Постанова
Іменем України
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 501/2853/19
провадження № 61-1567св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області,
третя особа - виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (далі - КП "МУЖКГ") та просила визнати приміщення квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 окремою однією ізольованою квартирою АДРЕСА_1 за цією адресою; зобов`язати відповідача надавати їй як наймачу платіжні документи по квартплаті на все приміщення квартири АДРЕСА_1 (квартир АДРЕСА_10 .
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона зареєстрована та постійно проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1, яка є комунальною власністю. Вказана квартира складається з декількох кімнат, які ніколи не були ізольованими або окремими приміщеннями. Комунальні послуги завжди сплачувалися за все приміщення.
Під час виготовлення технічного паспорта в листопаді 2018 року вона дізналася, що за первинним проектом квартира розділена на дві квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що не відповідає фактичному стану речей.
Посилаючись на те, що відповідач не визнає, що зазначена квартира є окремим приміщенням, відмовляється присвоїти квартирі одну адресу, й такі його дії є незаконними, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 19 лютого 2020 року позов задоволено.
Визнано приміщення квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, окремою однією ізольованою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Забов`язано КП "МУЖКГ" надати наймачу ОСОБА_1 платіжні документи по квартирі на все приміщення квартири АДРЕСА_1 (квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надала належні докази, які вказують, що квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 є фактично одним приміщенням (квартирою), доказів протилежного відповідач суду не надав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 є окремими ізольованими приміщеннями, які самочинно, без правових підстав, об`єднані позивачем у одне житлове приміщення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року й залишити в силі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в справі № 753/5290/16-ц, від 14 грудня 2019 року в справі № 127/163/17-а, від 26 лютого 2020 року в справі № 645/2528/17, від 15 жовтня 2020 року в справі № 502/1177/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі, та ухвалив рішення на підставі неналежних доказів, а саме незаконної та нікчемної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, рішення виконавчого комітету від 28 березня 2019 року, яке не було подане відповідачем до суду першої інстанції, у зв`язку з чим безпідставно відмовив у задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Іллічівського міського суду Одеської області.
20 квітня 2021 року справа № 501/2853/19 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1, яка є комунальною власністю, що підтверджується довідкою № 15-3530 від 22 березня 2018 року.
Відповідно до технічного паспорта, виданого КП "Бюро технічної інвентаризації" Чорноморської міської ради Одеської області 22 листопада 2018 року на квартиру АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, вказана квартира складається з неізольованих кімнат житловою площею 54, 3 кв. м, розділення на дві окремі квартири не має.
Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області № 54 від 28 березня 2019 року квартиру АДРЕСА_2 переведено до числа службових.
Згідно з інформаційною довідкою КП "Бюро технічної інвентаризації" Чорноморської міської ради Одеської області від 29 березня 2019 року, первинна інвентаризація квартири АДРЕСА_2 з метою приватизації була проведена 17 вересня 2003 року на підставі звернення громадянина ОСОБА_4 (мешканця цієї квартири), а первинна інвентаризація квартири АДРЕСА_1 з метою її приватизації була проведена 27 листопада 2003 року на підставі звернення громадянки ОСОБА_5 (мешканки цієї квартири).
Також у вказаній довідці зазначено, що 01 листопада 2018 року, під час поточної інвентаризації квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_5, встановлено, що ці квартири об`єднані без жодних правових підстав.
Постановою № 32 від 04 грудня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 150 КУпАП, а саме: за встановлений факт самовільного переобладнання квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 шляхом їх об`єднання.
Згідно з листом КП "Бюро технічної інвентаризації" Чорноморської міської ради Одеської області № А-93 від 18 квітня 2019 року рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради № 112 від 25 лютого 2010 року житловому квартирному будинку садибного типу АДРЕСА_7 присвоєно та зареєстровано в адресному реєстрі адресу: АДРЕСА_8 . Будь-яких житлових прав у ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 у цьому будинку в неї не виникло.