УХВАЛА
02 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 914/2350/18(914/608/20)
Провадження № 12-83гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткача І. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 914/2350/18(914/608/20)
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (головуючий суддя Мирутенко О. Л., судді Кордюк Г. Т., Скрипчук О. С.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 (суддя Морозюк А. Я.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра"
до 1. Акціонерного товариства "Мегабанк", 2. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни
про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності
у межах справи № 914/2350/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА"
до Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра"
про банкрутство,
ВСТАНОВИЛА:
13 лютого 2020 року Приватне акціонерне товариство "Львівський електроламповий завод "Іскра" (далі - ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра") звернулося до Господарського суду Львівської області (в межах справи № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра") з позовною заявою до Акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - АТ "Мегабанк"), Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни (далі - Дерев`янко Л. М. ) про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності, в якій просило суд (з урахуванням заяви № 112/1602юр від 18.08.2020):
1) визнати протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 27.12.2019 про прийняття у власність з подальшою реалізацією нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 01.02.2011, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е. В. за реєстровим номером 506, а саме:
- будівлю парової котельні, що на плані позначена літерою "Р-2", загальною площею 1 118,5 кв. м, реєстраційний номер 13069595 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю водонагрійної котельні, що на плані позначено літерою "П-4", загальною площею 2 083,3 кв. м, реєстраційний номер 13068906 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю воднево-кисневої станції, що на плані позначена літерою "М-2", загальною площею 1 065,2 кв. м, реєстраційний номер 13067251 у реєстрі прав власності нанерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю компресорної станції, що на плані позначена літерою "Н-2", загальною площею 1 018,2 кв. м, реєстраційний номер 13068181 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю виробничу механо-штампувального цеху, що на плані позначена літерою "Ц-2", загальною площею 3 058,3 кв. м та будівлю заготівельної дільниці, літ. "Ч-1", загальною площею 437,8 кв. м, реєстраційний номер 10086697 у реєстрі прав власності на нерухоме майно;
2) визнати протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 27.12.2019, про прийняття у власність з подальшою реалізацією рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 06.09.2011 № 05/2011-з в порядку, передбаченому статтею 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";
3) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М.:
- № 50546195 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю парової котельні, літ. "Р-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144419246101;
- № 50546328 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю водонагрійної котельні, літ. "П-4", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 138750746101;
- № 50546542 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю воднево-кисневої станції, літ. "М-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 138635246101;
- № 50546668 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю компресорної станції, літ. "Н-2", що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 150150846101;
- № 50546821 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю виробничу механо-штампувального цеху, літ. "Ц-2" та будівлю заготівельної дільниці, літ. "Ч-1", що знаходяться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 153699546101.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в забезпечення кредитних зобов`язань Відкритого акціонерного товариства "Іскра" (правонаступником якого є ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра") перед АТ "Мегабанк" позивач передав банку в іпотеку ряд об`єктів нерухомого майна, а також в заставу рухоме майно.
Позивачу з отриманої 06.02.2020 інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо про те, що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. 30.12.2019 було прийнято рішення про реєстрацію права власності зазначених вище об`єктів нерухомого майна за АТ "Мегабанк". Підставою виникнення у АТ "Мегабанк" права власності вказано іпотечний договір від 01.02.2011 за реєстровим № 506 та договори про внесення змін до нього.
Викладеним у протоколі № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019 рішенням, АТ "Мегабанк" вирішено з метою погашення кредитної заборгованості боржника ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" прийняти у власність з подальшою реалізацією нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 01.02.2011, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е. В. за реєстровим номером 506, та рухоме майно, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 06.09.2011 № 05/2011-з.
Позивач вказує, що 03.01.2019 Господарським судом Львівської області у справі № 914/2350/18 винесено ухвалу, згідно з якою відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. 01.02.2019 АТ "Мегабанк" у справі № 914/2350/18 подано заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника (позивача у даній справі), з якої вбачається, що строк виконання зазначених вимог настав до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Позивач зазначає, що виходячи з приписів частини першої та абзацу першого частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), на задоволення вимог АТ "Мегабанк", в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлено мораторій, який був чинним станом на день перереєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ "Мегабанк", тому нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. було протиправно прийнято рішення про реєстрацію права власності за АТ "Мегабанк" на об`єкти нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Те ж саме стосується і рішення АТ "Мегабанк", викладеного в протоколі № 58 від 27.12.2019, щодо прийняття у власність нерухомого майна, що є предметом іпотеки, та рухомого майна, що є предметом застави.
Також позивач зазначає, що рішення про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, є протиправним, оскільки вчинено в умовах накладених в період 2016-2019 років органами ДВС арештів на нерухоме майно позивача; без проведення оцінки на момент набуття іпотеки у власність (частина п`ята статті 37 Закону України "Про іпотеку"); у зв`язку з відчуженням майна особи (позивача), внесеної до Єдиного реєстру боржників (пункт 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 позов задоволено частково: визнано протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019 про прийняття у власність з подальшою реалізацією рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 06.09.2011 № 05/2011-з в порядку, передбаченому статтею 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"; визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. від 30.12.2019. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ "Мегабанк" на користь ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" 12 612,00 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на відповідні об`єкти нерухомого майна повністю відповідають вищезазначеним способам захисту права або інтересу позивача у відповідних правовідносинах. Ці вимоги підлягають задоволенню з підстав протиправного звернення стягнення на належні ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" предмети іпотеки (об`єкти нерухомого майна) шляхом набуття на них права власності АТ "Мегабанк" в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра", чим порушено приписи положень частини чотирнадцятої статті 39, частин першої та третьої, абзацу другого частини шостої статті 41 КУзПБ.
Суд не погодився з твердженнями АТ "Мегабанк" про те, що станом на день прийняття оспорюваних рішень сплинуло більше 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном (03.01.2019), а судом не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, тому дія мораторію припинилась автоматично. Відповідач-1 вважав, що були усі підстави для звернення ним стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності за приписами Закону України "Про іпотеку", відповідно до іпотечного застереження, передбаченого в іпотечних договорах, укладених між ПАТ "Іскра" та АТ "Мегабанк". Суд першої інстанції зазначив, що для застосування норми абз.2 частини восьмої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства період спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном не може починати обраховуватися раніше 21.10.2019 (дати введення в дію КУзПБ). Дія положення абз.2 ч.8 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства не може поширюватися на період процедури розпорядження майном у справі №914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра", що мав місце починаючи з 03.01.2019 (дати відкриття провадження у справі, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та процедури розпорядження майном боржника) до 21.10.2019 (дати введення в дію КУзПБ), тобто не може застосовуватися до події, факту, які мали місце в зазначений період, протягом якого розгляд справи здійснювався відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відтак суд вважав, що з 21.10.2019 до часу прийняття оспорюваних рішень (27.12.2019, 30.12.2019) не сплинуло 170 календарних днів, і відповідно дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, автоматично не припинилася.
Стосовно посилань позивача на те, що рішення про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, протиправно прийнято в умовах накладених органами ДВС арештів на нерухоме майно позивача суд зазначив, що наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не єпідставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Суд зазначив, що відповідач-1 спростував твердження позивача про наявність порушень частини п`ятої статті 37 Закону України "Про іпотеку" щодо набуття предмету іпотеки у власність без проведення оцінки.
Посилання позивача щодо відчуження в даному випадку майна особи, внесеної до єдиного реєстру боржників, як підстави для визнання незаконним рішення про державну реєстрацію права власності, суд вважав безпідставними, виходячи з того, що майно відчужувалося банком, а не особою, внесеною до єдиного реєстру боржників. Перехід права власності в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку" здійснюється незалежно від волевиявлення власника об`єкта нерухомого майна. Суд вважав, що немає підстав для застосування пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Наявність відомостей щодо боржника в Єдиному реєстрі боржників стосується випадків вчинення правочинів боржником, що передбачають відчуження нерухомого майна.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладеного в протоколі №58 чергового засідання Правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 27.12.2019, стосовно прийняття у власність з подальшою реалізацією нерухомого майна, суд виходив із того, що саме лише визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк" про прийняття у власність з подальшою реалізацією нерухомого майна, що є предметом іпотеки, без скасування відповідного рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, не забезпечило б ефективне поновлення порушеного права позивача. Натомість скасування відповідного рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, забезпечує такий ефективний захист, і не потребує в даному випадку додаткового визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладеного в протоколі № 58 чергового засідання Правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 27.12.2019 про прийняття у власність з подальшою реалізацією нерухомого майна, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 01.02.2011.
Задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладеного в протоколі № 58 чергового засідання Правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 27.12.2019 стосовно прийняття у власність з подальшою реалізацією рухомого майна, суд виходив з того, що на відміну від звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), звернення стягнення на предмет застави - рухоме майно шляхом прийняття його у власність, не мало своїм наслідком здійснення у даному випадку реєстраційних дій про виникнення у АТ "Мегабанк" права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи будь-якому іншому реєстрі. Вказане рухоме майно являє собою виробниче обладнання, право власності на яке не підлягає державній реєстрації. Враховуючи, що станом на час прийняття вказаного спірного рішення діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі №914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра", викладене в протоколі № 58 чергового засідання Правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 27.12.2019 рішення АТ "Мегабанк" в цій частині впливає на балансову приналежність рухомого майна і право власності на нього, та порушує відповідні права ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра". Суд зазначив, що вказана позовна вимога відповідає способам захисту прав згідно зі статтею 16 ЦК України, забезпечує ефективний захист порушеного права та інтересу позивача у відповідних правовідносинах.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 у справі № 914/2350/18(914/608/20).
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зокрема про те, що звернення стягнення на предмети іпотеки та застави шляхом набуття права власності АТ "Мегабанк", є протиправним, оскільки відбулося в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" і порушує приписи вищенаведених положень частини чотирнадцятої статті 39, частин першої та третьої, другого абзацу частини шостої статті 41 КУзПБ.
АТ "Мегабанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021, в якій просить вказані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволені позову ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра".
Ухвалою від 20.07.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрив касаційне провадження у справі.
Ухвалою від 16.12.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 914/2350/18(914/608/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеногоу постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20.
Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що скаржник посилається на застосування судом першої інстанції лише абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"та неврахування судом вимог абзаців третього та четвертого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до яких ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності прав).
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-ІХ, який набрав чинності 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції, згідно з якою відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Натомість у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20 зазначено, що на момент ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій рішень у цій справі скасування рішення державного реєстратора КП "Реєстр нерухомого майна та бізнесу" Онищенка Р. М. про державну реєстрацію права власності за АТ "Альфа-Банк" було правомірним та ефективним способом захисту права, з урахуванням змін, внесених до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і саме такий спосіб захисту прав позивача є дієвим та належним, його застосування призведе до відновлення порушеного права позивача. Також на підставі статті 412 ЦПК України підлягають скасуванню оскаржувані судові рішення і в частині вирішення позовних вимог про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення становища, що існувало до порушення, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, оскільки задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за АТ "Альфа-Банк" призведе до відновлення порушених прав позивача, і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності та скасування запису про реєстрацію права власності, який є неналежним способом захисту порушеного права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20, яким встановлено, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача, і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності з таких підстав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що приписи статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказують на те, що з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Тобто, у рішенні суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, необхідно зазначати про визнання, зміну чи припинення таких прав.
Відтак, у спірних відносинах, розглядаючи підстави для задоволення позовних вимог, суди мають оцінювати чи є необхідним саме для ефективного захисту визнання речового права, зміна чи припинення прав в учасників справи, тобто чи лише за таких дій відповідне право буде захищеним.
Задоволення заявленого позову без вирішення по суті спору про право власності між сторонами не тільки не матиме наслідком поновлення прав позивача, а й призведе до стану правової невизначеності щодо спірного нерухомого майна.
Згідно з частиною третьою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі від 16.12.2021, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ураховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно із приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
Керуючись статтями 120, 121, 234, 235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду