Постанова
Іменем України
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 279/1616/21
провадження № 61-16971св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року в складі колегії суддів Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2021 року в складі судді Невмержицької О. А. позов ОСОБА_1 задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 334 560 грн боргу за договором позики; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2021 року визнано неподаною та повернуто.
Апеляційний суд виходив із того, що ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2021 року залишено без руху з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги, а саме для подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 5018,40 грн. Ухвалою Житомирським апеляційним судом від 21 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернуто в зв`язку з неусуненням недоліків. При цьому апеляційний суд зазначив, що 26 липня 2021 року ОСОБА_3 повідомлено про рух її апеляційної скарги з використанням засобів мобільного зв`язку, проте вимоги ухвали апеляційного суду від 13 липня 2021 року у визначений строк не усунуто.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2021року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, у якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в порушення статті 272 ЦПК України копію ухвали від 13 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_3 не направляв, в матеріалах справи відсутні відомості про вручення їй вказаної ухвали, а тому апеляційний суд з порушенням норм процесуального права повернув апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків. Вказує, що будь-яких дзвінків та повідомлень на мобільний телефон ОСОБА_3 від апеляційного суду не надходило, а тому висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_3 повідомлено про рух її апеляційної скарги є безпідставним.
У грудні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_3, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду без змін. Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які зводяться до зловживання ОСОБА_3 процесуальними правами, оскільки в матерілах справи міститься телефонограма про те, що на мобільний телефон ОСОБА_3 було повідомлено про стан розгляду її апеляційної скарги.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 29 листопада 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
За частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 без руху, апеляційний суд визначив для усунення недоліків строк у десять днів з дня отримання ухвали від 13 липня 2021 року.
Згідно з частинами п`ятою-сьомою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі. Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених в ній недоліків скарги в установлений судом строк.
У справі, яка переглядається, ухвала Житомирського апеляційного суду від 13 липня 2021 року не направлялася ОСОБА_3 .
Апеляційний суд долучив до справи довідку за підписом начальна відділу Житомирського апеляційного суду про те, що у зв`язку відсутністю фінансування Житомирський апеляційний суд припинив відправку поштової кореспонденції.
Застосовуючи до поданої апеляційної скарги наслідки, встановлені частиною другою статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що повідомлення сторони за номером телефону про залишення апеляційної скарги без руху відбулося у передбачений законом спосіб.
Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Таким чином, судом апеляційної інстанції порушено порядок направлення копії судового рішення у справі та відповідно передчасно застосовано наслідки, визначені частиною другою статті 357 ЦПК України щодо повернення апеляційної скарги у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
За таких обставин ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.