Постанова
Іменем України
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 297/54/19
провадження № 61-5121св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Берегівська міська рада Закарпатської області, державний нотаріус Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Овдійчук Олена Юріївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Берегівської міської ради, державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Овдійчук О. Ю. про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації земельної ділянки та рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21 травня 2018 року є власником квартири АДРЕСА_1 .
У листопаді 2018 року позивач вирішив приватизувати прилеглу до вказаної квартири земельну ділянку, проте, як йому стало відомо, на зазначену земельну ділянку накладається належна відповідачці суміжна земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Як з`ясувалося, рішенням Берегівської міської ради Закарпатської області від 27 лютого 2004 року № 425 "Про передачу земельних ділянок у власність громадянам" ОСОБА_3 передано безоплатно у власність земельну ділянку, площею 0,0361 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі цього рішення ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 052736 від 03 квітня 2004 року, яким посвідчено його право власності на спірну земельну ділянку.
Зазначає, що оспорюваний державний акт порушує право користування позивача на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, оскільки таким фактично посвідчено право власності ОСОБА_3 на частину вищевказаної земельної ділянки.
Вказує, що на даний час власником спірної земельної ділянки є відповідачка- на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 січня 2018 року. Оскільки ОСОБА_3 не мав права на безоплатну передачу йому спірної земельної ділянки, то, відповідно, ОСОБА_2 не мала права на спадкування спірної земельної ділянки, тому оспорюване свідоцтво про право на спадщину підлягає визнанню недійсним.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 27 лютого 2004 року № 425 "Про передачу земельних ділянок у власність громадянам" - у частині передачі ОСОБА_3 безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0361 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 052736 від 03 квітня 2004 року;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24 січня 2018 року, посвідчене державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Овдійчук О. Ю. і зареєстроване в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1-124;
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Овдійчук О. Ю. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером: 2110200000:01:005:0007 площею 0,0206 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470226121102), від 26 січня 2018 року індексний номер: 39373095;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером: 2110200000:01:005:0007 площею 0,0206 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2019 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 27 лютого 2004 року № 425 "Про передачу земельних ділянок у власність громадянам" - у частині передачі ОСОБА_3 безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0361 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 052736 від 03 квітня 2004 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24 січня 2018 року, посвідчене державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Овдійчук О. Ю. і зареєстроване в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1-124.
Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Овдійчук О. Ю. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером: 2110200000:01:005:0007 площею 0,0206 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470226121102), від 26 січня 2018 року індексний номер: 39373095.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером: 2110200000:01:005:0007 площею 0,0206 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Додатковим рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 29 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, судові витрати, понесені при зверненні до суду, в сумі 4 226,20 грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Берегівська міська рада не вправі була приймати оспорюване рішення від 27 лютого 2004 року і передавати ОСОБА_3 у власність спірну земельну ділянку, оскільки така накладається на суміжну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, чим порушено права позивача.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року рішення та додаткове рішення Берегівського районного суду Закарпатської області скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 5 763 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не подав належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3, або частина її, є прибудинковою територією. Позивачем також не подано доказів того, яка саме земельна ділянка, її розмір, конфігурація прилягає до його квартири і якою він, відповідно до закону, має право користування або право на набуття у власність.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, уточнивши вимоги, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення та додаткове рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, не враховані правові висновки Верховного Суду, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи. Зупинено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року в частині стягнення судового збору у розмірі 5 763 грн до закінчення касаційного провадження.
27 липня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Установлено, що рішенням Берегівської міської ради Закарпатської області від 27 лютого 2004 року № 425 "Про передачу земельних ділянок у власність громадянам" передано ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку, площею 0,0361 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі цього рішення 03 квітня 2004 року виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 052736, відповідно до якого ОСОБА_3 став власником двох земельних ділянок, з цільовим призначення - "Для будівництва і обслуговування житлового будинку", загальною площею 0,0337 га, за кадастровим номером: 2110200000:01:005:0007 (ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0206 га) та 2110200000:01:005:0008 (ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0131 га).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
24 січня 2018 року відповідачу ОСОБА_2 державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Овдійчук О. Ю. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 0,0206 га, з кадастровим номером 2110200000:01:005:0007, розташовану в АДРЕСА_2 .
На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Овдійчук О. Ю. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2110200000:01:005:0007, площею 0,0206 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470226121102) та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 січня 2018 року індексний номер: 39373095 внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Установлено, що ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Похил Н. М. і зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1506, набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.