у складі судді Мурашової Н. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
Короткий зміст вимог позовної заяви
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"; банк), третя особа - ОСОБА_2, про скасування арешту нерухомого майна.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 грудня 2016 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до умов якого він передав ОСОБА_2, як представнику ОСОБА_3 за довіреністю, грошові кошти в сумі 390 000,00 грн строком до 10 квітня 2018 року. Позичальник своїх зобов`язань за договором позики не виконала, грошові кошти не повернула. ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_3 померла. 01 червня 2018 року він довідався про смерть позичальника ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, 0,0695 га, розташовані в
АДРЕСА_1 . Спадщину ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_2 та отримав відповідне свідоцтво про право на спадщину. ОСОБА_2 після отримання права на спадкове майно ОСОБА_3 не виконав обов`язків спадкодавця, не повернув йому грошові кошти, отримані ОСОБА_3 за договором позики від 10 грудня 2016 року, що стало підставою для його звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 липня 2018 року у справі № 537/2596/18 задоволено його позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 390 000,00 грн зі спадкового майна, що складається з будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці 0,0695 га, яке ОСОБА_2 отримав у спадщину від матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . При виконанні рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 липня 2018 року у справі № 537/2596/18 між ним (стягувачем) та
ОСОБА_2 (боржником) укладено мирову угоду. Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 липня 2019 року у справі № 537/2596/18 задоволено подання державного виконавця Крюківського РВ ДВС ГТУЮ Полтавської області про визнання мирової угоди на стадії примусового виконання; визнано умови мирової угоди, укладеної між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2, які є сторонами виконавчого провадження № 57966973 з виконання виконавчого листа № 537/2596/18, виданого 05 грудня 2018 року Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 390 000,00 грн. За умовами угоди ОСОБА_2 передав йому у власність отримане ним спадкове майно, а саме будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, розташовані в АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості спадкодавця перед кредитором. Вважав, що він отримав право власності на будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку 0,0695 га, розташовані в АДРЕСА_1 . Він не мав можливості зареєструвати в установленому законом порядку право власності на вказане нерухоме майно, оскільки на нього було накладено арешт постановою приватного виконавця Скрипника В. Л. від 06 червня 2018 року у виконавчому провадженні № 56506495 з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед іншими кредиторами. Оскільки ні він, ні ОСОБА_3 не мали зобов`язань перед іншими кредиторами, то вважав неправомірним накладення арешту на спадкове майно, що залишилося після померлої ОСОБА_3, на яке отримав право власності ОСОБА_4 у рахунок погашення зобов`язань спадкодавця перед кредитором.
У зв`язку з наведеним просив скасувати арешт з нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці 0,0695 га, накладений постановою приватного виконавця Скрипника В. Л. від 06 червня 2018 року у виконавчому провадженні № 56506495.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15 вересня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що:
- на час розгляду справи саме ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки площею 0,0695 га, кадастровий номер 5310436500:12:004:0575, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;
- аналіз змісту положень статей 1216, 1218, 1281, 1282 ЦК України свідчить про те, що спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора спадкодавця повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, шляхом здійснення одноразового платежу грошовими коштами. Законом не передбачено автоматичного набуття кредитором спадкодавця права власності на спадкове майно;
- рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 липня 2018 року у справі № 537/2596/18 захищено права ОСОБА_1, як кредитора спадкодавця ОСОБА_3, у рахунок погашення боргів спадкодавця ОСОБА_3 за договором позики, укладеним 10 грудня 2016 року з ОСОБА_1, стягнуто з її спадкоємця ОСОБА_2, який прийняв спадщину, на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 390 000,00 грн;
- ОСОБА_1, як кредитор спадкодавця ОСОБА_3, не звертався до її спадкоємця ОСОБА_2 з позовом про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі;
- станом на момент укладення мирової угоди від 22 січня 2019 року між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2, затвердженої ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 липня 2019 року у справі № 537/2596/18, на належне ОСОБА_2 майно вже було накладено арешт постановою приватного виконавця Скрипника В. Л. від 06 червня 2018 року у виконавчому провадженні № 56506495 при примусовому виконанні виконавчого листа Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області № 537/5083/14-ц, виданого 07 жовтня 2016 року;
- приватний виконавець Скрипник В. Л. подавав до суду заперечення проти затвердження мирової угоди, укладеної 22 січня 2019 року між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 ;
- державними реєстраторами не було проведено державну реєстрацію правочину - мирової угоди, укладеної 22січня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, затвердженої ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 липня 2019 року у справі № 537/2596/18, за умовами якої ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,0695 га, кадастровий номер 5310436500:12:004:0575, розташовані в АДРЕСА_1 ;
- реєстрація права власності у період, коли на майно накладено арешт, не відповідає вимогам закону. На час укладення мирової угоди від 22 січня
2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватним виконавцем було накладено арешт на вказане майно;
- ОСОБА_1 не довів, що набув право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, відповідно не довів, що накладенням арешту на майно ОСОБА_2 було порушено його майнові права відповідачами - приватним виконавцем та іншим кредитором ПАТ "Дельта Банк";
- крім того, ефективним способом захисту права неволодіючого власника до незаконно володіючого, на його думку, не власника є звернення з віндикаційним позовом, тобто з позовом про витребування майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15 вересня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з відсутності правових та фактичних підстав для зняття арешту зі спірного майна.
Аргументи учасників справи
Зміст та доводи касаційної скарги
У січні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:
- у порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції 16 грудня 2020 року провів судове засідання без участі адвоката Бублика О. І., незважаючи на те, що ухвалою від 30 листопада 2020 року апеляційний суд задовольнив його клопотання про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області. Його адвокат не зміг взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки відповідно до листа в. о. голови Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21 грудня 2020 № 6/574/2020вх з 16 грудня 2020 року до 30 грудня 2020 року було припинено проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Апеляційний суд зазначену обставину не врахував та провів без участі адвоката і сторін у цій справі судове засідання, чим обмежив їм доступ до правосуддя. Цей факт є самостійною підставою для скасування постанови апеляційної інстанції;
- при відмові у задоволенні позову суди не врахували, що єдиним кредитором ОСОБА_3 був лише він, а тому тільки він має право на задоволення своїх вимог за рахунок спадкового майна, на яке незаконно був накладений арешт з метою забезпечення виконання зобов`язань спадкоємця ОСОБА_2 ;
- ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 липня 2019 року було затверджено мирову угоду, за якою він набув у власність спірне майно, однак він був позбавлений можливості зареєструвати за собою це право, оскільки на майно накладений арешт. Суди цього не врахували, тому помилково вважали, що він не набув права власності;
- вважає, що обраний ним спосіб захисту є ефективним, оскільки у повній мірі відновить його порушене право.