Постанова суду № 910/21682/15 (910/18583/20 від 02.02.2022 про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/21682/15 (910/18583/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: Скаржника (представник ТОВ "Олімпіас Груп") - Салій Н.В. (ордер № 800510 від 01.02.2021); Боржника (представники ДП "Конярство України") - Кушнір С.Л., (ордер № 1019221 від 14.012022), Нестеришин Т.С. (ордер № 105669 від 02.02.2022); Третьої особи (представник Міністерства економіки України) - Гріненко Н.В. (дов. № 2431-03/713 від 13.12.2021);

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіас Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021

у справі

за позовом Державного підприємства "Конярство України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіас Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна Вугільна Компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України

про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними

в межах справи №910/21682/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" (Далі - ДП "Конярство України", позивач) на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

2. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2017 у справі № 910/21682/15 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна Вугільна Компанія" (Далі- ТОВ "Східна Вугільна Компанія", первісний кредитор, відповідач 2) до ДП "Конярство України" в розмірі 55 163 621,18 грн., з яких: 2 436,00 грн. - вимоги першої черги, 55 161 185,18 грн. - вимоги четвертої черги задоволення.

3. Вказана ухвала суду першої інстанції залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 та постановою Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/21682/15.

4. При розгляді заяви ТОВ "Східна Вугільна Компанія" з кредиторськими вимогами до боржника судом було встановлено, що заявлені кредитором вимоги виникли на підставі договорів оренди транспортного засобу № 4170 від 12.03.2013, № 8-04 від 08.02.2012, № 8 від 01.04.2012, № 8-022 від 08.02.2012, № 8-021 від 08.02.2012, № 9 від 01.08.2012, № 10 від 01.08.2012, № 3714 від 08.05.2012, № 8-03 від 08.02.2012, № 4191 від 12.04.2013, договорів поставки товару № 1541 від 01.04.2012, № 3651 від 22.08.2012, № 3605 від 31.07.2012, № 4233 від 01.04.2013, № 3774 від 01.10.2012, № 2965 від 03.04.2012, № 4188-У від 01.04.2013, № 3628 від 15.08.2012, № 2012/2 від 06.08.2012, № 2012 від 01.03.2012, № 3425 від 30.05.2012, № 3319 від 01.03.2012, № 3424 від 30.05.2012, № 3624 від 01.08.2012, № 3653 від 22.08.2012, № 4189-У від 01.04.2013, № 2012/2 від 06.08.2012, № 2185 від 05.04.2012, договорів про надання поворотно-фінансової допомоги № 20\02-12ф від 20.02.2012, № 10\05-12ф від 10.05.2012, № 16\03-12ф від 16.03.2012, № 29\02-12ф від 29.02.2012, № 19\04-12ф від 19.04.2012, № 01\031вфп від 01.03.2012, № 8-02 від 08.02.2012, № 26/03-12ф від 26.03.2012, № 24/05-13ф від 24.05.2013, № 20/09-12ф від 20.09.2012, № 01/03вфп від 01.03.2012, № 06/05-13ф від 06.05.2012, №17/02-12ф від 17.02.2012, № 2909-11ф від 29.09.2011, № 02/03-12ф від 02.03.2012, №12\04-12ф від 12.04.2012, № 12\04-12ф від 12.04.2012, №15/09-11ф від 15.09.2011, № 15/11-12ф від 15.11.2012, №18\05-12ф від 18.05.2012, № 20/04-12ф від 20.04.2012, № 21/02-12ф від 21.02.2012, № 25/04-12ф від 25.04.2012, № 29/03-12ф від 29.03.2012, № 30/08-11ф від 30.08.2011, № 2809-11ф від 28.09.2011, № 18/10-11ф від 18.10.2011 року, № 29\03-12фп від 29.03.2012 року, № 05\03-12ф від 05.03.2012, № 09\08-12ф від 09.08.2012, № 26\10-11ф від 26.10.2011, № 15\03-12ф від 15.03.2012, № 02/03-12ф від 02.03.2012, № 27/02-12ф від 27.02.2012, біржових договорів №12 від 12.05.2012, №13 від 12.05.2012, № 15 від 12.05.2012, №17 від 16.05.2012, №28 від 22.05.2012, №24 від 21.05.2012, № 34 від 31.07.2012, №32 від 21.06.2012, №27 від 21.05.2012, №30 від 08.06.2012, № 01/03-Д від 01.03.2012, № 35 від 31.07.2012, № 05/08/12-П1 від 05.08.2012, № 8 від 11.05.2012, № 16 від 12.05.2012, № 31 від 08.06.2012, № 33 від 08.06.2012, № 10 від 11.05.2012, № 11 від 12.05.2012 року, № 25 від 21.05.2012 року, № 26 від 21.05.2012, № 14 від 12.05.2012, № 4196 від 15.04.2013, № 18 від 16.05.2012, договорів про виконання сільськогосподарських робіт № 46 від 01.04.2012, № 48 від 01.04.2012, № 4256 від 01.03.2013, № 25/5 (послуги 2012) від 01.04.2012, №24\5 (послуги 2012) від 01.04.2012, № 50 від 01.04.2012, № 68 від 01.04.2012, № 4257 від 01.03.2013, № 69 від 01.04.2012, договорів купівлі-продажу № 3017 від 30.03.2012, № 09/10/12 від 09.10.2012, № 25\03-14 від 19.04.2012, договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва № 0402-01\01 від 28.02.2014, № 0402-01\02 від 28.02.2014 та видаткових накладних № 1830 від 29.05.2012, № 3249 від 27.12.2012, № від 30.07.2012, № 2019 від 04.10.2011, складають основний борг в розмірі 41 763 749 грн. 61 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 30 458 848 грн. 37 коп., пеню за порушення строків оплати поставленого товару та наданих послуг в розмірі 37 870 699 грн. 82 коп., штраф за порушення строків оплати поставленого товару та наданих послуг в розмірі 6 673 629 грн. 17 коп., 3% річних в розмірі 2 814 488 грн. 51 коп., судовий збір в розмірі 7 218 грн. 00 коп., 30 % річних в розмірі 41 910 грн. 04 коп. та витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 2 436 грн. 00 коп. та підтверджуються доданими до заяви копіями видаткових накладних, доручень на отримання товару, актів надання послуг, платіжних доручень, договорів відступлення права вимоги тощо. Крім того, кредиторські вимоги також підтверджені рішеннями Господарського суду м. Києва від 08.06.2015 у справі № 910/6176/15-г, від 24.10.2012 у справі № 910/342/15-г, від 12.05.2015 у справі № 910/5005/15-г, від 27.04.2015 у справі № 910/6177/15-г, від 08.06.2015 у справі № 910/5663/15-г, від 23.03.2015 у справі № 910/2814/15-г, від 12.05.2015 у справі № 910/6174/15-г, від 09.04.2015 у справі № 910/2771/15-г, від 16.03.2015 у справі № 910/921/15-г, від 16.03.2015 у справі № 910/2813/15-г, від 17.03.2015 у справі № 910/901/15-г, від 20.05.2015 у справі № 910/6175/15-г та ухвалами Господарського суду м. Києва від 18.01.2016 у справі № 910/6176/15-г, від 25.01.2016 у справі № 910/342/15-г, від 16.02.2016 у справі № 910/5005/15-г, від 22.01.2016 у справі № 910/6177/15-г, від 20.01.2016 у справі № 910/5663/15-г, від 14.01.2016 у справі № 910/2814/15-г, від 24.12.2015 у справі № 910/6174/15-г, від 25.02.2016 у справі № 910/2771/15-г, від 28.12.2015 у справі № 910/921/15-г, від 28.12.2015 у справі № 910/2813/15-г, № 910/901/15-г від 12.01.2016, 25.12.2015 у справі № 910/6175/15-г.

5. 20.11.2017 між ТОВ "Східна вугільна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіас Груп" (ТОВ "Олімпіас Груп", новий кредитор, відповідач 1) було укладено 11 договорів про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ, № 11/17-ЛО, № 11/17-ОЛ, № 11/17-ОН, № 11/17-ДН, № 11/17-З, № 11/17-К, № 11/17-КДН, № 11/17-КЗ, № 11/17-КЛО, № 11/17-ДЕ, відповідно до умов яких первісний кредитор відступив (передав), а новий кредитор набув (прийняв) права вимоги до Державного підприємства "Конярство України" за усіма господарськими договорами, перелік яких наведений в договорах, в обсягах та на умовах, що існували на момент укладення договорів відселення права вимоги.

6. Усі первинні документи, що засвідчують права вимоги ТОВ "Східна вугільна компанія" до Державного підприємства "Конярство України" передані ТОВ "Олімпіас Груп" за актами приймання-передачі документів.

7. Відповідно до умов наведених вище договорів відступлення права вимоги, з моменту їх укладення до ТОВ "Олімпіас Груп" перейшли права вимоги до ДП "Конярство України" щодо сплати основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачено неоплаченими договорами.

8. 25.11.2020 до Господарського суду м. Києва звернулось ДП "Конярство України" з позовом до ТОВ "Олімпіас Груп" та ТОВ "Східна Вугільна Компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними.

9. Позивач переконує, що оспорювані договори про відступлення права вимоги №11/17-ЛИ, № 11/17-ЛО, № 11/17-ОЛ, № 11/17-ОН, № 11/17-ДН, № 11/17-З, № 11/17-К, № 11/17-КДН, № 11/17-КЗ, № 11/17-КЛО, № 11/17-ДЕ від 20.11.2017 є договорами факторингу, оскільки на його думку, право вимоги до нового кредитора - ТОВ "Олімпіас Груп" перейшло з дисконтом.

10. За переконанням позивача, укладаючи оспорювані договори ТОВ "Східна Вугільна Компанія" отримало фінансування, а ТОВ "Олімпіас Груп", в свою чергу, укладаючи оспорювані договори набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається і ціною вимоги, що передбачена кожним із оспорюваних договорів.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

11. Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі №910/21682/15(910/18583/20) , позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-ЛИ від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-ЛО від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-ОЛ від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-ОН від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-ДН від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-З від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-К від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-КДН від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "!Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-КЗ від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-КЛО від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №11/17-ДЕ від 20.11.2017 року, укладений між ТОВ "Східна Вугільна Компанія" та ТОВ "Олімпіас Груп". Стягнуто з ТОВ "Олімпіас Груп" на користь ДП "Конярство України" 11561 грн. судового збору. Стягнуто з ТОВ "Східна Вугільна Компанія" на користь ДП "Конярство України" 11561 грн. судового збору.

11.1. Судові рішення обґрунтовані тим, укладені між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 договори про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ, № 11/17-ЛО, № 11/17-ОЛ, № 11/17-ОН, № 11/17-ДН, № 11/17-З, № 11/17-К, № 11/17-КДН, № 11/17-КЗ, № 11/17-КЛО, № 11/17-ДЕ від 20.11.2017 за своєю правовою природою (незважаючи на їх назву як договори про відступлення права вимоги) є договорами факторингу. Проте, сама по собі назва оскаржуваних у даній справі правочинів не змінює їх правової природи.

Врахувавши, що Відповідач 1 звернувся з заявою про заміну кредитора його правонаступником в зв`язку з укладенням договорів відступлення права вимоги в квітні 2018 року і не надав доказів щодо сплати ціни відступлення по договорах про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ, № 11/17-ЛО, № 11/17-ОЛ, № 11/17-ОН, № 11/17-ДН, № 11/17-З, № 11/17-К, № 11/17-КДН, № 11/17-КЗ, № 11/17-КЛО, № 11/17-ДЕ від 20.11.2017, строк сплати якої сплинув 20 грудня 2017 року, суди погодились із доводами позивача, що дисконт за такими договорами становить 100 відсотків від номінальної вартості вимоги, що відступається за даними Договорами, а, отже, вищезазначені Договори містять ознаки договору факторингу.

Встановивши, що за своєю правовою природою оскаржувані договори є договорами факторингу та містять всі притаманні даному правочину умови, зокрема щодо наявності плати, яка виражена у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі та не відповідають суб`єктному складу договору факторингу, наявні всі правові підстави для визнання оскаржуваних договорів недійсними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. ТОВ "Олімпіас Груп" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021, просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

12.1. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції є неправильне застосування судами норм матеріального права(ст. 203, 215, 512, 1077, 1079 ЦК України) та порушення норм процесуального права, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16 та у чисельних постановах Верховного Суду перерахованих у касаційній скарзі, що у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України є підставою касаційного оскарження.

12.2. ТОВ "Олімпіас Груп" переконує, що оскаржувані договори є договорами цесії, а не факторингу та вважає, що право вимоги відступлено ТОВ "Східна Вугільна Компанія" "за номінальною вартістю" без отримання ТОВ "Олімпіас Груп" винагороди за таке відступлення, що свідчить про відсутність у спірних правовідносинах ознак фінансування під відступленням права грошової вимоги.

Оскільки, для відносин факторингу визначальним є саме оплатність послуг фактора та отримання ним додаткової плати за надання грошових коштів замість відступленої вимоги, скаржник вважає, що в оспорюваних договорах відсутні умови, притаманні договору факторингу, а розмір грошових вимог, відступлених за цими договорами, дорівнював ціні її відступлення, у зв`язку з чим укладені між відповідачами оспорювані договори про відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договором цесії. Враховуючи викладене, на думку скаржника оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що грубо порушують принцип правової визначеності, а тому підлягають скасуванню.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. ДП "Конярство України" та Київською міською прокуратурою подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Провадження у Верховному Суді

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи

№ 910/21682/15 (910/18583/20) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.11.2021.

15. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/21682/15 (910/18583/20) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіас Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/21682/15 (910/18583/20) у цій справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіас Груп" на 02 лютого 2022 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

16. У зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Н.Г. у відпустці, розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 11.01.2022

№ 29.3-02/86 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи

№ 910/21682/15 (910/18583/20).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21682/15 (910/18583/20) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г. що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2022.

17. У зв`язку з перебуванням судді Огородніка К.М. у відпустці, розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 17.01.2022

№ 29.3-02/136 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи

№ 910/21682/15 (910/18583/20).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21682/15 (910/18583/20) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г. що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.01.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.

19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на переконання позивача, укладені між відповідачами договори про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ, № 11/17-ЛО, № 11/17-ОЛ, № 11/17-ОН, № 11/17-ДН, № 11/17-З, № 11/17-К, № 11/17-КДН, № 11/17-КЗ, № 11/17-КЛО, № 11/17-ДЕ є договорами факторингу, оскільки, право вимоги до нового кредитора - ТОВ "Олімпіас Груп" перейшло з дисконтом, тобто, укладаючи оспорювані договори ТОВ "Східна Вугільна Компанія" отримало фінансування, а ТОВ "Олімпіас Груп", в свою чергу, укладаючи оспорювані договори набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається і ціною вимоги, що передбачена кожним із оспорюваних договорів.

21. Скаржник у касаційній скарзі доводить, що в оспорюваних договорах відсутні умови, притаманні договору факторингу, а розмір грошових вимог, відступлених за цими договорами, дорівнював ціні її відступлення, у зв`язку з чим укладені між відповідачами оспорювані договори про відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договорами цесії.

22. Відповідно до положень статті 300 ГПК України, касаційна скарга розглядається в межах тих доводів та вимог скаржника, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження.

23. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

24. Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

25. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

26. Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

27. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

28. Згідно із ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

29. Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

30. За змістом ст. 1048 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

31. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" умови.

32. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому.

33. З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

34. Вирішуючи виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2021 у справі № 906/1174/18 вказала, що слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу.

35. Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

36. Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.

37. Під час розгляду справи судами встановлено, що укладеними 20.11.2017 року між відповідачем 2 та відповідачем 1 договорами № 11/17-ЛИ, № 11/17-ЛО, № 11/17-ОЛ, № 11/17-ОН, № 11/17-ДН, № 11/17-З, № 11/17-К, № 11/17-КДН, № 11/17-КЗ, № 11/17-КЛО, № 11/17-ДЕ, відступлено право вимоги до ДП "Конярство України" за усіма господарськими договорами, перелік яких наведений у цих договорах.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано скаржником під час касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій:

38.1. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір про надання поворотно-фінансової допомоги №2909-11ф від 29.09.2011; договір поставки № 3425 від 30.05.2012; договір про виконання сільськогосподарських робіт № 25/5 (послуги) від 01.04.2012; договір поставки 2012 від 01.03.2012; договір оренди № 9 від 01.08.2012; Договір оренди № 10 від 01.08.2012.

За договором про надання поворотно-фінансової допомоги № 2909-11ф Первісний кредитор зобов`язався надати Позивачу поворотно - фінансову допомогу у розмірі 1 000 000 гривень (п.п. 1.1. та 2.1. Договору). Згідно додаткової угоди № 1 до Договору, кінцевою датою повернення позики сторони визначили 31 грудня 2013 року. Жодних інших додаткових угод сторони не укладали.

25 березня 2014 року між ТОВ "Агрофармахім", як первісним кредитором, та ТОВ "Східна Вугільна Компанія", як новим кредитором, був укладений договір № 2909-11 "Про відступлення права вимоги".

За цим договором ТОВ "Східна Вугільна Компанія" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 1 509 321, 57 грн. за договором про надання поворотно-фінансової допомоги від 29.09.2011 № 2909-11, укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

У подальшому, 20 листопада 2017 року між ТОВ "Східна Вугільна Компанія", як первісним кредитором, та ТОВ "Олімпіас Груп", як новим кредитором, був укладений договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017.

За цим договором ТОВ "Олімпіас Груп" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 1 509 321, 57 грн. за договором про надання поворотно-фінансової допомоги від 29.09.2011 № 2909-11, укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

Відповідно до п. 7.3. договору про надання поворотно-фінансової допомоги від 29.09.2011 № 2909-11Ф передбачена відповідальність Позичальника (ДП "Конярство України") у вигляді пені в розмірі 1% від суми неповернених у строк грошових кошів за кожний день прострочення, та штрафу в розмірі 50% від суми допомоги, у разі якщо прострочення строку повернення допомоги складе більш ніж 5 календарних днів від настання строку, вказаного у п.5.2.

Таким чином, загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за договором про надання поворотно-фінансової допомоги від 29.09.2011 № 2909-11Ф, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника становить: 6 231 679,39 грн., з яких: борг - 1 509 321,57 грн., штраф - 754 660,79 грн., пеня - 2 731 872,04 грн, інфляційне збільшення суми боргу - 1 154 941,89 грн., 3% річних - 80 883,10 грн. в тому числі сума боргу з урахуванням індексу інфляції - 2 664 263,46 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 3 114 325 грн. 00 коп., тобто ціна відступлення права вимоги за договором про надання поворотно-фінансової допомоги від 29.09.2011 № 2909-11Ф становить 1 509 321, 57 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору 1 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 6 231 679,39 і грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 за Договором про надання поворотно-фінансової допомоги № 2909-11ф від 29.09.2011 набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (6 231 679,39 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищезазначеним договором (1 509 321, 57 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 4 722 358 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за договором про надання поворотно-фінансової допомоги № 2909-11ф від 29.09.2011, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується зазначеним договором та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2 в межах справи про банкрутство Позивача, отже, загальна сума дисконту становить 4 722 357,82 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

25 березня 2014 року між ТОВ "Агрофармахім", як первісним кредитором, та ТОВ "Східна Вугільна Компанія", як новим кредитором, був укладений договір № 3425 "Про відступлення права вимоги" за договором поставки № 3425 від 30.05.2012.

За цим договором ТОВ "Східна Вугільна Компанія" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 577 990,80 грн. за договором поставки від 30.05.2012 № 3425. укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

В подальшому, 20 листопада 2017 року між ТОВ "Східна Вугільна Компанія", як первісним кредитором, та ТОВ "Олімпіас Груп", як новим кредитором, був укладений договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 року.

За цим договором ТОВ "Олімпіас Груп" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 577 990, 80 грн. за договором поставки від 30.05.2012 № 3425, укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

Відповідно до п. 5.6. договору поставки від 30.05.2012 № 3425 передбачено, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язань. Позовна давність по всім вимогам, пов`язаним з проведенням розрахунків за Товар по цьому Договору, включаючи вимоги по оплаті пені, штрафу і т.д. складає п`ять років.

Пунктом 5.3. договору поставки від 30.05.2012 № 3425 передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахована на суму несвоєчасно перерахованих коштів за кожен день прострочення.

Таким чином, загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за договором поставки від 30.05.2012 № 3425, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника становить загалом 1 526 192, 76 грн., з яких: борг 577 990,80 грн., пеня - 448 307,99 грн., інфляційне збільшення суми боргу - 449 394,99 грн., 3% річних 50 498,98 грн., в тому числі сума боргу з врахуванням індексу інфляції - 1 027 385,79 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 3 114 325 грн. 00 коп., тобто ціна відступлення права вимоги конкретно за договором поставки від 30.05.2012 № 3425 становить 577 990, 80 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 1 526 192, 76 грн.

Тобто Відповідач 1, уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 за Договором поставки від 30.05.2012 № 3425 набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (1 526 192, 76 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищезазначеним договором ( 577 990, 80 грн.).

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за договором поставки від 30.05.2012 № 3425, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується зазначеним договором та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 948 201, 96 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

25 березня 2014 року між ТОВ "Агрофармахім", як первісним кредитором, та ТОВ "Східна Вугільна Компанія", як новим кредитором, був укладений договір № 25/5 "Про відступлення права вимоги" за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 01.04.2012 № 25/5.

За цим договором ТОВ "Східна Вугільна Компанія" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 184 277, 63 грн. за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 01.04.2012 № 25/5, укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

За цим договором ТОВ "Олімпіас Груп" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 184 277, 63 грн. за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 01.04.2012 № 25/5. укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

Таким чином, загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 01.04.2012 № 25/5, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника становить загалом 343 428, 89 грн., в тому числі: борг - 184 277, 63 грн., інфляційне збільшення суми боргу - 43 278,14 грн., 3% річних 15 873,12 грн., в тому числі сума боргу з врахуванням індексу інфляції - 327 555,77 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ЛИ загальна ціна відступлення права вимоги становить 3 114 325 грн. 00 коп., тобто ціна відступлення права вимоги за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 01.04.2012 № 25/5 становить 184 277, 63 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-ЛИ та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 343 428, 89 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 01.04.2012 № 25/5 набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (343 428, 89 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищезазначеним договором (184 277, 63 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-ЛИ відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 підступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 159 151, 26 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за договором про виконання сільськогосподарських робіт від 01.04.2012 № 25/5, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується зазначеним договором та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 159 151, 26 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

25 березня 2014 року між ТОВ "Агрофармахім", як первісним кредитором, та ТОВ "Східна Вугільна Компанія", як новим кредитором, був укладений договір № 2012 "Про відступлення права вимоги" за договором поставки № 2012 від 01.03.2012.

За цим договором ТОВ "Східна Вугільна Компанія" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 792 948, 00 грн. за договором поставки № 2012 від 01.03.2012, укладеним між між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

За цим договором ТОВ "Олімпіас Груп" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 792 948, 00 гри, за договором поставки № 2012 від 01.03.2012 укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

Відповідно до п. 5.6. договору поставки № 2012 від 01.03.2012 передбачено, що передбачено, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язань. Позовна давність по всім вимогам, пов`язаним з проведенням розрахунків за Товар по цьому Договору, включаючи вимоги по оплаті пені, штрафу і т.д. складає п`ять років.

Пунктом 5.3. договору поставки № 2012 від 01.03.2012 передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахована на суму несвоєчасно перерахованих коштів за кожен день прострочення.

Таким чином, загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за договором поставки № 2012 від 01.03.2012, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника становить загалом 2 092 790, 25 грн., в тому числі: борг - 792 948 грн., пеня - 615 035,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу - 616 526,88 грн., 3% річних 69 279,76 грн., в тому числі сума боргу з врахуванням індексу інфляції - 1 409 474,88 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 3 114 325 грн. 00 коп., тобто ціна відступлення права вимоги за договором поставки № 2012 від 01.03.2012 становить 792 948, 00 грн. проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору 1 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 2 092 790, 25 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 за договором поставки № 2012 від 01.03.2012 набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, шо відступається (2 092 790, 25 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищезазначеним договором (792 948, 00 грн.).

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за договором поставки № 2012 від 01.03.2012, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується зазначеним договором та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 1 299 842,25 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

За цим договором ТОВ "Східна Вугільна Компанія" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 7 387, 00 грн. за договором оренди № 9 від 01.08.2012 укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

За ним договором ТОВ "Олімпіас Груп" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 7 387,00 грн. за договором оренди № 9 від 01.08.2012, укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

Таким чином, загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за договором оренди № 9 від 01.08.2012, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника становить загалом 13 722, 86 грн., в тому числі: борг - 7 387,00 грн., інфляційне збільшення суми боргу - 5720,16 грн., 3% річних 615,70 грн., в тому числі сума боргу з врахуванням індексу інфляції - 13 107,16 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 3 114 325 грн. 00 коп., тобто ціна відступлення права вимоги за договором оренди № 9 від 01.08.2012, становить 7 387,00 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 13 722, 86 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 за договором оренди № 9 від 01.08.2012 набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (13 722, 86 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищезазначеним договором (7 387,00 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплачепими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 6 335, 86 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за договором оренди № 9 від 01.08.2012, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується зазначеним договором та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 6 335, 86 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

За цим договором ТОВ "Східна Вугільна Компанія" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 42 400, 00 грн. за договором оренди № 10 від 01.08.2012 укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

За ним договором ТОВ "Олімпіас Груп" отримало право вимоги від ДП "Конярство України" сплати суми боргу в розмірі 42 400,00 грн. за договором оренди № 10 від 01.08.2012, укладеним між філією "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України" та ТОВ "Агрофармахім".

Таким чином, загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за договором оренди № 10 від 01.08.2012, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника становить загалом 78 732, 34 грн., в тому числі: борг - 42 400 грн., інфляційне збільшення суми боргу - 32 825,63 грн., 3% річних - 3 506,71 гри., в тому числі сума боргу з врахуванням індексу інфляції - 75 225,63 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 3 114 325 грн. 00 коп., тобто ціна відступлення права вимоги за договором оренди № 10 від 01.08.2012, становить 42 400,00 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 78 732, 34 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 за договором оренди № 10 від 01.08.2012 набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (78 732, 34 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищезазначеним договором (42 400, 00 грн.).

Враховуючи, що згідно з и. 1.3. Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 підступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 36 332, 34 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ЛИ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за договором оренди № 10 від 01.08.2012, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується зазначеним договором та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 36 332, 34 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.2. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛО від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір №2751 від 01.01.2012; договір № 4170 від 12.03.2013; договір № 1541 від 01.04.2012; договір оренди транспортного засобу № 8-04 від 08.02.2012; договір купівлі-продажу № 00/10/1 2 від 09.10.2012 року.

Загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за вищевказаними Договорами, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника загалом становить 3 940 543, 62 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ЛО від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 3 184 118, 08 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-ЛО від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 3 940 543, 62 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ЛО від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (3 940 543, 62 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами (3 184 118, 08 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-ЛО від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 756 425, 54 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ЛО від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за договором оренди № 10 від 01.08.2012, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується зазначеним договором та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 756 425, 54 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.3. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ОЛ від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір поставки товару № 2243 від 26.12.2011; договір поставки сіна від 27.12.2012; договір б/н від 30.07.2013; договір Семена 2012 від 29.05.2012; договір оренди автомобіля № 8 від 01.04.2012; договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 26/03-12ф від 26.03.2012; договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 24/05-1Зф від 24.05.2013; договір № 21 10 від 01.08.2011; договір № 8-022 від 08.02.2012.

Загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за вищевказаними Договорами, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника становить загалом 8 768 027, 30 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ОЛ від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 2 754 769, 97 гри., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-ОЛ від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 8 768 027, 30 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ОЛ від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (8 768 027, 30 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами (2 754 769, 97 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-ОЛ від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 6 013 257, 33 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ОЛ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів за пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 6 013 257, 33 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.4. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ОН від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: Договір № 8-021 від 08.02.2012; Договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 17/02-12ф від 17.02.2012; Договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 01/0Звфп від 01.03.2012; Договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 06/05-1Зф від 06.05.2013; Договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 22/03-12ф від 22.03.2012.

Таким чином, загальна сума вимог Відповідача 2 до Позивача за вищевказаними Договорами, яку він заявляв до стягнення згідно поданої заяви про визнання грошових вимог до боржника становить загалом 11 128 563, 70 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ОН від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 2 907 184, 26 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-ОН від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 11 128 563,70 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-011 від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що підступається (11 128 563, 70 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами ( 2 907 184, 26 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-ОН від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 8 221 379, 40 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ОН від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів за пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 8 221 379, 40 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.5. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ДН від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір оренди транспортного засобу № 8-02 від 08.02.2012; договір поставки № 3651 від 22.08.2012; договір поставки № 3605 від 31.07.2012; договір поставки № 4233 від 01.04.2013; договір поставки № 3774 від 01.10.2012; договір поставки № 2965 від 03.04.2012; договір поставки № 4188-У від 01.04.2013; договір поставки № 3268 від 15.08.2012; біржовий договір № 01/03-Д від 01.03.2012; договір поставки № 2012/2 від 06.08.2012; договір на виконання сільгоспробіт № 46 від 01.04.2012; договір на виконання сільгоспробіт № 48 від 01.04.2012; договір на виконання сільгоспробіт № 4256 від 01.03.2012.

Відповідно до п. 3.1. Договору 11/17-ДН від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 4 551 412, 93 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, гієні та інше згідно п. 1.3. Договору 11/17-ДН від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 9 207 115, 36 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ДН від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що підступається (9 207 115, 36 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами (4 551 412, 93 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору 5 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами, розмір дисконту становить 4 655 702, 43 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ДН від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів за пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 4 655 702, 43 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.6. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-З від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір оренди № 3714 від 08.05.2012; біржовий договір № 4196 від 15.04.2013; договір оренди № 8-03 від 08.02.2012; біржовий договір № 2012/2 від 06.08.2012; біржовий договір № 3017 від 27.03.2012; біржовий договір № 05/08/12-П1 від 05.08.2012; біржовий договір № 2185 від 05.04.2012; договір про виконання сільгоспробіт № 50 від 01.04.2012; договір поставки № 3624 від 01.08.2012; договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 05/03-12ф від 05.08.2012; біржовий договір № 4189 від 01.04.2013; договір поставки № 3653 від 22.08.2012; біржовий договір № 16 від 12.05,2012; договір поставки № 4191 від 12.04.2013; біржовий договір № 31 від 08.06.2012; біржовий договір № 33 від 08.06.2012; біржовий договір № 10 від 11.05.2012; договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 18/10-11ф від 18.10.2011; договір про виконання сільгоспробіт № 69 від 01.04.2012; договір про виконання сільгоспробіт № 4257 від 01.03.2013; договір про виконання сільгоспробіт № 68 від 01.04.2012; договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 29/03-12фп від 29.03.2012.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-З від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 9 868 631, 70 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-З від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 25 771 622, 79 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-З від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (25 771 622, 79 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами (9 868 631, 70 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-З від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 15 902 991,09 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-З від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів за нені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 15 902 991, 09 грн оскільки саме на цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.7. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-К від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір надання поворотно-фінансової допомоги № 29/03-12ф від 29.03.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 15/09-11ф від 15.09.2011;договір надання поворотно-фінансової допомоги № 20/04-12ф від 20.04.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 18/05-12ф від 18.05.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 30/08-11ф від 30.08.2011; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 21 /02-12ф від 21.02.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 25/04-12ф від 25.04.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 12/04-12ф від 12.04.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 09/08-12ф від 09.08.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 15/11-12ф від 15.11.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 15/03-12ф від 15.03.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 20/09-12ф від 20.09.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 26/10-11 ф від 26.10.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 02/03-12ф від 02.03.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 02/03-12ф від 02.03.2012.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-К від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 2 417 877, 00 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних докторах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-К від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 7 180 513, 74 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-К від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реального вартістю права вимоги, що відстукається (7 180 513, 74 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами (2 417 877, 00 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-К від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 4 762 636, 74 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-К від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 4 762 636, 74 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.8. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-КДН від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: біржовий договір № 12 від 12.05.2012; біржовий договір № 13 від 12.05.2012; біржовий договір № 15 від 12.05.2012; біржовий договір № 17 від 16.05.2012; біржовий договір № 24 від 21.05.2012; біржовий договір № 27 від 21.05.2012; біржовий договір № 28 від 22.05.2012; біржовий договір № 30 від 08.06.2012; біржовий договір № 32 від 21.06.2012; біржовий договір № 34 від 31.07.2012.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-КДН від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 3 513 717, 21 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-КДН від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 6 122 458, 00 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-КДН від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (6 122 458, 00 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами (3 513 717, 21 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-КДН від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами, розмір дисконту становить 2 608 740, 09 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-КДН від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 2 608 740, 09 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.9. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-КЗ від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір № 35 від 31.07.2012; біржовий договір № 8 від 11.05.2012; біржовий договір № 1 1 від 12.05.2012; біржовий договір № 14 від 12.05.2012; біржовий договір № 25 від 21.05.2012; біржовий договір № 26 від 21.05.2012; договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 27/02-12ф від 27.02.2012; біржовий договір № 18 від 16.05.2012.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-КЗ від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 2 308 475, 62 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-КЗ від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 4 297 291,81 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-КЗ від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відстукається (4 297 291, 81 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами ( 2 308 475, 62 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-КЗ від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами, розмір дисконту становить 1 988 816, 19 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-КЗ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 1 988 816, 19 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.10. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-КЛО від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір надання про надання поворотно-фінансової допомоги № 01/031 впф від 01.03.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 19/04-12ф від 19.04.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 28/02-12ф від 28.02.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 29/02-12ф від 29.02.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 16/03-12ф від 16.03.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 01/03-12ф від 01.03.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 20/02-12ф від 20.02.2012; договір надання поворотно-фінансової допомоги № 10/05-12ф від 10.05.2012.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-КЛО від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 5 399 192, 12 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-КЛО від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить 22 461 551, 16 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-КЛО від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (22 461 551, 16 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами (5 399 192, 12 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-КЛО від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (Боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими (вищезазначеними) договорами, розмір дисконту становить 17 062 359, 50 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-КЛО від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 17 062 359, 50 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

38.11. Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ДЕ від 20.11.2017.

Між ТОВ "Агрофармахім" і ДП "Конярство України" укладались: договір поставки № 3319 від 01.03.2012; договір про виконання сільгоспробіт № 24/5 від 01.04.2012; договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 2809-11ф від 28.09.2011; договір поставки № 3424 від 30.05.2012.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 11/17-ДЕ від 20.11.2017 загальна ціна відступлення права вимоги становить 1 898 116,11 грн., проте, право вимоги, яке Відповідач 1 заявив до стягнення, враховуючи, що він є правонаступником Первісного кредитора, а саме Відповідача 2 щодо стягнення заборгованості по основних договорах, а саме стягнення штрафних санкцій, пені та інше згідно п. 1.3. Договору № 11/17-ДЕ від 20.11.2017 та заяви про визнання кредитором поданої Відповідачем 2 становить З 864 877,31 грн.

Тобто ТОВ "Олімпіас Груп", уклавши Договір про відступлення права вимоги № 11/17-ДЕ від 20.11.2017 за вищевказаними Договорами набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що підступається (3 864 877, 31 грн.) та ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги за вищевказаними Договорами (1 898 116,11 грн.).

Враховуючи, що згідно з п. 1.3. Договору № 11/17-ДЕ від 20.11.2017 відступлені права Відповідачем 2 Відповідачу 1 відступаються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент їх відступлення щодо повернення Позивачем (боржником) основної суми заборгованості, процентів та інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами, розмір дисконту становить 1 966 761, 20 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору № 11/17-ДЕ від 20.11.2017, Відповідач 1 набув право на стягнення за вищевказаними Договорами, окрім основної суми боргу, додатково ще процентів, штрафів та пені (інших сум, що належать до сплати та передбачені неоплаченими договорами), що підтверджується даними договорами та заявою про визнання кредиторських вимог, яка подана Відповідачем 2, отже, загальна сума дисконту становить 1 966 761,20 грн., оскільки саме цю суму Відповідач 2 просив стягнути додатково від ціни відступлення.

39. Крім того, судами встановлено, що пунктом. 3.1 оспорюваних договорів передбачено, що Відповідач 2 сплачує Відповідачу 1 ціну відступлення у строк до 20 грудня 2017 року (п.3.3.).

Відповідач 1 звернувся з заявою про заміну кредитора його правонаступником в зв`язку з укладенням договорів відступлення права вимоги в квітні 2018 року і не надав доказів щодо сплати ціни відступлення по договорах про відступлення права вимоги № 11/17-ЛИ, № 11/17-ЛО, № 11/17-ОЛ, № 11/17-ОН, № 11/17-ДН, № 11/17-З, № 11/17-К, № 11/17-КДН, № 11/17-КЗ, № 11/17-КЛО, № 11/17-ДЕ від 20.11.2017, строк сплати якої сплинув 20 грудня 2017 року, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що дисконт за такими договорами становить 100 відсотків від номінальної вартості вимоги, що відступається за цими Договорами, а, отже, вищезазначені Договори містять ознаки договору факторингу.

40. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, доводи касаційної скарги про те, що набуття права вимоги здійснювалось за номінальною вартістю, спростовуються змістом оспорюваних договорів, в яких вказана ціна придбання права вимоги, заяви ТОВ "Східна Вугільна Компанія" про визнання кредиторських вимог, у яких вказано про розмір вимог, які були відступлені ТОВ "Східна Вугільна Компанія" на користь ТОВ "Олімпіас Груп" за оспорюваними договорами.

41. Отже, ТОВ "Східна Вугільна Компанія" відступило грошові вимоги до боржника в обмін на грошові кошти, які ТОВ "Олімпіас Груп" зобов`язалося сплатити ТОВ "Східна Вугільна Компанія", тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової винагороди до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.

42. За висновками Великої Палати Верховного Суду, що висвітлені у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16:

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

43. Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

44. Наведені законодавчі положення та висновки про застосування норм права, що викладені Великою Палатою Верховного Суду, дають підстави вважати, що укладені між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 договори про відступлення права вимоги від 20.11.2017 № 11/17-ЛИ, № 11/17-ЛО, № 11/17-ОЛ, № 11/17-ОН, № 11/17-ДН, № 11/17-З, № 11/17-К, № 11/17-КДН, № 11/17-КЗ, № 11/17-КЛО, № 11/17-ДЕ за своєю правовою природою (незважаючи на їх назву як договори про відступлення права вимоги) є договорами факторингу, що правильно встановлено судами під час розгляду справи

45. Отже, встановивши, що за даними Переліку фінансових установ, унесених до Державного реєстру фінансових установ, що міститься на веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ТОВ "Олімпіас Груп" не належить до фінансових установ, а його відсутність у Державному реєстрі фінансових установ виключає будь-яку можливість укладення ним договорів факторингу та порушує вимоги законодавства щодо суб`єктного складу договору факторингу, суди дійшли правильних висновків про наявність правових підстав для визнання оскаржуваних договорів недійсними.

46. Зазначені вище висновки судів попередніх інстанцій повністю відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 11.09.2018 у справі №909/968/16, що спростовує протилежні доводи касаційної скарги.

47. Інші викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника також не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки їм також було надано оцінку судами, які їх відхилили, навівши мотиви такого відхилення; ці аргументи фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та обставин, установлених господарськими судами, що перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Крім того, такі доводи не впливають на висновки судів, викладені в оскаржених судових рішеннях.

48. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

49. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції ураховує, що ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, і доводи, викладені у касаційних скаргах, наведеного не спростовують.

50. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

51. Доводи касаційної скарги не дають підстав стверджувати про те, що наведені судами мотивування є необґрунтованими, позаяк правильність цих тверджень напряму випливає із матеріалів цієї справи, обставин спору та норм чинного законодавства.

52. Дотримуючись приписів статті 86 ГПК України, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, а їх висновки є законними та обґрунтованими.

53. Оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом не було встановлено допущених судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційного суду немає. Суд відхиляє інші доводи касаційної скарги як безпідставні, з огляду на неспростування скаржником в межах доводів касаційної скарги висновків судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

54. За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо правомірності визнання недійсними оскаржуваних правочинів.

................

Перейти до повного тексту