ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 340/1616/20
адміністративне провадження № К/9901/4373/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №340/1616/20
за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького апеляційного суду, за участю третьої особи - Державної судової адміністрації України, - про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Бишевської Н.А., суддів Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Кропивницького апеляційного суду (далі - відповідач), за участю третьої особи - Державної судової адміністрації України (далі - третя особа), з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу голови Кропивницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року №10 щодо обмеження нарахування і виплати суддівської винагороди за квітень 2020 року, починаючи із 18 квітня 2020 року, який був застосований до судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 із застуванням обмеження нарахування у сумі 47320 грн;
- зобов`язати провести нарахування і виплату суддівської винагороди на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді, а саме: 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, що становить 115610 грн, та щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 50% посадового окладу, як такій, стаж роботи якої становить понад 20 років, з урахуванням утримання з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті на період із 18 квітня 2020 року до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. На обґрунтування вимог позивачкою зазначено, що відповідачем спірним наказом порушується її право, як працюючого професійного судді, на отримання суддівської винагороди у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Цей наказ прийнятий у зв`язку з введенням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX (далі - Закон №294-IX), у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX (далі - Закон №553-IX). Проте позивачка вважає, що таке скорочення суддівської винагороди на підставі Закону №294-IX прямо суперечить не тільки нормам Конституції України, а і нормам спеціального Закону.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Указом Президента України "Про призначення суддів" від 04 листопада 2004 року №1367/2004 позивачка призначена строком на п`ять років на посаду судді Кіровського районного суду міста Кіровограда.
4. Постановою Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 23 грудня 2010 року №2869-VI позивачку обрано безстроково на посаду судді Апеляційного суду Кіровоградської області.
5. Наказом Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2011 року №30-ЗП "Про обрання безстроково суддею Апеляційного суду Кіровоградської області ОСОБА_1" позивачку, обрану постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року №2869-VI "Про обрання суддів" на посаду судді Апеляційного суду Кіровоградської області безстроково, зараховано до складу Апеляційного суду Кіровоградської області та наказано вважати такою, що з 01 лютого 2011 року приступила до виконання своїх обов`язків на термін, передбачений пунктом 2 частини п`ятої статті 126 Конституції України.
6. Наказом Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2017 року №15-к "Про встановлення доплати за вислугу років ОСОБА_1" позивачці встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 50% посадового окладу з 09 квітня 2017 року, як такій, яка має стаж роботи більше 20 років.
7. Наказом Кропивницького апеляційного суду від 01 жовтня 2018 року №7-к "Про зарахування судді ОСОБА_1 до штату у зв`язку зі переведенням" позивачку зараховано до штату Кропивницького апеляційного суду 02 жовтня 2018 року із встановленням посадового окладу відповідно до штатного розпису та щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 50% посадового окладу, стаж роботи якої становить понад 20 років.
8. 29 квітня 2020 року головою Кропивницького апеляційного суду прийнято наказ №10 "Про оплату праці суддів", пунктом 1 якого визначено, що при виплаті суддівської винагороди за квітень 2020 року, обмеження, що передбачені Законом №553-IX, необхідно застосовувати до частини суддівської винагороди, починаючи з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів/годин, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат).
9. Відповідно до розрахунку від 11 червня 2020 року №02-26/80/2020 суддівська винагорода судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 за квітень-травень 2020 року обмежувалася згідно з частинами першою, третьою статті 29 Закону №294-IX (у редакції Закону №553-IX), а саме: у квітні 2020 року на суму 48070,47 грн, у травні 2020 року - 59771,84 грн.
10. Позивачка, вважаючи пункт 1 наказу голови Кропивницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року №10 протиправним, звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано пункт 1 наказу голови Кропивницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року №10, відповідно до якого при виплаті суддівської винагороди за квітень 2020 року, обмеження, що передбачені Законом №553-IX, застосовано до частини суддівської винагороди, починаючи з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів/годин, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат) стосовно судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Кропивницького апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Кропивницького апеляційного суду суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, із застосуванням обмеження, встановленого статтею 29 Закону №294-IX. Зобов`язано Кропивницький апеляційний суд виплатити судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 року до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX. Рішення суду першої інстанції в частині присудження виплати суддівської винагороди у межах суми за один місяць звернуто до негайного виконання.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір суддівської винагороди необхідно визначати виключно відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", при цьому застосування статті 29 Закону №294-IX, у редакції Закону №553-IX, прямо суперечить вимогам статті 130 Конституції України. Суд першої інстанції зазначив, що, обмежуючи розмір суддівської винагороди, шляхом внесення змін до Закону №294-IX, всупереч Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон України №1402-VIII), законодавець зумовив ситуацію, з огляду на яку розпорядники бюджетних коштів, серед яких і відповідач у цій справі, вимушені вчиняти дії, що за своєю суттю мають ознаки протиправності, оскільки порушують конституційні гарантії суддів. Зважаючи на те, що дії із застосування обмежень щодо розміру суддівської винагороди є протиправними, то і пункт 1 оскаржуваного ОСОБА_1 наказу голови суду, є також протиправним.
13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Кропивницький апеляційний суд, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, не мав правових підстав для нарахування і виплати позивачці суддівської винагороди поза межами видатків Державного бюджету та без застосування обмеження, установленого статтею 29 Закону №294-IX, у редакції Закону №553-IX. Відповідач не мав об`єктивної можливості не приймати оскаржуваний наказ щодо обмеження суддівської винагороди на виконання Закону №553-ІХ.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. 10 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, в якій позивачка просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. Як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржниця посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
17. На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення свого рішення не спростовав висновків суду першої інстанції про те, що спірний наказ відповідача суперечить вимогам статті 130 Конституції України та статті 135 Закону №1402-VIII. Скаржниця наголошує, що розмір винагороди судді встановлюється виключно законом про судоустрій.
18. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
19. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
20. Третя особа подала заперечення на касаційну скаргу позивачки, в якому наполягає на безпідставності останньої та просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
21. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Статтею 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
24. Закон №1402-VIII, згідно з преамбулою до Закону, визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
25. За приписами статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
26. Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
27. Згідно з частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
28. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII (яка згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року №4-р/2020 діє у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 55 (75 - згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" від 13 липня 2021 року №1629-IX) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
29. 18 квітня 2020 року набрав чинності Закон №553-IX, згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон №294-IX доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (у редакції, яка діяла до ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020): "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша). Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга). Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті) (частина третя)".
30. Конституційний Суд України Рішенням від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частин першої, третьої статті 29 Закону №294-IX зі змінами та абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №553-IX (пункт 1 резолютивної частини Рішення).
31. Положення Закону №294-IX зі змінами та Закону №553-IX визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).