Постанова
Іменем України
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 644/5124/16-ц
провадження № 61-14706св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Територіальний центр надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду
м. Харкова від 17 грудня 2019 року у складі судді Зябрової О. Г. та постанову Харківського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова про поновлення на роботі, виплату заробітної плати
за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 06 жовтня 1997 року вона працювала
у Територіальному центрі надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова на посаді заступника завідувача відділення соціальної допомоги вдома, що підтверджується довідкою центру від 18 липня 2016 року № 38.
ОСОБА_1 зазначала, що 19 травня 2016 року наказом директора центру від 19 травня 2016 року № 73-К її було звільнено з роботи на підставі
пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Вважала звільнення її незаконним та безпідставним, таким, що порушує
її права, оскільки свої трудові обов`язки завжди виконувала сумлінно, порушень трудової дисципліни без поважних причин не допускала.
У листопаді 2014 року була нагороджена грамотою за сумлінну плідну працю і високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у справу соціального захисту. Документи, які складені щодо порушень у її роботі,
є протиправними та безпідставними.
На думку ОСОБА_1, її звільнення відбулось через особисті неприязні відносини між нею та директором установи.
Разом із цим вважала, що відповідач повинен їй сплатити заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, оскільки її звільнено з роботи безпідставно та з порушенням трудового законодавства.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд поновити її на роботі
у Територіальному центрі надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова на посаді заступника завідуючого соціальної допомоги вдома
та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем
не виконувались без поважних причин обов`язки, покладені на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, у зв`язку
із цим її було притягнуто до дисциплінарних стягнень, які не були погашені та не зняті до закінчення річного строку. Звільняючи позивача із займаної посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відповідачем було дотримано вимоги, передбачені трудовим законодавством, а тому, на думку суду першої інстанції, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача
на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова
від 17 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки підстави звільнення ОСОБА_1, зазначені в наказі відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на законі. При звільненні позивача на підставі
пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України роботодавець навів конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначив, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення, тобто діяв у межах та спосіб, визначений чинним законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах
у постановах Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі
№ 363/4221/16-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19,
від 12 лютого 2020 року у справі № 760/4126/18-ц, від 18 березня 2020 року
у справі № 643/12579/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18, від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17 та від 22 липня 2020 року
у справі № 554/9493/17, а також не дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1 було притягнуто відповідачем до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, зокрема: за порушення, за якими закінчився строк для притягнення до відповідальності; за те ж саме порушення, за яке їй вже раніше було оголошено догану; за невиконання обов`язків, виконання яких не передбачене її посадовою інструкцією та будь-якими нормативно-правовими актами, у тому числі локальними.
Відмовляючи у задоволенні позову, на думку ОСОБА_1, суди першої
та апеляційної інстанції до спірних правовідносин не застосували норми статті 148 та частини другої статті 149 КЗпП України, а також
статті 92 ЦК України, які мають бути застосовані, у зв`язку із цим неправильно застосували пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 644/5124/16-ц із Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова
на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова від 14 жовтня 1997 року № 140
ОСОБА_1 була прийнята на роботу соціальним працівником
до Територіального центру по обслуговуванню пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян Орджонікідзевського району м. Харкова
з місячним іспитовим строком, із заробітною платою згідно штатного розкладу, з 06 жовтня 1997 року на підставі заяви ОСОБА_1
(а. с. 52, 53, т. 1).
Наказом Територіального центру по обслуговуванню пенсіонерів
та одиноких непрацездатних громадян Орджонікідзевського району
м. Харкова від 31 січня 2003 року № 10 ОСОБА_1 - соціального працівника переведено за її згодою на постійну роботу заступником завідуючої відділення соціальної допомоги вдома з 01 лютого 2003 року
з оплатою згідно штатного розпису, на підставі заяви ОСОБА_1
(а. с. 54, т. 1).
Згідно з наказом Територіального центру по обслуговуванню пенсіонерів
та одиноких непрацездатних громадян Орджонікідзевського району
м. Харкова від 07 листопада 2006 року № 247-К з 01 листопада 2006 року заступника завідуючої відділення соціальної допомоги вдома переведено на постійну роботу на нові посади: 1.4. ОСОБА_1 - на посаду соціального працівника без категорії з посадовим окладом 443,00 грн
на місяць на підставі заяви ОСОБА_1 (а. с. 55, 56, т. 1).
З 02 квітня 2007 року ОСОБА_1 займала посаду заступника завідуючої відділенням соціальної допомоги вдома Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова, що підтверджується наказом від 02 квітня 2007 року № 56-к (а. с. 57, т. 1).
Рішенням Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради від 18 березня 2010 року № 184 Територіальний центр обслуговування пенсіонерів
та одиноких непрацездатних громадян Орджонікідзевського районної
в м. Харкові ради з 20 березня 2010 року перейменовано у територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Орджонікідзевського районної у м. Харкові ради (а. с. 58, т. 1).
14 травня 2014 року було затверджено посадову інструкцію заступника завідувача відділення соціальної допомоги вдома Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Орджонікідзевського району м. Харкова, із якою ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить власноручний підпис (а. с. 89, 90, т. 1).
Згідно з наказом від 11 вересня 2015 року № 383-к ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення вимог статті 139 КЗпП України та
пункту 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме: 01 вересня 2015 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці без поважних причин протягом 4 годин (а. с. 97, 98, т. 1).
28 вересня 2015 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом
від 11 вересня 2015 року № 383-к про притягнення її до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення його у присутності свідків.
ОСОБА_1 відмовилась засвідчити факт ознайомлення із наказом своїм підписом, про що було складено акт від 28 вересня 2015 року (а. с. 104, т. 1).
06 жовтня 2015 року на зборах трудового колективу були затверджені правила внутрішнього трудового розпорядку Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Орджонікідзевського району м. Харкова на 2015-2018 року (а. с. 91-94,
т. 1).
Наказом від 23 жовтня 2015 року № 438-к ОСОБА_1 оголошено догану
за порушення вимог статті 139 КЗпП України та пункту 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме: 11 вересня 2015 року
ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці без поважних причин протягом 03 год. 30 хв (а. с. 115, т. 1).
23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 була ознайомлена із наказом
від 23 жовтня 2015 року № 438-к про притягнення її до дисциплінарної відповідальності шляхом його оголошення у присутності свідків.
ОСОБА_1 відмовилась засвідчити факт ознайомлення із наказом своїм підписом, про що було складено акт від 23 жовтня 2015 року (а. с. 123, т. 1).
Наказом від 26 лютого 2016 року № 20, який винесено директором Центру ОСОБА_3, було вирішено провести інвентаризацію особових справ підопічних відділення соціальної допомоги вдома станом на 26 лютого
2016 року, ОСОБА_1 було зобов`язано надати затребувані службові документи по відділенню на вимогу комісії. Метою проведення інвентаризації стало попередження подальших порушень трудової
та виконавської дисципліни, поліпшення організації роботи у відділенні, з`ясування причин багаточисельних відмов ОСОБА_1 надати службові документи та періодичних заяв про зникнення документів. (а. с. 128, т. 1).
ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом вказаного наказу шляхом його оголошення вголос, проте відмовилась від підпису про ознайомлення
з наказом. Також ОСОБА_1 відмовилась виконувати наказ та надавати службові документи по відділенню, здійснювала погрози та психологічний тиск на працівників, інвентаризація своєчасно проведена не була. Викладені обставини підтверджуються актом про відмову від підпису про ознайомлення з наказом від 26 лютого 2016 року № 20, службовою запискою Меднікової Л. Ф. від 26 лютого 2016 року, актом щодо неможливості проведення інвентаризації від 26 лютого 2016 року.
Згідно наказу від 26 лютого 2016 року № 20 ОСОБА_1 було зобов`язано надати службові документи на вимогу комісії для проведення інвентаризації. Зазначеним наказом чітко сформульовано розпорядження керівництва, яке полягало саме у наданні документів, а не організації доступу до них.
Відповідно до Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1417, на кожного громадянина, якого обслуговує територіальний центр, ведеться особова справа, Центром здійснюється формування, облік
і зберігання особових справ громадян. Інвентаризація за своєю суттю
є різновидом такого обліку.
Наказом від 03 березня 2016 року № 24 ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення вимог статті 139 КЗпП України та пункту 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_1 26 лютого 2016 року відмовилась виконувати вимоги наказу від 26 лютого 2016 року № 20 "Про проведення інвентаризації особових справ підопічних" та розпорядження заступника директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Орджонікідзевського району м. Харкова Меднікової Л. Ф. щодо надання особових справ підопічних для проведення інвентаризації та журналу реєстрації наказів про тимчасове зняття
з обслуговування (а. с. 124, 125, т. 1).
03 березня 2016 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом
від 03 березня 2016 року № 24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності шляхом його оголошення у присутності свідків.
ОСОБА_1 відмовилась засвідчити факт ознайомлення із наказом своїм підписом, про що було складено акт від 03 березня 2016 року (а. с. 131, т. 1).
Відповідно до акта перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 20-01-4402/1321, яка була проведена Головним управлінням держпраці у Харківській області Державної служби України з питань праці за заявою ОСОБА_1, наявність порушень трудового законодавства
у частині накладення дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 не виявлено (а. с. 164-174, т. 1).
Згідно із актом службового розслідування від 13 травня 2016 року, проведеного відповідно до наказу від 27 квітня 2016 року № 40 "Про проведення службового розслідування" встановлено факт допущення заступником завідувача відділення соціальної допомоги вдома
ОСОБА_1 винної бездіяльності, невиконання нею своїх посадових обов`язків згідно пунктів 3.1; 3.5; 3.7; 3.9; 3.13; 3.16; 3.23; посадової інструкції заступника завідувача відділення соціальної допомоги вдома. ОСОБА_1 недостатньо приділяла уваги організації роботи відділення
з надання соціальних послуг, контролю якості надання соціальних послуг, не володіла вмінням застосовувати нормативні документи, що стосуються
її діяльності, на низькому рівні вела документацію, облік та звітність відділення, не виконувала вимоги внутрішніх нормативних документів
та розпоряджень керівництва (а. с. 133-136, т. 1).
Відповідно до акта від 18 травня 2016 року за результатами перевірки
на підставі наказу по Орджонікідзевському територіальному центру соціального обслуговування м. Харкова від 23 жовтня 2015 року № 44 встановлено, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 вимог посадової інструкції: керівництво діяльністю відділення соціальної допомоги вдома здійснюється неналежним чином; планування роботи відділення згідно
із потребами громадян не здійснюється; укладання договорів
з громадянами та підготовка особових справ отримувачів соціальних послуг здійснюється з грубим порушенням вимог чинного законодавства; ведення документації і обліку, складання та своєчасне подання звітності відділення здійснюється періодично, а в деяких випадках взагалі відсутнє; належний контроль за діяльністю соціальних працівників не здійснюється; якість надання соціальних послуг робітниками відділення та їх відповідність
до потреб підопічних не контролює; організація роботи відділення
та ведення наявної первинної документації не відповідає вимогам діючих нормативних документів, що стосуються діяльності заступника завідувача відділенням соціальної допомоги вдома (а. с. 144-149, т. 1).
Наказом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Орджонікідзевського району м. Харкова від 19 травня 2016 року № 73-К ОСОБА_1 - заступника завідувача відділення соціальної допомоги вдома Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Орджонікідзевського району м. Харкова звільнено з посади 19 травня 2016 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Підставою зазначено: наказ від 11 вересня 2015 року № 383-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; наказ від 23 жовтня 2015 року № 438-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; наказ від 03 березня 2016 року № 24 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; акт від 18 травня 2016 року; акт службового розслідування від 13 травня 2016 року; лист профкому територіального центру від 18 травня 2016 року (а. с. 151-153,
т. 1).
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року, у справі № 644/7517/16-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального центру надання соціальних послуг Індустріального району м. Харкова про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 11 вересня 2015 року № 383-к, від 23 жовтня 2015 року № 438-к та від 03 березня 2016 року № 24 відмовлено (а. с. 205-224, т. 1).