Постанова
Іменем України
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 522/20762/19
провадження № 61-11575св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2020 року в складі судді Поліщук І. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року в складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект"), про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтовано тим, що позивачам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . Позивачі були зареєстровані та постійно мешкали за вказаною адресою. 17 березня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11316082000, у забезпечення виконання якого укладено договір іпотеки (нерухомого майна) зареєстрованого в реєстрі за № 112. Між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), що є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк",та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу від 13 лютого 2012 року № 2 та договір відступлення прав вимоги за договором від 13 лютого 2012 року, за якими відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором відповідно на користь ТОВ "Кей-Колект". 05 квітня 2019 року державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації, Одеська область" - Кушнерова Р. В. здійснила державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" на предмет іпотеки: нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1 . У червні 2019 року позивачам стало відомо про те, що 15 квітня 2019 року Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради їх було знято з реєстрації місця проживання за вказаною адресою на підставі заяв ТОВ "Кей-Колект". Вказані дії та рішення позивачі вважали незаконними та такими, що є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, позивачі просили суд визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 15 квітня 2019 року про зняття позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати протиправними дії Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради по формуванню та внесенню даних про зняття позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, реєстру територіальної громади, а також по формуванню інформації про зняття позивачів з реєстрації місця проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру; зобов`язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради здійснити дії по формуванню та внесенню даних про скасування зняття позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 до реєстру територіальної громади, а також здійснити дії по формуванню інформації про скасування зняття позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо формування та внесення даних про зняття ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що оскільки заяв від позивачів чи їх представників про зняття останніх з місця проживання до відповідача не надходило, а новим власником квартири ТОВ "Кей-Колект" до заяви відповідачу не було надано судового рішення, яким позивачів позбавлено права власності на житлове приміщення, права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи та не надано доказів припинення підстав на право користування квартирою членів сім`ї власника житла, то зняття з реєстрації місця проживання позивачів є незаконним. А той факт, що наразі ТОВ "Кей-Колект" є власником квартири не є належним доказом припинення підстав на право користування квартирою, адже сам факт переходу права власності від однієї особи до іншої не може бути єдиною та достатньою підставою для підтвердження наявності припинення підстав на право користування.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зняття з реєстрації місця проживання позивачів без рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою є протиправним.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними рішення про зняття з реєстрації місця проживання позивачів, суд першої інстанції виходив із того, що Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської не приймається будь-яких рішень пов`язаних як з реєстрацією місця проживання, так і скасуванням реєстрації місця проживання, Департаментом надаються послуги.
Крім того, залишаючи без задоволення позовні вимоги позивачів з приводу зобов`язання Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради здійснити дії по формуванню та внесенню даних про скасування зняття позивачів з реєстрації місця проживання до реєстру територіальної громади, а також здійснити дії по формуванню інформації про скасування зняття позивачів з реєстрації місця проживання для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру, суд першої інстанції виходив із того, що зобов`язання вчинити певні дії є похідною вимогою і як спосіб захисту порушених прав є можливим у випадку наявності протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень (тобто не вчинення дії або не виконання обов`язку, який покладено на суб`єкта владних повноважень). Спеціальні правові норми, які регулюють діяльність Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, є нормами прямої дії. Вони чітко визначають однією з підстав проведення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання осіб відповідне судове рішення, яке є чинним та не оскарженим на момент звернення до органу реєстрації. Тобто таке рішення суду, яке набрало законної сили відповідно до вимог законодавства України. У зв`язку з цим, рішення суду, яке набрало законної сили та подане до Департаменту реєстрації як підстава проведення реєстраційної дії, є обов`язковим до виконання, тому не потребує додаткового зобов`язання щодо відповідного суб`єкта реєстраційних дій.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2020 року - змінено в частині мотивування (доповнено). У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції в своєму рішенні помилково послався на положення статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в старій редакції від 01 січня 2011 року, яка на момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій втратила чинність.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо того, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право власності або користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що закон передбачає особливий порядок виселення осіб із житла (а отже й зняття з реєстрації), яке вони передали в іпотеку. Зокрема, необхідна відповідна правова підстава для виселення особи, а саме - рішення суду, якщо виселення не відбувається добровільно. При цьому громадянам надається інше постійне жиле приміщення, якщо іпотечне майно не було придбано за рахунок кредиту.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У липні 2021 року Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що у чинному законодавстві України відсутній особливий порядок для зняття з реєстрації осіб, які зареєстровані в іпотечному житлі;
- не врахували, що зняття з реєстрації місця проживання позивачів можливо не лише у разі наявності заяви від них або їх представників чи у разі наявності рішення суду про виселення, а й на підставі документів, які підтверджують втрату особою права користування житловим приміщенням;
- проігнорували те, що у Департаменту були всі підстави для зняття з реєстрації місця проживання позивачів із квартири АДРЕСА_1, оскільки на підставі отриманої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено факт втрати права користування цим житловим приміщенням позивачами, як попередніми його власниками, та, зважаючи на державну реєстрацію права власності на це майно за ТОВ "Кей-колект";
Крім того, у касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та пункту 26 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.
Касаційна скарга не містить доводів щодо оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а тому Верховним Судом в цій частині не перевіряється.
У серпні 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, в якому заявник зазначив про її необґрунтованість та безпідставність доводів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 12 липня 2021 року касаційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради з підстав визначених пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано із Малиновського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 522/20762/19; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У серпні 2021 року матеріали справи № 522/20762/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 березня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11316082000.
На забезпечення виконання умов договору про надання споживчого кредиту 17 березня 2008 року укладено договір іпотеки (нерухомого майна) зареєстрованого в реєстрі за № 1121 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В. Відповідно до договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,8 кв. м, житловою площею - 38,9 кв. м. Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради 03 березня 2008 року за № 8-21788, зареєстрованого в КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" в книзі № 676пр, на сторінці № 180, номер запису 770, в Єдиному реєстрі за реєстраційним № 22457712, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 18090708, виданим Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об`єктів нерухомості" 14 березня 2008 року.
У квартирі АДРЕСА_1, зареєстроване місце проживання 6-х осіб: позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, а також ОСОБА_4, ОСОБА_5 та малолітньої дитини ОСОБА_6, що підтверджується довідкою про місце проживання від 11 квітня 2019 року за № 510.
13 лютого 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу № 2 та договір відступлення прав вимоги за договором, що не оспорювалось сторонами в процесі розгляду справи.
05 квітня 2019 року державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кушнерова Р. В. здійснила державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" на предмет іпотеки: нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 162716139.
15 квітня 2019 року до Департаменту надання адміністративних послуг звернувся ТОВ "Кей-Колект" про зняття позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У цей же день на підставі зазначеної заяви ТОВ "Кей-Колект" Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради було знято ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання.
Із довідок Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 15 квітня 2019 року вбачається, що підставою для прийняття рішення уповноваженою особою щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, є припинення у ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підстав на право користування вказаним житловим приміщенням.
26 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою стосовно неправомірних дій працівників щодо зняття її з реєстрації та просила провести відповідну перевірку за результатами якої скасувати зняття з реєстрації місця проживання заявника.
У відповідь на дану заяву ОСОБА_1 отримано лист за від 15 липня 2019 року № 594/01-02-19, згідно з яким Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради вважає свої дії такими, що були здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства України.
07 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено заяви до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо протиправних дій стосовно зняття їх з реєстрації місця проживання, проханням провести відповідну перевірку та усунути грубі порушення чинного законодавства України шляхом скасування зняття з реєстрації місця проживання.
У відповідь на зазначені звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було отримано листи від 22 жовтня 2019 року № 1056/01-02-19 та від 22 жовтня 2019 року № 1050/01-02-19, згідно з якими Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради також вважає свої дії такими, що були здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Отже, в підсумку судами встановлено, що відповідач ТОВ "Кей-Колект" в рахунок погашення заборгованості за кредитним зобов`язанням, в порядку позасудового врегулювання спору звернув стягнення не предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстрацією права власності на квартиру за ТОВ "Кей-Колект".
На підставі вказаного відповідач звернувся до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою щодо припинення реєстрації позивачів в спірній квартирі, в результаті чого позивачі були зняті з реєстрації.