Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 757/14604/20-ц
провадження № 61-18536св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у складі судді Литвинової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року (в частині щодо видачі виконавчого документа) у складі колегії суддів Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання у справі № 2-8384/10 за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ТОВ "Кей-Колект", до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11316703000 від 19 березня 2008 року та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору поруки.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що на виконанні у Шевченківську відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) у м. Києві Центрального міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1, про хід якого стягувач не повідомлявся, процесуальних рішень державного виконавця не отримував. Окрім того, ВДВС повідомило, що відкритих проваджень, де ТОВ "Кей-Колект" є стягувачем, на виконанні не перебуває.
ТОВ "Кей-Колект" дізналось, що 13 липня 2017 року ВДВС була винесена постанова про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та направлена поштою разом із оригіналом виконавчого документа, яку стягувач не отримував.
Посилаючись на те, що рішення суду у вказаній справі не виконано, а виконавчі листи втрачено, заявник, який є правонаступником первісного стягувача, просив видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі № 2-8384/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 19 березня 2008 року, поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року заяву ТОВ "Кей-Колект" задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року, в справі № 2-8384/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 19 березня 2008 року. Поновлено ТОВ "Кей-Колект" строк для пред`явлення виконавчого листа у справі № 2-8384/10.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про поважність причин пропуску заявником строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, поновив його та видав дублікат виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суд першої інстанції щодо доведеності заявником факту втрати оригіналу виконавчого листа під час його виконання та вважав судове рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм матеріального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суди не дослідили докази в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні заяви.
Суди зробили висновки на припущеннях за відсутності в матеріалах справи доказів, на які вони посилались у судових рішеннях.
Доводи інших учасників справи
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року (в частині щодо поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа) в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" про видачу виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 рокупоновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Печерського районного суду міста Києва справу № 757/14604/20-ц за заявою ТОВ "Кей-Колект" про видачу виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року справу № 757/14604/20-ц призначено до судового розгляду.
Обставини справи
Суди встановили, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі № 2-8384/10 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору поруки стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2008 року у розмірі 97 951,45 доларів США і понесені судові витрати 1 820, 00 грн.
15 серпня 2011 року представник ПАТ "УкрСиббанк" отримав два виконавчих листи.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника на підставі договору купівлі-продажу відступлення права вимоги від 13 лютого 2012 року - ПАТ "Кей-Колект".
Обґрунтовуючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, ПАТ "Кей-Колект" посилалося на поважність причин пропуску такого строку, зокрема ненадходження виконавчого документа від органів державної виконавчої служби та інформації стосовно ходу виконавчого провадження.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження у цій справі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року (в частині щодо видачі виконавчого документа) є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права, а саме суди не дослідили докази в даній справі.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
На час видачі виконавчого листа у справі № 2-8384/10 (серпень 2011 року) діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).
Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України "Перехідні положення" у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, дійшов висновку про пропуск заявником строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим поновив його та видав дублікат виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_1 . При цьому, суд прийняв до уваги твердження заявника про те, що Шевченківським ВДВС у м. Києві 13 липня 2017 року було прийнято постанову про повернення виконавчого документу без прийняття його до виконання, яка була направлена засобами поштового зв`язку разом із оригіналом виконавчого документу.
Погодившись із висновком суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що стягувачем було пред`явлено виконавчий лист до виконання у належні строки, проте втрачений при його поверненні згідно постанови ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 липня 2017 року.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі № 2-8384/10 видано два виконавчих листи (щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).
За правилами частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на викладене, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Між тим як сама постанова органу державної виконавчої служби від 13 липня 2017 року, так і докази її направлення з поверненням стягувачу виконавчого листа, виданого на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі № 2-8384/10, щодо боржника ОСОБА_1, у матеріалах справи відсутні.
Згідно частини п`ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Апеляційний суд, обґрунтовувавши свої висновки лише змістом зави ТОВ "Кей-Колект", на порушення статті 81 ЦПК України не встановив обставин, які пов`язані з винесенням постанови про повернення виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_1, не дослідив матеріали виконавчого провадження щодо повернення оригіналу виконавчого листа, що має важливе значення для правильного вирішення заяви, та, з огляду на це, не перевірив, чи не сплив на момент подачі заяви про видачу дубліката виконавчого листа строк для його пред`явлення з урахуванням частини п`ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (у зазначеній вище редакції).
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.