Постанова
Іменем України
02 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 425/537/20
провадження № 61-11720св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач ? ОСОБА_1,
відповідачі: секретар Рубіжанської міської ради Бусєнков Анатолій Анатолійовича, комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 05 липня 2021 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Луганської В. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова Анатолія Анатолійовича, комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова Анатолія Анатолійовича, комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11 червня 2019 року між ним та виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради укладено контракт № 8 про призначення його на посаду директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради строком із 14 червня 2019 року по 13 червня 2020 року, проте розпорядженням міського голови за підписом секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова А. А. від 20 січня 2020 року № 77-к зазначений контракт достроково розірвано та звільнено його з посади за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків керівника підприємства.
Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови за підписом секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова А. А. від 20 січня 2020 року № 77-к "Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради ОСОБА_1"; визнати протиправним та скасувати наказ комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради від 20 січня 2020 року № 07-к "По особовому складу" про звільнення його з посади; поновити його на посаді директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради з 21 січня 2020 року; стягнути із комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу із 21 січня 2020 року по день поновлення на роботі (а. с. 3, т. 1).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови за підписом секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова А. А. від 20 січня 2020 року № 77-к "Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради ОСОБА_1". Визнано протиправним та скасовано наказ комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради від 20 січня 2020 року № 07-к "По особовому складу" про звільнення з посади директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради ОСОБА_1 . Стягнуто з комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в період із 21 січня 2020 року по день ухвалення рішення 17 вересня 2020 року включно у розмірі 102 514,96 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 11 390,55 грн допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спірних розпорядженні та наказі не вказано конкретної фактичної підстави звільнення, передбаченої контрактом, тому вони мають бути визнані протиправними та скасовані. Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 102 514,96 грн і ця сума підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Додатковим рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради з 20 січня 2020 року на 13 червня 2020 року із зміненим формулюванням підстави звільнення, а саме: з "підстава, передбачена контрактом, пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України"на "у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України".
11 травня 2021 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року та додаткове рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року залишено без руху.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 червня 2021 року визнано причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року неповажними. Продовжено ОСОБА_2 строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у тексті ухвали, протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 у встановлений в ухвалі суду від 14 червня 2021 року строк недоліки апеляційної скарги не усунув, тому апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути скаржнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Луганського апеляційного суду від 05 липня 2021 року, у якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу Луганського апеляційного суду від 14 червня 2021 року ОСОБА_2 отримав 22 червня 2021 року,встановлений в цій ухвалі процесуальний строк для подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги спливає у день, наступний після настання неминучої події, - спливу семиденного строку, а саме: 30 червня 2021 року. Суд апеляційної інстанції неправильно визначив строк для надання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із чим помилково повернув апеляційну скаргу скаржнику.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У грудні 2021 року справу № 425/537/20 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 16 вересня 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Від інших учасників справи не надходив відзив на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.