ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 347/295/21
провадження № 51-4400км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 30 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12019090190000164.
На цю ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду ухвалою від 08 червня 2021 року повернув апеляційну скаргу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), так як скарга не була підписана заявником, що перешкоджало апеляційному суду вирішити питання про наявність в останнього права на подачу скарги.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді, оскільки, на його думку, суддя апеляційного суду виявивши, що апеляційна скарга не підписана, повинен був залишити її без руху та надати йому час на усунення недоліків.
Крім того вказує, що за станом здоров`я не може підписувати документів.
Позиції учасників в суді касаційної інстанції
Прокурор у судовому засіданні частково підтримала вимоги касаційної скарги та просила скасувати оскаржуване рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 в касаційній скарзі просив розглянути справу без його участі і про дату та час розгляду справи в суді касаційної інстанції був належним чином повідомлений.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У ст. 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст. 422 КПК.
Зокрема, відповідно до вказаної статті, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Цього не врахував суддя-доповідач апеляційного суду та необґрунтовано на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК повернув апеляційну скаргу, хоча постановлення такого рішення не передбачено на стадії перевірки ухвали слідчого судді.
Наведене узгоджується і з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 51-5496кмо18 (справа № 686/24639/17).
Крім того, повертаючи апеляційну скаргу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК суддя апеляційного суду в ухвалі зазначив, що відсутність у скарзі підпису особи, що її подала, є підставою для повернення апеляційної скарги, оскільки невідомо чи є її автором ОСОБА_1 .
У той же час, зазначена норма закону передбачає можливість повернення апеляційної скарги якщо її подано особою, яка не має права на подачу такої скарги. Тобто, при її застосуванні судом визначальним є вирішення питання про наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого законом права на її подачу, а не авторство в її виготовленні.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 подав свою апеляційну скаргу через районний суд, рішення слідчого судді якого він оскаржував.
Зі змісту супровідного листа районного суду в матеріалах провадження вбачається, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді від 25.05.2021 була скерована до суду апеляційної інстанції разом із матеріалами провадження.
У цих матеріалах провадження міститься і ухвала слідчого судді, яку ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку та в якій зазначено, що це рішення було ухвалено слідчим суддею за скаргою останнього на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК такі рішення слідчого судді можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Отже, з огляду на положення ч. 3 ст. 392 та п. 10 ч. 1 ст. 395 КПК право заявника на подачу апеляційної скарги є очевидно безспірним.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що положення ч. 3 ст. 399 КПК не передбачають можливість повернення апеляційної скарги у випадку, якщо її не підписано особою, яка її подала (ч. 5 ст.396 КПК).
У такому разі згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК апеляційна скарга залишається без руху, а особі, яка її подала, встановлюється строк для їх усунення.
Таким чином, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 суддя апеляційного суду неправильно застосував норму кримінального процесуального закону, що є істотним порушенням яке перешкодило цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для його скасування при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід урахувати викладене та з додержанням вимог кримінального процесуального закону ухвалити у справі законне рішення.
Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд