ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 904/1169/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери": Гапоненка Р. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021
у складі колегії суддів: Мороза В. Ф. - головуючого, Антоніка С. Г., Кузнецова В. О.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН"
про визнання банкрутом
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. У межах справи про банкрутство Товариства розглянуто заяву ліквідатора боржника про спростування майнових дій та визнання договорів недійсними, за результатом якої суд першої інстанції прийняв рішення про часткове задоволення вимог заяви, яке кредитор боржника оскаржив в апеляційному та касаційному порядках.
2. Після перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції в касаційному порядках боржник подав до суду касаційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з покладенням таких витрат на кредитора (скаржника).
3. Суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи вимоги заяви задовольнив частково та стягнув з кредитора на користь боржника понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу кредитора (скаржника), має вирішити питання про те чи можуть бути покладені понесені стороною спору, який розглядався в межах справи про банкрутство, витрати на професійну правничу допомогу на кредитора, який не є стороною цього спору?
5. Верховний суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення витрат на професійну правничу допомогу на кредитора, який не є стороною спору.
Короткий зміст обставин справи та судових рішень, які передували зверненню до суду заявою про ухвалення додаткового рішення
6. 15.02.2017 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, якою порушив провадження у справі № 904/1169/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (далі - ТзОВ "ЛАН", боржник); ввів процедуру розпорядження майном боржника; призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гапоненка Романа Івановича (далі - Гапоненко Р. І.).
7. Постановою від 12.12.2018 Господарський суд Дніпропетровської області припинив процедуру розпорядження майном ТзОВ "ЛАН"; визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТзОВ "ЛАН" призначив арбітражного керуючого Гольчанського Г. С.
8. Ухвалою від 27.03.2019 Господарський суд Дніпропетровської області призначив ліквідатором ТзОВ "ЛАН" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (далі - Лукашук В. В.).
9. 06.06.2019 ліквідатор ТзОВ "ЛАН" арбітражний керуючий Лукашук В. В. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи № 904/1169/17 про банкрутство ТзОВ "ЛАН" із заявою від 06.06.2019 № 02-02/61 до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про спростування майнових дій, в якій просить суд: спростувати майнові дії боржника - ТзОВ "ЛАН" по зверненню стягнення на предмети забезпечення по кредитному договору від 12.01.2012 № DNY0LOKO1213, що належать Селянському (фермерському) господарству "Світлана"; визнати недійсним договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018, укладений між ТзОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018, укладений між ТзОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 .
10. Ухвалою від 15.09.2020 Господарський суд Дніпропетровської області заяву ліквідатора боржника Лукашука В. В. до ОСОБА_1 про спростування майнових дій задовольнив частково; спростував майнові дії боржника ТзОВ "ЛАН" по зверненню стягнення на предмети забезпечення по кредитному договору від 12.01.2012, які належать СФГ "Світлана"; визнав недійсним договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018, укладений між ТОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 ; визнав недійсним договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 2 від 10.12.2018, укладений між ТзОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 ; стягнув з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ЛАН" судовий збір у сумі 1 921,00 грн; стягнув з Гапоненка Р. І. на користь ТзОВ "ЛАН" судовий збір у сумі 1 921,00 грн.
11. Постановою від 23.09.2019 Центральний апеляційний господарський суд замінив кредитора у справі у справі № 904/1169/17 про банкрутство ТзОВ "ЛАН" - Публічне акціонерне товариство "Національні інвестиції" на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (далі - ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери").
12. ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" не погодившись із ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 оскаржило її в апеляційному порядку.
13. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 08.02.2021 (з урахуванням ухвали від 22.02.2021 про виправлення описки) апеляційну скаргу ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задовольнив частково; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 скасував в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018, укладеного між ТзОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 ; в задоволенні заяви ліквідатора від 06.06.2019 в цій частині відмовив; в іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 залишив без змін.
14. ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" оскаржило зазначену постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 в касаційному порядку.
15. Постановою від 14.07.2021 Верховний Суд касаційну скаргу ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задовольнив частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 (з урахуванням ухвали від 22.02.2021 про виправлення описки) у справі № 904/1169/17 в частині спростування майнових дій боржника залишив без змін; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі № 904/1169/17 в частині розгляду доводів апеляційної скарги про розподіл судових витрат, здійснених ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 скасував з мотивів ненадання судом апеляційної інстанції оцінки доводам скаржника про те, що Гапоненко Р. І. не є стороною/учасником у даних правовідносинах, а тим паче позивачем чи відповідачем, тому стягнення з нього судового збору є протиправним; справу № 904/1169/17 в скасованій частині передав на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу
16. 19.07.2021 до Верховного Суду надійшла заява надійшла заява ліквідатора ТзОВ "ЛАН" арбітражного керуючого Лукашука В. В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 904/1169/17 та стягнення з ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на користь ТзОВ "ЛАН" 9 104,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.
17. Заява ліквідатора ТзОВ "ЛАН" Лукашука В. В. мотивована понесенням боржником витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом касаційної скарги ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17.
18. Ухвалою від 08.09.2021 Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви ліквідатора ТзОВ "Лан" арбітражного керуючого Лукашука В. В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 904/1169/17, зазначивши, що за результатом розгляду касаційної скарги ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" касаційним судом прийнято постанову від 14.07.2021, якою, зокрема, скасовано частково постанову апеляційного господарського суду в частині розподілу судових витрат, а справу № 904/1169/17 в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому у Верховного Суду відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат відповідно до вимог частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
19. 18.11.2021 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову у справі № 904/1169/17, якою апеляційну скаргу ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 задовольнив частково; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/1169/17 в частині розподілу судових витрат змінив, виклавши абзаци 5 та 6 її резолютивної частини у наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" судовий збір за подання заяви № 02-02/61 від 06.06.19 про спростування майнових дій в сумі 1 921,00 грн". Стягнув з ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на користь ТзОВ "ЛАН" витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 4 500,00 грн.
20. Постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" витрат на професійну правничу допомогу мотивована тим, що заявлена боржником до відшкодування сума судових витрат істотно перевищує (вдвічі) суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а тому суд дійшов висновку, що обґрунтованими, розумними, співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн, які за результатом розгляду справи підлягають стягненню з ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на користь ТзОВ "ЛАН", тоді як судові витрати в частині їх перевищення (4 604,50 грн) відшкодуванню не підлягають.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарзі вимог
21. 20.12.2021 ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 904/1169/17, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду скасувати частково в частині стягнення з ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на користь ТзОВ "ЛАН" витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 4 500,00 грн та ухвалити в цій частині рішення про відмову в стягненні таких витрат з ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери".
22. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" визначило прийняття апеляційним господарським судом оскаржуваного судового рішення з порушенням норм процесуального права без урахування висновків щодо застосування норм права викладених у постановах Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 925/1067/19 та від 14.07.2021 у справі № 904/1169/17, що за своєю суттю підпадає під правове регулювання пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Рух касаційної скарги
23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1169/17 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу суду від 23.12.2021.
24. Ухвалою від 10.01.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 904/1169/17 за касаційною скаргою ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери"; призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 03.02.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.01.2022.
25. У зв`язку з перебуванням судді Картере В. І. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1169/17 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022.
26. Ухвалою від 02.02.2021 Верховний Суд прийняв справу № 904/1169/17 за касаційною скаргою ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" до провадження та постановив здійснити розгляд скарги у раніше визначену судом дату - 03.02.2022.
27. У судове засідання 03.02.2022 з`явився представник ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери", який надав пояснення у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери")
28. ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" в обґрунтування доводів касаційної скарги, зокрема, зазначає, що ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" не є стороною/учасником спірних правовідносин, а тому стягнення з нього на корить боржника витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в сумі 4 500,00 грн є незаконним, таким, що порушує приписи статей 45, 126, 129, 236 ГПК України.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
29. Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
30. Вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
31. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
32. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
33. Зазначена норма кореспондується із частиною першою статті 2 КУзПБ (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень), якою передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
34. Такі самі положення містила частина перша статті 2 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення ліквідатора боржника із заявою до суду про спростування майнових дій).
35. За змістом наведеного норми ГПК України є загальними стосовно норм Закону про банкрутство (до 21.10.2019) та КУзПБ (з 21.10.2019), які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
36. Отже, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, адже розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбачених Законом про банкрутство (до 21.10.2019) та КУзПБ (з 21.10.2019).
37. Водночас аналіз положень Закону про банкрутство (до 21.10.2019) та КУзПБ (з 21.10.2019) свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
38. Тому з урахуванням наведеного для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.
39. Відповідно до частини першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
40. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
41. Частинами першою, другою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
42. Правила розподілу судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України унормовано таким чином:
- судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша цієї статті);
- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина четверта цієї статті).
43. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, чи заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина тринадцята статті 129 ГПК України).
44. Системний аналіз положень статей 126, 129 ГПК України свідчить, що витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких в тому числі віднесено витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (подібний висновок, викладений в додаткових ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 911/2902/19, від 02.06.2021 у справі № 906/977/19, ухвалі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.09.2021 у справі № 5017/2833/2012, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 925/1067/19, від 13.10.2020 у справі № 911/2115/19, від 14.07.2021 у справі № 904/1169/17).
45. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
46. За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
47. Частиною п`ятою статті 41 ГПК України визначено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство.
48. Закон України про банкрутство (до 21.10.2019), як і КУзПБ (від 21.10.2019) розмежовує коло осіб, які є учасниками та сторонами у справі про банкрутство. Окрім того, Законом про банкрутство та КУзПБ передбачено розгляд в межах провадження у справі про банкрутство спорів за участю боржника, зокрема, спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником (частина четверта статті 10 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частина друга статті 7 КУзПБ (від 21.10.2019))
49. Правовий аналіз положень Закону про банкрутство та КУзПБ свідчить, що поняття сторони спору за участю боржника, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників яких стосуються спірні правовідносини (див. подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325"б").
50. Тому необхідно розмежовувати, що провадження у справі про банкрутство передбачає як розгляд основної справи в ході якої вирішуються специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства, так і в її межах справ позовного провадження за участю боржника. Адже склад учасників справ позовного провадження за участю боржника, який розглядається в межах справи про банкрутство формується з урахуванням приписів ГПК України (сторони, треті особи тощо).
51. Слід наголосити на тому, що за змістом частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
52. Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).
53. У справі, що переглядається предметом судового розгляду є подана в межах справи про банкрутство ТзОВ "ЛАН" заява ліквідатора ТзОВ "ЛАН" Лукашука В. В. до Іванова Є. О. про спростування майнових дій боржника та визнання правочинів недійсними.
54. Суди попередніх інстанцій встановили, що оспорювані договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018 та № 2 від 10.12.2018 укладені між боржником ТзОВ "ЛАН" в особі Гапоненка Р. І. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець).
55. Водночас, як свідчать встановлені обставини справи, ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (кредитор у основній справі про банкрутство) не є стороною оспорюваних договорів та до нього ліквідатором ТзОВ "ЛАН" Лукашуком В. В. у поданій заяві не пред`явлено жодних вимог.
56. Тобто сторонами спору, що розглядається в межах справи про банкрутство боржника, в цьому разі фактично є ТзОВ "ЛАН" (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач), тоді як ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" не є учасником спірних правовідносин, а є лише кредитором у справі про банкрутство боржника та особою, якою було оскаржено в апеляційному та касаційному порядках прийняті судами судові рішення, за результатом розгляду вимог заяви про спростування майнових дій боржника та визнання правочинів недійсними.
57. Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та поклав понесені ТзОВ "ЛАН" витрати на професійну правничу допомогу на ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери", в той час як такі витрати мали бути покладені на сторону спору, якою в цьому разі є ОСОБА_1 .
58. Тож покладення апеляційним господарським судом понесених боржником витрат на професійну правничу допомогу на ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери", який не є стороною спору не узгоджується із нормами статей 45, 126, 129 ГПК України.
59. З огляду на наведене, висновок суду апеляційної інстанції щодо покладення понесених ТзОВ "ЛАН" витрати на професійну правничу допомогу на ТзОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" є помилковим, а доводи скаржника щодо безпідставного стягнення з нього таких витрат обґрунтованими.