Постанова
Іменем України
02 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 369/1294/18
провадження № 61-11169св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
від 01 червня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та зобов`язання привести нежитлове приміщення у попередній стан.
Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що її неповнолітня дочка
ОСОБА_2 є власником квартири
АДРЕСА_1 .
Будинок за вказаною адресою вводився в експлуатацію та реєструвався з чотирма поверхами та дахом, будь-яких надбудов у цьому будинку не передбачено. Проте ОСОБА_3 незаконно збудував мансарду на два поверхи, тобто будинок із чотириповерхового перетвориться у шестиповерховий будинок.
Дане переобладнання на даху (горищі) будинку призвело до порушення та руйнування конструктивних елементів та погіршення технічного стану всього будинку в цілому. Внаслідок проведення вказаних будівельних робіт в квартирі позивача з`явились тріщини, що завдало матеріальної шкоди та моральної шкоди.
Крім того, горище є допоміжним приміщенням, яке перебуває у спільній сумісній власності всіх власників квартир та до якого встановлені відповідні вимоги використання.
Просила суд стягнути на свою користь з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 6 093 грн, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000 грн та зобов`язати ОСОБА_3 привести нежитлове приміщення № 12 шостої секції багатоквартирного чотириповерхового житлового будинку по
АДРЕСА_1 у попередній стан, шляхом демонтування несучої конструкції з прокатних сталевих швелерів, що опирається на несучі поперечні стіни, демонтування дерев`яних балок перекриттів на другий рівень нежитлового приміщення, відновлення покрівлі в житловому будинку.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області, у складі судді Ковальчук Л. М., від 04 лютого 2020 року залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області, у складі судді Ковальчук Л. М., від 26 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено спричинення шкоди, у вигляді тріщин в квартирі, діями відповідачів по справі та вчинення відповідачами неправомірних дій.
Суд також врахував, що ОСОБА_1, заявляючи клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4, не зазначила, з якими позовними вимогами звертається до цього відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 листопада
2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Зобов`язано ОСОБА_3 привести нежитлове приміщення № 12 шостої секції багатоквартирного чотирьохповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 у попередній стан, шляхом демонтування несучої конструкції з прокатних сталевих швелерів, що опирається на несучі поперечні стіни, демонтування дерев`яних балок перекриттів на другий рівень нежитлового приміщення, відновлення покрівлі в житловому будинку. В решті позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_3 не виконав приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про допуск посадової особи вказаного департаменту та зупинення будівельних робіт, тобто ним не вжито заходів спрямованих на забезпечення виконання вимог приписів та усунення вчиненого правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в частині зобов`язання привести нежитлове приміщення у попередній стан.
Водночас колегія суддів вказала на недоведеність позовних вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
05 липня 2021 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із районного суду. Зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання постанови Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року в частині зобов`язання ОСОБА_3 привести нежитлове приміщення № 12 шостої секції багатоквартирного чотирьохповерхового житлового будинку по
АДРЕСА_1 у попередній стан, шляхом демонтування несучої конструкції з прокатних сталевих швелерів, що опирається на несучі поперечні стіни, демонтування дерев`яних балок перекриттів на другий рівень нежитлового приміщення, відновлення покрівлі в житловому будинку.
У липні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_3 вважає те, що апеляційний суд не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 342/1542/14-ц, від 16 грудня
2020 року у справі № 490/7945/14-ц, від 28 березня 2018 року у справі
№ 520/8073/16-ц, у постанові Верховного Суду України від 06 вересня
2017 року у справі № 6-1721цс16 (пункт 1 частини другої статті 389
ЦПК України).
Крім того, заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, які є підставою для обов`язкового скасування судового рішення, а саме те, що оскаржувана постанова не підписана суддями, що зазначені в судовому рішенні (Приходько К. П. і Писаною Т. О. ), а крім того справу розглянуто за його відсутності, однак він належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Звертає увагу, що позивач не довів існування перешкод у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном, погіршення технічного стану житлового будинку, а у листах Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не встановленого жодного факту, окрім недопущення особи цього департаменту до об`єкту будівництва, що зумовлено відсутністю осіб на об`єкті.
Стверджує, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).
Також наголошує, що реконструкція нежитлового приміщення узгоджена з усіма сусідами, обслуговуючою організацією та проведена без погіршення стану несучих конструкцій і внутрішньо-будинкових комунікацій, таке переобладнання не призвело до порушення прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, не порушило санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Крім того, він не є власником реконструйованого приміщення, а виконання рішення апеляційного суду фактично призведе до руйнування будинку внаслідок демонтажу несучих конструкцій.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вважає, що апеляційним судом належним чином повідомлено ОСОБА_3 про час, місце та дату розгляду справи.
Звертає увагу на неможливість відчуження горища та те, що
ОСОБА_3 без дозволу на реконструкцію та переобладнання незаконно переоформив мансардне приміщення. Спірне приміщення було відчужено на користь ОСОБА_4 після призначення судом технічної експертизи. Для будівництва мансарди необхідна згода всіх мешканців цього будинку, проте власники квартир № 41 та № 47 не надали такої згоди. ОСОБА_3 у судовому засіданні 20 квітня 2021 року визнано факт проживання у мансардному приміщенні.
Реконструкція проведена без дозвільних документів на будівництво.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 2006 року народження, яка є дочкою ОСОБА_1,
є власником квартири
АДРЕСА_1 .
Згідно актів обстеження № 94 від 20 червня 2017 року, № 1 від 30 січня
2018 року в зазначеній квартирі наявні тріщини в декількох місцях. Причини виникнення тріщин не зазначено.
Відповідно до листів Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області під час виїзду 28 липня 2017 року на об`єкт будівництва, а саме нежитлове приміщення АДРЕСА_7, з метою проведення позапланової перевірки замовником будівництва ОСОБА_3 було недопущено посадову особу департаменту до проведення перевірки, про що було складено відповідний акт від 28 липня 2017 року та вручено приписи
від 28 липня 2017 року № С-2807/11 з вимогою допустити посадову особу департаменту до проведення перевірки 10 серпня 2017 року та № С-2807/12 з вимогою зупинити із 28 липня 2017 року будівельні роботи за вищевказаною адресою об`єкту будівництва.
Під час виїзду 10 серпня 2017 року на об`єкт будівництва з метою проведення перевірки виконання замовником будівництва
ОСОБА_3 вимог приписів від 28 липня 2017 року № С-2807/11,
№ С-2807/12 було встановлено, що вимоги вказаних приписів не виконані, а саме: посадову особу департаменту не допущено до проведення перевірки на об`єкті будівництва та будівельні роботи на вказаному об`єкті будівництва продовжуються.
За результатами перевірки було складено акт № Т-1008/4 та вручено припис від 10 серпня 2017 року № С-1008/6 з вимогою виконати припис
від 28 липня 2017 року № С-2807/12 (зупинити будівельні роботи) та допустити посадову особу департаменту до проведення перевірки 30 серпня 2017 року.
Під час виїзду 30 серпня 2017 року на об`єкт будівництва з метою проведення перевірки виконання замовником будівництва
ОСОБА_3 вимог припису від 10 серпня 2017 року № С-1008/6 було встановлено, що вимоги вказаного припису не виконані, а саме посадову особу департаменту не допущено до проведення перевірки на вказаний об`єкт будівництва та будівельні роботи реконструкції нежитлового приміщення продовжуються. За результатами перевірки було складено акт № Т-3008/4.
ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу був власником нежитлового приміщення (творчої майстерні) АДРЕСА_7, що підтверджено витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності
№ 43533081 від 09 вересня 2015 року.
Архітектором ОСОБА_6 було складено проект архітектурних рішень по об`єкту: реконструкція нежитлового приміщення (творчої майстерні) АДРЕСА_7 .
Із 18 липня 2018 року власником квартири
АДРЕСА_6, є ОСОБА_4 .