Постанова суду № 826/9302/18 від 09.02.2022 про визнання протиправними і недійсним окремих положень нормативно-правового акта, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 826/9302/18

адміністративне провадження № К/9901/21950/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними і недійсним окремих положень нормативно-правового акта, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Костенко Д.А. від 12.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Літвіної Н.М., Коротких А.Ю., Федотова І.В. від 19.06.2019,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також Національна комісія, НКРЕКП, відповідач), у якому просив визнати протиправними і недійсними окремі положення Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 №782/12656 (далі також спірна, оскаржувана Методика).

2. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що підпункти а) б), в), г) пункту 3.3 розділу 3 Методики суперечать пункту 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357, пункту 13 договору позивача з енергопостачальником №4993 від 21.03.2016 і не відповідають статті 8, частині третій статті 62 Конституції України, що призвело до порушення матеріальних прав позивача, до якого застосовані санкції як до суб`єкта господарювання (юридичної особи).

3. ОСОБА_1 також зазначав, що Методика встановлює різний порядок визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії для різних категорій споживачів: розділ 2 застосовується до суб`єктів господарювання (юридичні особи), а розділ 3 - до населення (побутові споживачі), проте в порушення цієї концепції останній абзац пункту 2.5 скопійований в другий абзац підпункт а) пункту 3.3, внаслідок чого термін, за який проводиться розрахунок вартості, збільшився з 6 місяців до 3 років.

4. Окрім цього, позивач звертав увагу на те, що абзаци другий, третій підпункту а) пункту 3.3 визначають застосування санкцій в залежності від можливості чи неможливості виявлення дій (порушень), що позивач вважає обвинуваченням, побудованим на припущенні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, у задоволенні позову відмовлено.

6. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що пункт 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357, на який позивач посилався як на акт вищої юридичної сили, якому, на його думку, не відповідали оскаржувані ним положення Методики, втратив свою чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 502 та пункту 12 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14 .03.2018 № 312, яким визнано такою, що втратила чинність з 11.06.2018 постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" від 31.07.1996 № 28.

7. Таким чином, суди попередніх інстанцій констатували, що на час розгляду цієї справи оскаржувані положення Методики не можуть бути визнані судом такими, що не відповідають акту вищої юридичної сили, а саме - пункту 38 Правил користування електричною енергією для населення, оскільки дані правила втратили чинність.

8. Надаючи оцінку доводам позивача про необхідність здійснення судом перевірки законності спірної Методики з урахуванням норм пункту 38 Правил користування електричною енергією для населення у період їх чинності, суди звертали увагу на те, що пунктом 38 вищезгаданих Правил було визначено обов`язки енергопостачальника, зокрема проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків (абзац 8).

9. Однак, як відзначено у оскаржуваних судових рішеннях, вищевказана норма не стосуються порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення чи розрахунку вартості необлікованої електричної енергії. У свою чергу оскаржувані положення Методики не врегульовують обов`язків енергопостачальника, тобто предмет регулювання суспільних відносин різний.

10. У зв`язку з цим, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими доводи позивача про те, що оскільки енергопостачальник зобов`язаний проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів, то розрахунок вартості необлікованої електричної енергії за вчинене споживачем порушення Правил користування електричною енергією для населення теж має обмежуватися терміном 6 місяців.

11. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено невідповідність Методики вимогам нормативно-правових актів, які зазначені позивачем.

12. Безпідставними визнані й доводи ОСОБА_1 про невідповідність Методики вимогам статей 8 та 62 Конституції України, оскільки позивачем не конкретизовано у чому полягає така невідповідність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суди попередніх інстанцій встановили, що Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 № 782/12656, затверджено Методику, яка офіційно опублікована Офіційному віснику України (19.07.2006, № 27) і набрала чинності.

15. Методика містить п. 3.3 розділу 3 наступного змісту:

" 3.3. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється:

за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;

за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії;

за кількістю днів:

а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

б) у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення;

в) у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричної мережі після припинення електропостачання у зв`язку з порушенням ПКЕЕН із дня припинення електропостачання електроустановки споживача до дня повторного припинення електропостачання, але не більше ніж за три роки;

г) у разі використання споживачем "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії, із дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки в експлуатацію (у разі коли технічна перевірка даної електроустановки не проводилась) до дня усунення порушення, але не більше сумарної кількості днів за три роки, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.".

16. Посилаючись на невідповідність вищевказаних положень Методики актам вищої юридичної сили, а також вимогам окремих статей Конституції України, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, а постановою НКРЕКП від 18.07.2019 № 1525 до цих Правил внесено зміни, зокрема, доповнено їх новою главою 8.4 "Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил".

18. Скаржник вважає, що в силу приписів частини першої статті 58 Конституції України Правила роздрібного ринку електричної енергії мають зворотну дію в часі щодо позивача і, на його переконання, підтверджують обґрунтованість цього позову й незаконність оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки встановлюють період неврахованого споживання, який не може перевищувати шести місяців, а також не містять застосованого до позивача періоду у три роки.

19. У касаційній скарзі підкреслюється обґрунтованість позовної вимоги, заявленої ОСОБА_1, оскільки як установлено судовим розглядом справи оскаржувані положення Методики були безпосередньо застосовані до позивача, що, на думку останнього, порушило його права та інтереси, у зв`язку з чим він набув право оскаржити цю Методику або її окремі положення.

20. Позивач також наполягає, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги його статус як побутового споживача й не надали належної правової оцінки аргументам позову стосовно того, що згідно з Правилами користування електричною енергією для населення енергопостачальник має обов`язок проводити контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів не менш як один раз на шість місяців, а отже, на переконання скаржника, період без облікового споживання електроенергії не може перевищувати вказаний строк, тоді як у оскаржуваних положеннях Методики такий період необґрунтовано збільшено до трьох років.

21. Крім того, скаржник вважає, що у оскаржуваних судових рішеннях не проаналізовано договірні відносини, що виникли між ним як побутовим споживачем і енергопостачальником на підставі договору про користування електричною енергією, зокрема, проігнорували положення договору про те, що період без облікового споживання не може перевищувати шести місяців.

22. Посилається позивач і на те, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статей 77 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не надали оцінки всім аргументам учасників справи, а відповідачем не було доведено законності прийнятого ним нормативно - правового акту.

23. У відзиві на касаційну скаргу НКРЕКП, ознайомившись із доводами касаційної скарги, вважає їх необґрунтованими, а оскаржувані судові рішення такими, що прийняті відповідно до норм матеріального і процесуального права, з дотриманням основних принципів судочинства, зокрема, верховенства права, законності, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи, у зв`язку з чим, на думку відповідача, у задоволенні вимог скаржника слід відмовити.

24. Відповідач також зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки оскаржувана Методика є нормативно - правовим актом регуляторного характеру, зареєстрована у Міністерстві юстиції України та опублікована офіційно у встановленому законом порядку у 2006 році, а останні зміни до неї були внесеній набрали чинності ще 14.01.2011.

25. На переконання відповідача ОСОБА_1 було відомо про наявність такого нормативно - правового акту і про зміст його положень ще 14.03.2017, у день ухвалення Чугуївським міським судом Харківської області судового рішення у справі № 636/2483/16-ц за його позовом до енергопостачальника про визнання акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення та рішення комісії від 21.03.2016 частково недійсним.

26. Таким чином, на думку відповідача, позовна заява, яка датована 15.06.2018, подана поза межами строку звернення до суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України й підлягала залишенню без розгляду.

27. НКРЕКП відзначає, що приймаючи оскаржувану позивачем у цій справі Методику Національна комісія діяла на підставі законодавства, у межах наданих повноважень, відповідно до Закону України "Про електроенергетику" та Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, а тому правильними і обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні цього позову.

28. Наведені ж підстави позову з посиланням на акти вищої юридичної сили, які станом на час розгляду і вирішення цієї справи втратили чинність, не можуть зумовлювати скасування оскаржуваної Методики, яка, до того ж, також втратила чинність, у зв`язку з чим навіть у разі скасування оскаржуваних судових рішень і задоволення позову права ОСОБА_1, на захист яких такий спрямовано, не будуть відновлені. Фактично, предмет спору у цій справі на цей час відсутній, з огляду на що, на думку відповідача, наявні передбачені пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для закриття провадження у справі.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

29. Так, відповідно до частин першої, другої, одинадцятої статті 27 Закону України від 16.10.1997 №575/97-ВР "Про електроенергетику" в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних положень Методики, правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

30. Правопорушеннями в електроенергетиці є:

крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;

пошкодження приладів обліку;

розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів;

створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів електроенергетики;

порушення правил охорони електричних мереж;

порушення правил користування енергією;

насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки;

незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов`язків перед енергопостачальниками.

Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

31. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122 затверджено Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, згідно з пунктом 4 якого обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

32. За приписами пунктів 1, 2 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 № 213/95 (в редакції Указу Президента України від 21.04.1998 № 335/98), у редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, НКРЕ є незалежним позавідомчим постійно діючим державним органом.

Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - Комісія) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

33. Підпунктом 3 пункту 4 вищезгаданого Положення установлено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує обов`язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції.

34. Комісія в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень.

Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов`язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Рішення Комісії можуть бути оскаржені у встановленому законодавством порядку (пункт 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України).

35. На виконання вказаних вище актів законодавства відповідачем постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 № 782/12656, затверджено Методику, яка офіційно опублікована Офіційному віснику України (19.07.2006, № 27) і набрала чинності.

36. Методика містить п. 3.3 розділу 3 наступного змісту:

" 3.3. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється:

за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;

за кількістю днів:

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

37. Окрім цього, на виконання статті 26 Закону України "Про електроенергетику" постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення.

38. Пунктом 38 цих Правил передбачено, що енергопостачальник зобов`язується:

забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором;

надавати інформацію про послуги, пов`язані з електропостачанням, та про терміни обмежень і відключень;

гарантувати безпечне користування послугами, пов`язаними з електропостачанням, за умови дотримання побутовими споживачами вимог правил безпечної експлуатації внутрішньої електричної мережі, електроустановок та побутових електроприладів;

відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за спожиту електричну енергію та вказати його номер у договорі;

у разі перерахування побутовими споживачами коштів за електричну енергію на інші рахунки повернути ці кошти за заявою побутового споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання;

повідомляти побутового споживача письмово або через засоби масової інформації та в місцях оплати за електричну енергію про зміни тарифів (цін) не пізніше ніж за 5 днів до введення їх в дію;

проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків;

проводити планову повірку, ремонт і заміну засобів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором;

розглядати звернення та претензії побутового споживача щодо надання послуг, пов`язаних з постачанням електричної енергії, та приймати з цього приводу рішення у терміни, передбачені законодавством;

приймати письмові та усні повідомлення (у тому числі засобами зв`язку) побутових споживачів щодо порушення електропостачання або порушення параметрів якості електричної енергії, а також вживати заходів до відновлення електропостачання та приведення показників якості у відповідність з вимогами нормативних документів;

ознайомити побутового споживача з цими Правилами та провести інструктаж щодо безпечної експлуатації засобів обліку;

купувати у побутового споживача за "зеленим" тарифом електричну енергію, яка вироблена генеруючою установкою приватного домогосподарства, величиною встановленої потужності до 30 кВт, але не більше потужності, дозволеної до споживання за договором про користування електричною енергією в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії відповідним приватним домогосподарством;

вести облік звернень (заяв, скарг, пропозицій, претензій) побутових споживачів щодо якості обслуговування споживачів, якості електричної енергії тощо;

вести облік засобів обліку, щодо яких проведено періодичну повірку, обслуговування та ремонт.

39. Правила користування електричною енергією для населення втратили чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 502 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності 26.06.2018 - з дня її офіційного опублікування (Урядовий кур`єр, 2018, 06, 26.06.2018 № 119).

40. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, а постановою НКРЕКП від 18.07.2019 № 1525 розділ VIII цих Правил доповнено главою 8.4 "Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил".

41. Постанова НКРЕКП від 18.07.2019 № 1525 набрала чинності з дня, наступного за днем опублікування (Урядовий кур`єр, 2019, 07, 26.07.2019 № 141), тобто 27.07.2019.

42. Пунктом 3 цієї ж постанови визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (із змінами).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

43. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень встановлено статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами пункту 2 частини першої, частин третьої, дев`ятої якої правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

44. Те, що оскаржувані позивачем положення Методики є нормативно - правовим актом сторонами не заперечується й це випливає з його змісту, про що також правильно зазначено і судами попередніх інстанцій, з чим погоджується й колегія суддів касаційного суду.

45. Підставою ж для визнання нормативно - правового акту протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині, як це випливає з вищенаведених норм процесуального закону, може бути невідповідність його вимогам законодавства або правовому акту вищої юридичної сили.

46. При цьому, за змістом частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог

47. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина перша статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України).

48. Отже, розгляд справи у суді першої інстанції здійснюється не інакше як за позовною заявою у межах вказаних позивачем підстав позову, які не можуть бути змінені після початку розгляду справи по суті, а також у судах апеляційної та касаційної інстанцій, про що вказано у частині п`ятій статті 308 та частині четвертій статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

49. Колегія суддів також звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, відповідно до якого позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

50. Таким чином, обставини, якими обґрунтовано підстави позову та його вимоги, повинні фактично існувати станом на момент звернення до суду з позовною заявою.

51. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач у якості підстав позову зазначав, що підпункти а) б), в), г) пункту 3.3 розділу 3 спірної Методики суперечать пункту 38 Правил користування електричною енергією для населення, і не відповідають статті 8, частині третій статті 62 Конституції України.

52. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, Правила користування електричною енергією для населення, зокрема, їх пункт 38, на який, обґрунтовуючи підстави позову посилався позивач, втратили чинність з 26.06.2018.

53. Водночас, з цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 15.06.2018, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, наявному на першому аркуші позовної заяви.

54. З наведеного констатується, що станом на момент подання позову пункт 38 Правил користування електричною енергією для населення був чинний. Втрата ж ним чинності у подальшому з 26.06.2018, тобто вже після подання ОСОБА_1 позовної заяви, не унеможливлює оцінку судом відповідних підстав позову і обставин, якими вони обґрунтовані, та які об`єктивно існували станом на час виникнення спірних правовідносин і звернення до суду.

55. Надаючи оцінку вказаним у позові підставам щодо невідповідності підпунктів а) б), в), г) пункту 3.3 розділу 3 спірної Методики акту вищої юридичної сили, а саме - пункту 38 Правил користування електричною енергією для населення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що останній визначає обов`язки енергопостачальника, зокрема проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків й не урегульовують відносин, пов`язаних з порушенням споживачами цих Правил чи розрахунку вартості необлікованої електричної енергії.

56. За наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується й колегія суддів Верховного Суду, про те, що оскаржувані положення Методики і пункт 38 Правил користування електричною енергією для населення мають різний предмет регулювання.

57. До того ж, колегія суддів відзначає, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії за кількістю днів не більше ніж за три роки передбачено у разі виявлення у споживача порушень, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості.

58. У інших же випадках, зокрема, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 глави 3 Методики (у частині щодо пошкодження приладів обліку), розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за кількістю днів з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, що узгоджується із обов`язком енергопостачальника, закріпленим у пункті 38 Правил користування електричною енергією для населення проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків.

59. Вищевикладене діє підстави колегії суддів погодитись із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість вказаних позивачем підстав позову щодо невідповідності оскаржуваних положень Методики акту вищої юридичної сили.

60. Не підтверджують наявності підстав для визнання спірної Методики протиправною та нечинною в окремій її частині й посилання позивача на порушення енергопостачальником порядку визначення розміру та відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, а також умов укладеного з ним договору про користування електричною енергією, оскільки такі відносини виникли між позивачем та енергопостачальником, який не є стороною у цій справі.

61. При цьому, захист прав позивача як побутового споживача електроенергії та сторони договірних правовідносин повинен здійснюватися в установленому законом і договором порядку, зокрема, шляхом оскарження в установленому законом порядку рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, як це передбачено пунктом 7 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії.

62. Проте, такі обставини не можуть бути покладені в основу підстав для визнання нормативно - правового акту протиправним та нечинним в окремій його частині й не передбачені нормами процесуального закону, як підстава для такого оскарження.

63. Посилання ж позивача на постанову НКРЕКП від 18.07.2019 № 1525, якою розділ VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії доповнено главою 8.4 "Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил", колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки така постанова набрала чинності лише 27.07.2019, тобто після закінчення розгляду цієї справи по суті судом першої інстанції, закінчення її апеляційного перегляду та ухвалення за його наслідками постанови апеляційного суду, яка оскаржується ОСОБА_1 у касаційному порядку. Таких обставин не існувало станом на час виникнення спірних у справі правовідносин, і такі, відповідно, є новими обставинами, які не досліджувались і не могли бути взяті до уваги судами попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, не входили до предмету доказування, не зазначались позивачем як обґрунтування підстав позову.

64. Колегія суддів також відхиляє аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про те, що цей позов подано поза межами строку звернення до суду, встановленими статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в силу прямої норми частини третьої статті 264 цього ж Кодексу нормативно-правові акти, до яких належить й спірна Методика, можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Оскаржувані ж позивачем положення Методики, як і сам це документ, були чинні станом на момент звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом і ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень судами попередніх інстанцій.

65. З огляду на вищезазначене, необґрунтованими є й аргументи відповідача щодо відсутності предмета спору у цій справі й наявності підстав для закриття провадження згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Методика, яка оскаржується позивачем в частині, втратила чинність вже після набрання законної сили оскаржуваними судовими рішеннями та вирішення цього спору по суті позовних вимог.

66. Відповідно ж до частини першої статті 341 цього Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

68. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

................

Перейти до повного тексту