Постанова
Іменем України
07 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 201/6339/15-ц
провадження № 61-8575св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Макарова М. О., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -
ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що 22 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого
є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11101940000, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 50 000,00 дол. США у порядку і на умовах, зазначених у кредитному договорі.
23 вересня 2009 року між сторонами за кредитним договором укладено додаткову угоду № 1, якою сторони погодили, що погашення нарахованих процентів відбуватиметься з 01 по 25 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, також сторонами було викладено графік погашення кредиту в новій редакції.
У якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори поруки
від 22 грудня 2006 року № 11101940000/П1 та від 22 грудня 2006 року № 11101940000/П2, відповідно до умов яких поручителі зобов`язалися перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитних договорів.
Попри взяті на себе зобов`язання позичальник не здійснював платежів для погашення суми заборгованості по сплаті нарахованих процентів
за користування кредитними коштами, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.
Станом на 02 квітня 2015 року заборгованість позичальника перед банком складає 31 561,14 дол. США, що за курсом Національного банку України, станом на 02 квітня 2015 року, становить 741 116,92 грн, яку позивач просив стягнути
з відповідачів разом з судовими витратами (а. с. 1-4).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 08 липня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 22 грудня 2006 року № 11101940000 в розмірі - 31 561,14 дол. США,
з яких: 28 316, 93 дол. США - кредитна заборгованість; 3 244,21 дол. США - заборгованість по процентам, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів сплати процентів за кредит в розмірі - 8 809,02 грн.
Суд першої інстанції, дійшов висновку, що заборгованість, яка виникла
за кредитним договором підлягає стягненню з позичальника та поручителів
у повному обсязі, як з солідарних боржників перед банком, оскільки позичальник не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2021 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" про солідарне стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість
за договором про надання споживчого кредиту № 11101940000 від 22 грудня 2006 року в розмірі - 31 561 (тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят один) долар США 14 центів, з яких: 28 316, 93 дол. США - кредитна заборгованість;
3 244,21 дол. США - заборгованість по процентам, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів сплати процентів за кредит в розмірі - 8 809,02 грн скасовано та відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судового збору у розмірі 1 218,00 грн скасовано, стягнути з ПАТ "УкрСиббанк"
на користь ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 827,00 грн та витрати, пов`язані з оплатою проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 9 414,14 грн.
Компенсовано ОСОБА_3 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 3 654,00 грн, за рахунок держави.
Апеляційний суд, встановивши, що договір поруки від 22 грудня 2006 року
№ 11101940000/П2 укладено без вільного волевиявлення ОСОБА_3,
як сторони договору, тому вказаний договір не може породжувати будь-яких правових наслідків для останньої.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2021 року ПАТ "УкрСиббанк" подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судової почеркознавчої експертизи, складений у межах даної справи, не може вважатись належним
та допустимим доказом, оскільки складений з порушення правил проведення експертизи, крім того судом апеляційної інстанції порушено статтю 367 ЦПК України, оскільки суд апеляційний суд вдався до збору та оцінки нових доказів.
Судом застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 643/3381/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц,
від 19 червня 2019 року у справі № 2-1678/05, від 18 березня 2020 року у справі № 303/7719/16-ц, від 06 квітня 2020 року у справі № 320/7395/16-ц, від 06 квітня 2020 року у справі № 732/1737/18-ц, від 03 квітня 2020 року у справі № 361/217/17, від 19 березня 2020 року у справі № 756/15281/13-ц, від 13 січня 2021 року у справі № 1519/2-4031/11, від 10 квітня 2019 року у справі № 593/815/16-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц, від 13 липня 2016 року у справі № 3-774гс16, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Оскільки судом апеляційної інстанції справу переглянуто в частині позовних вимог банку до ОСОБА_3, тому відповідно до статті 400 ЦПК України касаційний перегляд постанови апеляційного суду здійснюється в частині вимог банку до поручителя ОСОБА_3 .
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Витребувати з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2021 року до закінчення
її перегляду в касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Під час апеляційного розгляду даної справи, за клопотанням ОСОБА_3 ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року призначена
і проведена судово-почеркознавча експертиза для з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
На вирішення експертизи поставлено питання: чи виконано підпис, що міститься на договорі поруки від 22 грудня 2006 року № 11101940000/II2 особисто ОСОБА_3 або іншою особою (а. с. 254-257, т. 1).
За результатом проведення судово-почеркознавчої експертизи складено Висновок експерта від 24 листопада 2020 року № 3938-20, згідно з яким два підписи від імені ОСОБА_3 на двох сторінках в договорі поруки від 22 грудня 2006 року № 11101940000/П2 в графі "Поручитель" виконані не ОСОБА_3,
а іншою особою (а. с. 6-8, т. 2).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 10 червня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.