ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2022 року
м. Київ
Cправа № 904/5292/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
АТ "ДАК "Автомобільні дороги України": Фрейдун О. М.,
Державного агентства автомобільних доріг України: Смирнова К. М.,
Офісу Генерального прокурора: Міхеда О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021
у складі колегії суддів: Кузнецова В. О. - головуючого, Мороза В. Ф., Чередка А. Є.
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020
у складі судді Камши Н. М.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТДОРБУДСТРОЙ"
до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про визнання банкрутом
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. У справі про банкрутство дочірнього підприємства, засновником якого є державна акціонерна компанія, 100 відсотків акцій якої належать державі, введено процедуру розпорядження майном боржника, визначений законом строк для проведення якої сплив.
2. Управління Міністерства юстиції звернулося до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство з огляду на сплив строку судової процедури розпорядження майном боржника та неможливість застосування щодо нього як державного підприємства процедури санації чи ліквідації боржника.
3. Суди першої та апеляційної інстанції клопотання управління юстиції задовольнили, оскільки боржник є державним підприємством щодо якого неможливо згідно закону застосувати, із урахуванням спливу строку процедури розпорядження майном, судові процедури санації/ліквідації боржника.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:
- чи є дочірнє підприємство, засновником якого є державна акціонерна компанія, 100 відсотків акцій якої належать державі, державним підприємством;
- чи може бути закрито провадження у справі про банкрутство боржника (дочірнього підприємства державної акціонерної компанії) щодо якого введена процедура розпорядження майна, строк проведення якої сплив та наявні законодавчі обмеження щодо застосування до державного підприємства подальших судових процедур санації/ліквідації?
5. Верховний Суд дійшов висновку про віднесення боржника до державного підприємства та наявність підстав для задоволення клопотання управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у клопотанні вимог
6. Господарським судом Дніпропетровської області здійснювалося провадження у справі № 904/5292/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТДОРБУДСТРОЙ" (далі - ТзОВ "ОПТДОРБУДСТРОЙ") до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", боржник) про визнання банкрутом.
7. 25.06.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22.06.2020 № 07-65/3216 про закриття провадження у справі № 904/5292/19 про банкрутство ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
8. Клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) мотивовано з посиланням на положення частини другої статті 44, статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), абзацу першого частини другої розділу ІІІ Закону України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" здійсненням введеної судом у цій справі процедури розпорядження майном боржника понад визначений законом строк для її проведення та неможливістю застосування щодо боржника як державного підприємства, через наявну законодавчу заборону, судових процедур санації/ліквідації боржника.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
9. Ухвалою від 02.12.2019 Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі про банкрутство ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 22.05.2020 та призначив розпорядником боржника арбітражного керуючого Ткаченка Д. В.
10. 03.12.2019 на сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення № 64291 про відкриття провадження у справі про банкрутство для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.
11. 25.06.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про закриття провадження у справі, яке є предметом цього судового розгляду.
12. 27.08.2020 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, якою відклав розгляд клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про закриття провадження у справі та підсумкове судове засідання на 05.10.2020; задовольнив клопотання комітету кредиторів, розпорядника майна, органу управління боржника про продовження строку процедури розпорядження майном; продовжив строк процедури розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Д. В. до 05.10.2020; зобов`язав розпорядника майна, боржника та орган управління боржника у строк до 05.10.2020 подати на затвердження до суду погоджений у встановленому порядку план санації боржника (за його наявності) чи інше рішення зборів кредиторів про застосування подальшої судової процедури відносно боржника.
13. 05.10.2020 розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Усачов О. М. звернувся до суду з клопотанням, поданим згідно з рішенням комітету кредиторів від 02.10.2020, про продовження строку процедури розпорядження майном на три місяці.
14. Суди попередніх інстанцій встановили, що на дату звернення Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до суду з клопотанням про закриття провадження у справі процедура розпорядження майном триває понад 170 днів, що перевищує встановлені КУзПБ строки цієї процедури.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
15. 05.10.2020 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, якою відхилив клопотання розпорядника майна боржника від 02.10.2020, подане на виконання рішення комітету кредиторів боржника від 02.10.2020 про продовження строку процедури розпорядження майном на три місяці; клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22.06.2020 № 07-65/3216 про закриття провадження у справі задовольнив; закрив провадження у справі про банкрутство ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
16. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржник є державним підприємством щодо якого введена у справі судова процедура розпорядження майном триває понад визначений КУзПБ строк для такої процедури, а Законом України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності", запроваджено заборону застосовувати протягом трьох років процедури санації та ліквідації до всіх державних підприємств та акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. Тому провадження у справі підлягає закриттю згідно з пунктом 9 частини першої статті 90 КУзПБ через законодавчу заборону застосування відносно боржника процедури санації чи ліквідації та сплив строку процедури розпорядження майном боржника.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
17. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 16.02.2021 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 у справі № 904/5292/19 залишив без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо віднесення боржника до державного підприємства та наявності підстав для закриття провадження у справі.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги
18. 09.03.2021 Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - АТ "ДАК "Автомобільні дороги України", скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.
19. Підставою касаційного оскарження судових рішень АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" визначило прийняття апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та за відсутності висновку щодо віднесення підприємства корпоративні права яких належать акціонерному товариству 100 відсотків акцій якого належать державі до державного підприємства та застосування до них Закону України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Рух касаційної скарги
20. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.04.2021.
21. Ухвалою від 21.04.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 904/5292/19 за касаційною скаргою АТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 20.05.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
22. Ухвалою від 20.05.2021 Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до вирішення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 1-24-7-5/297-06-7817.
23. 10.01.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою поновив провадження у справі за касаційною скаргою АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та призначив розгляд касаційної скарги на 03.02.2022.
24. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погребняка В. Я., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.02.2022.
25. Ухвалою від 03.02.2021 Верховний Суд прийняв справу № 904/5292/19 за касаційною скаргою АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до провадження та постановив здійснити розгляд скарги у раніше визначену судом дату - 03.02.2022.
26. У судове засідання 03.02.2022 з`явилися представники Державного агентства автомобільних доріг України, АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та Офісу Генерального прокурора, які надали пояснення у справі.
Розгляд клопотань
27. 02.02.2021 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 01.02.2022 № 4/16-10/281 про передачу справи № 904/5292/19 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
28. Клопотання скаржника мотивовано із посиланням на приписи частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) необхідністю відступу від висновку судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 щодо застосування Закону України від 02.10.2019 № 145-IX у подібних правовідносинах до дочірніх підприємств державної акціонерної компанії за суб`єктним складом.
29. Розглянувши наведене клопотання скаржника, проаналізувавши норми процесуального законодавства, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.
30. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
31. Тлумачення змісту наведеної норми свідчить, що цією нормою урегульовано передачу справи судом касаційної інстанції у складі колегії суддів або палати на розгляд об`єднаної палати у разі необхідності відступу від висновку викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів 1) з іншої палати або 2) у складі іншої палати чи 3) об`єднаної палати.
32. Утім наведені АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у клопотанні доводи не містять жодних обґрунтувань, окрім нормативних та теоретичних посилань, підстав у розумінні частини другої статті 302 ГПК України для передачі справи № 904/5292/19 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Скаржник у поданому клопотанні не зазначає, від якого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати Верховного Суду, необхідно відступити.
33. До того ж, аргументи клопотання скаржника у разі підтвердження наявності підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство, викладеного у постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 могли слугувати лише підставою для передачі справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство. Водночас установлені обставини справи, зміст висновків судів попередніх інстанцій та доводів скаржника свідчить про відсутність підстав для відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.
34. Ураховуючи наведене, клопотання скаржника про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду задоволенню судом не підлягає.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(АТ "ДАК "Автомобільні дороги України")
35. АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема таке:
- частина друга статті 44 КУзПБ не містить положень про те, що строк процедури розпорядження майном є присічним та не може бути продовженим. Процедури банкрутства згідно КУзПБ обмежуються певними строками, які можуть бути продовжені до розумних термінів за наявності правових підстав та для досягнення мети захисту прав учасників процесу;
- продовження строку процедури розпорядження майном не порушувало прав і законних інтересів кредиторів, боржника та було направлене на збереження підприємства як цілісного майнового комплексу;
- відхилення клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном здійснено з порушенням приписів статей 2, 3, 5, частин першої, другої статті 11, частини шостої статті 12, частини другої статті 119, статті 236 ГПК України, частини першої статті 2, частини першої статті 6 КУзПБ;
- суди не врахували приписи пункту 12 "Прикінцевих та перехідних положень" КУзПБ;
- підстави закриття провадження у справі про банкрутство визначені статтею 90 КУзПБ є вичерпними та не містять підстав закриття провадження у справі про банкрутство, які зазначено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції. Аналогічно такі підстави також передбачені ГПК України;
- ухвала про закриття провадження у справі прийнята з порушенням приписів частини третьої статті 214 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 2, частини першої статті 3, частини першої статті 5, частин першої, другої статті 11, частини шостої статті 12, частини першої статті 231, статті 236 ГПК України, частини першої статті 2, частини першої статті 6, статті 96 КУзПБ;
- суди не надали оцінку обставинам на які посилався скаржник, зокрема, що з досліджених доказів у справі не встановлено проведення розпорядниками майна вичерпних заходів у процедурі розпорядження майном, наявної позиції засновника боржника та органу, уповноваженого управляти державним майном, щодо необхідності відновлення платоспроможності боржника, балансу інтересів боржника та кредиторів;
- суди не врахували, що боржник не є державним підприємством, тоді як статтею 96 КУзПБ, статтею 214 ГК України встановлена вимога щодо незастосування процедури ліквідації та санації до підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації та включені в установленому порядку до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи Державного агентства автомобільних доріг України
36. Державне агентство автомобільних доріг України у поданих до суду поясненнях на касаційну скаргу підтримує доводи скарги та просить суд її задовольнити, посилаючись на обставини аналогічні тим, що наведені у касаційній скарзі АТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Доводи прокуратури Дніпропетровської області
37. Прокуратура у відзиві на касаційну скаргу вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню та просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, зазначаючи, що боржник є державним підприємством, яке перебуває у процедурі розпорядження майном більше 170 днів та щодо якого наявна законодавча заборона застосування процедури санації та ліквідації, а тому суди попередніх інстанцій правомірно закрили провадження у справі про банкрутство боржника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
38. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності/відсутності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство боржника (дочірнього підприємства державної акціонерної компанії) щодо якого введено процедуру розпорядження майном, визначений КУзПБ строк проведення якої сплив, а законом встановлені обмеження щодо застосування до нього судових процедур санації/ліквідації.
39. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховує, що за своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження ухвали та постанови судів попередніх інстанцій доводи скаржника фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
40. Отже, з огляду на зміст та характер доводів скаржника, в ході касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції необхідним є надання оцінки застосування судами норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
41. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржників Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи враховує таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 частини другої статті 287 ГПК України
42. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
43. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
44. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 з поміж іншого, дійшла висновків, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.
46. Відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
47. Доводи АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у частині підстав касаційного оскарження визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України зводяться до посилання на прийняття постанови суду апеляційної інстанції без врахування висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18 та від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494).
48. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зважає на таке.
49. Щодо аргументів АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про порушення судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, встановлено, що у зазначеній справі предметом судового розгляду було питання стягнення заборгованості за договором постачання товарно-матеріальних цінностей, а доводи скаржника про неврахування висновку щодо обґрунтованості судового рішення фактично є викладенням змісту статті 236 ГПК України. Тож такі посилання самі по собі не є висновком суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у розумінні пункту першого частини другої статті 287 ГПК України.
50. Так само безпідставним є посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про скасування ухвали місцевого суду про закриття провадження у справі про банкрутство з направленням справи для продовження розгляду з огляду на неповноту дослідження місцевим судом обставин щодо можливості відновити боржником платоспроможність та задовольнити визнані у справі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів без застосування заборонених законом для боржника процедур санації та ліквідації, а також не передбаченої чинним КУзПБ процедури укладення мирової угоди.
51. Натомість у справі, що розглядається предметом судового розгляду є питання закриття провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства державної акціонерної компанії щодо якого введено процедуру розпорядження майном, визначений КУзПБ строк проведення якої сплив, а законом встановлені обмеження щодо застосування до боржника судових процедур санації/ліквідації.
52. Аналогічно неаргументованим є посилання АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на висновок Верховного Суду, викладені у постанові від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494), в якій на відміну від справи, що розглядається, предметом судового розгляду було питання припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Тобто, питання можливості застосування означених норм законодавства до боржника, за обставин що склались з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, щодо приватизації боржника.
53. Отже, аналіз змісту наведених вище постанов на предмет подібності правовідносин, свідчить, що правовідносини у справах наведених АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та у справі, що розглядається, є неподібними, оскільки у цих справах є різними предмет судового розгляду, встановлені судами обставини та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
54. За таких умов, помилковими є аргументи АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" стосовно прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18 та від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494).
55. Тож наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.
56. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
57. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в цій частині на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Щодо оскарження ухвали та постанови судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
58. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
59. Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
60. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
61. Аргументи АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у цій частині обґрунтовані невірним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо віднесення підприємства корпоративні права якого належать акціонерному товариству 100 відсотків акцій якого належать державі до державного підприємства та застосування до них Закону України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
62. З огляду на зміст доводів скаржника в цій частині, заперечень учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій, під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення необхідним є вирішення питань, перелік та зміст яких сформований у пункті 4 цієї постанови.
Щодо правового статусу дочірнього підприємства, засновником якого є державна акціонерна компанія, 100 відсотків акцій якої належать державі
63. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
64. Поняття "підприємства" наведено у статті 62 ГК України, згідно з частиною першою якої підприємство - це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
65. Частина перша статті 63 ГК України визначає види підприємств залежно від форм власності, до яких відносить: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.
66. Отже, критерієм віднесення підприємства до конкретного виду є форма власності, на основі якої діє таке підприємство.
67. Відповідно до статей 73 - 77 ГК України до кола державних підприємств відносяться державні унітарні підприємства, державні комерційні підприємства, державні некомерційні підприємства та казенні підприємства.
68. За частиною першою статті 56 ГК України суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
69. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (боржник) є державним підприємством з посиланням на підтвердження відповідної обставини судовими рішеннями у цій справі - ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2020 та недоведенням протилежного учасниками справи.
70. Як убачається зі змісту зазначеної постанови Центрального апеляційного господарського від 18.05.2020, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з пунктом 1.1 статуту ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" дочірнє підприємство створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на власності ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
71. Відповідно до пункту 2.1 статуту ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.
72. У пункті 3.3 статуту ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зазначено, що засновником підприємства є Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
73. Згідно з пунктом 4.2 статуту ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" майно підприємства складається з сукупності речей, майнових прав, інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, яке передається засновником підприємству в господарське відання та іншого майна, набутого підприємством на засадах, не заборонених чинним законодавством і цим статутом. Власником майна, переданого до господарського відання підприємства засновником залишається засновник, проте підприємство має вчиняти передбачені законодавством заходи задля захисту такого майна.
74. Тобто суд апеляційної інстанції у наведеній вище постанові від 18.05.2020 у цій справі встановив, що ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було створено одним засновником - ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", що підтверджується статутом, та є його дочірнім підприємством.
75. Згідно з частиною восьмою статті 63 ГК України підприємство визнається дочірнім у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу.
76. Частина перша статті 126 ГК України визначає поняття "асоційовані підприємства", згідно з якою асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб`єктів господарювання - юридичних осіб, пов`язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.
77. Таким чином, ГК України розглядає "дочірнє підприємство" як залежне від іншого, контролюючого підприємства, а не як окрему організаційно-правову форму.
78. Відповідно до частини першої статті 141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.
79. За статтею 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
80. Як убачається з постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", прийнятої на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 № 1056/2001 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України", засновником ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (компанії) є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України; повноваження вищого органу управління покладаються на засновника компанії; у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації компанії; акціонерами компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію компанії.
81. Тож, оскільки засновник ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" є державним акціонерним товариством 100 відсотків акцій якого належать державі, то ДП "Дніпропетровський облавтодор" як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, адже діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання (подібний висновок щодо віднесення дочірнього підприємства засновником якого є державна акціонерна компанія, 100 відсотків акцій якої належать державі, викладений у постановах Верховного Суду України від 14.10.2014 у справі № 21-452а14 та від 17.03.2015 у справі № 21-58а15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 904/1146/18).
82. Ураховуючи наведене, суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (боржник у справі) є державним підприємством.
83. Тому доводи скаржника в цій частині є безпідставними та такими, що спростовуються встановленими обставинами справи та наведеними вище висновками суду касаційної інстанції.