1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 137/1235/15-ц

провадження № 61-15800св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

особа, яка подала заяву - ОСОБА_1,

заінтересовані особи - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 17 червня 2021 року у складі судді Желіховського В. М.

та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Ковальчука О. В., Матківської М. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд

за нововиявленими обставинами ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року, в якій просив скасувати цю ухвалу та ухвалити нове рішення, яким поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Літинського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2018 року у справі № 137/1235/15-ц.

На обґрунтування вимог посилався на те, що постановою Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року його апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Літинського районного суду від 12 серпня 2020 року без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 листопада 2020 року відмовлено

у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року

та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року у справі

за заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Літинського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2018 року.

Після ухвалення зазначеного рішення та набрання ним чинності йому стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи. Зокрема, суд першої інстанції, задовольняючи позовну заяву, не встановив справжність природи укладеного між сторонами договору, що в подальшому і призвело до винесення оспорюваного рішення.

Тому змушений звернутися до суду з вказаною заявою і просить скасувати ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року, якою відмовлено в поновленні процесуального строку на звернення до суду

із заявою про перегляд заочного рішення від 22 жовтня 2018 року Літинського районного суду Вінницької області у справі №137/1235/15-ц, та ухвалити нове рішення, яким поновити йому пропущений з поважних причин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Літинського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2018 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 17 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 26 серпня 2021 року, в задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційний суд, дійшов висновку,

що всупереч частині четвертій статті 127 ЦПК України та вказівці Вінницького апеляційного суду, викладеній у постанові від 02 жовтня 2020 року, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Літниського районного суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року, подавши заяву про поновлення процесуального строку в травні 2020 року, ОСОБА_1 одночасно відповідної процесуальної дії не вчинив, заяви про перегляд заочного рішення до тепер не подав, що є очевидним свідченням того, що заява про перегляд ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року за нововиявленими обставинами подана не з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів заявника, а є намаганням не допустити виконання судового рішення, що набрало законної сили, що неприпустимо з огляду на норми статті 2, частини першої статті 44 ЦПК України.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати.

Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року, якою відмовлено в поновленні процесуального строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 22 жовтня 2018 року, суди першої та апеляційної інстанцій позбавили

ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач позбавлений права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 137/1235/15-ц та витребувано її з Літинського районного суду Вінницької області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку

на подання заяви про перегляд заочного рішення Літинського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2018 року відмовлено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню

з огляду на таке.


................
Перейти до повного тексту