Постанова
Іменем України
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 692/939/21
провадження № 61-19013св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Степове",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Сіренко Ю. В., Гончар Н. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У вересні 2021 року Фермерське господарство "Степове" (далі - ФГ "Степове") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 22 лютого 2018 року між ФГ "Степове" та ОСОБА_2 було укладено договір оренди обладнання (торговельне, виробниче обладнання, устаткування та інвентар).
Згодом ОСОБА_2 вирішив припинити свою підприємницьку діяльність, 17 вересня 2019 року згідно з актом прийому-передачі ОСОБА_2 повернув орендоване майно ФГ "Степове", передача майна відбулася у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1".
Проте, після підписання складеного акта приймання-передачі майна позивач не зміг забрати це майно з приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки власник приміщення ОСОБА_1 перешкодила ФГ "Степове" забрати (вивезти) майно із вказаного приміщення.
Оскільки, на момент звернення до суду з цим позовом, спірне майно відповідачка не повернула, на усні вимоги щодо повернення не реагує.
Позивач вказує на відсутність між ним та відповідачкою жодних відносин зобов`язально-правового характеру щодо отриманих останньою спірного майна, а отже воно є безпідставно набутим та підлягає поверненню на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2021 року у відкритті провадження у справі відмовлено, роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що спір виник щодо корпоративних відносин, оскільки він виник між юридичною особою - ФГ "Степове" та її засновником (учасником) ОСОБА_1 і пов`язаний з діяльністю юридичної особи, тому вирішення такого спору не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з такою ухвалою місцевого суду, ФГ "Степове" подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року ухвалу місцевого суду Черкаської області скасовано, матеріали цивільної справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги юридичної особи щодо права на майно, заявлені до фізичної особи, за обставин цієї справи спір не пов`язаний з діяльністю та управлінням Фермерським господарством.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено апеляційним судом з порушенням норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
10 січня 2022 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,
3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.