Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 9901/385/19(провадження № 11-125 заі 21)
19 січня 2022 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України) про визнання протиправними та скасування рішень ВККС України від 06 березня 2019 року № 27/зп-19, № 326/вс-19 та про зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року і постановою від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу залишила без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Водночас з рішенням Великої Палати Верхового Суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Велика Палата Верховного Суду розглядаючи справу залишила поза увагою обставини, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення ВККС України ефективним засобом юридичного захисту з огляду на таке.
2. 07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (далі - Закон України № 193-IX).
3. Пунктами 2 та 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС України припиняються, а керівник секретаріату ВККС України призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
4. ВККС України реалізує свої повноваження та керується у своїй діяльності, зокрема, Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
5. Відповідно до статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
6. Тобто Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що будь?які рішення ВККС України приймаються лише колегіально, або в установленому Законом порядку відповідний колегіальний орган делегує голові ВККС України повноваження, в тому числі на представництво цього колегіального органу, висловлення його колегіальної волі при розгляді справ у суді. У подальшому голова ВККС України може передоручити частину делегованих йому членами ВККС України повноважень іншій особі.
7. Таким чином, на час перегляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи та прийняття постанови від 19 січня 2022 року відповідач у справі - ВККС України, фактично перебуває у стані перетворення, тобто повноваження попереднього складу членів та голови цього колегіального органу вже припинені на підставі зазначених норм Закон України № 193-IX, водночас новий склад ВККС України ще не утворений, у визначеному законодавством порядку.
8. Пунктом 1 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд зупиняє провадження у справі у разі, зокрема, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника.
9. Оскільки, предметом спору в цій справі є рішення ВККС України, прийняті на виконання повноважень цього органу, щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання і визначення результатів такого оцінювання т