Постанова
іменем України
03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 129/2554/16-к
провадження № 51 - 3923 км 21
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О. Г.,
суддів Антонюк Н.О., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л. Ю.,
засуджених
(в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників
(в режимі відеоконференцзв`язку) Порохненко І. В., Сувалова В. О.,
потерпілої
(в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_3,
прокурора Нескородяного А. М.,
розглянула в судовому засіданні касаційні скарги захисників Сувалова В. О. та Порохненко І.В. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від
26 листопада 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020000000193 щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Гайсин Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше судиму, останній раз вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 24 червня 2015 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ст. 75 КК до покарання на
3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнену від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від
02 вересня 2016 року скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком за цим вироком та направлено ОСОБА_1 для відбування призначеного судом покарання реально,
яких засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК.
Вступ
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 двічі розглядалось судами першої та апеляційної інстанцій. За результатами першого судового розгляду лише ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні вбивства з особливою жорстокістю особи похилого віку - ОСОБА_4 . Під час апеляційної перевірки вироку ОСОБА_1 надала показання щодо непричетності ОСОБА_2 до спричинення ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, які, нібито, були завдані останньому ОСОБА_1 самостійно. Після повторного судового та апеляційного розгляду цього кримінального провадження вже обох - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - було засуджено за вчинення розбійного нападу та вбивство ОСОБА_4 . Сторона захисту вважає судові рішення незаконними та необґрунтованими. Основні доводи касаційних скарг обумовлюють необхідність вирішення судом касаційної інстанції двох основних питань:
- чи є допустимими доказами протокол огляду місця події (далі - ОМП) від 08 червня 2016 року з додатками, постанова про визнання речовими доказами вилучених під час ОМП предметів, фотознімки та диск із записом ОМП, постанови про призначення експертиз щодо вилучених під час ОМП речей та висновки цих експертиз, заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 09.06.2016 року, рапорт від 09.06.2016 року, протоколи затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 09.06.2016 року, дві постанови прокурора про відібрання зразків крові від 10.06.2016 року, показання свідка ОСОБА_5 .?
- чи можна вважати доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях?
Вирішення визначених вище питань потребує більш детального опису обставин вчинених кримінальних правопорушень та доводів касаційних скарг, що Суд вважає за необхідне викласти у наступних частинах судового рішення.
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені обставини
1. Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними (кожного окремо) у вчиненні злочинів передбачених пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК та призначено покарання:
ОСОБА_2 за пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; за ч. 4 ст. 187 КК - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК остаточно визначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів з урахуванням покарання, призначеного за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
За правилами ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в даному кримінальну провадженні з моменту затримання - з 09 червня 2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
ОСОБА_1 за пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна; за ч. 4 ст. 187 КК - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
На підставі ч. 2 ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом поглинення більш суворим покаранням невідбутої частини покарання за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 24 червня 2015 року призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
За правилами ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в цьому кримінальному провадженні з моменту затримання - з 09 червня 2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
2. Цивільний позов потерпілої задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5565 грн та 300 000 грн відповідно на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
3. Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
4. Як установлено місцевим та апеляційним судами, ОСОБА_2, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із особою, яка раніше вчинила розбій - ОСОБА_1, в стані алкогольного сп`яніння, разом проникли у житло, здійснили розбійний напад на ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Діючи за домовленістю та з корисливих мотивів, засуджені вчинили умисне вбивство ОСОБА_4 з особливою жорстокістю. Вказані злочини було вичинено засудженими за таких обставин.
06 червня 2016 року приблизно о 17:00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проникли на територію домоволодіння ОСОБА_4 на
АДРЕСА_3 . Дотримуючись узгодженого плану та розподілу ролей, ОСОБА_2 раптово забіг до веранди будинку, де знаходився потерпілий. Застосовуючи небезпечне для життя насильство, ОСОБА_2 силоміць кинув ОСОБА_4 на підлогу та, долаючи його опір, притиснув. ОСОБА_1 закрила ротову порожнину ОСОБА_4 ганчіркою.
ОСОБА_2 утримував ОСОБА_4 на підлозі, тоді як ОСОБА_1 обшукала кімнати з метою виявлення цінних речей. Не виявивши речей, які б становили істотну цінність, ОСОБА_1 повідомила про це ОСОБА_2 . Після цього засуджений з метою заподіяння смерті наніс потерпілому тілесні ушкодження руками, ножем та сокирою.
ОСОБА_2 вказав ОСОБА_1 утримувати ОСОБА_4 . Діючи спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 умисно, тривалий час зі значною силою наносив удари ножем, сокирою та руками потерпілому в різні частини тіла, чим заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді двох непроникаючих колото-різаних ран грудної клітки, однієї в ділянці сечовідного відростку, десяти ран в ділянці лівого стегна, одного колото-різаного проникаючого поранення живота, забійні рани в ділянці голови, численні синці та садна голови, обличчя, кінцівок та живота. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок чисельних колото-різаних поранень грудної клітки, живота, лівого стегна, які супроводжувались масивною зовнішньою гострою кровотечею та ускладнились геморагічним шоком. При цьому дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпечності для життя.
Засуджені, переконавшись, що ОСОБА_4 помер, обшукали його будинок, викрали з нежитлового приміщення велосипед "Аіст", дві бензопили та інші речі, які значної матеріальної цінності не мали, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2828,11 грн. Засуджені покинули місце події, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
5. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2021 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2020 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
6. У касаційних скаргах захисники Сувалов В. О. та Порохненко І.В. ставлять питання про скасування судових рішень щодо засуджених із підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність під час досудового розслідування та судового розгляду.
7. Захисник ОСОБА_2 - Порохненко І. В. указує на недопустимість доказів, які було отримано під час досудового розслідування. На думку захисника, протокол огляду місця події від 08 червня 2016 року з додатками є недопустимим доказом оскільки огляд було проведено без ухвали слідчого судді. Аналогічно, недопустимими є похідні докази, такі як постанова про визнання речовими доказами вилучених предметів під час слідчої дії, фотознімки, диск із записом, постанови про призначення експертиз щодо вилучених речей та висновки цих експертиз. Недопустимими доказами, на думку захисника, також є заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та рапорт від 09.06.2016 року, які не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК. Суди не дали належної оцінки тому, що письмові зізнання ОСОБА_1 у вчиненні злочину відібрані без участі захисника. На думку захисту, судами однобічно були ураховані показання свідка ОСОБА_5 . Захисник вважає, що були проігноровані клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами двох постанов прокурора про відібрання зразків крові від 10.06.2016 року в зв`язку з тим, що відповідний прокурор не була включена в групу прокурорів в даному кримінальному провадженні. Місцевий суд не розглянув клопотання захисту з приводу визнання цих доказів недопустимими, всупереч вимогам КПК обґрунтував указаними доказами доведеність винуватості засуджених. Показання ОСОБА_1 в судовому засіданні спростовують доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів. Апеляційний суд безпідставно відмовив стороні захисту в повторному дослідженні доказів у справі, не виправив помилку місцевого суду, тому ухвала суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки висновки апеляційного суду не мотивовано належним чином. Захисник просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2021 року та направити справу на новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
8. Доводи захисника ОСОБА_1 - Сувалова В. О. аналогічні доводам, викладеним в касаційній скарзі захисника Порохненко І. В. Крім того, адвокат Сувалов В.О. стверджує, що висновок суду першої інстанції про те, що
ОСОБА_1 діяла умисно за попередньою змовою із ОСОБА_2, є необґрунтованим. Зокрема, стороною обвинувачення не доведено спільного умислу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заподіяння смерті ОСОБА_4, як і не доведено обсягу злочинних дій, які засуджена виконувала, які можуть мати причинний зв`язок із загибеллю потерпілого. ОСОБА_1 заздалегідь не домовлялася про спільне виконання злочинів. Дії, вчинені ОСОБА_2, не охоплювалися умислом ОСОБА_1 . Засуджена показувала, що була в домоволодінні ОСОБА_4 з метою придбання алкоголю в потерпілого. Призначаючи покарання винній, суд не врахував обставину, яка пом`якшує покарання, а саме наявність на утриманні сина ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують таку обтяжуючу обставину як стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . На думку захисника, призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню тяжкості вичиненого кримінального правопорушення та даним про її особу. Захисник просить вирок і ухвалу суду щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
9. В запереченнях, які подано на касаційні скарги, потерпіла ОСОБА_3 просить залишити вирок та ухвалу суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без зміни, а касаційні скарги захисників - без задоволення.