ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 160/12290/20
адміністративне провадження № К/9901/21044/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №160/12290/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Головко О.В., суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУНП в Дніпропетровській області), де просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 14 вересня 2020 року № 1486к (далі - наказ № 1486к) в частині накладення на полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
1.2. визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 21 вересня 2020 року № 257 о/с (далі - наказ № 257 о/с) в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 з посади начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
1.3. поновити полковника поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
1.4. зобов`язати ГУНП в Дніпропетровській області виплатити полковнику поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21 вересня 2020 року по день винесення рішення у цій справі;
1.5. допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області та в частині зобов`язання ГУНП в Дніпропетровській області виплатити полковнику поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення у межах суми стягнення за один місяць;
1.6. стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу та витрати на сплату судового збору шляхом безспірного списання за рахунок його бюджетних асигнувань.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом № 1486к до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом 257 о/с позивача звільнено зі служби в Національній поліції України. Позивач, в свою чергу, не погоджуючись із оскаржуваними наказами зазначав, що єдиною підставою для застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, стали висновки службового розслідування щодо встановлення порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, які ґрунтуються виключно на інформації стосовно наявності кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. Позивач зазначав, що законність звільнення ОСОБА_1 з огляду на встановлення факту отримання неправомірної вигоди може бути встановлена лише вироком суду в кримінальній справі. Крім того, позивач зазначав, що на момент винесення ГУ НП в Дніпропетровській області оскаржуваних наказів, позивач в період з 14 вересня 2020 року по 25 вересня 2020 року включно знаходився на лікарняному, що підтверджується довідкою № 64 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 14 вересня 2020 року. Також вказував на те, що у разі звільнення без законної підстави, його має бути поновлено на попередній роботі та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. 21 жовтня 2019 року наказом заступника начальника ВК УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області № 335 о/с полковника поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції з 21 жовтня 2019 року.
4. 24 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 62020170000000619 від 04 травня 2020 року позивачу було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини третьої статті 368 КК України.
5. 27 липня 2020 року начальником ГУНП в Дніпропетровській області А. Щадило було видано наказ № 1231 "Про організацію проведення службового розслідування", в якому зазначено, що 24 липня 2020 року до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, спільно з поліцейськими Дніпропетровського управління ДВБ НП України, у рамках кримінального провадження № 62020170000000619, відкритого 04 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, на підставі ухвал Октябрського районного суду міста Полтави від 20 липня 2020 року, було проведено ряд обшуків, за результами яких начальнику Південного ВП Кам`янського ВП ГУНП полковнику поліції ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
6. З метою об`єктивної, повної та всебічної перевірки вищевказаних відомостей, на підставі статей 14-16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 липня 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893), призначено службове розслідування за інформацією щодо можливих неправомірних дій з боку окремих поліцейських Південного ВП Кам`янського ВП ГУНП.
7. 14 вересня 2020 року ГУНП в Дніпропетровській області видано наказ № 1486к, в якому зазначено, що 24 липня 2020 року до ГУНП надійшла інформація про неправомірні дії окремих поліцейських Південного ВП Кам`янського ВП ГУНП. За даним фактом поліцейськими ГУНП проведено службове розслідування, під час якого встановлено порушення з боку начальника Південного ВП Кам`янського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу ІІ, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила № 1179), тобто, вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
8. На підставі вищезазначеного, наказано: 1. За порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу ІІ, Правил № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниженні авторитету органу Національної поліції, враховуючи наявне дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, застосованої наказом ГУНП від 28 травня 2020 року № 823к, застосувати до начальника Південного ВП Камянського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
9. Наказом № 257 о/с, полковника поліції ОСОБА_1, начальника Південного відділення поліції Кам`янського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту), звільнено з 22 вересня 2020 року зі служби в поліції.
10. На підставі вказаного наказу відповідачем в трудову книжку ОСОБА_1 було зроблено запис під номером 11 від 22 вересня 2020 року наступного змісту: "Звільнити зі служби в поліції Наказ ГУ НП № 257 о/с", за підписом т.в.о. начальника УКЗ ГУ НП в Дніпропетровській області В.А. Лісовик.
11. Не погоджуючись з прийнятими наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
12. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позовні вимоги задоволено.
12.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, обов`язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження. Проте такі порушення не були встановлені під час службового розслідування, що свідчить про протиправність оскаржуваних наказів. Сама по собі інформація про факт порушення відносно позивача кримінального провадження не підриває авторитет поліції, оскільки не є встановленим фактом вини останнього у скоєнні кримінального правопорушення та не свідчить про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.
12.2. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, а отже наказ № 1486к в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню та як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ № 257 о/с, з урахуванням змін, внесених наказом ГУНП від 19 жовтня 2020 року №282 о/с, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді з 26 вересня 2020 року.
12.3. Судом також ураховано, що відповідачем було внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області від 21 вересня 2020 року № 257 о/с "По особовому складу" в частині зміни дати, з якої позивача звільнено з посади наказом ГУНП від 19 жовтня 2020 року №282 о/с, а саме зазначено про звільнення з 26 вересня 2020 року.
12.3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу ГУ НП в Дніпропетровській області задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року в адміністративній справі № 160/12290/20 скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
12.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення останнім дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції та принижують авторитет органів Національної поліції України, що прямо передбачено в наказі № 1486к, на підставі якого, в свою чергу, прийнятий кадровий наказ № 257о/с.
12.5. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що висновки відповідача ґрунтуються, насамперед, на матеріалах кримінального провадження № 62020170000000619, відкритого за частиною третьою статті 368 КК України, що давало достатні підстави для здійснення таких висновків.
12.6. Суд також зазначив, що чинне законодавство покладає на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських. Таким чином позивач був зобов`язаний не допускати позаслужбові стосунки з питань кримінального розслідування з третіми особами, не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції та призводять до порушення кримінального провадження стосовно поліцейського та набрання широкого публічного розголосу надзвичайної події за участю позивача.
12.7. Суд апеляційної інстанції також встановив, що в ході службового розслідування, окрім дослідження матеріалів кримінального провадження, були відібрані пояснення від посадових осіб Національної поліції та від позивача, які давали можливість встановити порушення вимог чинного законодавства з боку позивача.
12.8. Доводи позивача та висновки суду першої інстанції, що сам факт порушення кримінального провадження до ухвалення вироку у справі не може бути підставою для звільнення поліцейського зі служби, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими, адже підставою для звільнення позивача стало не вчинення кримінального правопорушення, а порушення службової дисципліни та Присяги поліцейського.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
13. 07 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій скаржник просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року.
14. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи було враховано лише обставини, які були наведені відповідачем у апеляційній скарзі, та не було взагалі враховано доводи позивача та висновки суду першої інстанції, рішення якого містить повний висновок щодо досліджених доказів наявних у матеріалах справи.
14.1. На думку касатора, апеляційний суд скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи апеляційну скаргу відповідача дійшов суперечливих висновків зазначивши про порушення позивачем морально-етичних норм, що виразилося лише у вигляді порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції та принижують авторитет органів Національної поліції України після публікації у ЗМІ інформації про врученням останньому підозри за частиною третьою статті 368 КК України. В той же час, суд апеляційної інстанції указав, що висновки відповідача ґрунтуються, насамперед, на матеріалах кримінального провадження № 62020170000000619, відкритого за частиною третьою статті 368 КК України.
14.2. Наголошує, що відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оскільки не було з`ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку.
14.3. Також скаржник указує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду викладені у постанові від 29 березня 2019 року у справі №826/6687/18 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, де суд касаційної інстанції зазначив, що на відміну від звільнення у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду (якщо такий є), звільнення, зокрема, працівника поліції, у зв`язку з накладенням стягнення в дисциплінарному порядку не пов`язано із кримінально-правовою кваліфікацією тих самих дій, які водночас стали підставою і для службового розслідування, і для кримінального провадження. Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в межах кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
15. 07 червня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 160/12290/20.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 січня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження відповідно до статті 262 КАС України з 31 січня 2022 року.
18.1. Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Соколова В.М. (наказ № 17-кв від 31.01.22) розгляд цієї касаційної скарги 31 січня 2022 року не відбувся. У зв`язку із зазначеним ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 07 лютого 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з 08 лютого 2022 року.
Позиція інших учасників справи
19. 19 липня 2021 року від ГУНП в Дніпропетровській області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач проти доводів та вимог такої заперечує та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
19.1. Зокрема, вказує, що посилання ОСОБА_1 на відсутність обвинувального вироку відносно нього, як на доказ відсутності в його діях дисциплінарного проступку, є безпідставними.
19.2. Наголошує, що наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, тобто відсутність або наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для звільнення останнього від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватись з наявністю фактів порушення службової дисципліни, тобто з дисциплінарною відповідальністю, до якої було притягнуто останнього.
Джерела права й акти їх застосування
20. Правові засади організації та діяльності НП України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
21. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
22. Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
23. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
24. За приписами пунктів 6, 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
25. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону № 580-VIII).
26. Відповідно до пункту 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила етичної поведінки поліцейського, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі № 580-VIII, інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
27. Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
28. Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1).
29. За змістом пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов`язків поліцейський має право, серед іншого: ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.
30. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
31. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
32. Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
33. Частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
34. За змістом частини першої, пункту 1 частини дев`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб
35. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією (частина десята статті 15 Дисциплінарного статуту).
36. Згідно із частинами першою - третьою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
37. Частинами першою, третьою та четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
38. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
39. Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
40. Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
41. Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
42. Відповідно до пункту 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.
43. Згідно з пунктами 1, 2 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.